Рішення від 16 липня 2026 р. у справі №240/5278/24 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року м. Житомир справа №240/5278/24

категорія 112010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 11.01.2024 №122950002557 про відмову у призначенні йому пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області розглянути повторно його заяву про призначення пенсії від 04.07.2023, зарахувавши до пільгового підземного стажу на провідних професіях, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV періоди роботи з 14.08.2002 по 23.04.2003 - учнем гірника очисного вибою з повним робочим днем під землею, з 03.08.2010 по 12.12.2010 - учнем прохідника підземного з повним робочим днем під землею, з 01.04.2022 по 22.01.2023 - прохідником підземним з повним робочим днем під землею та до пільгового підземного стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV період роботи з 23.01.2023 по 30.01.2023 - учнем гірника підземного з повним робочим днем під землею.

На обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що має понад 25 років пільгового стажу підземної роботи. У зв`язку із чим він звернувся за призначенням пенсії, передбаченої частиною 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Однак, рішенням Головного управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області від 11.01.2024 №122950002557 йому було відмовлено у призначенні даного виду пенсії через відсутність необхідного стажу підземної роботи на професіях, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202. За підрахунками пенсійного органу його стаж на роботах підземних професій за Постановою №202 (25) складає 23 роки 11 місяців 26 днів. Позивач вказує, що Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області невірно обчислило його стаж роботи на посадах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202, та безпідставно не зарахувало до пільгового підземного стажу на провідних професіях періоди роботи: з 14.08.2002 по 23.04.2003 учнем гірника очисного вибою з повним робочим днем під землею; з 03.08.2010 по 12.12.2010 учнем прохідника підземного з повним робочим днем під землею; з 01.04.2022 по 22.01.2023 прохідником підземним з повним робочим днем під землею. Крім того, не зарахувало до пільгового підземного стажу період роботи з 23.01.2023 по 30.01.2023 учнем гірника підземного з повним робочим днем під землею. Відтак, вважаючи рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області від 11.01.2024 №122950002557 протиправним, а своє право на пенсійне забезпечення порушеним, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду Липи В.А. від 22 квітня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі №240/5278/24 за позовом ОСОБА_1 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

У зв`язку із призовом судді Липи В.А. на військову службу розпорядженням керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду від 19 липня 2024 року №139 було призначено повторний автоматизований розподіл справа, що перебували в провадженні судді Липи В.А., в тому числі й адміністративної справи №240/5278/24.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2024 головуючим суддею для розгляду адміністративної справи №240/5278/24 було визначено суддю Черняхович Ірину Едуардівну.

Ухвалою від 23.07.2024 суддя Черняхович І.Е. прийняла адміністративну справу №240/5278/24 до провадження.

Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подало до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечувало проти заявлених позовних вимог. Обґрунтовуючи правомірність прийнятого рішення від 11.01.2024 №122950002557 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зазначило, що за результатами розгляду наданих позивачем документів до його страхового та пільгового стажу роботи не було зараховано період з 01.04.2022 по 22.01.2023, оскільки в реєстрі застрахованих осіб відсутні дані про заробітну плату та сплату страхових внесків, також у відомостях по спеціальному стажу відсутні дані про пільговий стаж роботи. Також, до пільгового стажу роботи не зараховано період роботи позивача в Новокостянтинівській шахті Державного підприємства "Східний гірничозбагачувальний комбінат" з 23.01.2023 по 30.01.2023, оскільки згідно трудової книжки позивач працював за сумісництвом, підприємство знаходиться на підконтрольній території та відсутня довідка підприємства про уточнення особливого характеру роботи. Відтак, до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 були зараховані періоди роботи за кодом підстави ЗПЗ013А1 (за Списком № 1): з 28.12.1999 по 01.02.2000; з 17.03.2000 по 27.09.2000; з 05.11.2001 по 16.07.2005; з 26.07.2005 по 07.03.2006; з 10.04.2006 по 22.03.2007; з 05.12.2007 по 24.09.2008; з 08.10.2008 по 19.11.2008; з 16.12.2008 по 17.10.2010; з 13.12.2010 по 31.03.2022; та періоди навчання за фахом: з 02.02.2000 по 16.03.2000; з 18.10.2010 по 12.12.2010. Крім того, відповідно до висновків рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 по справі №360/1185/23 до страхового стажу позивача а було зараховано період проходження ним строкової військової служби з 25.05.1998 по 10.11.1999. Таким чином було встановлено, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 24 роки 05 місяців 11 днів, а з урахуванням пільгового обчислення - 43 роки 05 місяців 11 днів. Натомість, стаж його роботи за Постановою 202(25) складає 23 роки 11 місяців 26 днів (стаж роботи за Постановою 202(25) - 04 роки 10 місяців 08 днів, зараховано за 15 років роботи на провідних професіях (по 3 місяці за кожен відпрацьований рік) - 03 роки 09 місяців, стаж на підземних роботах за провідними професіями (20) - 15 років 01 місяць 08 днів та навчання за фахом 03 місяці 10 днів), стаж на підземних роботах за провідними професіями (20) становить 15 років 01 місяць 08 днів та навчання за фахом 03 місяці 10 днів, стаж роботи за Списком № 1 - 20 років 02 місяці 26 днів. Враховуючи вказане, управління вважає, що ним правомірно було прийнято рішення від 11.01.2024 №122950002557 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії відповідно до пункту 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" через відсутність у нього необхідного пільгового стажу роботи на підземних роботах. З огляду на вказане, управління просило відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи характер спірних правовідносин, суд вважає за можливе розглянути дану адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи відповідно до норм ст.ст. 257, 262 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що з метою реалізації свого права на пенсійне забезпечення, ОСОБА_1 звернувся через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою від 04.07.2023 про призначення йому пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

