Постанова від 16 липня 2026 р. у справі №304/767/26 — Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/767/26 Провадження № 3/304/375/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2026 року м. Перечин

Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ганько І.І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 (м. Перечин) Ужгородського районного управління Головного Управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України,

за ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

У С Т А Н О В И В:

згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 640641 від 14 квітня 2026 року, того ж дня о 00.00 год у селі Порошково, вулиця Перемоги, водій ОСОБА_1 керуючи вищевказаним транспортним засобом не пред`явив посвідчення водія відповідної категорії, тобто водій не мав права керувати таким транспортним засобом, чим порушив п. 2.1. ПДР.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про місце, дату та час судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку, поштове відправлення повернуте на адресу суду з підстави відсутності адресата за адресою, зазначеною ним при складанні протоколу; причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав.

З огляду на те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень проти протоколу, тому суддя вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя прийшов до такого висновку.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Постанова судді згідно зі ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених під час розгляду справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Так, положенням частини 2 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

В якості доказів винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, органом Національної поліції надано протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 640641 від 14 квітня 2026 року, рапорт помічника чергового відділення поліції № 1 Попки І.М. про прийняття повідомлення зі служби «102» від 14 квітня 2026 року № 1284, а також повідомлення заступника начальника відділення поліції № 1 (м. Перечин) Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області вих. № 55318-2026 від 15 квітня 2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 посвідчення водія не видавалося.

Вказані докази суддя не може визнати достатніми та такими, які узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, виходячи з такого.

Так, суддя звертає увагу на те, що у графі 10 протоколу про адміністративне правопорушення «Технічний засіб відеозапису» зазначено пристрій номер 10, але вказаний відеозапис відсутній в матеріалах справи.

Між тим, обов`язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування, є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд не може перебирати на себе функцію обвинувачення та збирати докази, оскільки це суперечить принципу справедливого судового розгляду, змагальності та об`єктивності розгляду справи.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зважаючи на викладене вище, суддя дійшов висновку про недоведеність вини неповнолітнього ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП. Всі сумніви щодо доведеності вини порушника тлумачаться на його користь, а викладені в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 відомості не підтверджуються доказами у справі, які можна було б визнати достатніми.

Протокол про адміністративне правопорушення в даному випадку не можна визнати беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки викладені у ньому обставини мають підтверджуватися іншими належними і достатніми доказами.

До протоколу про адміністративне правопорушення додано рапорт помічника чергового відділення поліції № 1 Попки І.М. про прийняття повідомлення зі служби «102» від 14 квітня 2026 року № 1284, який, фактично, виступає єдиним доказом на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Повідомлення про те, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортним засобом від 15 квітня 2026 року підтверджує відсутність у такого посвідчення водія, але не доводить факту керування ним транспортним засобом у час та у місці, зазначеними у протоколі про адміністративне правопорушення. Інших доказів суду не надано.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Таким чином справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 12, 13, 247, 283-285 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП – закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу, до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя:Ганько І. І.