Постанова від 16 липня 2026 р. у справі №686/19510/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/19510/26

Провадження № 3/686/4595/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Дзюбак О.В, розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 ,

за ч. 4 ст. 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

установив:

ОСОБА_1 органом, який ініціював процедуру притягнення її до адміністративної відповідальності ставиться у вину те, що у травні 2026 року у Комунальному закладі загальної середньої освіти «Гімназія № 25» імені Вадима Ангела Хмельницької міської ради, що знаходиться за адресою м. Хмельницький, вул. Спортивна 17, малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час освітнього процесу вчиняв булінг (цькування), а саме дії, які полягають у систематичному вчиненні насильства психологічного та фізичного характеру відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме 20.05.2026 близько 10:15 год., підчас шкільної перерви на території навального закладу на вулиці до ОСОБА_3 підійшов ОСОБА_4 та наніс один удар рукою в область живота ту відповідь ОСОБА_3 завдав удар після чого малолітній ОСОБА_2 розлютився та почав душити руками за шию ОСОБА_3 могла бути завдана шкода фізичному та психічному здоров?ю ОСОБА_3 21.05.2026 близько 12:10 год. під час навчального процесу в приміщенні коридору зазначеного навчального закладу, малолітній ОСОБА_3 ішов у вбиральню де на коридорі зустрів малолітнього ОСОБА_2 , який без усіляких на те причин почав його шарпати за верхній одяг в результаті чого порвав йому сорочку та могла бути завдана шкода фізичному та психічному здоров?ю ОСОБА_3 в подальшому, а саме в період часу 25.05.2026 по 29.05.2026 (точну дату дитина вказати не могла) під час навчального процесу малолітній ОСОБА_2 , підійшов до ОСОБА_3 та забрав у нього його особисті окуляри для зору та відчепивши від них завушники та викинув їх, але відав рамку оправи із лінзами чим могла бути завдана шкода психічному здоров?ю ОСОБА_3 , що призвело до страху та небажання ОСОБА_3 відвідувати начальний заклад, оскільки останній систематично відчував цькування та приниження. ОСОБА_1 могла порушити ст. 28 Конституції України, п.1 ст. 150 Сімейного кодексу України, ст. 53, п. 1 ст. 55 ЗУ «Про освіту», ч. 2 ст. 28 «Конвенції про права дитини від 20.11.1989 р., оскільки ОСОБА_2 не досяг віку настання адміністративної відповідальності, тому до відповідальності притягується його мати ОСОБА_1 .

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала та пояснила, що її син ОСОБА_5 не ображає ОСОБА_6 та навпаки його захищав при будь-яких конфліктних ситуаціях. Разом із цим, ОСОБА_1 повідомила, що у переписці із мамою ОСОБА_6 з`ясовувала указані обставини та її син не причетний до зазначених дій. Крім цього, у класі окрім її сина є інший ОСОБА_5 .

В судовому засіданні ОСОБА_7 – мама ОСОБА_3 підтвердила достовірність листування у месенджері із ОСОБА_1 та зазначила, що немає підстав притягувати її до адміністративної відповідальності. Звернення щодо булінгу було направлене зі слів сина стосовно усіх випадків конфліктних ситуацій, які він повідомляв та стосовно яких уважав, що його ображають. Разом із цим, під час спілкування із ОСОБА_1 були з`ясовані одні обставини, а класний керівник їх по-іншому викладала. ОСОБА_7 уважає, що класний керівник недостатньо реагувала на конфліктні ситуації та це призвело до небажання її сина відвідувати цей навчальний заклад , у зв`язку із чим з нового начального року сина мають намір перевести до іншого навчального закладу.

Заслухавши учасників провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

У силу ч.ч.1, 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а згідно із ст.9 цього Кодексу адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1), а завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245).

У ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані, з-поміж іншого, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Адміністративна відповідальність за ст. 173-4 КУпАП настає за булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.

Відповідальність за ч. 3 ст.173-4 КУпАП, настає за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років,

Основними характеристиками булінгу є: систематичність - повторюється неодноразово, нерівність сил - жертва не може захистити себе самостійно, навмисність - метою є заподіяння шкоди, страху.

Одним із видів булінгу є психологічний, що полягає у нанесенні образ, поширенні чуток, ігноруванні, шантажу, цькування в соцмережах (кібербулінг). При цьому психологічне насильство під час булінгу це систематичне цькування, спрямоване на нанесення психічної травми через словесні образи, погрози, залякування та соціальну ізоляцію (ігнорування). Воно є умисним, довготривалим та ґрунтується на нерівності сил, часто призводячи до серйозних психологічних наслідків, таких як занижена самооцінка, депресія та страхи.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи відомостей, підставою для ля реагування правоохоронним органом стала заява батька ОСОБА_3 – ОСОБА_8 щодо вжиття заходів відносно батьків дітей 2-б класу гімназії №25 стосовно систематичного вчинення булінгу відносно його сина.

Із досліджених в судовому засіданні матеріалів листування ОСОБА_1 і ОСОБА_7 , достовірність якого ними не оспорюється, убачається що описані у протоколі обставини конфліктних ситуацій ОСОБА_3 із малолітнім ОСОБА_9 були обговорені та з`ясовані та таких дій малолітній ОСОБА_10 не вчиняв.

Разом із цим, долучені до матеріалів справи пояснення учнів Гімназії № 25 імені Вадима Ангела Хмельницької міської ради ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , від 23.06.2026, які повідомили, що конфліктні ситуації з ОСОБА_13 виникали через провокації ОСОБА_6 .

Отже, описані у протоколі обставини вчинення булінгу не малолітнім ОСОБА_9 під час судового розгляду не знайшли свого підтвердження.

Згідно із статтею 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обов`язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі статті 62 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.

Відповідно до пункту 39 постанови Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Водночас суд зауважує, що складання протоколу - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положеньст.251 КУпАП, є предметом оцінки суду як доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Саме по собі зазначення адміністративного правопорушення в протоколі не може бути належним доказом вчинення такого правопорушення. Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази, в тому числі і протокол про адміністративне правопорушення, не доводять вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-4 КУпАП.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 276-280, 283-285, 294 КУпАП, суд,

постановив:

Провадження у справі про притягнення адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Суддя