Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №678/211/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 678/211/26

Провадження № 22-ц/820/1335/26

Хмельницький апеляційний суд

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Костенка А.М. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,

секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.

з участю представника апелянта

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 678/211/26 за апеляційною скаргою, особи яка не брала участі у справі, Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоретта Агро», на рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 10 березня 2026 року у складі судді Цибульського Д.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Летичівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області про визнання права власності на спадкове майно.

Заслухавши доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в :

У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати за ним право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6823082400:03:051:0023, площа 2,8719 га, вид цільового призначення 01.01. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території колишньої Грушковецької сільської ради Хмельницького (Летичівського) району Хмельницької області, як на спадкове майно після баби, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба ОСОБА_2 , яка на день смерті проживала за адресою с. Грушківці, Хмельницького (Летичівського) району Хмельницької області. Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно до складу якого увійшла земельна ділянка, з кадастровим номером 6823082400:03:051:0023, площа 2,8719 га, розташована на території Грушковецької сільської ради, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХМ № 035112 від 22.08.1996 року.

Позивач вказував, що він є спадкоємцем за заповітом, посвідченим секретарем Грушковецької сільської ради народних депутатів Летичівського району Хмельницької області Андрейко Г.М. від 11.08.1993 року.

Інших спадкоємців по заповіту чи за законом, які б мали право на обов`язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_2 немає, оскільки донька спадкодавиці, його матір ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З метою оформлення спадкового майна він звернувся до державного нотаріуса Летичівської державної нотаріальної контори Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Босманової С.Ц., яка в письмовому повідомленні №523/01-16 від 04.12.2025 року повідомила про неможливість оформлення спадщини, після смерті ОСОБА_2 , на земельну ділянку кадастровий номер - 6823082400:03:051:0023 в зв`язку з тим, що відсутній правовстановлюючий документ.

Однак, згідно з листом сектору №2 відділу №1 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №1398/281-25 від 25.06.2025 року, ОСОБА_2 була включена до списку громадян - членів селянської спілки» Світанок» с.Бохни, Летичівського району Хмельницької області, що є додатком до Державного акту на право колективної власності на землю серії ХМ №4 виданого 05.09.1995 року.

Крім того, на підставі розпорядження Летичівської райдержадміністрації № 338 від 04.08.1996 року, ОСОБА_2 був виготовлений сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ХМ № 035112, зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів 22.08.1996 року за №164. Розмір земельної частки паю становить 2.88 в умовних кадастрових гектарах. Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер витягу НВ-6801699632025 від 03.12.2025 року земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 6823082400:03:051:0023., вартість земельної ділянки становить 37082,85 грн. Позивач вказує, що зазначені відомості свідчать про наявність у ОСОБА_2 земельної ділянки, тому про втрату сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ХМ№035112 було розміщено оголошення в «Летичівській газеті» від 19.02.2026.

Рішенням Летичівського районного суду Хмельницької області від 10 березня 2026 року позов задоволено, визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6823082400:03:051:0023, площа 2,8719 га, вид цільового призначення 01.01. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території колишньої Грушковецької сільської ради Хмельницького (Летичівського) району Хмельницької області, як на спадкове майно після баби, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ТзОВ «Лоретта Агро», яке не приймало участі у справі подало апеляційну скаргу, посилається, що судом першої інстанції, ухвалено рішення, яким порушено його права, оскільки вони є орендарем земельної ділянки, кадастровий номер 6823082400:03:051:0023, при цьому суд не залучив їх до участі у справі, хоча Летичівська селищна рада як сторона Договору оренди зобов`язана була зазначити про цей факт під час розгляду справи, але протиправно визнала позов. Більше того, інформація про орендаря ТОВ «ЛОРЕТТА АГРО» містилася і у витягу з Державного земельного кадастру і суд першої інстанції проігнорував проігнорував цей факт. Таким чином, рішенням визнано право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, яка перебуває у користуванні ТзОВ «ЛОРЕТТА АГРО», а відповідно до положень ст. 13 Закону № 899-IV та п. 3.1. Договору оренди (в редакції Додаткової угоди) Договір оренди укладено до моменту оформлення права власності на земельну ділянку. Таким чином, фактично рішенням позбавлено ТзОВ «ЛОРЕТТА АГРО» права оренди, що, очевидно, впливає на права і обов`язки ТзОВ «ЛОРЕТТА АГРО», як орендаря за Договором оренди

Апелянт також вказує, що ОСОБА_1 пропустив строк на прийняття спадщини на 26 років, не просив взагалі надати йому додатковий строк на прийняття спадщини, і не зазначав поважних причин з яких він не міг прийняти спадщину раніше, суд протиправно не застосував згадані вище норми матеріального та повинен був відмовити у задоволенні позову.

