Рішення від 16 липня 2026 р. у справі №331/4910/26 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

Справа № 331/4910/26

Провадження № 2/331/3812/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року місто Запоріжжя

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого - судді Скользнєвої Н.Г.,

при секретарі Постарнак М.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Сніжка Владислава Івановича до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2026 року ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Сніжка В.І. звернувся до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 04.11.1988 року він знаходиться у шлюбі з ОСОБА_2 , який зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану міськвиконкому м. Запоріжжя, актовий запис № 2546.

Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають.

Спільне життя не склалося з причин відсутності спільних інтересів, взаєморозуміння та різних поглядів на життя.

На підставі викладеного, просить суд розірвати шлюб між ним та ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 18 червня 2026 року зазначену справу прийнято до розгляду та відкрито провадження, вирішено розглядати у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін. (а.с. 17-18)

Позивач надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначивши, що позов підтримує та просить його задовольнити.

Відповідачка подала до суду заяву про визнання позову та просила розглядати справу за її відсутності.

Суд, вивчивши матеріали справи, взявши до заяви позивача та відповідача по справі, вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що з 04 листопада 1988 року ОСОБА_1 знаходиться у шлюбі з ОСОБА_2 , який зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану міськвиконкому м. Запоріжжя, актовий запис № 2546. (а.с. 13)

Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають.

Сторони фактично припинили шлюбні відносини, у зв`язку з тим, що в родині відсутнє взаєморозуміння, повага, у зв`язку з чим вони не підтримують сімейних відносин.

Відповідно до ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Відповідно до ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений до суду одним з подружжя.

У відповідності до вимог ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з подружжя, що мають істотне значення.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п.п. 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що шлюбні стосунки між сторонами припинились, позивачка та відповідач спільного господарства не ведуть, а тому суд приходить до висновку, що родина ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розпалася остаточно та поновлена бути не може.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

При подачі позовної заяви до суду позивач по справі ОСОБА_1 сплатив судові витрати при розгляді справи: а саме судовий збір у сумі 1331,20 грн. (а.с. 2)

Враховуючи, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, суд приходить до висновку про необхідність зобов`язання Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору – 665,60 грн.

Керуючись ч. 3 ст.ст. 142, ст.ст. 263-265 ЦПК України, ст. ст. 105, 110 СК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) в особі представника – адвоката Сніжка Владислава Івановича (адреса: АДРЕСА_2 ) задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ), який зареєстрований 04 листопада 1988 року Відділом реєстрації актів цивільного стану міськвиконкому м. Запоріжжя, актовий запис № 2546.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 50 відсотків судового збору в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 50 відсотків сплаченого за квитанцією № DDUT-9EDQ-E74E від 03.06.2026 року судового збору, в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Повний текст судового рішення складено 17 липня 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду, після набрання ним законної сили надсилається до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб, тобто згідно із ст. 115 СК України.

Суддя: Н.Г.Скользнєва