Суд: Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 16 липня 2026 р.
Справа: №183/2364/26
Суддя: Дубовенко І. Г.
Справа № 183/2364/26
№ 2-а/183/24/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 липня 2026 року м. Самар Дніпропетровської області
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Дубовенко І.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення та зобов`язання вчинити певні дії, суд –
у с т а н о в и в :
Представник ОСОБА_1 – адвокат Пташинський Олександр Анатолійович звернувся до суду з позовом, у якому просить скасувати постанови № R45382 від 29.09.2025 року про накладення на ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн, а провадження у справі закрити.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач, ОСОБА_1 , є багатодітним батьком та має на утриманні трьох дітей віком до 18 років, що підтверджується посвідченням батьків багатодітної сім`ї, серія НОМЕР_1 від 04.04.2025 року. Відповідно до вимог п. 6 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» через «Резерв+» позивач також уточнив свої дані та має оформлене право на відстрочку від призову на військову службу підчас мобілізації до завершення мобілізації, що підтверджується військово-обліковим документом із Додатку «Резерв+». При цьому, 26 серпня 2025 року пройшов ВЛК та був визнаний придатним до військової служби, що підтверджується відповідною довідкою та скріншотом з реєстру «Резерв+». 26 серпня 2025 року позивачу в мобільний додаток «Резерв+» надійшло повідомлення про те, що ним було допущено порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме: не пройшов (відмовився) проходити ВЛК В цей же день з метою сплати 50% штрафу позивачем у вказаному додатку була сформована заява на ім`я начальника ТЦК та СП ОСОБА_2 про те, що ним було допущено порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме: не пройшов (відмовився) проходити ВЛК. Але, через технічні проблеми в системі «Резерв+» інформація про винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не з`явилась. У зв`язку з цим позивач звернувся до ТЦК та СП особисто, щоб розібратись, чому у додаток «Резерв+» не приходить постанова ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомили, що в даному випадку постанову йому видадуть в паперовому вигляді 29 серпня 2025 року, але штраф потрібно сплатити в повному розмірі, тобто 17000 грн. Отже, 29 серпня 2025 року позивач знову прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де отримав постанову № 1194 від 29.08.2025 року на підставі якої сплатив штраф в розмірі 17000 грн, а копію квитанції про оплату штрафу від 03.09.2025 року надав в ТЦК та СП. 02 лютого 2026 року при зверненні до нотаріуса позивач дізнався, що обліковується у реєстрі боржників за наявним виконавчим провадженням № 79741902 відкритим Самарівським відділом державної виконавчої служби на підставі адміністративного правопорушення зафіксованим ІНФОРМАЦІЯ_3 . У ІНФОРМАЦІЯ_4 причини появи порушення пояснити не могли. В той час (02.02.2026 року) звернувшись до Самарівського відділу державної виконавчої служби з квитанцією сплаченого штрафу, там послались на те, що потрібно сплатити штраф в сумі 37765,72 грн, а у разі не згоди порадили звернутись до адвоката Після цього, 02.02.2026 року позивач звернувся до адвоката за консультацією. Зокрема на адвокатський запит від 04 лютого 2026 року № 2 направлений до Самарівського відділу державної виконавчої служби 10 лютого 2026 року було отримано доступ до матеріалів виконавчого провадження №79741902 і стало відомо про постанову № R45382 від 29.08.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП. З постанов № 1194 від 29.08.2025 року та № R45382 від 29.08.2025 року вбачається, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за одне й те ж саме адміністративне правопорушення: не пройшов, відмовився від проходження ВЛК. Ненадання електронних постанов або відсутність інформації в електронній системі не може нівелювати юридичне значення факту добровільної сплати штрафу, прямо передбаченого законом. Відсутність або неналежне відображення інформації в державній електронній системі не може створювати негативні правові наслідки для особи, яка добросовісно виконала свій обов`язок зі сплати штрафу Інше тлумачення фактично покладало б на особу відповідальність за організаційні або технічні недоліки функціонування державних інформаційних систем, що суперечить принципам правової визначеності, належного врядування та положенням статті 19 Конституції України. Відповідно до положень статей 307, 308 КУпАП, сплата адміністративного штрафу у встановлений законом строк є належним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення та припиняє правовідносини щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності. Сформовані електронні постанови про накладення штрафу після фактичної сплати адміністративних стягнень свідчить про повторне реагування державного органу на одні й ті самі події та порушує принцип правової визначеності, а також суперечить положенням статті 61 Конституції України, якою заборонено двічі притягати особу до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Таким чином, оскаржувана постанова № R45382 від 29.08.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_5 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є протиправною, винесеною без урахування факту виконання адміністративного стягнення.