На виконання вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (зі змінами, внесеними постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1) за принципом екстериторіальності заяву ОСОБА_1 розглядало Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

За результатами розгляду цієї заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області прийнято рішення від 12.07.2023 №122950002557, яким відмовило ОСОБА_1 в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Не погоджуючись із вказаною відмовою, ОСОБА_1 оскаржив її до суду.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 по справі №360/1185/23, позов ОСОБА_1 було задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №122950002557 від 12.07.2023 про відмову позивачу у призначенні пенсії ОСОБА_1 ; а також зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області розглянути повторно заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 04.07.2023 з урахуванням висновків, викладених в рішенні суду.

На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 у справі №360/1185/23 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснило повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 04.07.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

За результатами повторного розгляду наданих позивачем документів Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області встановило, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 24 роки 05 місяців 11 днів, а з урахуванням пільгового обчислення - 43 роки 05 місяців 11 днів.

Натомість, спеціальний стаж роботи ОСОБА_1 становить:

1) на підземних за Постановою 202 (25) - 23 роки 11 місяців 26 днів (стаж роботи за Постановою 202(25) - 04 роки 10 місяців 08 днів, зараховано за 15 років роботи на провідних професіях (по 3 місяці за кожен відпрацьований рік) - 03 роки 09 місяців 00 днів, стаж на підземних роботах за провідними професіями (20) - 15 років 01 місяць 08 днів та навчання за фахом 03 місяці 10 днів);

2) на підземних роботах за провідними професіями за Постановою 202(20) - 15 років 01 місяць 08 днів та навчання за фахом 03 місяці 10 днів;

3) за Списком № 1 - 20 років 02 місяці 26 днів.

При цьому, до вказаного пільгового стажу роботи ОСОБА_1 були зараховані періоди його роботи за кодом підстави ЗПЗ013А1 (за Списком № 1): з 28.12.1999 по 01.02.2000; з 17.03.2000 по 27.09.2000; з 05.11.2001 по 16.07.2005; з 26.07.2005 по 07.03.2006; з 10.04.2006 по 22.03.2007; з 05.12.2007 по 24.09.2008; з 08.10.2008 по 19.11.2008; з 16.12.2008 по 17.10.2010; з 13.12.2010 по 31.03.2022; а також періоди навчання за фахом з 02.02.2000 по 16.03.2000 та з 18.10.2010 по 12.12.2010.

Водночас, період з 01.04.2022 по 22.01.2023 не було зараховано ні до страхового, ні до пільгового стажу ОСОБА_1 , оскільки в реєстрі застрахованих осіб відсутні дані про заробітну плату та сплату страхових внесків, також у відомостях по спеціальному стажу відсутні дані про пільговий стаж роботи.

