Рішення від 21 червня 2012 р. у справі №2-19/11 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 2-19/11

№ 2/0427/9/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2012 року

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д.І.

секретаря Кравченко О.О.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

відповідача ОСОБА_4

відповідача ОСОБА_5

представника відповідача ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , Знаменівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, Виконкому Знаменівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання недійсними рішень, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання права власності на частину жилого будинку з господарськими будівлями, позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , Знаменівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, Виконкому Знаменівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання недійсними рішень, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання права власності на частину жилого будинку з господарськими будівлями,

В С Т А Н О В И В:

25.04.2006 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/2 частку житлового будинку, розподіл житлового будинку в натурі.

Ухвалою суду від 20.11.20-08 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 в частині вимог про розподіл житлового будинку в натурі були залишені без розгляду (а.с.90)

05.10.2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , Знаменівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, Виконкому Знаменівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання недійсними рішень, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання права власності на частину жилого будинку з господарськими будівлями.

15.04.2010 року ухвалою суду були об`єднані в одне провадження позов ОСОБА_1 і позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , Знаменівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, Виконкому Знаменівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання недійсними рішень, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання права власності на частину жилого будинку з господарськими будівлями.

В обґрунтування свої вимог позивач ОСОБА_1 посилалася на те, що 22 вересня 1990 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народився син – ОСОБА_5 .

Позивач зазначила в заяві, що вона, її чоловік ОСОБА_3 , син ОСОБА_5 стали проживати разом з матір`ю чоловіка – ОСОБА_4 в будинку по АДРЕСА_1 .

Згідно до записів по господарських книг Знаменівської сільської ради за 1986 – 1994 роки, відомостей про склад сім`ї, тип двору був зазначений як колгоспний двір.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_7 , на час його смерті в спірному житловому будинку, який віднесений до колгоспного двору, проживала його дружина – ОСОБА_4 та син - ОСОБА_3 .

Позивач посилалася на те. що її чоловік був членом колгоспу «Рассвет», що підтверджується записами в трудовій книжці, тому, двір відносився до типу колгоспного.

У відповідності до ст. 563 ЦК України (в редакції 1963 р.) оскільки ОСОБА_7 не був останнім членом колгоспного двору, спадкування не відкривалося.

Позивачка зазначала, що вона, ОСОБА_1 , також буда членом колгоспу «Україна» с. Знаменівка Новомосковського району Дніпропетровської області.

ОСОБА_1 зазначила в заяві, що вона, її чоловік та мати чоловіка – ОСОБА_4 , спільною працею, за спільні кошти, збудували житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Розмір долі членів колгоспного двору в майні двору у відповідності до ст.123 ЦК України (в редакції 1963 року) встановлюється виходячи з рівності долі всіх членів колгоспного двору, включаючи неповнолітніх.

Оскільки станом на 1994 рік (час скасування інституту колгоспного двору), членами колгоспного двору значилися ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , вона – ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , розмір частки кожного члена колгоспного двору складає по 1\4 частки.

10.08.2005 року Виконавчий комітет Знаменівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області виніс рішення № 97 «Про оформлення права власності на житловий будинок», яким визнав за ОСОБА_4 право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 .

Зазначеним рішенням Виконавчий комітет Знаменівської сільської ради грубо порушив її права як співвласника майна.

02.11.2005 року Виконавчим комітетом Знаменівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області ОСОБА_4 було видане свідоцтво про право власності на спірний будинок.

Крім того, ОСОБА_4 звернулася до Знаменівської сільської ради з заявою про передачу їй в приватну власність земельної ділянки, на якій розташований спірний житловий будинок.

Рішенням ХХ сесією ХХІ скликання Знаменівської сільської ради № 79 від 20 грудня 1993 року, ОСОБА_4 була передана безкоштовно в приватну власність земельна ділянка площею 0,27 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, ведення особистого підсобного господарства.

Решетняк Н.М. в своїй заяві просила суд:

-визнати недійсним рішення Виконавчого комітету Знаменівської сільської ради № 97 від 10 серпня 2005 року щодо оформлення за ОСОБА_4 права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 ;

-визнати недійсним свідоцтво про право власності на спірний житловий будинок, яке видане 02.11.2005 року Виконавчим комітетом Знаменівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області на ім`я ОСОБА_4 ;

-визнати недійсним рішення ХХ сесією ХХІ скликання Знаменівської сільської ради № 79 від 20 грудня 1993 року, відповідно до якого ОСОБА_4 була передана безкоштовно в приватну власність земельна ділянка площею 0,27 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, ведення особистого підсобного господарства;

-визнати за нею право власності на 1/4 частку спірного житлового будинку.

