Рішення від 15 липня 2026 р. у справі №301/1018/26 — Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/1018/26

2/301/855/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" липня 2026 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Бобик О.І.,

за участю секретаря судового засідання Бабинець В.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у місті Іршава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В обґрунтування позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 . На випадок смерті чоловік заповіт не залишив. Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається із земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку та житлового будинку з належними до нього надвірними спорудами. Вказує, що до дня смерті чоловіка вони постійно проживали разом за адресою спадкового майна: АДРЕСА_1 . Однак на день смерті чоловік був зареєстрований в будинку його тітки за адресою АДРЕСА_2 . Вона являється спадкоємицею спадкового майна. Їх син – ОСОБА_2 , відповідач по справі, не претендує на спадкове майно. Вона звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за померлим, однак нотаріус їй відмовив, у зв`язку з тим, що вона не була зареєстрована за адресою спадкодавця. Вона вважала, що спадщину прийняла внаслідок фактичного проживання, а тому і було пропущено строк для прийняття спадщини.

Посилаючись на приписи ст. 1272 ЦК України просить суд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за померлим ОСОБА_3 тривалістю 2 місяці.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 не з`явилися, подали заяви про розгляд справи без їх участі.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, подавши заяву у якій повністю визнає позов та просить розглядати справи без його участі.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні докази, суд констатує наступне.

У відповідності до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 ст. 200 ЦПК України передбачено, що ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст. 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.8).

Позивачка ОСОБА_1 є дружиною померлого (а.с. 9), а відповідач ОСОБА_2 є його сином.

З Державного акту на право власності на землю вбачається, що ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку (а.с. 10).

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно вбачається, що власником житлового будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 (а.с. 12).

Відповідно до довідки Білківської сільської ради на момент смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 13), а згідно акту обстеження факту проживання від 05.03.2026 він дійсно проживав разом зі своєю дружиною ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.14).

З інформаційної довідки із Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 23.06.2026 вбачається, що спадкова справа відносно ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилася (а.с. 40).

Згідно відповіді приватного нотаріуса Хустського РНО Закарпатської області Іванишинець В.І. №42/01-16 від 23.06.2026 по питанню оформлення спадщини ОСОБА_1 на майно померлого чоловіка ОСОБА_3 зазначено, що з поданих нотаріусу для огляду документів вбачається, що факт прийняття спадщини після смерті чоловіка заявницею не підтверджено, заяву про прийняття нею спадщини в строк не подано, а тому рекомендовано звернутися до суду із заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (а.с. 41).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

А згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

За правилами статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1272 ч. 3 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може призначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пунктом 24 постанови Пленум Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 N 7, роз`яснено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом, і така вважала, що прийняла спадщину за померлим чоловіком внаслідок проживання з ним, однак реєстрація місця проживання чоловіка не співпадає з місцем його проживання на момент смерті. Вказане може свідчити про поважність причин пропуску нею строку для прийняття спадщини.

Враховуючи наведене, а також те, що інший спадкоємець відповідач ОСОБА_2 позов визнав, таке визнання позову не суперечить закону та не порушує прав інших осіб, суд приймає визнання позову відповідачем, що відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України, є підставою для його задоволення.

Судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 200, 247, 258, 259, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 1216, 1217, 1223, 1268, 1270, 1272 ЦК України суд,

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканці АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю два місяці, з дня набрання рішенням законної сили.

Судові витрат покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 16.07.2026.

Суддя Іршавського

районного суду : О. І. Бобик