Тому ТзОВ «ЛОРЕТТА АГРО» просить скасувати рішення суду Летичівського районного суду Хмельницької області від 10 березня 2026 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Летичівська селищна рада у відзиві на апеляційну скаргу ТзОВ «ЛОРЕТТА АГРО» посилається, що 01 червня 2012 року між між Летичівською районною державною адміністрацією Хмельницької області та ТзОВ «ЛОРЕТТА АГРО» укладено договір оренди земельної ділянки. Відповідно до статті 2 п. 2.1 В оренду передається земельна ділянка 730 загальною площею 2,87 га. № 14 грудня 2017 року додатковою угодою до Договору оренди внесено зміни, а саме в п. 3.1. Договір укладено строком на 15 (п`ятнадцять) років, але до 09.10.2027 року моменту оформлення її власником права власності на земельну ділянку. Згідно із законодавством зміна власника земельної ділянки (орендодавця) не є підставою для припинення договору оренди землі. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 1481 Земельного кодексу України. Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку. Дані дії є обов`язком нового власника з метою належного виконання договору оренди, зокрема забезпечення отримання орендної плати та взаємодії сторін за договором. Так, неповідомлення орендодавцем про свої права на спадкове майно і ненадання орендодавцем необхідних платіжних реквізитів для виплати йому орендної плати, позбавляє орендаря можливості належним чином виконати своє зобов`язання за договором оренди, зокрема, сплатити орендну плату у встановлений договором строк.

Крім того, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що застосовується, якщо спадкоємець позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину у нотаріуса. Відповідно до відповіді нотаріуса Босманової С.Ц. гр. ОСОБА_1 було відмовлено в оформлені спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , і рекомендовано звернутися до суду для визнання права власності на спадкове майно.

ОСОБА_1 також подав відзив на апеляційну скаргу, вважає апеляційні скарги ТзОВ «Лоретта Агро» та ОСОБА_4 такими, що не підлягають задоволенню, а рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 10 березня 2026 року законним, обґрунтованим та таким, що необхідно залишити без змін.

У своєму відзиві на апеляційну скаргу ТзОВ «Лоретта Агро» ОСОБА_1 зазначив, що предметом спроу є земельна ділянка з кадастровим номером 6823082400:03:051:0023, площею 2,8719 га, вид цільового призначення 01.01, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території колишньої Грушковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, що належала, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі «Протоколу розподілу земельних часток (паїв) громадян, спадкоємцям яких передаються у приватну власність земельні частки (паї) із земель Грушковецької сільської ради Летичівського району Хмельницької області» належну ОСОБА_2 на підставі сертифікату серії ХМ № 035112 земельну частку (пай) виділено в натурі земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 2,87га для спадкування цієї ділянки її спадкоємцям.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер витягу НВ-6801699632025 від 03.12.2025 земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 6823082400:03:051:0023, точна площа 2,8719га. Апелянтом ТОВ «Лоретта Агро» у апеляційній скарзі викладено інформацію, про наявність договору оренди вказаної земельної ділянки між товариством та Летичівською районною державною адміністрацією як не витребуваного паю.

Отже, ТОВ «Лоретта Агро» та Летичівська селищна рада уклали додаткову угоду від 14.12.2017 року до договору оренди землі від 01.06.2012року, строк якої становив до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку. Тобто, будь яких порушень прав апелянта, як орендаря невитребуваної частки (паю), при оформленні спадкоємцем права власності на спірну земельну ділянку, не має та не може бути. Обов`язкової участі орендаря при спадкуванні невитребуваних часток (паїв) не встановлено законодавством.

Відтак, позивач зазначає, що за результатом розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Летичівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області «Про визнання права власності на спадкове майно» прийнято законне та обґрунтоване рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 10.03.2026 року, яким не зачіпаються права апелянта - Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоретта Агро» як орендаря невитребуваної земельної частки (паю), внаслідок чого їх апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення суду І інстанції без змін.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасника справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з огляду на таке.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи. інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_2 .

11 серпня 1993 року ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений секретарем Грушковецької сільської ради Летичівського району, яким заповіла все своє майно позивачу ОСОБА_1 .