Позивач ОСОБА_5 в своєму позові наводив аналогічні підстави звернення до суду, посилався на те, що він також є власником майна, тому, просив суд:

-визнати недійсним рішення Виконавчого комітету Знаменівської сільської ради № 97 від 10 серпня 2005 року щодо оформлення за ОСОБА_4 права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 ;

-визнати недійсним свідоцтво про право власності на спірний житловий будинок, яке видане 02.11.2005 року Виконавчим комітетом Знаменівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області на ім`я ОСОБА_4 ;

-визнати недійсним рішення ХХ сесією ХХІ скликання Знаменівської сільської ради № 79 від 20 грудня 1993 року, відповідно до якого ОСОБА_4 була передана безкоштовно в приватну власність земельна ділянка площею 0,27 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, ведення особистого підсобного господарства;

-визнати за ним право власності на 1/4 частку спірного житлового будинку.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі, посилалися на підстави звернення до суду, викладені в позовній заяві, просили суд задовольнити позов, позовні вимоги ОСОБА_5 визнали.

Позивач ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі, посилався на підстави звернення до суду, викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити його вимоги, також, визнав вимоги ОСОБА_1 .

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 і ОСОБА_5 не визнала, просила відмовити позивачам в задоволенні вимог, пояснила, що в 1975 році її чоловіку ОСОБА_7 був наданий дозвіл на забудову. Вона та її чоловік побудували літню кухню, в якій фактично проживали, при цьому, вели будівництво житлового будинку, ними були збудовані стіни, дах. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік - ОСОБА_7 . В 1990 році її син – ОСОБА_3 , зареєстрував шлюб з ОСОБА_1 , вони стали проживати разом з нею, в 1991 році народився ОСОБА_5 . Вона не заперечує, що з 1990 року ОСОБА_1 допомагала в будівництві будинку, який був побудований приблизно в 1994 році, але, вона не набула права власності на зазначений будинок. В 2005 році видане свідоцтво право власності на будинок, відповідно до якого вона – ОСОБА_4 є власником спірного будинку. Також, ще в 1993 році було винесено рішення про передачу в її власність земельної ділянки, на якому розташований будинок, але, Державний акт на право власності на землю вона не отримала.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, надав пояснення, аналогічні поясненням ОСОБА_4 .

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилалася на те, що дозвіл на будівництво будинку був виданий на чоловіка ОСОБА_4 , житловий будинок практично був побудований до укладення шлюбу між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 . Факт участі ОСОБА_1 в будівництві будинку після 1990 року не є підставою для визнання за нею права власності на житловий будинок, оскільки, участь інших осіб в будівництві житлового будинку не є підставою для визнання за ними права власності на житловий будинок, зазначені особи мають право тільки на відшкодування витрат, понесених ними на будівництво, якщо таку допомогу вони надавали не безоплатно.

Знаменівська сільська рада Дніпропетровської області та Виконавчий комітет Знаменівської сільської ради Дніпропетровської області, як відповідачі, в судове засідання не з`явилися.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що позивач ОСОБА_1 є її дочкою. В 1990 році вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 , стала проживати в будинку матері чоловіка – ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 . Проживали всі в старій хаті, поряд якої були побудовані стіни та дах нового будинку. В наступному, в будівництві нового будинку приймала участь ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що сторін знає, т.я. проживає з ними поряд по АДРЕСА_1 . Їй відомо, що стіни, дах нового будинку побудував батько ОСОБА_3 . Коли був зареєстрований шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , вона не пам`ятає, але, ОСОБА_1 приймала участь в будівництві.

Свідок ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , в судовому засіданні надали аналогічні пояснення.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що вона в 1991 році працювала на посаді зам.голови виконавчого комітету Знаменівської сільської ради, стосовно витягу з рішення № 19 від 31.05.1991 року (а.с.14) може пояснити те, що вона такого рішення не підписувала, але ОСОБА_3 звертався з заявою про надання йому дозволу на будівництво будинку по АДРЕСА_1 .

