Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №471/576/26 — Братський районний суд Миколаївської області

Суд: Братський районний суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 15 липня 2026 р.

Справа: №471/576/26

Суддя: Жила Н. М.

Справа № 471/576/26

Провадження №3/471/183/26

Номер рядка звіту 307

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

16 липня 2026 року селище Братське

Суддя Братського районного суду Миколаївської області Жила Н.М., за участю секретаря - Холоденко І.Г., розглянувши справи про адміністративні правопорушення, які надійшли від Відділення поліції № 1 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст. 173-2, ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

В провадження Братського районного суду Миколаївської області надійшли справи про адміністративне правопорушення № 471/576/26 (провадження №3/471/183/26) та № 471/577/26 (провадження № 3/471/184/26) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2, ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи той факт, що адміністративні правопорушення вчиненні однією особою, справи про які перебувають в провадженні одного судді, розглядаються одночасно, суддя вважає необхідним вищевказані справи про адміністративні правопорушення об`єднати в одне провадження.

09.05.2026 о 07:00 год. в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив сварку з дружиною ОСОБА_2 , в ході якої ображав її, висловлювався на її адресу нецензурною лайкою та наніс один удар рукою в обличчя, внаслідок чого була завдана шкода психічному та фізичному здоров`ю ОСОБА_2 , дана подія відбувалася в присутності неповнолітнього ОСОБА_3 ..

Також, ОСОБА_1 , який протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, 09 травня 2026 року близько 07:00 год в будинку за адресою: АДРЕСА_1 вчинив сварку зі своєю дружиною ОСОБА_2 , в ході якої висловлювався на її адресу словами нецензурної лайки, ображав, а також наніс один удар кулаком в область обличчя останньої, внаслідок чого була завдана шкода психічному та фізичному здоров`ю останньої, чим вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру.

В судове засіданні ОСОБА_1 не з`явився повторно, причину неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся SMS-повідомленнями, які доставлені йому вчасно, про що свідчать довідки про доставку SMS. Судом було вжито необхідних заходів для виклику особи в судове засідання.

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

На офіційному сайті Братського районного суду Миколаївської області (https://bt.mk.court.gov.ua), в розділі "Громадянам " у вкладці "Список судових справ, призначених до розгляду" з моменту призначення даної справи до розгляду було зазначено дату, час та місце розгляду справи.

Клопотання про відкладення судового засідання ОСОБА_1 не подавав.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу за відсутності останнього.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, надала заяву, в якій просить суд розглянути справу без її участі.

Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07 грудня 2017 року № 2229 -VIII, визначено організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.

Відповідно до п. 3 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (п. 14 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству").

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (п. 17 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству").

Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Частиною другою ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Частиною третьою ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Вина ОСОБА_1 у вчинені вищевказаного адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №721500 від 09.05.2026 року, протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №874453 від 09.05.2026 року, письмовими поясненнями неповнолітнього ОСОБА_3 від 09.05.2026 р., письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 09.05.2026 р., копією письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 від 09.05.2026 р., копіями постанов Братського районного суду Миколаївської області, якими ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.173-2, ч.2 ст. 173-2,ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, з накладенням на нього адміністративних стягнень та іншими матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення,оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2, ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає можливим призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» стягненню з ОСОБА_1 на користь держави підлягає судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст. ст. 36, 40-1, 283-284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Справи про адміністративні правопорушення № 471/576/26 (провадження №3/471/183/26) та № 471/577/26 (провадження № 3/471/184/26) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2, ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, об`єднати в одне провадження та присвоїти загальний №471/576/26 (провадження № 3/471/183/26).

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2, ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) гривень в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постановою законної сили.

Суддя Жила Н.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua