Рішення від 15 липня 2026 р. у справі №750/5385/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Суд: Деснянський районний суд м. Чернігова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 15 липня 2026 р.

Справа: №750/5385/26

Суддя: Григор'єв Р. Г.

Справа № 750/5385/26

Провадження № 2/750/2923/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:

головуючого - судді - Григор`єва Р.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Коваленко В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини до досягнення дитиною 3-річного віку,

в с т а н о в и в:

13.05.2026 ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище – ОСОБА_3 ) звернулася до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до ОСОБА_2 про стягнення на її користь аліментів на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі позову і до повноліття сина та на своє утримання у розмірі 1/6 частки від усіх видів його заробітку щомісяця, починаючи з дня подачі позову до досягнення дитиною трирічного віку.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 05 липня 2024 року між нею та відповідачем, укладено шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_2 у даному шлюбі народився їх син – ОСОБА_4 . Протягом останнього року сімейне життя поступово погіршувалось, ОСОБА_2 вчиняв фізичне та психологічне насилля стосовно неї та її доньки від першого шлюбу ОСОБА_5 , яке виражалось у сварках, залякуваннях, замахах на вчинення фізичної розправи, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. На даний час ОСОБА_1 з дітьми проживає в будинку родичів чоловіка. Вказує, що самостійно не може утримувати дитину, оскільки знаходиться у відпустці по догляду за сином, отримує допомогу в розмірі 860 грн на місяць, натомість відповідач офіційно працює і тому має реальну змогу сплачувати аліменти.

Ухвалою суду від 18.05.2026 розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач у судове засідання не прибула, у позовній заяві просила розглядати справу за її відсутності.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, у судові засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судових повісток за місцем реєстрації, які в силу положень частини восьмої статті 128 ЦПК України вважаються врученими.

Неявка сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.

За таких обставин у судовому засіданні 16.07.2026 постановлено протокольну ухвалу про заочний розгляд справи відповідно до статей 280, 281 ЦПК України.

Фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 05 липня 2024 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище – Місяць) зареєстровано шлюб.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народився син ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження.

З матеріалів справи вбачається, що малолітня дитина проживає разом із матір`ю та перебуває на її повному утриманні. Позивачка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, постійного доходу не має, отримує лише державну допомогу в розмірі 860, 00 грн.

Відповідно до статті 51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно зі статтями 180, 181 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Вирішуючи питання про розмір аліментів, суд враховує положення частини першої статті 182 СК України, згідно з якими при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про неможливість відповідача надавати матеріальне утримання дитині або про існування обставин, що дають підстави для зменшення розміру аліментів, суду не подано.

За таких обставин суд доходить висновку, що заявлений позивачкою спосіб стягнення аліментів у розмірі однієї четвертої частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, відповідає вимогам статей 180–183 СК України, забезпечує належний баланс між інтересами малолітньої дитини та майновими можливостями платника аліментів і підлягає задоволенню.

Відповідно до частин другої та четвертої статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка-батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Право дружини на утримання закон пов`язує насамперед із фактом проживання з нею спільної малолітньої дитини віком до трьох років, а не з доведенням її непрацездатності чи потреби у матеріальній допомозі.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачка проживає разом із сином, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснює його догляд та перебуває у відпустці по догляду за дитиною. Відповідач є працездатною особою, офіційно працевлаштований, доказів відсутності можливості надавати матеріальне утримання дружині суду не подав.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність передбачених законом підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на її утримання у розмірі однієї шостої частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення сином трирічного віку.

Відповідно до частини першої статті 191 СК України аліменти присуджуються від дня пред`явлення позову, тому аліменти на дитину та на утримання дружини підлягають стягненню з 13 травня 2026 року.

Оскільки рішення суду ухвалюється про стягнення аліментів, відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України воно підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Також відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір, від сплати якого позивачка була звільнена при зверненні до суду.

Керуючись статтями 12, 13, 76–81, 89, 141, 206, 259, 263–265, 268, 273, 274, 354, 430 ЦПК України, статтями 182, 191, 199–201 СК України, статтею 5 Закону України «Про судовий збір», суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини до досягнення дитиною 3-річного віку задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина - – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 13 травня 2026 року, тобто з дня подачі позову і до його повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання до досягнення сином – ОСОБА_4 трирічного віку, у розмірі 1/6 частки від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 13 травня 2026 року, тобто з дня подачі позову і до досягнення дитиною трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна ) гривня 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення, учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Р.Г. Григор`єв

Оригінал: reyestr.court.gov.ua