За життя ОСОБА_2 на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХМ №035112 від 22.08.1996 року набула право на земельну частку пай розміром 2,88 га в умовних кадастрових одиницях із земель Селянської спілки «Світанок» с. Бохни Летичівського району Хмельницької області, однак Державний акт про право власності на виділену в натурі на місцевості земельну ділянку взамін вказаного Сертифікату не отримала.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 померла.

Спадкова справа після її смерті не заводилась.

За повідомленням Головного управляння Держгеокадастру у Хмельницькій області від 03.02.2026 відповідно до рішення Грушковецької сільської ради Летичівського району «Про затвердження технічної документації по передачі земельних ділянок (паїв) в натурі на місцевості з виготовленням Державних актів на право приватної власності» від 23.11.2001 року № 2 ОСОБА_2 розпайована земельна ділянка № НОМЕР_1 із земель Селянської спілки «Світанок» с. Бохни Летичівського району, земельна ділянка, площею 2,8719 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташована на території бувшої Грушковецької сільської ради Летичівської територіальної громади сформована як об`єкт цивільних прав відповідно до ст. 79-1 ЗК України та внесена до Державного земельного кадастру із кадастровим номером 6823082400:03:051:0023.

В грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса в усному порядку про оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 , в тому числі і на спірну земельну ділянку, однак листом нотаріус повідомила позивача, що він не може отримати Свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку, так як відсутній правовстановлюючий документ на вказану земельну ділянку.

Оголошенням в «Летичівській газеті» від 19.02.2026 року підтверджується втрата сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ХМ№035112.

01 червня 2012 року між Летичівською районною державною адміністрацією та ТзОВ «Лоретта Агро» укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 2,87 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташована на території Грушковецької сільської ради строком на 2 роки та орендар має переважне право на поновлення договору на новий строк. Договір оренди припиняється у випадках, передбачених законом (12.3).

14 грудня 2017 року між Летичівською районною державною адміністрацією та ТзОВ «Лоретта Агро» укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 01.06.2012 року, за умовами якої викладено п. 2.1 в наступній редакції: В оренду передається земельна ділянка з кадастровим номером 6823082400:03:051:0023, площею 2,8719 га.

За п. 3.1 Додаткової угоди договір укладено на строк 15 років, але до 09.10.2027 року - моменту оформлення її власником права власності на дану земельну ділянку.

За ст. ст.. 524, 525, 534, 541, 548, 549, 550 ЦК УРСР в редакції 1963 року в редакції на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 мпадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця. Кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Заповіт повинен бути укладений у письмовій формі з зазначенням місця і часу його укладення, підписаний особисто заповідачем і нотаріально посвідчений.

Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 549 цього Кодексу, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними. Спадщина може бути прийнята після закінчення зазначеного строку і без звернення до суду при наявності згоди на це всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину.

Згідно п. 5 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України 2004 року правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів – зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; (пункти 1 і 4 частини другої статті 175 ЦПК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).

Відповідач – це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Статтею 50 ЦПК України визначено, що позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права і обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Згідно з частинами першою, другою, третьою статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження – до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження – до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача (або непред`явлення позову до належного відповідача (співвідповідача)) не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. Вказане може бути підставою для відмови у задоволенні заявлених позовних вимог.

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову – обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Зазначене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16.

Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року в справі №761/23904/19 вказав, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

У постанові Верховного Суду від 23 лютого 2022 року в справі № 200/5013/17 вказано, що: «належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача».

Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Виходячи з наведеного, якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі в якості співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (постанови Верховного Суду від 26 січня 2022 року в справі № 457/726/17, від 16 вересня 2022 року в справі № 642/2316/20).

З урахуванням вказаного визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.

Звертаючись до суду з даним позовом ОСОБА_1 просив визнати за ним в порядку спадкування право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6823082400:03:051:0023, площа 2,8719 га, вид цільового призначення 01.01. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території колишньої Грушковецької сільської ради Хмельницького (Летичівського) району Хмельницької області, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 .

Однак як встановлено судом за договором оренди земельної ділянки від 01 червня 2012 року, укладеним між Летичівською районною державною адміністрацією та ТзОВ «Лоретта Агро» та додаткових угод до нього, дана земельна ділянка як невитребувана земельна ділянка з земельних часток (паїв) згідно Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» передана в оренду строком на 15 року до 09.10.2027 року ТзОВ «Лоретта Агро».

