Вирок від 16 липня 2026 р. у справі №332/3411/26 — Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua

Справа № 332/3411/26

Провадження №: 1-кп/332/457/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2026 р.м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, у залі Заводського районного суду м. Запоріжжя кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, неодруженого, на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей немає, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на час вчинення кримінальних правопорушень - сапера інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти військової частини НОМЕР_1 , стрільця 2-го відділення 2-го патрульного взводу 3-ї патрульної роти 1-го патрульного батальйону військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України -

ВСТАНОВИВ:

1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 215 від 30.07.2024 ОСОБА_4 призначено на посаду сапера інженерно-саперного відділення, інженерно-саперного взводу, інженерно-саперної роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому звані «матрос» та визначено останньому суму грошового забезпечення та встановлено, що він посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Надалі, наказом командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України № 40 о/с від 15.07.2025 ОСОБА_4 призначено на посаду стрільця 2-го відділення 2-го патрульного взводу 3-ї патрульної роти 1-го патрульного батальйону військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України та визначено останньому суму грошового забезпечення та встановлено, що він посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Указом Президента України та Верховного головнокомандувача Збройних сил України ОСОБА_6 від 24.02.2022 № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-Х1 введено військовий стан на всій території України, дія якого неодноразово продовжувалась.

Так, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та проходячи її на посаді сапера інженерно-саперного відділення, інженерно-саперного взводу, інженерно-саперної роти, військової частини НОМЕР_1 , у військовому звані «матрос», діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 2, 11, 16, 49 і 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, без відповідних дозволів командирів, начальників та без поважних причин, 08.10.2024 не з`явився вчасно в пункт тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 , з щорічної основної відпустки, яка йому надавалась відповідно до витягу з наказу № 280 від 02.10.2024 з 3 по 7 жовтня 2024 рік, тим самим проводив час на власний розсуд, поза межами військової частини НОМЕР_1 , не пов`язуючи його із виконанням обов`язків з військовою службою до 03.07.2025 доки самостійно з`явився до військової частини НОМЕР_2 НГУ, де повідомив про намір далі проходити військову службу, тим самим припинив вчиняти зазначене триваюче кримінальне правопорушення.

Крім того, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та проходячи її на посаді стрілець 2-го відділення 2-го патрульного взводу 3-ї патрульної роти 1-го патрульного батальйону військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, у військовому звані «солдат», діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 2,11,16, 49 і 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, без відповідних дозволів командирів, начальників та без поважних причин, 04.10.2025 не з`явився вчасно в пункт тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України у АДРЕСА_3 , тим самим проводив час на власний розсуд, поза межами військової частини НОМЕР_1 , не пов`язуючи його із виконанням обов`язків з військовою службою до 11.05.2026, доки самостійно з`явився до військової частини НОМЕР_2 НГУ, де повідомив про намір далі проходити військову службу, тим самим припинив вчиняти зазначене триваюче кримінальне правопорушення.

2. Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальні правопорушення.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч 5 ст. 407 КК України, що кваліфікуються як нез`явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

3. Позиція обвинуваченого.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , свою вину у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю, щиро розкаявся. Зазначив, що має бажання продовжити службу в ЗСУ.

Суду пояснив, що він проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 . Через сімейні обставини він вчинив самовільне залишення частини, 08.10.2024 він не повернувся в пункт тимчасової дислокації військової частини в АДРЕСА_2 . Натомість, він повернувся за місцем проживання у м. Марганець, а потім поїхав до м. Запоріжжя.

Перебуваючи у м. Запоріжжі, з метою перевірки документів його зупинили поліцейські та запропонували повернутися для походження військової служби. Він погодився, того ж дня його доправили до розташування в/ч НОМЕР_2 Національної гвардії України. Через два тижня його направили вже на позиції, після чого він повернувся до тимчасового розташування в/ч НОМЕР_2 НГУ у АДРЕСА_3 . Через певний час, дізнавшись про те, що його знову мають відправити на позиції, він самовільно залишив військову частину та не з`явився 04.10.2025 до пункту розташування в/ч НОМЕР_2 НГУ у АДРЕСА_3 , оскільки не захотів їхати на позиції.

4. Докази на підтвердження встановлених судом обставин вчинення кримінального правопорушення.

У судовому засіданні також були досліджені в якості письмових доказів:

- наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 215 від 30.07.2024, відповідно до якого ОСОБА_4 призначено на посаду сапера інженерно-саперного відділення, інженерно-саперного взводу, інженерно-саперної роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому звані «матрос» та визначено останньому суму грошового забезпечення та встановлено, що він посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків за посадою,

- наказ командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України № 40 о/с від 15.07.2025 ОСОБА_4 призначено на посаду стрільця 2-го відділення 2-го патрульного взводу 3-ї патрульної роти 1-го патрульного батальйону військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України та визначено останньому суму грошового забезпечення та встановлено, що він посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків за посадою,

- витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України № 361 від 06.11.2025, відповідно до якого стрільця 2-го відділення 2-го патрульного взводу 3-ї патрульної роти 1-го патрульного батальйону військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ОСОБА_4 було знято зі всіх видів забезпечення як такий, що не повернувся зі звільнення 04.10.2025.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмеживши дослідження доказів допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, а саме: наказів по строковій службі, матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.

5. Висновок суду щодо винуватості обвинуваченого.

Під час допиту обвинувачений підтвердив, викладені в обвинувальному акті обставини, і беззаперечно визнав свою вину у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України. Покази обвинуваченого суд вважає такими, що повністю відповідають фактичним обставинам, встановленим судом, а також дослідженим матеріалам кримінального провадження, тому розцінює їх як достовірні, приймає як доказ його вини і вважає, що вони в сукупності з дослідженими в ході судового слідства доказами можуть бути покладені в основу обвинувального вироку.

За таких обставин, суд вважає доведеним пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення і кваліфікує дії останнього за ч 5 ст. 407 КК України, як нез`явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

6. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.

7. Мотиви призначення судом покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінальних правопорушень, які у відповідності до ст. 12 КК України є тяжким злочином, дані, що характеризують особу винного, - раніше не судимий, на обліку лікаря нарколога або лікаря психіатра не перебуває, соціальні зв`язки - неодружений, зі слів обвинуваченого має на утриманні малолітню дитину 2021 року народження, є військовослужбовцем.

Згідно з вимогами ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного й обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно із ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

Враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , конкретні обставини вчинення кримінальних правопорушень (злочинів), ступінь тяжкості вчиненого, його наслідки, позицію обвинуваченого, який вину визнав, щиро розкаявся, активно сприяв у розкритті злочину, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого і для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень у майбутньому буде справедливим та достатнім обрати йому покарання у виді позбавлення волі на строк, що наближений до мінімального, передбачений санкцією ч. 5 ст. 407 КК України.

Також з огляду всі обставини справи суд при призначенні покарання ОСОБА_4 не вбачає підстав для застосування положень ст. 69 або ст.75 КК України.

8. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Вирішуючи питання про запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , суд, враховуючи відсутність у учасників процесу відповідних клопотань, а також той факт, що судом визначено покарання пов`язане з позбавленням волі, суд не вбачає підстав для заміни обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання обвинуваченому слід рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 13.05.2026 року.

Цивільний позов не заявлений, речові докази у справі відсутні, витрати на залучення експерта відсутні.

Керуючись ст.ст. 366-371, 373-376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 407 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_4 - залишити без змін.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 13.05.2026 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування покарання термін його попереднього ув`язнення з 13.05.2026 року по день набрання вироком законної сили включно, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для осіб, які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя ОСОБА_1