Щодо строків звернення до суду з позовом, просить поновити строк на звернення до суду з позовом про оскарження постанови № R45382 від 29.08.2025 року, тому як 29 серпня 2025 року він у ІНФОРМАЦІЯ_4 отримав постанову № 1194 від 29.08.2025 року на підставі якої сплатив штраф у розмірі 17000 грн та 03.09.2025 року надав відповідну квитанцію про сплату штрафу відповідачу. 02 лютого 2026 року при зверненні до нотаріуса позивачу було повідомлено, що він обліковується у реєстрі боржників за ВП № 79741902. Як зясувалося ВП відкрите на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_6 № R45382 від 29.08.2025 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, на підставі якої його вдруге притягнуто до відповідальності за одне і те саме правопорушення, а тому просить поновити строк для звернення до суду з позовом.
Відповідачем відзиву на позов не подано.
Ухвалою суду від 17 березня 2026 року відкрите провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
18 травня 2026 року постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судове засідання особи, що беруть участь у справі не з`явилися. Представником позивача подано заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника з підтриманням позовних вимог.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце судових засідань був повідомлений у встановленому законом порядку через систему «Електронний суд», про причини неявки суд не повідомив. Відповідач своїм процесуальним правом не скористався, відзив на позов не подав.
Згідно ч. 1 ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, дослідивши підстави позову та матеріали справи в їх сукупності, оцінивши наявні докази, дійшов наступних висновків.
Судом установлено, що ОСОБА_1 , 29 червня 1988 року, є військовозобов`язаним громадянином України, який має відстрочку від мобілізації до її завршення (тип відстрочки п. 3 ч. 1 с.23). Відповідно до довідки ВЛК № 2025-0825-1116-1168-7 від 25.08.2025 – ОСОБА_1 26.08.2025 року проведений медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 , яким останній визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.
29 серпня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 винесено постану № 1194 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП стосовно ОСОБА_1 . Суть (обставини) адміністративного правопорушення: до ІНФОРМАЦІЯ_6 прибув ОСОБА_3 , ДРАГА військовозобов`язаних та згідно з відомостями Єдиного державного реєстру призовників резервістів, з 18.05.2024 по теперішній час не уточнив свої персональні дані військовозобов`язаного жодним з установлених Законом способів, у тому числі не уточним персональні дані щодо результатів медичного огляду ВЛК для визначення придатності до виконання військового обов`язку за станом здоров`я (п. 17-1 ч.1 ст. Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів»), чим порушив абз.4 пп. 1 п.2 Розділу ІІ Закону України від 11.04.2024 № 363 України «Про військовий обов`язок і військову службу», ч.6 ст.. Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пп.пп. 4, 10-1 п.1 Правил військового обліку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1487 в 30.12.2022, п.п. 3.1, 3.2 Розділу II Положення про військово-лікарську експертиз затвердженого наказом Міноборони України № 402 від 14.08.2008, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022. Доказів поважності невиконання законодавства про військовий облік вищезазначений громадянин не над Таким чином, установлено вчинення вищезазначеним громадянином триваючого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУПАП.
Вказаною постановою на громадянина ОСОБА_1 накладений штраф у сумі 17000.00 грн. Копію постанови цього ж дня 29.08.2025 року вручено ОСОБА_1 , а відповідно до квитанції від 01.09.2025 року сума штрафу в розмірі 17000 грн ОСОБА_1 сплачена на рахунок, зазначений відповідачем у постанові про накладення адміністративного стягнення.
Також 29 серпня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 винесено постанову № R45382 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (за наявності та поданої особою заяви, в якій вона зазначає що не оспорює допущене згодна на притягнення 1 до адміністративної відповідальності за й відсутності). Так 29.08.2025 року Начальник ІНФОРМАЦІЯ_6 . ОСОБА_2 розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно громадянина Громадянки) ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 . Задеклароване/ зареєстроване місце проживання (перебування) АДРЕСА_1 , що посвідчує особу РНОКПП: НОМЕР_2 . Дата надходження від особи заяви, в якій вона зазначає що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності): 29.08.2025. Спосіб надходження заяви: Через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста. Короткий зміст заяви: Повідомлення про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з порушенням правил військового обліку (законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію). За результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_4 не пройшов(ла) (відмовився (лась) від проходження) ВЛК (п.2 розділу ІІ ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист", встановлений абзацом сьомим частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Враховуючи, що громадянин (громадянка) ОСОБА_4 скоїв (ла) адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 ст. 210 КУпАП.
Вказаною постановою на громадянина ОСОБА_1 накладений штраф у сумі 17000.00 грн. Відомостей про вручення вказаної копії постанови гр.. ОСОБА_1 – відсутні.