Право даної юридичної особи на вказану земельну ділянку зареєстровано у встановленому законом порядку.

При цьому відповідно до ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» в редакції станом на червень 2012 року, час укладення договору оренди між Летичівською РДА та ТзОВ «Лоретта Агро», нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Згідно ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» в редакції на даний час нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю).

Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).

Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк, визначений у договорі оренди земельної ділянки, але не довше, до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження. З моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності.

У разі якщо договір оренди невитребуваної (нерозподіленої) земельної ділянки, переданої в оренду в порядку, визначеному цією статтею, закінчився у зв`язку з набуттям права власності на неї до збирання врожаю, посіяного орендарем на земельній ділянці, орендар має право на збирання такого врожаю. Власник земельної ділянки має право на відшкодування збитків, пов`язаних із тимчасовим зайняттям земельної ділянки колишнім орендарем, у розмірі пропорційно до орендної плати з дня припинення договору до дня збирання врожаю.

Отже в разі задоволення позову ОСОБА_1 право користування (оренди) апелянта ТзОВ «Лоретта Агро» земельною ділянкою з кадастровим номером 6823082400:03:051:0023, на підставі норм ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» та п. 12.3 договору оренди земельної ділянки від 01 червня 2012 року та додаткових угод до нього, укладеного між Летичівською районною державною адміністрацією та ТзОВ «Лоретта Агро», припиняється автоматично в силу Закону.

Задоволення позову фактично призводить до припинення права ТзОВ «Лоретта Агро» користування (оренди) земельною ділянкою з кадастровим номером 6823082400:03:051:0023, а тому дана юридична особа мала б бути залучена співвідповідачем по справі, так як суд фактично прийняв судове рішення про права, свободи. інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

При цьому апелянт заперечує правомірність набуття позивачем право власності на спірну земельну ділянку, так як на думку апелянта позивач не надав доказів прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , а тому у нього у суду відсутні підстави для задоволення позову. Тобто між сторонами існує спір з приводу того прийняв чи не прийняв спадщину позивач, від чого залежить його право на реалізацію своїх спадкових справ шляхом набуття права власності на спірну земельну ділянку в судовому порядку, і вказані обставини мають бути встановлені судом за належного складу відповідачів у даній справі.

Позивач всупереч положенням статей 51, 175 ЦПК України, не зазначив усіх відповідачів, прав та інтересів яких може стосуватись ухвалене судове рішення, що призвело до вирішення спору з неналежним складом учасників, хоча під час розгляду справи мав можливість перевірити чи є хтось користувачем спірної земельної ділянки. яка відноситься до невитребуваних земельних часток (паїв) хто є власником спірної земельної ділянки за відсутності заборони у відповідача відчужувати спірну земельну ділянку.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Суд апеляційної інстанції позбавлений права на стадії перегляду справи в апеляційному порядку вирішувати питання щодо зміни процесуального статусу осіб, які беруть участь в справі та залучати співвідповідачів, а розгляд справи по суті спору без залучення осіб в якості відповідачів, якщо рішенням суду в справі вирішуються їх права та обов`язки, є порушенням норм процесуального права, що є безумовною підставою скасування рішення суду, оскільки такі порушення призвели до порушення прав ТзОВ «Лоретта Агро».

ТзОВ «Лоретта Агро» не було залучено до участі у справі як співвідповідач, а тому воно було позбавлена можливості реалізувати свої процесуальні права, передбачені статтею 49 ЦПК України.

Таким чином, оскільки вирішити даний спадковий спір без участі ТзОВ «Лоретта Агро» як належного відповідача – користувача спірною земельною ділянкою не можливо, вказана юридична особа має бути належними відповідачами в даній цивільній справі та приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову з підстав порушення норм процесуального права, а саме прийняття судового рішення про права та інтереси особи, яка не була залучена до участі в розгляді справи в якості відповідача і пред`явлення позову не до всіх належних відповідачів.

При цьому апеляційний суд не може надавати та не надавати оцінку підставності позову та ефективності чи неефективності способу захисту порушеного права при незалученні до участі в справі належного відповідача.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоретта Агро» задовольнити.

Рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 10 березня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

В позові ОСОБА_1 до Летичівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області про визнання права власності на спадкове майно відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17 липня 2026 року.

Судді А.М. Костенко

Л.М. Грох

Т.О. Янчук