Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №686/17360/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/17360/26

Провадження № 22-ц/820/1811/26

Хмельницький апеляційний суд

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Костенка А.М. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,

секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.

з участю представника позивача

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/17360/26 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 червня 2026 року у складі судді Чевилюк З.А. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал Банк» про стягнення грошових коштів.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в:

В червні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про захист прав споживачів, в якому просила стягнути в порядку Закону України «Про захист право споживачів» з АТ «Універсал Банк» на користь ОСОБА_1 безпідставно списані грошові кошти в сумі 99 839 грн. 97 коп, та 15 000 грн. витрати на правничу допомогу.

Разом з позовом позивачка звернулась з заявою про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу нараховувати проценти на кредитні кошти по кредитній картці № НОМЕР_1 та стягувати їх в рахунок погашення заборгованості.

В обґрунтування заяви позивачка зазначала, що нарахування АТ «Універсал Банк» за час розгляду судом справи відсотків за непогашення, використаних шахраями кредитних коштів, та їх стягнення з неї призведе в подальшому до збільшення позовних вимог або пред`явлення нових позовів та як наслідок, невжиття заходів щодо забезпечення позову може істотно ускладнити виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 червня 2026 року в задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, просить скасувати вищевказану ухвалу та постановити нове судове рішення яким задоволити заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу АТ «Універсал Банк» нараховувати проценти на кредитні кошти по кредитній картці № НОМЕР_1 та стягувати їх в рахунок погашення заборгованості, що виникла 05 травня 2026 року в наслідок незаконних дій невідомих осіб.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначила, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, не взяв до уваги те, що невжиття заходів забезпечення позову у цій справі може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав позивачки, який полягає не тільки у відновленні становища, яке існувало до порушення, але і у запобіганні порушенню прав заявниці, у даному випадку списанню коштів. Забезпечення позову шляхом заборони банку автоматично нараховувати проценти на кредитні кошти по кредитній картці № НОМЕР_1 та стягувати їх в рахунок погашення заборгованості, що виникла 05 травня 2026 року внаслідок незаконних дій невідомих осіб до вирішення спору по суті та набрання рішенням суду законної сили є обґрунтованим, достатнім та співмірним видом забезпечення позову у цій справі. Крім того, такий захід забезпечення позову жодним чином не перешкоджає господарській діяльності АТ «Універсал Банк» і не порушує його прав та інтересів, оскільки після розгляду цього спору Банк зможе, у випадку відмови в задоволенні позову, продовжити автоматичне списання коштів для погашення заборгованості. Заборона відповідачу автоматично проводити списання грошових коштів із картки позивачки є тимчасовим заходом і направлена на запобігання незаконного списання коштів, а нарахування АТ «Універсал Банк» за час розгляду судом справи таких відсотків призведе в подальшому до збільшення позовних вимог або пред`явлення нових позовів та як наслідок, невжиття заходів щодо забезпечення позову може істотно ускладнити виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог.

АТ «Універсал Банк» подало відзив на апеляційну скаргу, вважає оскаржувану ухвалу справедливою, законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволення. Просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 червня 2026 року залишити без змін.

У відзиві відповідач зазначає, що заборона банку нараховувати проценти за кредитним договором на стадії забезпечення позову фактично означає передчасне вирішення спору по суті. Якщо суд забороняє нарахування процентів, він ще до винесення рішення констатує, що банк не має на це права.

Предметом позову ОСОБА_1 є стягнення в порядку Закону України «Про захист прав споживачів» з Акціонерного товариства «Універсал Банк» на її користь безпідставно списаних грошових коштів. Наявність ознак безпідставного списання грошових коштів з карткового рахунку позивачки може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Позивачкою не доведено обставин, які б вказували, що невжиття заходів забезпечення позову у виді заборони відповідачу вчиняти дії, спрямовані на нарахування пені, щомісячних платежів, інших штрафних санкцій та процентної ставки від загальної суми заборгованості, до вирішення питання по суті призведе до ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачки, за захистом яких вона звернулася до суду.