Також до пільгового стажу роботи позивача не зараховано період роботи в Новокостянтинівській шахті Державного підприємства "Східний гірничозбагачувальний комбінат" з 23.01.2023 по 30.01.2023, оскільки згідно трудової книжки позивач працював за сумісництвом, підприємство знаходиться на підконтрольній території та відсутня довідка підприємства про уточнення особливого характеру роботи.

Відтак, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області було прийнято рішення від 11.01.2024 №122950002557 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії відповідно до пункту 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з відсутністю в нього необхідного пільгового стажу роботи на підземних роботах.

Вважаючи рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 11.01.2024 №122950002557 про відмову у призначенні пенсії відповідно до пункту 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" протиправним, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи публічно-правовий спір та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені в Законі України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону №1058-IV визначено право громадян України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відносини з приводу призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників врегульовані статтею 114 Закону №1058-IV.

Відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

Вищевказана норма закону кореспондується із частиною 1 статті 14 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення", яка визначає, особливості пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії. Згідно цієї правової норми працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 (далі - Список № 202).

За наслідками аналізу правової норми статті 14 Закону №1788 (положення якої аналогічні нормам частини 3 статті 114 Закону №1058) та Списку №202, Верховний Суд у постанові від 31 жовтня 2019 року у справі №227/1732/17 зазначив, таке: "Комплексний аналіз зазначених норми дає підстави дійти висновку, що право на передбачену статтею 14 Закону №1788-ХІІ пенсію незалежно від віку мають працівники, професії яких містяться у Списку, за умови безпосередньої зайнятості на цих роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи".

Таким чином, частина 3 статті 114 Закону №1058-IV визначає право особи на призначення пільгової пенсії незалежно від віку у випадку дотримання таких умов:

1) зайнятість цієї особи повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року №202;

2) наявність у особи стажу на підземних і відкритих гірничих роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії за Списком №202, не менше 25 років; або ж наявність у особи стажу роботи на провідних професіях на підземних і відкритих гірничих роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії за Списком №202, не менше 20 років.

Разом з тим, вік особи, а також розмір її страхового стажу для призначення даного виду пільгової пенсії значення не має. Крім того, для призначення даного виду пільгової пенсії не вимагається документального підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці.

Отже, наявність стажу роботи на підземних і відкритих гірничих роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії за списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року №202, в розмірі 25 років (або ж в розмірі 20 років для провідних професій) є обов`язковою умовою для призначення пенсії на підставі частина 3 статті 114 Закону №1058-IV.

Під час розгляду справи судом встановлено, що підставою для прийняття Головним управління Пенсійного фонду України в Житомирській області оскаржуваного рішення від 11.01.2024 №122950002557 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" була саме відсутність у нього необхідного спеціального стажу роботи за списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 31.03.1994 №202.

Відповідно до інформації, вказаної у рішенні від 11.01.2024 №122950002557, пільговий стаж роботи ОСОБА_1 на підземних роботах за Постановою №202 (25) становить 23 роки 11 місяців 26 днів, а стаж на підземних роботах за провідними професіями за Постановою №202 (20) становить 15 років 01 місяць 08 днів.

Звертаючись з даним позовом до суду ОСОБА_1 вказує, що Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області невірно обчислило його стаж по Постанові №202 та безпідставно не зарахувало періоди його роботи: з 14.08.2002 по 23.04.2003 учнем гірника очисного вибою з повним робочим днем під землею; з 03.08.2010 по 12.12.2010 учнем прохідника підземного з повним робочим днем під землею; з 01.04.2022 по 22.01.2023 прохідником підземним з повним робочим днем під землею до пільгового стажу на підземних роботах за провідними професіями за Постановою №202 (20), а також безпідставно не зарахувало період його роботи з 23.01.2023 по 30.01.2023 учнем гірника підземного з повним робочим днем під землею до пільгового стажу на підземних роботах за Постановою №202 (25).

Матеріалами справи підтверджується, що період з 01.04.2022 по 22.01.2023 не було зараховано до пільгового стажу ОСОБА_1 через відсутність в реєстрі застрахованих осіб даних про заробітну плату та сплату страхових внесків, а також відсутність у відомостях по спеціальному стажу даних про пільговий стаж роботи. Натомість період роботи з 23.01.2023 по 30.01.2023 в Новокостянтинівській шахті Державного підприємства "Східний гірничозбагачувальний комбінат" не був зарахований до пільгового стажу у зв`язку з тим, що згідно трудової книжки позивач в цей період працював за сумісництвом, підприємство знаходиться на підконтрольній території, а довідка про уточнення особливого характеру роботи відсутня.

