Постанова від 16 липня 2026 р. у справі №591/5878/26 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/5878/26 Провадження № 3/591/1491/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2026 року м. Суми

Суддя Зарічного районного суду м. Суми Косар А. І. розглянула матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) і

У С Т А Н О В И Л А:

17.05.2026 о 14:58:00 в м.Сумах по вул. Харківська, 32 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Scorpio н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння . Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за згодою ОСОБА_1 за допомогою технічного приладу газоаналізатору Drager Alcotest 7510, прилад ARLM 0299, що підтверджується тестом № 556, від 17.05.2026 року з позитивним результатом якого (2,43 проміле) ОСОБА_1 був згоден .Водій протягом року двічі піддавався адміністратвиному стягненню за ст. 130 КУпАП. Водія було відсторонено від керування транспортним засобом , чим порушив п.2.9 а) ПДР.

Дії ОСОБА_1 поліцейським уповноваженого органу поліції кваліфіковано за ч. 3 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не прибув. Був повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи згідно з вимогами чинного КУпАП, за адресою проживання, вказаною в протоколі, про що свідчить конверт, який повернувся на адресу суду 30.06.2026 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», на виклики за номером мобільного телефону який зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення не відповідав, що підтверджується довідкою.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява №3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вжити якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що право особи, щодо якої складено адміністративний протокол, на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, порушене не було. Особі повинно бути відомо про час і місце розгляду справи, оскільки є можливість стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду. З таким висновком погодився ЄСПЛ у рішенні у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» № 12307/16.

Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, враховуючи безпідставне умисне затягування правопорушником справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Суд враховує те, що рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" доставляються відповідно до вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, а згідно п.991 згаданих Правил рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Такі дії ОСОБА_1 суд розцінює як ухилення від явки до суду з метою затягування розгляду справи та неможливості прийняти рішення у строк, встановлений ст. 38 КУпАП, а тому суд не вбачає підстав відкладати розгляд справи, оскільки правопорушник за період перебування на розгляді суду матеріалів справи не скористався правами, наданими йому чинним законодавством, передбаченими статтею 268 КУпАП, не надав пояснень щодо протоколу про адміністративне правопорушення, обставин справи й доказів на їх підтвердження, беручи до уваги той факт, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, не віднесено до таких, які підлягають розгляду за обов`язкової присутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, а тому, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності правопорушника, на підставі наявних документів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №668349 від 17.05.2026, в якому зафіксовано факт вчинення ОСОБА_1 порушення п. 2.9 а) ПДР, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП;

- результатом тестування № 556

- довідкою з підсистеми «Адмінпрактика»;

-актом огляду на стан алкогольного сп`яніння у якому зафіксовано виявлені ознаки та результати огляду ;

- постановою суду від 23.09.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за за ч.1 ст. 130 КУпАП, постановою суду від 30.09.2025- до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126 , ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Окрім цього, з дослідженого у судовому засіданні відеозапису на оптичному носії даних переконливо та в достатній мірі підтверджені обставини, викладені в протоколі, виконання працівниками поліції вимог КУпАП при їх складанні та дотримання процедури при виявленні у водія ознак сп`яніння та керування т/з саме ОСОБА_1 .

Заборону керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції встановлено п. 2.9 а) ПДР.

Адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, встановлена ч.1 ст. 130 КУпАП.

Огляд на стан сп`яніння – це один із заходів забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення, порядок застосування та наслідки порушення якого встановлені ст.266 КУпАП.

Зокрема, згідно ч.2 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Ч. 3 ст. 130 КУпАП (вчинення правопорушення втретє протягом 1 року) передбачає штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000.00 грн, з позбавленням особи права керування транспортними засобами строком на десять років, та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або застосування адміністративного арешту до особи строком на 15 діб з позбавленням особи права керування транспортними засобами строком на десять років, та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.

Дослідивши матеріали справи, суддя встановив, що своїми діями ОСОБА_1 втретє порушив п.2.9 а) ПДР, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП,

Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.

Відповідно до ст. 33 КУпАП суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставини, що пом`якшують відповідальність не встановлені.

Обставини, що обтяжують відповідальність не встановлені.

При визначенні виду та розміру стягнення, суд відповідно до ст.33 КУпАП враховує характер правопорушення, відомості про особу, ступінь вини, майновий стан.

Так, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, що вирізняється підвищеною суспільною небезпекою та є одними із найнебезпечніших правопорушень на транспорті, у зв`язку з чим, суд вважає за необхідне призначити стягнення в межах санкції за ч.3 ст.130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на десять років. Оскільки транспортний засіб не знаходиться у приватній власності порушника, суд не застосовує додаткове стягнення у виді конфіскації транспортного засобу.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП слід стягнути судовий збір.

Керуючись статтями 283, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього за цим законом адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000.00 грн, з позбавленням особи права керування транспортними засобами строком на десять років.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, в установу банку України не пізніш як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня вручення копії постанови суду, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу та судового збору у вказаний термін, постанова буде направлена до органу державної виконавчої служби для організації примусового виконання в порядку, встановленому законом.

Роз`яснити, що особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП, у випадку примусового виконання даної постанови, з правопорушника підлягає стягненню штраф, визначений даною постановою, у подвійному розмірі.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя А. І. Косар