Заслухавши доповідача, пояснення учасника справи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Статтею 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що у червні 2026 року позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідача – Акціонерного товариства «Універсал Банк» на її користь безпідставно списані кошти в сумі 99839,97 грн.

В обґрунтування позову вказала, що з її картки шахрайським способом без її волевиявлення було списано кредитні кошти, що були в її користуванні, в сумі 99839,97 грн.

Одночасно із поданням позову ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник адвокат Гринишин І.П., подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просила заборонити банку нараховувати відсотки на кредитні кошти по кредитній картці № НОМЕР_2 та стягувати дані проценти в рахунок погашення заборгованості, що виникла 05.05.2026 року внаслідок незаконних дій невідомих осіб.

Згідно з Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.05.2026 року зареєстровано кримінальне провадження за № 12026243460000196 за заявою ОСОБА_1 за ч.21 ст.190 КК України за фактом заволодіння грошовими коштами 96000 грн з банківського рахунку Акціонерного товариства «Універсал Банк», чим спричинено ОСОБА_1 майнової шкоди на вказану суму.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що заявниця не обґрунтувала яким чином незастосування такого виду забезпечення позову унеможливить виконання рішення суду про стягнення коштів.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, виходячи з такого.

Згідно з частинами 1,2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

За вимогами пункту 3 частини 1 статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення заяви про забезпечення позову. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.

У частині 1статті 150 ЦПК України закріплено види забезпечення позову. Зокрема, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії (пункт 2 частини 1 статті 150 ЦПК України).

Вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Верховний Суд у постановах від 31.07.2024 року у справі №623/2015/21, від 29.07.2024 року у справі №761/80/23, від 15.07.2024 року у справі №361/5905/23 та інших виснував, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Під час розгляду заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Такі ж правові висновки викладені Верховний Судом у постановах від 17.06.2024 року у справі №644/1482/22, від 01.05.2024 року у справі №638/6777/23, від 21.02.2024 року у справі №201/9686/23, від 11.08.2022 року у справі №522/1514/21 та інших.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 року у справі № 914/1570/20 зазначено, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі № 381/4019/18 вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

В даній цивільній справі позивач просить стягнути з банку на її користь безпідставно списані з її карткового рахунку грошові кошти в сумі 99839,97 грн. та забезпечити позов шляхом заборони банку нараховувати відсотки на кредитні кошти по кредитній картці та стягувати дані проценти в рахунок погашення заборгованості

Однак з врахуванням викладеного, змісту позовних вимог позивача про стягнення коштів, колегія суддів вважає, що обраний позивачем захід забезпечення позову не є необхідним для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, так як відсутні підстави стверджувати, що невжиття заходів забезпечення у вигляді заборони банку нараховувати відсотки на кредитні кошти та стягувати дані проценти може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду за вищевказаними позовними вимогами позивача про стягнення коштів на її користь.

Тобто в даному випадку саме позивач просить стягнути з банку на її користь грошові кошти, натомість просить суд заборонити відповідачу – банку нараховувати та стягувати кошти з неї, в зв`язку з чим взагалі незрозуміло яким чином невжиття, обраних позивачем заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду щодо стягнення коштів на користь апелянта.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про необґрунтованість заявленого виду забезпечення позову є правильними.

Доводи апеляційної скарги жодним чином вказані висновки не спростовують.

Посилання апелянта, що невжиття заходів забезпечення позову, які є співмірними у даній справі, може істотно ускладнити захист порушених прав позивача, який полягає не тільки у відновленні становище, яке існувало до порушення, але і у запобіганню порушенні прав заявниці, в даному випадку є необґрунтованими.

За змістом позовних вимог про стягнення коштів позивач фактично просить встановити суд безпідставність списання кредитних коштів з її карткового рахунку шахрайським способом і в разі задоволення позову буде відновлено становище, яке існувало до порушення, а тому відсутні підстави для забезпечення позову в спосіб, обраний позивачем.

Ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, а тому підстав для її скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17 липня 2026 року.

Судді А.М. Костенко

Л.М. Грох

О.І. Ярмолюк