Рішення від 16 липня 2026 р. у справі №615/1753/26 — Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/1753/26

Провадження № 2/615/675/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді – Токмакової А.П.,

секретар судового засідання – Клименко Н.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду м. Валки Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

встановив:

15.06.2026 позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки усіх видів доходу щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду до їх повноліття.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що від шлюбу з відповідачем мають двох неповнолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживають разом з позивачем та знаходяться на її утриманні, в зв`язку з чим вона має потребу у додаткових коштах на їх утримання. Відповідач добровільно матеріальну допомогу на утримання дітей не надає, тому змушена звернутися до суду.

Після виконання вимог ст.187 ЦПК України, на підставі ухвали суду від 22.06.2026 відкрито провадження у цивільній справі. З урахуванням вимог ст.274 ЦПК України судовий розгляд проведено в порядку спрощеного позовного провадження. Клопотання сторін про розгляд справи в судовому засіданні з їх повідомленням у відповідності до ч.5 ст.279 ЦПК України до суду не надходило.

Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі разом із копією позовної заяви з додатками направлено відповідачу рекомендованим повідомленням, але відправлення повернуто до суду через відсутність адресата за вказаною адресою, про що свідчить відмітка Укрпошти.

У випадку, якщо судову повістку не вручено та зазначено, що «адресат відсутній за вказаною адресою», за вимогами п.3,4 ч.8 ст.128 ЦПК України судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, і особа вважається повідомленою.

Згідно висновку Верховного Суду у постанові від 18.01.2023 у справі №947/15524/20, відповідно до ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Крім того, у відповідності до ч.10 ст.187 ЦПК України виклик ОСОБА_2 , як відповідача у справі, здійснено через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

В ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про судовий розгляд справи, будь-яких клопотань та відзив на позовну заяву не подав, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів в порядку, передбаченому ст.279,280 ЦПК України.

Будь-які заяви чи клопотання щодо проведення інших процесуальних дій, в тому числі забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження у справі, учасниками справи не заявлялися.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.04.2010 сторони уклали шлюб, зареєстрований Черемушнянською сільською радою Валківського району Харківської області, актовий запис №01, про що свідчать дані свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .

Сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується даними свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , актові записи №61 від 10.09.2010, №48 від 31.03.2017 відповідно.

Згідно довідки №1505 від 03.06.2025, солдат ОСОБА_2 перебуває на військовій службі в ЗСУ у в/ч НОМЕР_4 з 06.07.2024 по теперішній час, призваний по мобілізації згідно Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022.

Ст.180 СК України зобов`язує батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За ст.121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому ст.122 та 125 цього Кодексу.

Згідно положень ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її батька, або у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів у відповідності до ч.1 ст.182 СК України суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину згідно з вимогами ч.2 ст.182 СК України не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст.184 СК України.

За змістом ст.183 СК України, розмір аліментів, які підлягають стягненню на утримання однієї дитини становить 1/4 частину, на двох дітей – 1/3 частини, на трьох і більше дітей – 1/2 частину заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

У відповідності до ч.1,2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Ст.8 ЗУ «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Як передбачає ч.1 ст.141 СК України, ст.11 ЗУ «Про охорону дитинства» мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Ч.2 цієї ж статті наголошує, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно із ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем не надано доказів щодо неспроможності сплати аліментів у визначеному позивачкою розмірі.

З огляду на викладене, досліджені докази в сукупності свідчать, що неповнолітні діти проживають разом з матір`ю, батько дітей не надає матеріальну допомогу на їх утримання в добровільному порядку.

Враховуючи встановлений законом розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та обов`язок обох батьків утримувати дитину, з метою створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відносно якої відповідач має батьківські зобов`язання, суд вважає необхідним стягувати з відповідача на користь позивача аліменти в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня подачі позову до суду до досягнення старшою дитиною повноліття, що не позбавляє сторони звернутися до суду в подальшому про зміну розміру та способу стягнення аліментів.

Судові витрати у справі в частині сплати судового збору відповідно до положень ч.6 ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.263-265,280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% мінімального прожиткового мінімуму та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 15.06.2026 до моменту досягнення старшою дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Повне рішення суду складено 17.07.2026.

Суддя А.П. Токмакова