Постанова від 16 липня 2026 р. у справі №308/9789/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9789/26

3/308/3202/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2026 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Світлик О.М., за участю секретаря судового засіданні Заяць А.В., прокурора – Шаблій Т.С., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , обіймає посаду головного державного інспектора відділу ведення бухгалтерського обліку та звітності управління фінансового забезпечення та фінансового обліку Закарпатської митниці, за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , обіймаючи посаду головного державного інспектора відділу ведення бухгалтерського обліку та звітності управління фінансового забезпечення та фінансового обліку Закарпатської митниці, яка будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, як суб`єкт декларування, згідно з пп. в) п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (державний службовець), в порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, 01.04.2026 подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2025 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в» - «ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Згідно з наказом Закарпатської митниці ДМС України від 05.07.2023 №660-о призначено ОСОБА_1 з 07 липня 2023 року на посаду головного державного інспектора відділу ведення бухгалтерського обліку та звітності управління фінансового забезпечення та фінансового обліку Закарпатської митниці на умовах строкового трудового договору, шляхом укладення контракту про проходження державної служби, до призначення на цю посаду переможця конкурсу або до спливу дванадцятимісячного строку після припинення чи скасування воєнного стану.

Таким чином, ОСОБА_1 припинила повноваження головного державного інспектору відділу кадрового забезпечення управління по роботі з персоналом Закарпатської митниці та зобов`язана була подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2025 рік до 01.04.2026.

Однак, як вбачається з матеріалів перевірки, зокрема даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 не подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2025 рік у встановлений строк до 01.04.2026, а подала її без поважних причин лише 01.04.2026 о 09:17, тобто несвоєчасно, про що свідчать дані з Єдиного державно реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування НАЗК за посиланням: https://public.nazk.gov.ua/documents/83elbf8d-0069-48bd-8fd3-dee66cdedbca.

Поважні причини щодо несвоєчасного подання щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2025 рік у ОСОБА_1 відсутні.

Місцем вчинення правопорушення в даному випадку є не визначеним, оскільки ОСОБА_1 мала можливість подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування через мережу «Інтернет» в будь-якому місці.

Крім того, встановлено, що ОСОБА_1 проживає в м. Ужгород, а тому ймовірне місце вчинення буде за місцем проживання.

Опрацюванням відомостей з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, встановлено, що ОСОБА_1 в порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, а саме 01.04.2026 о 09:17, подала на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2025 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Датою вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, є день подачі щорічної декларації за 2025 рік, після визначеного законодавством терміну, тобто 01.04.2026.

Прокурор у судовому засіданні просила визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню за вказаною статтею, посилаючись на обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали.

ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснила, що мало місце переповнення вмісту електронної пошти, повідомлення на електронну адресу про подання декларації не надійшло, але інші колеги теж зауважували, що повідомлень від НАЗК про успішність подання щорічної декларації не надходило. Наголошує, що притягається до адміністративної відповідальності уперше. Вважала, що 18.03.2026 належним чином подала декларацію, оскільки накладала КЕП. На її думку, мали місце неполадки з Інтернетом. Просила закрити провадження у справі, обмежившись щодо неї усним зауваженням.

Заслухавши позицію прокурора, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП – несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.

Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушення визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, серед іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

Згідно з вимогами ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, зокрема підлягають для з`ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, водночас рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді й оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а відповідальність настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на несвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, керуючись при цьому особистим інтересом чи інтересами третіх осіб, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо припускала настання цих наслідків (ст. 10 КУпАП).

Аналіз вказаних норм приводить до висновку, що склад правопорушення за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП є формальним, обов`язковим елементом його об`єктивної сторони є умисна дія, тобто умисне неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, а тому орган, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення та прокурор, що бере участь в розгляді таких протоколів судом, зобов`язані довести наявність в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності за вчинення цього адміністративного правопорушення, умислу на неповідомлення або несвоєчасне повідомлення суттєві зміни у майновому стані.

Як встановлено суддею під час судового розгляду, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду головного державного інспектора відділу ведення бухгалтерського обліку та звітності управління фінансового забезпечення та фінансового обліку Закарпатської митниці, будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, як суб`єкт декларування, згідно з пп. в) п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (державний службовець), в порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, 01.04.2026 подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2025 рік.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, стверджується зібраними у даній справі доказами, а саме: протоколом №276 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 26.06.2026; повідомленням Національного агентства з питань запобігання корупції про факт неподання чи несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування від 28.04.2026 №46350/0/06-26 щодо ОСОБА_1 ; наказом Закарпатської митниці Державної ситної служби України від 05.07.2023 №660-о «Про призначення ОСОБА_1 »; послідовністю дій користувача Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які вчинила ОСОБА_1 ; роздруківкою декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2025 рік, поданої ОСОБА_1 01.04.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 27.05.2026 та її поясненнями, наданими у судовому засіданні.

З урахуванням викладеного, вважаю, що вищенаведені докази є допустимим і достатніми на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

При ухваленні рішення суддею враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами.

Разом з тим, відповідно до вимог ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно зі ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

При цьому в кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

Враховуючи конкретні обставини справи, за яких вчинено адміністративне правопорушення, а саме, несвоєчасність подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2025 рік в один день, ступінь вини ОСОБА_1 , відсутність негативних наслідків від вчиненого правопорушення та суспільної шкідливості її діяння, дані про її особу, відсутність у матеріалах справи даних про те, що вона раніше не притягувалася до адміністративної відповідальності, приходжу до переконання за можливе на підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, у зв`язку з малозначністю вчиненого нею адміністративного правопорушення, обмежившись щодо неї усним зауваженням.

Вважаю, що застосування щодо ОСОБА_1 саме такого виховного заходу, як усне зауваження, буде достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети – виховного впливу та запобігання вчинення нових правопорушень.

Згідно з п. 3 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження.

Керуючись ст. 22, 33, 172-6 ч. 1, 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, обмежившись щодо неї усним зауваженням, а справу про адміністративне правопорушення щодо неї закрити на підставі п. 3 ст. 284 КУпАП.

Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області О.М. Світлик