Надаючи правову оцінку вказаним спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 62 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Дослідивши під час розгляду справи трудову книжку ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 25.09.2000, суд встановив, що у ній наявні наступні записи про роботу позивача:

- записи № 9, 10, 11 - з 14.08.2002 по 23.04.2003 - учень гірника очисного забою І розряду з повним робочим днем під землею Державному відкритому акціонерному товаристві шахта "Карбоніт" Дочірнє підприємство ДХК "Первомайськвугілля";

- запис №26 від 03.08.2010 - прийнятий учнем прохідника підземного І розряду з повним робочим днем під землею у Відокремленому підрозділі шахта "Карбоніт" ДП "Первомайськвугілля";

- запис №27 від 18.10.2010 - направлений на курси в ОП УКК ДП "Первомайськвугілля" на навчання по професії прохідник;

- запис №28 від 13.12.2010 - виробнича практика по професії прохідник підземний з повним робочим днем під землею (по 10.04.2011);

- записи №34 та № 35 - з 23.01.2023 по 30.01.2023 - прийнятий учнем гірника підземного дільниці змішаних робіт за сумісництвом з повним робочим днем на підземних роботах в Новокостянтинівській шахті Державного підприємства "Східний гірничозбагачувальний комбінат".

Надаючи оцінку правомірності дій пенсійного органу щодо не зарахування позивачу до пільгового стажу на підземних роботах за провідними професіями за Постановою №202 (20) періоду з 14.08.2002 по 23.04.2003, коли ОСОБА_1 працював учнем гірника очисного забою з повним робочим днем під землею Державному відкритому акціонерному товаристві шахта "Карбоніт" Дочірнє підприємство ДХК "Первомайськвугілля", суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Тобто, зазначеною нормою встановлено, що надання уточнюючих довідок для підтвердження спеціального (пільгового) стажу роботи, в тому числі й зайнятості особи протягом повного робочого дня на підземних роботах за професіями, передбаченими Списком №202, необхідне лише у разі відсутності трудової книжки або відсутності в трудовій книжці відповідних записах, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.

Згідно з розділом І Списку №202 до робіт і професій, що надають право на пільгову пенсію, належать усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).

При цьому, згідно з частиною 3 статті 114 Закону №1058-IV до провідних професії належать: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень).

Записами в трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 25.09.2000 підтверджується, що в період з 14.08.2002 по 23.04.2003 він був учнем гірника очисного забою в Державному відкритому акціонерному товаристві шахта "Карбоніт" Дочірнє підприємство ДХК "Первомайськвугілля", тобто виконував роботи, передбачені розділом І Списку №202. Крім того, професія робітника очисного вибою, згідно правових норм частини 3 статті 114 Закону №1058-IV, відноситься до провідних професії. Також щодо вказаного періоду в трудовій книжці позивач містяться записи про те, що він працював повний робочий день під землею.

Вказане свідчить, що трудова книжка позивача містить усі необхідні записи про умови його праці в період з 14.08.2002 по 23.04.2003, які є достатніми для зарахування цього періоду до пільгового стажу підземної роботи за Списком №202 за провідними професіями.

З огляду на вказані обставини суд приходить до висновку, що період роботи ОСОБА_1 з 14.08.2002 по 23.04.2003, коли він був учнем очисного забою в Державному відкритому акціонерному товаристві шахта "Карбоніт" Дочірнє підприємство ДХК "Первомайськвугілля", підлягав зарахуванню до пільгового стажу за провідними професіями на підземних роботах, передбачених Постановою №202 (20), а тому дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо такого незарахування є протиправними.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам в частині позовних вимог щодо не зарахування позивачу до пільгового стажу на підземних роботах за провідними професіями за Постановою №202 (20) періоду з 03.08.2010 по 12.12.2010, суд враховує наступне.

Обгунтовуючи позовні вимоги в цій частині ОСОБА_1 вказує, що в період з 03.08.2010 по 12.12.2010 він працював учнем прохідника підземного з повним робочим днем під землею.

