Рішення від 16 липня 2026 р. у справі №188/432/25 — Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: визнання права власності

Дата: 16 липня 2026 р.

Справа: №188/432/25

Суддя: Курочкіна О. М.

Справа № 188/432/25

Провадження № 2/188/566/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року с-ще Петропавлівка

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Курочкіної О.М.

секретар судового засідання Сахно А.А.

справа №188/432/25

позивачі:

ОСОБА_1

ОСОБА_2

представник позивачів: ОСОБА_3

відповідач: Лисичанська міська військова адміністрація Сіверськодонецького району Луганської області

про визнання права приватної власності на квартиру

ВСТАНОВИВ:

06 квітня 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 через початок бойових дій вимушено перемістилися із міста Лисичанська Луганської області на тимчасове місце проживання до міста Хмельницького, де стали на облік як внутрішньо переміщені особи та отримали відповідні довідки №6825-5000763665 і №6825-5000791798.

20 грудня 1993 року позивачі шляхом приватизації набули у власність 1/4 частку кожна квартири АДРЕСА_1 , разом із ОСОБА_4 батьком ОСОБА_1 та ОСОБА_5 її матір`ю. На підтвердження отримали Свідоцтво про право власності на житло. Житло зареєстровано відділом приватизації УЖКХ в реєстровій книзі від №2631. В подальшому право власності на житло зареєстровано Лисичанським бюро технічної інвентаризації від 14.01.1994 року та записано в реєстрову книгу за №37 за реєстром №179. Відповідно до технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 , двокімнатна квартира знаходиться на третьому поверсі п`ятиповерхового житлового будинку. Квартира має загальну площу 51,2 кв м, житлову – 27,4 кв. м та складається з кімнат 14,6 та 12,8 кв м, кухні, ванної кімнати, туалет, коридору, вбудованої шафи, кладовки та балкону (додаток 14). В подальшому ОСОБА_1 успадкувала частку померлих батьків, що складає 1/2 вказаної квартири. 20.08.2020 року ОСОБА_1 отримала Свідоцтво про право на спадщину за законом. Зазначену частку внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підтвердження чого отримано витяг з ДРРП від 20.08.2020 року. 29.08.2024 року позивачки звернулися до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Хмельницької міської ради із заявою №62696507 щодо проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 . У відповідь отримали Рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій від 05.09.2024 року за №74903622.

В обґрунтуванні прийнятого рішення державний реєстратор керується наступним. Для підтвердження реєстрації права власності було подано запит до Лисичанської міської військової адміністрації Луганської області, на який отримано відповідь про неможливість надати підтвердження реєстрації права власності на вказаний об`єкт нерухомості з тих причин, що комунальне підприємство “Бюро технічної інвентаризації” Лисичанської міської ради, яке здійснювало реєстрацію прав власності на нерухоме майно, не оцифрувало наявні документи, не вивезло архіви документів, як наслідок, архівні документи залишилися на тимчасово окупованій території в м.Лисичанськ, тому надати інформацію про право власності на належний позивачам об`єкт нерухомості немає можливості. 06.09.2024 року в зв`язку з пошкодженням житла, а саме зазначеної квартири, позивачками зареєстровано інформаційне повідомлення про пошкоджене або втрачене нерухоме майно. З цієї причини є необхідність подати заяву на отримання компенсації до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 р. №381 «Про затвердження Порядку надання компенсації для відновлення окремих категорій об`єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги “єВідновлення”.

Наразі провести реєстрацію права власності на квартиру не можливо, оскільки у позивачів відсутній необхідний для цього перелік документів, а відповідні архіви, що зберігають інформацію про право власності знаходяться в окупації. Це в свою чергу обмежує їх право на отримання від держави компенсації за пошкоджене житло.

В інший спосіб визнати право власності позивачів на квартиру і зареєструвати його в реєстрі речових прав, у Позивачок немає.

Просять суд визнати за ними часткове право власності на квартиру.

В судове засідання сторона позивачів надали заяви про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримано в повному обсязі.

Сторона відповідача належним чином повідомлена, до суду не з`явились, заяв, клопотань та відзиву до суду не надано.

Вивчивши позов та матеріали справи суд приходить до висновку позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до паспортів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, позивачі є внутрішньо переміщеними особами.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 20.121993 року, квартира за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві спільної приватної власності ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №221001656 ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, є власницею 1/2 частки приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до свідоцтва про право власності на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 спадкоємцем нерухомого майна є його дочка – ОСОБА_1 .

Технічний паспорт на квартиру, за адресою: АДРЕСА_2 підтверджує право спільної сумісної власності зазначених осіб на квартиру.

Рішенням про відмову в проведенні реєстраційних дій №74903622 від 05.09.2024 року позивачам було відмовлено в проведенні реєстраційних дій з тих підстав, що обов`язки по зберіганню реєстраційних справ щодо об`єктів нерухомого майна, права на які виникли та зареєстровані до 1 січня 2013 року, були покладені Лисичанською міською радою на комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації». Такі справи до 24.02.2022 оцифровані не були, зберігалися у приміщенні ЛКП «БТІ» у паперовій формі та до моменту окупації 03 липня 2022 року з міста Лисичанська евакуйовані не були, само підприємство не релоковане, діяльності на підконтрольній Україні території не провадить. Таким чином, на сьогоднішній день неможливо отримати від БТІ інформацію про зареєстровані права до 1 січня 2013 року на будь-який об`єкт нерухомого майна, розташований в місті Лисичанськ Луганської області. У зв`язку з чим провести державну реєстрацію права власності не надається можливим.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У статті 328 ЦК України визначено презумпцію правомірності набуття власності. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи, що відповідно до статті 328 цього Кодексу набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, за яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт і чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 ЦК України (аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 21 листопада 2018року у справі № 920/615/16, від 05 вересня 2019року у справі № 907/310/18).

Відповідно до наданих документів ОСОБА_1 має право приватної власності та 1/4 частку квартири за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 має право приватної власності на 1/4 частку квартири за адресою: АДРЕСА_2

Стаття 392 ЦК України, в якій ідеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне у позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право.

Таким чином суд підтверджує наявне право власності, набуте раніше на законних підставах, відповідно до ст. 392 ЦК України, а рішення спрямоване на захист, існуючого, наявного, права, що виникло у позивача з передбачених законодавством підстав і підтверджується належними та допустимими доказами.

Підтвердження права власності на зруйноване майно необхідно позивачам для отримання матеріального відшкодування від держави.

Указом Президента України . № 64/2022 від 24. лютого 20.22року, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки, і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан, який неодноразово був продовжений та станом на час розгляду справи триває.

Відповідно де Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022року № 309. (у редакції станом на час і розгляду справи), територію Лисичанської міської територіальної громади включено до території активних бойових дій та бойові дії на даній території не завершені, а саму територію віднесено до тимчасово окупованої РФ території України.

Відповідно до ст.349 ЦК право власності на майно припиняється в разі його знищення, але суд при задоволенні позову керується практикою ЄСПЛ та міжнародними нормами.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві. Право на інтерес теж по суті захищається статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст..328,392 ЦК, ст.ст. 79-81, 258, 264-265 ЦПК України суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Лисичанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 рнокпп НОМЕР_1 , право власності на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 , яка має загальну площу 51,2 кв. м, житлову площу – 27,4 кв. м. 3.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , НОМЕР_2 право власності на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 , яка має загальну площу 51,2 кв. м, житлову площу – 27,4 кв. м.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. М. Курочкіна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua