Суд: Житомирський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 16 липня 2026 р.
Справа: №240/8553/26
Суддя: Нагірняк Микола Федорович
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2026 року м. Житомир справа № 240/8553/26
категорія 106030200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , що полягає у відмові щодо виплати йому одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої Постановою КМУ від 11 лютого 2025 року № 153;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути заяву та виплатити йому одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн. гривень, передбачену Постановою КМУ від 11 лютого 2025 року № 153.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив військову службу у Збройних Силах України, 02.07.2021 року підписав контракт, та відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 31.08.2020 року №190. З 24.02.2022 року, з початку повномасштабного вторгнення військ російської федерації на територію України, Позивач брав участь в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, але довідки про таку участь не отримав.
Позивач вважає, що має законне право на одноразову грошову винагороду у розмірі один мільйон гривень, передбачену пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану", а тому бездіяльність Відповідача щодо її невиплати вважає протиправною.
Ухвалою суду від 01.04.2026 року позовну заяву після усунення її недоліків прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
У відзив на позов Відповідача, Військової частини НОМЕР_1 , проти задоволення позову заперечується і зазначається, що Позивач дійсно згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 31.08.2020 року №190 був зарахований на строкову військову службу. Відповідно до наказу №144 від 02.07.2021 року Позивача було переведено на військову службу за контрактом. 30.12.2021 року з Позивачем був підписаний новий контракт, який набув чинності з 02.01.2022 року.
Відповідач вважає, що Позивач був прийнятий на військову службу за контрактом до введення воєнного, тобто до набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану", відтак підстави для нарахування та виплати спірної винагороди відсутні.
Крім того, у відзиві зазначається, що Позивач не звертався з відповідним рапортом про виплату такої одноразової винагороди.
У відповіді на відзив представник Позивача стверджує про безпідставність доводів Відповідача, так як Позивач відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану", а тому має право на виплату спірної винагороди.
Розглянувши в порядку письмового провадження подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.
Суть спірних відносин між сторонами по даній справі зведена виключно до наявності чи відсутності у Позивача відповідно права, а у Відповідача - обов`язку нарахувати та виплатити Позивачу одноразову грошову винагороду у розмірі один мільйон гривень, передбачену пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану".
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав нарахування та виплати одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах регулюються правовими нормами Постанови КМ України від 11 лютого 2025 р. № 153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану" (надалі - Постанова №153), що була чинна на день виникнення таких відносин.
Вказаною Постановою № 153 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану (надалі - Порядок №153).
Безспірно, за приписами пункту 4 Постанови №153 (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 387 від 01.04.2025, № 942 від 30.07.2025) громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень.
Як зазначено в підпункті 1 пункту 3 в редакції Постанови КМ № 387 від 01.04.2025 року, учасниками експериментального проекту є:
- громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу;
- Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.
Аналіз вказаних правових норм засвідчує, що така одноразова грошова допомога виплачується за наявності таких умов:
- укладання контракту громадяни України віком від 18 до 25 років на проходження військової служби;
- укладання такого контракту на проходження військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії або Державній прикордонній службі;
- укладання такого контракту на проходження військової служби на посадах рядового, сержантського і старшинського складу;
- особи до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану та проходять військову службу;
- брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Позивач у справі, з 31.08.2020 року проходив строкову військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 . Відповідно до наказу Відповідача №144 від 02.07.2021 року Позивача було переведено на військову службу за контрактом. 30.12.2021 року з Позивачем був підписаний новий контракт, який набув чинності з 02.01.2022 року, та автоматично продовжено до закінчення військового стану. Позивач проходить військову службу за контрактом на посаді номера обслуги першої обслуги першого протитанкового артилерійського взводу першої протитанкової артилерійської батареї протитанкового артилерійського дивізіону Збройних Сил України та має військове звання солдата.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Позивач у справі, в період з 24.02.2022 року по 25.03.2026 року брав участь в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Сумарний період безпосередньої участі Позивача у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, за сукупністю становить більше шести місяців станом на дату набрання чинності цією Постановою № 153.
Вказані обставини, в тому числі конкретні періоди участі Позивача в таких заходах, підтверджуються довідкою про таку участь, виданою Відповідачем 06.04.2026 року, копія якої долучена до справи та досліджена судом.
Відповідно до вимог частини 1 статі 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Зазначене дає суду зробити висновок, що Позивач дійсно до набрання чинності Постановою №153 у віці до 25 років проходив службу Військовій частині НОМЕР_1 Збройних Сил України на посаді солдата та брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, в період з 24.02.2022 року по 25.03.2026 року, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою.
Тобто, Позивач дійсно у віці до 25 років проходив службу в Збройних силах України, яка в силу вимог підпункту 1 пункту 3, в редакції Постанови КМ № 387 від 01.04.2025 року, відноситься до учасників експериментального проекту.
Тобто, Позивач дійсно у віці до 25 років проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 Збройних сил України на посаді солдата, тобто на посаді рядового, сержантського і старшинського складу, як передбачено Постановою №153.
Тобто, Позивач дійсно у віці до 25 років брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, строком два місяці (з 24.02.2022 року по 25.03.2026 року), що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, як передбачено Постановою №153.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що представник Позивача в інтересах Позивача 16.02.2026 року звернувся із заявою про нарахування Позивачу одноразової грошової винагороди відповідно до Постанови №153. На таке звернення представника Позивача Відповідачем 27.02.2026 року надано відповідь про відсутність підстав для нарахування та виплати йому такої одноразової винагороди.
Як зазначено в листі Відповідача від 27.02.2026 року та у відзиві Відповідача на позов, підставою для такої відмови слугувала та обставина, що Позивач підписав контракт про проходження військової служби до 24.02.2022 року
Суд вважає безпідставними такі доводи представника Відповідача, Військової частини НОМЕР_1 Збройних сил України, з огляду на таке.
Відповідач не врахував, що Постановою КМ № 942 від 30.07.2025 положення пункту 4 Постанови №153 були доповнені новим абзацом, згідно якого передбачають можливість виплати такої винагороди військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу.
Як вже зазначалося судом, Позивач проходив строкову військову службу і 30.12.2021 року уклав контракт з Міністерством оборони України про проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах рядового складу, який з 02.07.2022 року продовжено до оголошення демобілізації у зв`язку із введенням воєнного стану.
Таким чином, Позивач відноситься до числа військовослужбовців, які у віці до 25 років та до набрання чинності цією постановою були прийняті на військову службу під час воєнного стану за контрактом та проходять військову службу на посаді рядового, сержантського і старшинського складу, як передбачено Постановою №153.
Зазначене свідчить про наявність у Позивача права на виплату одноразової грошової винагороди, передбаченої пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану".
Таким чином, позовні вимоги Позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Порушене право Позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати йому одноразової грошової винагороди у відповідності до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану" та зобов`язання Відповідача нарахувати та виплатити йому таку одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн. гривень.
Підстави, передбачені ст.ст.139-143 КАС України для стягнення або відшкодування судових витрат по даній справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплаті ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у відповідності до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану" у розмірі 1 млн. гривень.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошової винагороду у відповідності до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану" у розмірі 1 млн. гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.Ф. Нагірняк
17.07.26
Оригінал: reyestr.court.gov.ua