Однак суд зауважує, що записами в трудовій книжці позивача підтверджується лише період його роботи учнем прохідника підземного І розряду з повним робочим днем під землею у Відокремленому підрозділі шахта "Карбоніт" ДП "Первомайськвугілля" з 03.08.2010 по 17.10.2010.

Таким чином, в період з 03.08.2010 по 17.10.2010 позивач виконував роботи, передбачені розділом І Списку №202, за професією прохідника, яка відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058-IV, відноситься до провідних професії.

Відтак, трудовою книжкою позивача підтверджуються умови його праці в період з 03.08.2010 по 17.10.2010, що є підставою для зарахування цього періоду до пільгового стажу підземної роботи за Списком №202 за провідними професіями.

Натомість, в період з 18.10.2010 по 12.12.2010 ОСОБА_1 згідно записів трудової книжки перебував на курсах на навчанні по професії прохідник в ОП УКК ДП "Первомайськвугілля", а тому підстави для зарахування цього період до пільгового стажу підземної роботи за Списком №202 за провідними професіями відсутні. У зв`язку із цим, позовні вимоги щодо зарахування пільгового стажу за період з 18.10.2010 по 12.12.2010 є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам в частині позовних вимог щодо не зарахування позивачу до пільгового стажу на підземних роботах за провідними професіями за Постановою №202 (20) періоду з 01.04.2022 по 22.01.2023, суд враховує наступне.

Відповідно до копії трудової книжки серії НОМЕР_1 від 25.09.2000, яка була долучена позивачем до позовної заяви, в період з 13.04.2011 (запис №29) по 22.01.2023 ОСОБА_1 працював прохідником підземним з повним робочим днем під землею у Відокремленому підрозділі шахта "Карбоніт" ДП "Первомайськвугілля".

При цьому, запис внесений до трудової книжки запис щодо звільнення позивача з 22.01.2023 із роботи у Відокремленому підрозділі шахта "Карбоніт" ДП "Первомайськвугілля" за угодою сторін не містить номеру такого запису.

В свою чергу, у копії трудової книжки, що надавалась позивачем до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії, запис про звільнення позивача з 22.01.2023 із роботи у Відокремленому підрозділі шахта "Карбоніт" ДП "Первомайськвугілля" взагалі відсутній.

Однак суд зауважує, що факт роботи ОСОБА_1 в спірний період з 01.04.2022 по 22.01.2023 на посаді прохідника підземного з повним робочим днем під землею у Відокремленому підрозділі шахта "Карбоніт" ДП "Первомайськвугілля" Головним управління Пенсійного фонду України в Житомирській області не заперечується.

Вказаною в оскаржуваному рішенні підставою для незарахування періоду роботи позивача з 01.04.2022 по 22.01.2023 до пільгового стажу на підземних роботах за Постановою №202 була відсутність в реєстрі застрахованих осіб даних про заробітну плату та сплату страхових внесків за цей період.

Суд вважає таке твердження Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про неможливість зарахування вищезазначеного періоду роботи позивача до пільгового стажу за Списком №202 помилковим, з огляду на наступне.

Правовими нормами абзацу 1 частини 1 статті 24 Закону №1058 визначено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону №1058-ІV).

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-ІV страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

При цьому, страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 1 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464) страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Частиною 1 статті 4 Закону № 2464 встановлено, що платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці.

За змістом статті 20 Закону № 1058-ІV страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до статті 106 Закону №1058-ІV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Згідно з частиною 2 статті 25 Закону №2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Податковим кодексом України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку (п. 171.1 ст. 171 Податкового кодексу України).

Таким чином, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, який здійснив нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати працівника.

З аналізу наведених норм законів суд доходить висновку, що несвоєчасна сплата підприємством загальнообов`язкових страхових внесків не повинна порушувати законні права особи, зокрема й право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду та відповідальність за нарахування, утримання та виплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати покладена на роботодавця, який виплачує такі доходи. Відтак, не сплата єдиного внеску роботодавцем не може позбавляти працівника підприємства права на зарахування періоду роботи до страхового стажу.

