Рішення від 16 липня 2026 р. у справі №140/5105/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року ЛуцькСправа № 140/5105/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Костюкевича С.Ф.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі – ГУ ПФУ в Харківській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 24.11.2025 №2000-0304-8/181448 про відмову у призначенні пенсії по інвалідності у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; зобов`язання призначити та виплатити з 10.12.2024 по 01.01.2026 пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до страхового стажу період участі у бойових діях у воєнний час з 08.04.2022 по 24.06.2022; з 05.07.2022 по 03.11.2022; з 16.06.2023 по 17.06.2023; з 17.07.2023 по 23.07.2023; з 28.07.2023 по 31.07.2023; з 21.08.2023 по 06.10.2023; з 24.10.2023 по 16.12.2023; з 05.01.2024 по 17.08.2024; з 24.08.2024 по 07.09.2024; з 01.11.2024 по 04.11.2024; з 22.11.2024 по 01.12.2024; з 07.12.2024 по 07.12.2024; з 13.12.2024 по 13.01.2025 із розрахунку один місяць служби за три місяці служби.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 17.11.2025 звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії по інвалідності та його заяву за принципом екстериторіальності було передано до ГУ ПФУ в Харківській області.

Вказав, що рішенням ГУ ПФУ в Харківській області №2000-0304-8/181448 від 24.11.2025 йому відмовлено у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу передбаченого ст. 32 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зазначив, що за результатами розгляду документів доданих до заяви період проходження військової служби з 08.04.2022 по 24.06.2022; з 05.07.2022 по 03.11.2022; з 16.06.2023 по 17.06.2023; з 17.07.2023 по 23.07.2023; з 28.07.2023 по 31.07.2023; з 21.08.2023 по 06.10.2023; з 24.10.2023 по 16.12.2023; з 05.01.2024 по 17.08.2024; з 24.08.2024 по 07.09.2024; з 01.11.2024 по 04.11.2024; з 22.11.2024 по 01.12.2024; з 07.12.2024 по 07.12.2024; з 13.12.2024 по 13.01.2025 зараховано до страхового стажу в одинарному розмірі.

Вважаючи рішення ГУ ПФУ в Харківській області протиправним та таким, що порушує його конституційні права, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 04.05.2026 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідачем - ГУ ПФУ в Харківській області відзив на позовну заяву не подано.

Відповідно до частини 3 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

17.11.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV. Його заяву за принципом екстериторіальності було передано до ГУ ПФУ в Харківській області.

24.11.2025 рішенням ГУ ПФУ в Харківській області №2000-0304-8/181448 відмовлено у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу 07 років передбаченого ст. 32 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

На думку позивача, за результатами розгляду документів доданих до заяви період проходження військової служби з 08.04.2022 по 24.06.2022; з 05.07.2022 по 03.11.2022; з 16.06.2023 по 17.06.2023; з 17.07.2023 по 23.07.2023; з 28.07.2023 по 31.07.2023; з 21.08.2023 по 06.10.2023; з 24.10.2023 по 16.12.2023; з 05.01.2024 по 17.08.2024; з 24.08.2024 по 07.09.2024; з 01.11.2024 по 04.11.2024; з 22.11.2024 по 01.12.2024; з 07.12.2024 по 07.12.2024; з 13.12.2024 по 13.01.2025 зараховано до страхового стажу в одинарному розмірі.

Вважаючи рішення ГУ ПФУ в Харківській області протиправним та таким, що порушує гарантовані чинним законодавством України права, соціальні гарантії та інтереси позивача, останній звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України кожному громадянину гарантується право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до визначення, яке міститься у статті 1 Закону № 1058-IV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

За змістом пункту першого частини першої статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частиною 1 статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до статті 32 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі — Закон) особи, визнані інвалідами, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією, зокрема, для інвалідів ІІ та ІІІ групи від 36 років до досягнення 37 років включно необхідний страховий стаж 07 років.

Згідно зі статтею 34 Закону №1058-ІV пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, пенсії по інвалідності призначаються довічно. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться тільки за їх заявою.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 45 Закону №1058-ІV пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.

Як слідує з матеріалів справи, рішенням ГУ ПФУ в Харківській області №2000-0304-8/181448 від 24.11.2025 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії по інвалідності у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу передбаченого ст. 32 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За результатами розгляду документів доданих до заяви період проходження військової служби з 08.04.2022 по 24.06.2022; з 05.07.2022 по 03.11.2022; з 16.06.2023 по 17.06.2023; з 17.07.2023 по 23.07.2023; з 28.07.2023 по 31.07.2023; з 21.08.2023 по 06.10.2023; з 24.10.2023 по 16.12.2023; з 05.01.2024 по 17.08.2024; з 24.08.2024 по 07.09.2024; з 01.11.2024 по 04.11.2024; з 22.11.2024 по 01.12.2024; з 07.12.2024 по 07.12.2024; з 13.12.2024 по 13.01.2025 зараховано до страхового стажу в одинарному розмірі.

Спір у цій справі зводиться до питання можливості зарахування до страхового стажу позивача періодів проходження військової служби в особливий період у пільговому (кратному) обчисленні - один місяць служби за три при призначенні йому пенсії відповідно до норм Закону №1058-IV.

Відповідно до частин першої, другої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З огляду на зазначене за своєю правовою природою страховий стаж є елементом солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, має самостійне та вичерпне нормативне визначення і підлягає обчисленню виключно за правилами, прямо встановленими цим Законом, що виключає при його обрахунку можливість застосування непередбачених Законом №1058-IV механізмів.

Відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, після 1 січня 2004 року застосовується виключно для визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Використання законодавцем формулювання виключно свідчить про імперативний та вичерпний характер цього переліку і виключає можливість поширення пільгового (кратного) обчислення стажу на інші види пенсій.

