Рішення від 16 липня 2026 р. у справі №160/11790/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 рокуСправа №160/11790/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

05.05.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ; місцезнаходження АДРЕСА_1 ) щодо направлення 06.11.2025 року до органів Національної поліції України звернення про доставлення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за вчинення адміністративних правопорушень, що передбачені ст.210, 210-1 КУпАП України для складення протоколу про адміністративне правопорушення, з одночасним виключенням з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 направити до відповідних органів Національної поліції України повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_1 чи до будь-якого іншого ТЦК та СП - ОСОБА_1 .

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 протиправно направив до органів Національної поліції України звернення про доставлення позивача у зв`язку з нібито порушенням правил військового обліку. Позивач вказує, що жодного адміністративного правопорушення не вчиняв, до адміністративної відповідальності не притягувався, повістку про виклик для проходження ВЛК не отримував та від проходження медичного огляду не відмовлявся. Також позивач зазначає, що відповідач не надав належних доказів правомірності внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та безпідставно не вчинив дій щодо скасування розшуку.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 06.05.2026 року передана судді Пруднику С.В

11.05.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 : інформацію про те, чи складалися протокол та постанова про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 ; інформацію про те, чи направлялася повістка до ОСОБА_1 та докази вручення або невручення; засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України усі письмові докази, які слугували підставою задля внесення відомостей відносно ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про взяття на військовий облік. Судом зобов`язано витребувані судом докази подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 11.06.2026 року. Судом попереджено ІНФОРМАЦІЯ_2 про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.

22.05.2026 року від ІНФОРМАЦІЯ_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив, що внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення позивачем правил військового обліку було здійснено у зв`язку з невиконанням позивачем обов`язку щодо проходження повторного медичного огляду військово-лікарською комісією у строк до 05.06.2025 року. Відповідач послався на положення Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487. На думку відповідача, підставою для направлення звернення до органів Національної поліції стало саме невиконання позивачем обов`язку щодо проходження повторного медичного огляду, а внесені до Реєстру відомості нібито відповідають вимогам законодавства. Також відповідач зазначив, що направлення до органів Національної поліції здійснюється у формі електронного набору даних шляхом інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та інформаційними системами Міністерства внутрішніх справ України, у зв`язку з чим надати окремий документ такого звернення неможливо. Крім того, відповідач вказав, що протокол про адміністративне правопорушення щодо позивача на даний час не складався, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не виносилася, оскільки позивач не прибув до ТЦК та СП та не був доставлений органами поліції. Також відповідач заперечив проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на їх нібито неспівмірність із предметом спору та відсутність належного підтвердження таких витрат. З огляду на викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 є громадянином України, військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Як вбачається з матеріалів справи, у військово-обліковому документі позивача містяться відомості про проходження ним військово-лікарської комісії 19.10.2010 року, за результатами якої його було визнано обмежено придатним до військової служби.

У зв`язку із набранням чинності Законом України від 21.03.2024 року №3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» та змінами, внесеними Законом України від 12.02.2025 року №4235-IX, особи, які були визнані обмежено придатними до військової служби, зобов`язані були пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби до 05.06.2025 року.

Відповідачем зазначено, що позивач такого повторного медичного огляду у встановлений законодавством строк не пройшов, у зв`язку з чим ІНФОРМАЦІЯ_2 було внесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення позивачем правил військового обліку.

Судом також встановлено, що 06.11.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 до органів Національної поліції України було направлено звернення щодо доставлення ОСОБА_1 до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Разом з тим, із матеріалів справи та пояснень відповідача вбачається, що станом на момент направлення зазначеного звернення протокол про адміністративне правопорушення щодо позивача не складався, постанова у справі про адміністративне правопорушення не виносилася, а факт притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку не встановлений.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву підтверджено, що позивач органами Національної поліції України до ІНФОРМАЦІЯ_1 не доставлявся, у зв`язку з чим складання протоколу про адміністративне правопорушення та подальший розгляд справи про адміністративне правопорушення не здійснювалися.

Також судом встановлено, що позивач заперечує факт отримання будь-яких повісток або викликів від відповідача щодо необхідності прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для проходження військово-лікарської комісії, а також зазначає про проживання за межами України.

Відповідачем не надано суду доказів вручення позивачу повісток, повідомлень чи інших документів, які б підтверджували належне повідомлення ОСОБА_1 про необхідність прибуття для проходження повторного медичного огляду.

Крім того, матеріали справи не містять доказів відмови позивача від проходження військово-лікарської комісії або його умисного ухилення від виконання такого обов`язку.

Таким чином, спірні правовідносини виникли у зв`язку із внесенням відповідачем до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення позивачем правил військового обліку та направленням 06.11.2025 року звернення до органів Національної поліції України щодо його доставлення для складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Щодо вирішення справи по суті, суд вказує наступне

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Відповідно до ч.8-9 ст. 5 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби Документ сформований в системі

безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Відповідно до п.1 Положення Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів із взяття громадян України на військовий облік призовників, направлення громадян України для проходження базової військової служби, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Частиною 1 ст. 12 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів реєстр ведеться в електронній формі з єдиною централізованою базою даних, яка містить персональні та службові дані всіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до ст. 9 цього ж Закону України призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру. За змістом ч.1 ст. 14 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Згідно ч. 6 ст. 5 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів органи адміністрування Реєстру: 1) здійснюють аналітичну обробку даних; 2) забезпечують взаємодію щодо ведення Реєстру, контролюють повноту, відповідність та своєчасність внесення інформації, наданої державними органами, контролюють виконання рішень Держателя та розпорядника Реєстру.

Відповідно до абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України № 2232-ХІІ громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з ч. 1 та 3 ст. 22 Закону України № 3543-XII громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Відповідно до п. 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Частиною 3 ст. 22 Закону України № 3543-XII передбачено, що поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:

перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;

смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Суд зазначає, що позивач не був позбавлений права особисто звернутися до РТЦК за місцем проживання.

Поведінка позивача, щодо не з`явлення до територіального центру комплектування за місцем реєстрації є триваючою.

Позивачу відомо про порушення ним правил військового обліку, однак позивач не вчиняв жодних активних дій, не з`являвся особисто до територіального органу ТЦК задля усунення недоліків, які призвели до порушення ним правил військового обліку.

Відтак, суд вважає за необхідне відмовити в задоволені позовних вимог.

При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росії, від 05.05.2011р. у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010р. у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994р. у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії), вичерпно реалізував існуючі правові механізми з`ясування об`єктивної істини; надав належну оцінку усім юридично значимим факторам і обставинам справи; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; виклав власні мотиви конкретного тлумачення змісту належних норм матеріального і процесуального права та оцінки обставин фактичної дійсності.

Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.

Решта доводів сторін окремій оцінці у тексті судового акту не підлягає, позаяк не впливає на правильність розв`язання спору по суті.

У ході розгляду справи судом не відшукано судових актів, котрі б підлягали урахуванню згідно з ч.4 ст.78 КАС України або згідно з ч.5 ст.242 КАС України.

Враховуючи відмову у задоволені позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник