Постанова від 16 липня 2026 р. у справі №466/4989/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/4989/26

Провадження № 3/466/1771/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026року м. Львів

Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Свірідова В.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за вчинення правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в:

25.05.2026 о 16.39год. в м.Львові вул. Торійська, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Tesla Cybertruck д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп`яніння (поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість). Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку у медичному закладі з метою встановлення наркотичного сп`яніння категорично відмовився. Двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за керування в стані сп`яніння, чим порушив п. 2.5. ПДР України.

25.05.2026 о 16.39год. в м.Львові вул. Торійська, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Tesla Cybertruck д.н.з. НОМЕР_2 будучи позбавленим права керування транспортним засобом (рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 22.12.2025р.) вчинив повторно протягом року, чим порушив вимоги п. 2.1.а. Правил дорожнього руху України.

На розгляд матеріалів адміністративної справи в суді ОСОБА_1 повторно не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату та час розгляду матеріалів в суді, що стверджується рекомендованим поштовим повідомленням, яке повернулось на адресу суду.

Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст.6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані з розумним інтервалом часу самі цікавитись провадження у їх справі.

При цьому повторна неявка ОСОБА_1 в даному випадку не перешкоджає суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, оскільки на підставі ст. 129 Конституції України, суд, здійснюючи правосуддя повинен це зробити в розумні строки.

З урахуванням викладеного, а також враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, приходжу до висновку про наявність підстав для розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення та тягне за собою необґрунтовані процесуальні витрати.

З огляду на те, що особа, яка притягувалася до адміністративної відповідальності, була обізнана про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вживала заходів для явки до суду, оцінивши представлені суду докази, з врахуванням положень ст. 268 КпАП України вважаю за можливе розглянути справу у її відсутності.

Правила, встановлені ст.36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень.

Постановою судді Шевченківського районного суду м.Львова від 17.07.2026 справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 та ч.3 ст. 130Кодексу України про адміністративні правопорушення, на підставі ст. 36 КУпАП, об`єднано в одне провадження.

З`ясувавши дійсні обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, вважаю, що в діях ОСОБА_2 наявні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126 та ч.3 ст. 130 КУпАП з наступних підстав.

У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.

Стаття 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Згідно ч.5 ст.126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобом особою, яка немає права керування таким транспортним засобом, повторно протягом року за вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Вина ОСОБА_2 у скоєному правопорушенні, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №675280 від 25.05.2026, відеозаписом, який досліджено судом, рапортом, довідкою Національної поліції про наявність посвідчення водія серії НОМЕР_3 , довідкою Національної поліції про те, що ОСОБА_1 притягався 01.02.2026 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП, які наявні в матеріалах справи.

Дослідивши докази та з`ясувавши обставини справи, вважаю, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст. 126 ч. 5 КУпАП.

Таким чином, дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.5 ст. 126 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом не маючи права керування таким транспортним засобом, повторно протягом року.

Положеннями ч.1 ст. 130 цього Кодексу передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №675288 від 25.05.2026, вбачається, що 25.05.2026 о 16.39год. в м. Львові, вул. Торійська, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Tesla Cybertruck д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп`яніння (поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість). Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку у медичному закладі з метою встановлення наркотичного сп`яніння категорично відмовився. Двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за керування в стані сп`яніння, чим порушив п. 2.5. ПДР України.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Крім того, згідно п. 2 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого Постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008р., огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначається Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1452/735 від 09.11.2015р.

За загальним правилом, огляд на стан сп`яніння проводиться на місці зупинки, однак, як зазначено п. 7 Розділу І цієї Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я).

16.02.2021 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» № 2695, яким редакція ч. 2 ст. 266 КУпАП змінена наступним чином: «Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Після набуття Законом чинності, працівникам поліції дозволяється проводити огляд на стан сп`яніння без свідків. При цьому, доказами має бути відео фіксація огляду. Обов`язок присутності свідків виникає лише у разі, якщо працівник поліції не має відео реєстратора чи іншого технічного засобу відеозапису.

За змістом п. п. 6, 7, 8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №675288 від 25.05.2026 водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці за допомогою спеціального пристрою та медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Вказане також підтверджується наданим до матеріалів справи відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції 471379, 471799, які були досліджені в судовому засіданні.

Вина правопорушника у скоєному правопорушенні, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП стверджується належними та допустимими у відповідності до ст.251 КУпАП доказами, що наявні в матеріалах справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №675288 від 25.05.2026р., направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, рапортом, довідкою Національної поліції про наявність посвідчення водія серії НОМЕР_3 , довідкою Національної поліції про те, що ОСОБА_1 двічі, 25.02.2026р. та 22.12.2025р. притягався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, реєстраційної картки транспортного засобу, власником якого являться ОСОБА_1 та іншими матеріалами адміністративної справи.

Таким чином, дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.3 ст.130 КУпАП, оскільки керував транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння, двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні даних правопорушень, передбачених, ч.5 ст. 126, ч.3 ст. 130 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст. ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення відповідно до ст. 34, 35 КУпАП, не встановлено.

З огляду на вищевикладене, оцінюючи докази, які долучені до протоколів про адміністративне правопорушення і які не викликають обґрунтованого сумніву в їх достовірності, приходжу до висновку про їх допустимість і відповідно, про наявність в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126, ч.3 ст. 130 КУпАП та вважаю за доцільне призначити остаточне адміністративне стягнення на підставі ст. 36 КУпАП піддавши його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі, передбаченому ч.3 ст. 130 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами на 10 років з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.

Визначений вид та розмір покарання за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

У відповідності до вимог п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 36,280,283, 284 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», суддя, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КпАП України та оштрафувати його на 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800,00грн. в дохід держави з позбавленням права керування транспортним засобом на строк сім років без оплатного вилучення транспортного засобу.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КпАП України та оштрафувати його на 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000,00грн. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.

На підставі ст. 36 ч.2 КУпАП оштрафувати ОСОБА_1 на 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000,00грн. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят коп.).

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя В. В. Свірідова