Відтак, суд зазначає, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування періодів його роботи на такому підприємстві до страхового стажу при призначені пенсії.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права висловлена Верховним Судом у постановах від 27 березня 2018 року (справа №208/6680/16-а), від 24 травня 2018 року (справа №490/12392/16-а), від 20 березня 2019 року (справа №688/947/17), від 04 вересня 2018 року (справа № 482/434/17) та від 17.07.2019 (справа №144/669/17).

Отже, несплата підприємством-страхувальником страхових внесків до Пенсійного фонду України не може бути підставою для незарахування періодів роботи особи на даному підприємстві до страхового стажу.

Також суд зауважує, що стаття 24 Закону №1058 визначає сплату страхових внесків, як умову для зарахування певного періоду роботи особи до страхового стажу. Разом з тим, в спірних правовідносинах, ОСОБА_1 оскаржує не зарахування періоду його роботи з 01.04.2022 по 22.01.2023 на посаді прохідника підземного з повним робочим днем під землею у Відокремленому підрозділі шахта "Карбоніт" ДП "Первомайськвугілля" до пільгового стажу за Списком №202.

Суд зауважує, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено такої умови для зарахування періодів роботи особи до пільгового стажу за Списком №202, як сплата страхових внесків за цей період. Підставою такого зарахування є лише підтвердження факту безпосередньої зайнятості особи протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах, пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії та виконання при цьому роботи за професією (на посаді), передбаченій цим Списком №202.

Відтак, в межах спірних правовідносинах сплата страхових внесків не має значення для зарахування періоду роботи ОСОБА_1 з 01.04.2022 по 22.01.2023 на посаді прохідника підземного з повним робочим днем під землею у Відокремленому підрозділі шахта "Карбоніт" ДП "Первомайськвугілля" до пільгового стажу за Списком №202.

Натомість, відповідними записами в трудовій книжці позивача підтверджуються пільгові умови праці позивача в спірний період з 01.04.2022 по 22.01.2023, зокрема підтверджується, що він виконував роботи, передбачені розділом І Списку №202 за професією прохідника, що згідно правових норм частини 3 статті 114 Закону №1058-IV, відноситься до провідних професії.

За таких обставин, період роботи ОСОБА_1 з 01.04.2022 по 22.01.2023 на посаді прохідника підземного з повним робочим днем під землею у Відокремленому підрозділі шахта "Карбоніт" ДП "Первомайськвугілля" підлягає зарахуванню до пільгового стажу підземної роботи за Списком №202 за провідними професіями. У зв`язку із цим, суд приходить до висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не зарахування зазначеного періоду до пільгового стажу позивача.

Вирішуючи спірні правовідносини в частині позовних вимог щодо не зарахування позивачу до пільгового стажу на підземних роботах за Списком №202 періоду його роботи з 23.01.2023 по 30.01.2023 на посаді учня гірника підземного в Новокостянтинівській шахті Державного підприємства "Східний гірничозбагачувальний комбінат", суд зазначає наступне.

Зі змісту оскаржуваного рішення від 11.01.2024 №122950002557 вбачається, що вказаною в ньому підставою для незарахування вказаного періоду до пільгового стажу позивача була відсутність довідки підприємства про уточнення особливого характеру роботи.

Суд зауважує, що уточнюючі довідки подаються виключно у випадках, відсутності трудової книжки або відсутності необхідних записів в ній, наявності неправильних або неточних записів.

Однак, трудова книжка позивача містить усі необхідні записи (№34 та 35) про умови праці ОСОБА_1 в період з 23.01.2023 по 30.01.2023 на посаді учня гірника підземного за сумісництвом в Новокостянтинівській шахті Державного підприємства "Східний гірничозбагачувальний комбінат" з повним робочим днем під землею, які були достатніми для зарахування цього періоду до пільгового стажу підземної роботи за Списком №202.

З огляду на вказані обставини суд приходить до висновку, що період з 23.01.2023 по 30.01.2023 підлягав зарахуванню до пільгового стажу позивача на підземних роботах, передбачених Списком №202, а тому дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо такого незарахування є протиправними.