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що вона працює на посаді секретаря виконавчого комітету Знаменівської сільської ради. На 1991 рік вона перебувала в декретній відпустці, свій підпис на виписці з рішення № 19 від 31.05.1991 року вона не ставила. За запитом суду піднімалися документи, такого рішення виконкомом не приймалося.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що у 1975 році ОСОБА_7 Виконавчим комітетом Новомосковської районної ради депутатів було видане свідоцтво на забудову садиби в сільських населених пунктах, що підтверджується відповідним свідоцтвом (а.с.26)

Згідно до зазначеного свідоцтва, забудова ділянки дозволена рішенням виконкому Новомосковської районної ради № 443 від 26.11.1975 року за типовим проектом будівлі.

Місцем будівництва в свідоцтві зазначена АДРЕСА_2 .

У відповідності до ст. 61 ЦПК України, обставини, які визнані сторонами, не потребують доведенню.

Сторонами визнані та не заперечувалися, а тому. Не підлягають доведенню ті обставини, що АДРЕСА_1 була переіменована на АДРЕСА_1 , нумерація будинку змінена з № 59 на АДРЕСА_1 .

Суд не може прийняти як належний доказ виписку з рішення № 19 Виконавчого комітету Знаменівської сільської ради від 31.05.1991 року, яким ОСОБА_3 наданий дозвіл продовження будівництва нового житлового будинку по АДРЕСА_1 , оскільки, згідно довідки Знаменівської сільської ради, такого рішення взагалі не приймалося, рішення за № 25 приймалося 30.03.1991 року, яким дозволено ОСОБА_3 будівництво будинку по АДРЕСА_3 . (а.с.39).

У відповідності до технічного паспорту на житловий будинок по АДРЕСА_1 , житловий будинок був побудований в 1970 році.

Суд приходить до переконання, що дата будівництва будинку в технічному паспорті зазначена невірно, оскільки, як зазначалося вище, дозвіл на будівництво був наданий в 1975 руці.

Судом встановлено, що підтверджується поясненнями сторін і актом від 24.02.2006 року комісії Знаменівської сільської ради, на період 1990 року були побудовані стіни нового житлового будинку та дах. (а.с.15)

Згідно пояснень сторін, ІНФОРМАЦІЯ_2 забудовник ОСОБА_7 помер.

Судом встановлено, що 22 вересня 1990 року позивач ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 , що підтверджується відповідним свідоцтвом. (а.с.9).

ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народився син – ОСОБА_5 .

Згідно до пояснень сторін, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , її чоловік ОСОБА_3 , син ОСОБА_5 стали проживати разом з матір`ю чоловіка – відповідачем ОСОБА_4 в будинку по АДРЕСА_1 .

Рішенням ХХ сесією ХХІ скликання Знаменівської сільської ради № 79 від 20 грудня 1993 року, ОСОБА_4 була передана безкоштовно в приватну власність земельна ділянка площею 0,27 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, ведення особистого підсобного господарства.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 продовжували будівництво будинку, яке було закінчене в 1994-1995 роках, що підтверджується поясненнями сторін, свідків.

10.08.2005 року Виконавчий комітет Знаменівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області виніс рішення № 97 «Про оформлення права власності на житловий будинок», яким визнав за ОСОБА_4 право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 .

02.11.2005 року Виконавчим комітетом Знаменівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області ОСОБА_4 було видане свідоцтво про право власності на спірний будинок.

Суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 і ОСОБА_5 в частині визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Знаменівської сільської ради № 97 від 10 серпня 2005 року щодо оформлення за ОСОБА_4 права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 і свідоцтва про право власності на спірний житловий будинок підлягають задоволенню, з наступного.

Оскільки правовідносини між сторонами виникли у 1990 році, суд застосовує норми законодавства України, які діяли на зазначений період часу, в тому числі норми Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року.

У відповідності до ст. 112 ЦК України (в редакції 1963 року) майно може належати на праві спільної сумісної власності двом або декільком громадян.

На підставі ст.120, 121 ЦК України (в редакції 1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної власності. Володіння, користування і розпорядження майном колгоспного двору здійснюється із згоди всіх членів двору.

Законодавством України колгоспний двір визначався як сімейно-трудове об`єднання громадян, які використовують майно колгоспного двору для ведення підсобного господарства і для сімейних потреб. Власність колгоспного двору є формою особистої власності, виступає в цивільних правовідносинах як єдине ціле і є суб`єктом цивільного права. Майно колгоспного двору визнається спільною сумісною власністю членів двору. Об`єктом права власності колгоспного двору є, крім іншого майна, і житловий будинок.

Згідно до записів погосподарських книг Знаменівської сільської ради за 1986 – 1994 роки, відомостей про склад сім`ї, тип двору по АДРЕСА_1 був зазначений як колгоспний двір.