З відповіді Самарівського ВДВС у Самарівському районі Дніпропетровської області за № 13745 від 10 лютого 2026 року на ім`я представника ОСОБА_1 – адвоката Пташинського О. убачається, що на відділі ВДВС перебуває виконавче провадження № 79741902 з виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_6 № R45382 від 29.08.2025 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 17000 грн; а також роз`яснено право сторони виконавчого провадження ознайомитися з матеріалами відповідного ВП.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк дії може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Між тим, основним принципом в адміністративному судочинстві є дотримування критерію розумності для встановлення строків розгляду справ у суді. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, адже будь-яке зволікання (необґрунтоване) може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. Відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.
Відповідно до КАС України, розумним строком вважається найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Окрім того, процесуальні строки є обов`язковими для дотримання та безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності , зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (п. 45 рішення Європейського суду з прав людини по справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.98 р.).
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До таких обставин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
В обґрунтування доводів для поновлення строку звернення з адміністративним позовом позивач зазначив, що оскаржувану постанову, яку винесено 29.06.2024 року, позивач отримав 13.09.2024 року засобами поштового зв`язку, а тому просить поновити йому строк на звернення до суду з позовом. Це обґрунтування на думку суду є поважним, а тому підлягає задоволенню.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У судовій практиці ЄСПЛ (надалі - Європейський Суд), неодноразово повторював, що неможливо припустити, щоб пункт 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» детально описував процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не гарантував сторонам, що спір щодо їх прав та обов`язків буде остаточно вирішено.
При вирішенні справи Голдер проти Сполученого Королівства Європейський суд зазначив: «...На думку Суду, було би нерозумно, щоб пункт 1 статті 6 Конвенції містив детальний опис наданих сторонам процесуальних гарантій і не захищав би в першу чергу того, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, а саме доступу до суду. Такі характеристики процесу як справедливість, публічність, динамізм, позбавляються змісту, якщо немає самого судового розгляду» (§35 of Judgment of the European Court of Human Rights: Golder v. The United Kingdom, 21 February 1975, Published in A18).
З огляду на викладене, враховуючи що позивач фактично не отримав постанову R45382 від 25.08.2025 року, про наявність якої стало відомо лише 10.02.2026 року, позов до суду поданий представником 20 лютого 2026 року, для дотримування критерію розумності встановлених строків для розгляду справи та принципу юридичної визначеності, суд вважає за необхідне поновити строк на подання даного позову.
У відповідності до ст. 245 КУпАП (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 61 Конституції України – визначає, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Статтею 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення; 2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; 3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; 4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; 5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; 6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; 8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; 9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі; 10) проходження військової служби особою, щодо якої розпочато провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу.
Стаття 280 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Частиною 1 ст. 210 КУпАП визначено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.
Відповідно до ч. 3 ст. 210 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до п.п. 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 року №1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану, зокрема, мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред`являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон.
Правила військового обліку встановлені Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487 (далі - Порядок), Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року № 154.
За змістом цих нормативно-правових актів, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період.
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Згідно з Указом Президента України № 303/2014 від 17.03.2014 року Про часткову мобілізацію було прийнято рішення про оголошення та проведення часткової мобілізації, а отже з цього періоду в Україні діє особливий період.
Відповідно до положень ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період. (ч. 1 ст. 22).
Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України – за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). (ч. 3 ст. 22).
З аналізу вищезазначеної норми вбачається обов`язок громадян з`явитися, зокрема до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
З наданих суду доказів вбачається, що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП постановою № 1194 від 29.08.2025 року та № R45382 від 29.08.2025 року, а саме за не проходження або відмову від проходження ВЛК. При цьому, ОСОБА_1 на підставі постанови № 1194 від 29 серпня 2025 року сплачений штраф у визначеному постановою відповідача розмірі у повному обсязі.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно з ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно зі ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, закон покладає на відповідача обов`язок довести законність та обґрунтованість прийнятого ним рішення, направленого на позивача в порядку КУпАП.
Відповідач не виконав обов`язку доведення правомірності прийнятого рішення.
За приписами п. 8 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту.
Пунктом 3 ч. 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
А тому вимоги позивача щодо незаконності прийняття постанови № R45382 від 29.08.2025 року за наявності по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови № 1194 від 29.08.2025 року відносно відповідача про накладення адміністративного стягнення – є обґрунтованими, позов підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова – скасуванню із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України підлягають відшкодуванню судові витрати зі сплати судового збору, які необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, посадова особа якого виступала відповідачем у справі, на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 268, 271, 286, 295 КАС України, суд –
у х в а л и в :
Позов ОСОБА_1 – задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк для подання адміністративного позову.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 № R45382 від 29 серпня 2025 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , електронна пошта – відсутня).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 , електронна пошта: невідома)
Суддя І.Г.Дубовенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua