Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №307/2188/26 — Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа №: 307/2188/26

Провадження № 3/307/602/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2026 року м. Тячів

Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Сас Л.Р., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , директора ТОВ «ТИРБА ТРАНС»,

в с т а н о в и л а:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, складеного 22 травня 2026 року, ОСОБА_1 займаючи посаду директора ТОВ «ТИРБА ТРАНС», порушив порядок ведення податкового обліку підприємством при декларуванні за березень 2026 року у декларації від`ємного значення з ПДВ, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.200.1, пп. «в» п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (із змінами і доповненнями), п.9 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 246 та зареєстрованого в Мінстерстві юстиції України 02.11.1999 за № 751/4044), а саме, завищено на 1 334 111 грн. – суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 Декларації) за березень 2026 року чим встановлено порушення ТОВ «ТИРБА ТРАНС», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 1631 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Даний протокол надійшов до суду 29 травня 2026 року, його розгляд призначено на 17 червня 2026 року та відкладено, востаннє на 16 липня 2026 року; повідомлено ОСОБА_1 за допомогою судових повісток, надісланих за за адресою, вказаною у протоколі про адміністративне правопорушення від 22 травня 2026 року та за допомогою оголошення, розміщеного на веб – порталі Судової влади України.

ОСОБА_1 , будучи повідомленим про розгляд справи у судове засідання 16 липня 2026 року не прибув, від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи і тому, відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справу розглянуто під час його відсутності на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, слід дійти висновку про закриття вказаної справи про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення керуючись таким.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.97 №475/97-ВР визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 цього Кодексу орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтями 251 та 252 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 2 ст. 251 та ст. 252 КУпАП встановлено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема: суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Тобто, у протоколі повинно бути відображено такі складові: фактичні обставини, формулювання порушення та правову кваліфікацію.

При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, складеного 22 травня 2026 року, ОСОБА_1 займаючи посаду директора ТОВ «ТИРБА ТРАНС», порушив порядок ведення податкового обліку підприємством при декларуванні за березень 2026 року у декларації від`ємного значення з ПДВ, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.200.1, пп. «в» п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (із змінами і доповненнями), п.9 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 246 та зареєстрованого в Мінстерстві юстиції України 02.11.1999 за № 751/4044), а саме, завищено на 1 334 111 грн. – суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 Декларації) за березень 2026 року чим встановлено порушення ТОВ «ТИРБА ТРАНС» (а. с. 1).

Частиною 1 статті 163-1 КУпАП передбачена відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Частиною 2 ст. 163-1 КУпАП передбачена відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення.

Так, відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються зокрема, суть адміністративного правопорушення та інші відомості, необхідні для вирішення справи

Суд зазначає, що КУпАП визначає форму і основні елементи змісту протоколу про адміністративне правопорушення і рішення (постанови), що приймається в конкретній справі.

Крім того, протокол про адміністративне правопорушення є основним процесуальним документом на підставі якого здійснюється розгляд справи по суті та який має бути складений при суворому дотримані вимог закону.

Однак, в графі «Притягався до адміністративної відповідальності раніше і за що» вказаного протоколу, записано – зі слів, не притягався (а. с. 1).

Також не долучено доказів притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 163-1 КУпАП, а тому кваліфікація дій ОСОБА_1 , а саме, зазначення повторності вказана невірно.

Європейський Суд з прав людини у справах «Малофєєва проти росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та "Карелін проти росії"(«Karelin v. Russia» заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Згідно ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Згідно п. 1) ч. 1ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 284 КУпАП, постанова про закриття справи виноситься, зокрема, при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП,

п о с т а н о в и л а:

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-1 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не буде подано, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Л.Р.Сас