Як зазначалося вище, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер забудовник ОСОБА_7 .

У відповідності до ст. 563 ЦК України (в редакції 1963 р.) оскільки ОСОБА_7 не був останнім членом колгоспного двору, спадкування на зазначений двір не відкривалося.

На підставі ст. 123 ЦК України (в редакції 1963 року) розмір долі члена колгоспного двору визначається виходячи з рівності долі всіх членів колгоспного двору, включаючи неповнолітніх.

Судом встановлено, що членами колгоспного двору в період 1990 – 1994 рік були ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , та неповнолітній на той час - ОСОБА_5 .

В погосподарській книзі Знаменівської сільської ради за 1991-1995 роки, зазначені зареєстрованими ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 .

В той же час, згідно пояснень сторін, зазначені вище особи з 1991 року не проживали в спірному житловому будинку, не вели спільне господарство.

На підставі ст. 126 ЦК України (в редакції 1963 року), працездатний член колгоспного двору втрачає право на долі в майні двору, якщо він не менше трьох років поспіль не приймав участі своєю працею та коштами у веденні господарства двору.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 втратили право на долю в колгоспному дворі.

Судом встановлено, що Законом № 3718-12 від 16.12.1993 року статті Цивільного Кодексу України (в редакції 1963 року), які визначали правовідносини колгоспного двору, були скасовані.

Оскільки станом на 1994 рік членами колгоспного двору значилися ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , вона – ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , суд приходить до переконання, що вони були власниками житлового будинку на праві спільної сумісної власності і рішення та свідоцтво, якими визнане право власності тільки за одним членом двору підлягають скасуванню, т.я. порушують права інших власників.

Суд приходить до переконання, що вимоги позивачів в частині визнання недійсним рішення ХХ сесією ХХІ скликання Знаменівської сільської ради № 79 від 20 грудня 1993 року, відповідно до якого ОСОБА_4 була передана безкоштовно в приватну власність земельна ділянка площею 0,27 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, ведення особистого підсобного господарства також підлягають задоволенню, оскільки, при винесенні рішення сільською радою були порушені права інших співвласників житлового будинку як членів колгоспного двору.

Згідно до ч.2 ст. 370 та ч.2 ст. 372 ЦК України, в разі виділення частки чи поділу майна, що знаходиться в спільній сумісній власності, частки вважаються рівними, якщо інше не встановлене договором.

В судовому засіданні не встановлено наявності іншого договору щодо спірного майна.

Таким чином, у відповідності до ст.123 ЦК України (в редакції 1963 року); ч.2 ст. 370 та ч.2 ст. 372 ЦК України (в редакції 2003 року), суд вважає, що частки осіб, які є власниками житлового будинку на праві спільної сумісної власності, є рівними, по 1/4 частці будинку.

На підставі ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

Згідно наданих квитанцій, позивач ОСОБА_1 понесла наступні судові витрати: 58,50 грн., і ця сума судових витрат підлягає стягненню з відповідачів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , які не визнавали права власності за позивачами.

Згідно наданих квитанцій, позивач ОСОБА_5 понесла наступні судові витрати: судовий збір - 196,50 грн., витрати ІТЗ – 120 грн., а всього 316,50 грн. і ця сума судових витрат підлягає стягненню з відповідачів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 .

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 213-215 ЦПК України, ст.112, 120, 121, 123, 563 ЦК України (в редакції 1963 року); ч.2 ст. 370; ч.2 ст. 372 ЦК України (в редакції 2003 року), суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Позовні вимоги ОСОБА_5 задовольнити.

Визнати недійсним рішення Виконавчого комітету Знаменівської сільської ради № 97 від 10 серпня 2005 року в частині оформлення за ОСОБА_4 права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 ;

Визнати недійсним свідоцтво про право власності, видане 02.11.2005 року Виконавчим комітетом Знаменівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, видане на ім`я ОСОБА_4 на право власності на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 ;

Визнати недійсним рішення ХХ сесією ХХІ скликання Знаменівської сільської ради № 79 від 20 грудня 1993 року, в частині передачі ОСОБА_4 в приватну власність земельну ділянку площею 0,27 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, ведення особистого підсобного господарства, яка розташована по АДРЕСА_1 ;

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_5 право власності на 1/4 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/4 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 29,25 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 29,25 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 судові витрати в сумі 158,25 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 судові витрати в сумі 158,25 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ Д.І. Городецький