Постанова від 16 липня 2026 р. у справі №308/6997/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6997/26

3/308/2420/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2026 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Світлик О.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: дачний масив « АДРЕСА_2 , за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

07.05.2026, о 12:15, за місцем свого проживання за адресою: дачний масив « АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме: погрожував фізичною розправою, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння вдарив її в область обличчя, внаслідок чого могла бути завдана шкода її фізичному здоров`ю. Порушення вчинено повторно протягом року.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомлено.

Суддя зазначає, що учасники справи мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

При цьому прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12.07.2007).

За таких обставин, вважаю за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши дану справу, вважаю, що у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП – повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню – вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь фізичного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному здоров`ю потерпілого.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, стверджується зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №770386 від 07.05.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 07.05.2026; копією термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА №633397 від 07.05.2026; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства; постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.07.2025 (справа №308/10633/25), згідно з якою ОСОБА_1 піддано стягненню за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП; рапортом поліцейського СРПП ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Лук`янова Р.Ю. від 07.05.2026.

Обираючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, враховую характер вчиненого правопорушення, ступінь його вини, та з урахуванням альтернативної санкції ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, вважаю необхідним накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у сумі 665,60 грн.

Керуючись ст. 33, 40-1, 173-2 ч. 3, 245, 283, 285, 287, 291 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 307 та частини другої статті 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області О.М. Світлик