Наявність імперативного припису абзацу третього частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV, який визначає межі застосування пільгового порядку обчислення стажу, свідчить про відсутність колізії між нормами законодавства, а відтак підстав для пошуку інших правових механізмів або застосування норм, що регулюють інші види пенсійного забезпечення, для визначення порядку обчислення страхового стажу, зокрема, при призначенні пенсії по інвалідності відповідно до статті 30 цього Закону.

Пенсія, передбачена статтею 30 Закону №1058-IV, не належить до пенсій за віком на пільгових умовах і не є пенсією за вислугу років, а тому не підпадає під сферу дії зазначеного положення. Вона призначається у межах солідарної системи за наявності страхового стажу, обрахованого за правилами статті 24 цього Закону.

Повертаючись до доводів позивача з посиланням на норми статті 57 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-XII Про пенсійне забезпечення (далі - Закон №1788-XII), статті 8 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі Закон №2011-XII) та пункту 2.3 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року №530 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 року за №1294/26071; далі - Положення №530), суд зазначає таке.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 8 Закону №2011-XII час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України Про оборону України, зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України Про оборону України, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України Про оборону України, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України Про оборону України, зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 57 Закону №1788-XII військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

Аналогічний за правовою природою підхід закріплено у пункті 2.3 розділу II Положення №530, яким визначено, що при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, що призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди військової служби зараховуються на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці, зокрема за участь у бойових діях у воєнний час; час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення.

Із системного аналізу змісту зазначених норм вбачається, що останні безпосередньо пов`язують пільгове обчислення строку служби з призначенням пенсій за вислугу років, тобто зі спеціальним видом пенсійного забезпечення.

Суд також зауважує, що Положення №530, прийняте на виконання Закону №2262-ХІІ, є підзаконним нормативним актом, який деталізує механізм обчислення вислуги років. При цьому пункт 2.3 розділу II Положення №530 прямо встановлює застосування пільгового порядку обчислення вислуги років для відповідних пенсій, проте крім пенсій, що призначаються з урахуванням страхового стажу. Отже, сам підзаконний нормативний акт містить пряму вказівку на неможливість поширення механізму кратного обчислення на пенсії, що призначаються відповідно до Закону №1058-IV.

При вирішенні спору суд враховує правові висновки Верховного Суду у постанові від 19 березня 2026 року №200/8094/24 у подібних правовідносинах (спір стосувався зарахування до страхового стажу у пільговому (кратному) обчисленні періодів безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції та участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України позивачу при призначенні пенсії відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону №1058-IV).

Верховний Суд у названій справі виснував, що вислуга років і страховий стаж є різними за правовою природою категоріями. Вислуга років застосовується у межах спеціального пенсійного законодавства та відображає тривалість проходження служби незалежно від факту та розміру сплати страхових внесків, тоді як страховий стаж є елементом солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та обчислюється виключно за правилами, прямо визначеними Законом №1058-IV.

Застосування кратного обчислення страхового стажу без прямої законодавчої підстави фактично означало б штучне збільшення страхового стажу, оскільки період, що підлягає зарахуванню до страхового стажу, збільшувався б не внаслідок фактичної тривалості відповідного періоду або сплати страхових внесків у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, а шляхом множення такого періоду. Такий підхід призвів би до включення до страхового стажу періодів у обсязі, який не відповідає їх фактичній тривалості та не передбачений механізмом формування страхового стажу, визначеним Законом №1058-IV. Перенесення правил обчислення вислуги років на правила обчислення страхового стажу означало б змішування різних правових режимів та фактичну зміну законодавчо визначеного порядку формування страхового стажу.

Водночас це не означає обмеження прав позивача, адже періоди проходження військової служби підлягають зарахуванню до страхового стажу відповідно до правил, установлених Законом №1058-IV, у їх фактичній тривалості та ОСОБА_1 фактично були зараховані, що вбачається з розрахунку форми РС-право (а.с.27) та на цей час його страховий стаж становить 6 років 03 місяці 11 днів.

При цьому зазначене правове регулювання застосовується саме у випадку, коли особа реалізує право на призначення пенсії відповідно до норм Закону №1058-IV. Обираючи види пенсійного забезпечення передбачені Законом №1058-IV, особа погоджується на застосування умов, порядку та механізму обчислення страхового стажу, прямо встановлених цим Законом.

Суд зауважує, що пенсійне законодавство України не позбавляє особу можливості реалізувати своє право на інший вид пенсійного забезпечення, якщо для нього законодавством передбачено застосування механізму пільгового (кратного) обчислення строків служби, оскільки пенсійне законодавство України допускає право особи обрати той вид пенсії, який є для неї найбільш сприятливим, за умови відповідності встановленим законом критеріям. Таким чином, застосований підхід не звужує обсяг пенсійних прав особи, а забезпечує дотримання законодавчо визначених правил формування страхового стажу у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування».

Аналогічна позиція щодо неможливості кратного (пільгового) обчислення страхового стажу для цілей визначення права на зазначений вид пенсії викладена в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2026 у справі № 260/2659/25.

З огляду на наведені положення нормативно-правових актів, які регулюють спірні правовідносини, за встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване у цій справі рішення ГУ ПФУ в Харківській області №2000-0304-8/181448 від 24.11.2025 про відмову у призначенні пенсії є правомірним та таким, що прийняте відповідно до вимог чинного законодавства, у зв`язку із чим у задоволенні взаємопов`язаних позовних вимог щодо призначення та виплати пенсії по інвалідності за Законом №1058-IV та зарахуванні до страхового стажу спірних періодів із розрахунку один місяць служби за три місяці служби , належить відмовити.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.Ф. Костюкевич