Рішення від 16 липня 2026 р. у справі №607/9233/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.07.2026 Справа №607/9233/26 Провадження №2/607/4860/2026

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Кунець Н.Р.,

з участю секретаря судового засідання Дмитрик В-М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 07.08.2021 Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Південно – Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано – Франківськ), актовий запис №1478.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що 07.08.2021 між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб. У даному шлюбі у них народився син ОСОБА_3 . Разом з тим, сімейне життя у них з відповідачем не склалось, через різні характери, протилежні погляди на сімейне життя, обов`язки та захоплення, у зв`язку із чим вона втратила почуття любові та поваги до відповідача. Позивач вважає, що подальше сімейне життя та збереження шлюбу є неможливим та суперечить її інтересам. З огляду на викладене просить позов задовольнити та розірвати шлюб. Також у позовній заяві позивач просила після розірвання шлюбу їхнього з відповідачем неповнолітнього сина ОСОБА_3 , залишити проживати разом із нею.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.04.2026 відкрито провадження у вказаній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, проте у позовній заяві просила здійснювати розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та не заперечує з приводу ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, хоча про день та час слухання справи неодноразово повідомлявся у встановленому законом порядку, зокрема шляхом надіслання на поштову адресу за його зареєстрованим місцем проживання повісток про виклик до суду, які повернулись на адресу суду з відміткою про відсутність адресата. Відповідач про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи та відзиву на позов не подавав.

Відтак, суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому відповідно до ст. 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.

У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до наступного висновку:

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого 07.08.2021, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрували шлюб 07.08.2021 у Тернопільському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Південно – Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано – Франківськ), про що складено актовий запис №1478.

У даному шлюбі в сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що вбачається із свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 20.09.2023.

Відповідно до Талону – повідомлення єдиного обліку № 16701 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію, 05.04.2026 о 18:57 надійшло повідомлення від ОСОБА_1 , про те, що в АДРЕСА_1 , 5 хв. тому чоловік з яким в стані розлучення, вчиняв конфлікт з заявницею та донькою, штовхав її, порвав куртку. Кривдник має ключі від дверей. Поліцейськими Тернопільського РУП ек. Поліна, прибувши за вказаною адресою АДРЕСА_1 , було виявлено заявницю ОСОБА_1 , яка повідомила, що її чоловік ОСОБА_2 вчиняв відносно неї домашнє насильство, психологічного характеру, а саме виражався нецензурною лайкою в її сторону, розірвав на ній куртку, хотів скинути зі сходів, побив телефон, та хотів забрати сина, здійснював психологічний тиск в присутності дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,та дочки ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 , стосовно якої домашнє насильство не вчиняв.

14.04.2026 ОСОБА_1 було видано направлення особи, яка постраждала від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі, до центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги № 2/26.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

За змістом ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

На цьому ж наголошує Верховний Суд України в п. 10 Постанови Пленуму за № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійним та поділ спільного майна подружжя» - проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Судом з`ясовано, що сторони не підтримують шлюбних стосунків, не ведуть спільного господарства, відтак їх шлюб носить формальний характер та його збереження неможливе та недоцільне, оскільки буде суперечити інтересам позивача, в зв`язку з чим суд вважає, що відповідно до вимог ст. 112 Сімейного кодексу України шлюб між сторонами слід розірвати.

Щодо вимог в частині залишення проживання дитини разом із позивачем слід зазначити наступне.

Верховний Суд у Постанові від 15.01.2020 у справі №200/952/18, зазначив, що за загальним правилом за відсутністю спору щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір`ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу. За наявності такого спору між батьками суд повинен роз`яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.

Водночас, під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини, участь органу опіки та піклування є обов`язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (судом обов`язково враховується стан здоров`я як батьків, так і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище заявника), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло.

Тобто, ключовим у даному випадку є відсутність спору про те, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти після розірвання шлюбу. Крім того, вирішити питання про залишення проживання дитини з матір`ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу суд може, але не повинен, оскільки Сімейним кодексом України такий обов`язок не встановлений.

Зважаючи на те, що суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір`ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу лише за відсутності спору щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, та враховуючи, що відповідач по справі не висловив суду свою думку щодо місця проживання спільної дитини разом із матір`ю, що може свідчити про наявність спору між сторонами з цього питання та враховуючи те, що долученими до позовної заяви доказами не підтверджено відсутності спору між сторонами щодо того, з ким з батьків буде проживати дитина сторін після розірвання шлюбу, то суд відмовляє у задоволенні позову в частині залишення проживання дитини з позивачем.

В силу вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1331,20 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 247, 263, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 104, 105, 109, 110, 112, 113, 114, 115 Сімейного кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити частково.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 07.08.2021 Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Південно – Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано – Франківськ), за актовим записом №1478.

У задоволенні решти вимог, відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одну) гривню 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації проживання АДРЕСА_2 , адреса фактичного місця проживання АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації проживання: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення суду складено 17.07.2026.

Головуючий суддя Н. Р. Кунець