Таким чином, під час розгляду справи судом встановлено, що пільговий стаж ОСОБА_1 за Списком №202 був визначений Головним управління Пенсійного фонду України в Житомирській області не вірно, оскільки до вказаного стажу безпідставно не були зараховані період його роботи: з 14.08.2002 по 23.04.2003 учнем гірника очисного забою з повним робочим днем під землею у Державному відкритому акціонерному товаристві шахта "Карбоніт" Дочірнє підприємство ДХК "Первомайськвугілля"; з 03.08.2010 по 17.10.2010 учнем прохідника підземного з повним робочим днем під землею у Відокремленому підрозділі шахта "Карбоніт" ДП "Первомайськвугілля"; з 01.04.2022 по 22.01.2023 на посаді прохідника підземного з повним робочим днем під землею у Відокремленому підрозділі шахта "Карбоніт" ДП "Первомайськвугілля"; та з 23.01.2023 по 30.01.2023 на посаді учня гірника підземного за сумісництвом з повним робочим днем під землею в Новокостянтинівській шахті Державного підприємства "Східний гірничозбагачувальний комбінат".

Відтак, враховуючи, що підставою для прийняття Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області оскаржуваного рішення від 11.01.2024 №122950002557 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" був саме висновок про відсутність у нього необхідного пільгового стажу за списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 31.03.1994 №202, однак, вказаний пільговий стаж, як зазначено вище, обрахований не з урахуванням всіх періодів, які підлягають зарахуванню до нього, суд приходить до висновку, що вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Положеннями ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб`єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.

Верховний Суд України у своїй постанові від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 зазначив, що у випадку задоволення позову, рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.

Зважаючи на встановлену протиправність оскаржуваного рішення від 11.01.2024 №122950002557, суд застосовуючи механізм ефективного захисту права порушеного суб`єктом владних повноважень та його відновлення, керуючись повноваженнями, наданими ч. 2 ст. 9, ч. 2 ст. 245 КАС України, вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи на провідних професіях за Списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202, періоди його роботи: з 14.08.2002 по 23.04.2003 учнем гірника очисного забою з повним робочим днем під землею у Державному відкритому акціонерному товаристві шахта "Карбоніт" Дочірнє підприємство ДХК "Первомайськвугілля"; з 03.08.2010 по 17.10.2010 учнем прохідника підземного з повним робочим днем під землею у Відокремленому підрозділі шахта "Карбоніт" ДП "Первомайськвугілля"; з 01.04.2022 по 22.01.2023 на посаді прохідника підземного з повним робочим днем під землею у Відокремленому підрозділі шахта "Карбоніт" ДП "Первомайськвугілля"; а також зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202, період його роботи з 23.01.2023 по 30.01.2023 учнем гірника підземного за сумісництвом з повним робочим днем під землею в Новокостянтинівській шахті Державного підприємства "Східний гірничозбагачувальний комбінат", та повторно розглянути його заяву від 04.07.2023 про призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Покладення такого обов`язку на відповідача не є перебиранням функції іншого суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта та зобов`язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов`язковість ефективного механізму захисту порушеного права.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене та встановлені обставини справи, які перевірені зібраними доказами у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При зверненні до суду з даним позовом до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 968,96 гривень, що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією.

З огляду на положення ч. 1 та ч. 3 ст. 139 КАС України, та враховуючи розмір задоволених позовних вимог і сплату позивачем судового збору в мінімальному розмірі, суд дійшов висновку, що сплачений позивачем судовий збір в повному розмірі слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Керуючись статями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7, м.Житомир, 10003; код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 11.01.2024 №122950002557 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи на провідних професіях за Списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202, періоди його роботи: з 14.08.2002 по 23.04.2003 учнем гірника очисного забою з повним робочим днем під землею у Державному відкритому акціонерному товаристві шахта "Карбоніт" Дочірнє підприємство ДХК "Первомайськвугілля", з 03.08.2010 по 17.10.2010 учнем прохідника підземного з повним робочим днем під землею у Відокремленому підрозділі шахта "Карбоніт" ДП "Первомайськвугілля", з 01.04.2022 по 22.01.2023 на посаді прохідника підземного з повним робочим днем під землею у Відокремленому підрозділі шахта "Карбоніт" ДП "Первомайськвугілля", а також зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202, період його роботи з 23.01.2023 по 30.01.2023 учнем гірника підземного за сумісництвом з повним робочим днем під землею в Новокостянтинівській шахті Державного підприємства "Східний гірничозбагачувальний комбінат", та повторно розглянути його заяву від 04.07.2023 про призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень дев`яносто шість копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Е.Черняхович