Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №203/6266/26 — Центральний районний суд міста Дніпра

Справа № 203/6266/26

Провадження № 3/0203/990/2026

ПОСТАНОВА

іменем України

15 липня 2026 року суддя Центрального районного суду міста Дніпра Черваньова Ю.М., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли від Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за ч.3 ст. 173-2 КУпАП, -

ВСТАНОВИЛА:

05 травня 2026 року близько 11:00 год. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , а саме: висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психологічному здоров`ю.

Крім того, цього ж дня, 05 травня 2026 року близько 11:00 год. за вказаною адресою ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру у присутності малолітньої дитини ОСОБА_3 , внаслідок чого також могла бути завдана шкода її психологічному здоров`ю.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Про причини своєї неявки суд не повідомив, із заявами чи клопотаннями про відкладення розгляду справи не звертався.

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП, не є обов`язковою. З огляду на належне повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату, час та місце судового розгляду, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за її відсутності.

Потерпіла ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася. Представник потерпілої — адвокат Бодрова Ю.О. — подала до суду заяву, в якій зазначила, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень повністю підтверджується матеріалами справи та наявними у ній доказами. Також адвокат звернула увагу суду на те, що до матеріалів справи долучено копії постанов про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, що підтверджує факт повторного вчинення ним відповідних правопорушень. На думку представника потерпілої, незазначення в протоколах про повторність протиправних дій, що не відповідає кваліфікації правопорушень, не є підставою для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, оскільки факт його попереднього притягнення до адміністративної відповідальності підтверджується наявними у справі постановами суду. Крім того, адвокат просила суд об`єднати зазначені адміністративні справи в одне провадження, оскільки вони стосуються однієї і тієї ж особи, пов`язані між собою за обставинами вчинення правопорушень та перебувають на розгляді одного судді. Також просила розглянути справу за її відсутності та за відсутності потерпілої ОСОБА_2 та вирішити питання про застосування закону про адміністративну відповідальність відповідно до встановлених судом фактичних обставин.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Правила, встановлені ст. 36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим самим органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень.

Вказані справи про адміністративні правопорушення складені відносно однієї особи та перебувають у провадженні одного суду, уповноваженого на їх розгляд.

Виходячи з того, що спільний розгляд зазначених справ про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 є доцільним з огляду на вимоги ст. 36 КУпАП, суд приходить до висновку про можливість об`єднання адміністративних справ №203/6266/26 (провадження №3/0203/990/2026) та №203/6264/26 (провадження №3/0203/989/2026) в одне провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає за умисне вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, зокрема застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погроз, образ чи переслідування, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнім насильством є діяння фізичного, сексуального, психологічного або економічного характеру, що вчиняються між особами, визначеними законом, незалежно від факту їх спільного проживання на час вчинення таких дій.

Факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, а саме: протоколами про адміністративні правопорушення серії ВАД №955816 від 27.05.2026 та серії ВАД №955811 від 27.05.2026, рапортом дільничного офіцера поліції СДОП ВП ДРУП №1 ГУНП у Дніпропетровській області, заявою потерпілої ОСОБА_2 про вчинення домашнього насильства, у якій викладені обставини події, що узгоджуються з відомостями, зазначеними у протоколах, а також іншими матеріалами справи.

Пояснення ОСОБА_1 , який повідомив, що ОСОБА_2 не дає можливості бачити їх спільну дитину, через що виникають конфліктні ситуації, та не підтвердив факт домашнього насильства, суд не приймає до уваги, оскільки вони спростовуються іншими матеріалами справи.

Диспозиція ч. 3 ст. 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Разом із тим, хоча до матеріалів справи долучено копії постанов Центрального районного суду м. Дніпра від 25.02.2026 у справі №203/1659/26, якими ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, в протоколах викладена суть правопорушення без кваліфікуючої ознаки повторності, що є обов`язковим елементом об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Суд не вправі самостійно змінювати або доповнювати фабулу адміністративного правопорушення обставинами, які не були зазначені органом (посадовою особою), що склав протокол, оскільки це суперечило б принципу змагальності та праву особи на захист.

Разом із тим Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить норм, які б регламентували порядок перекваліфікації дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За таких обставин суд вважає за необхідне застосувати аналогію закону як спосіб подолання прогалини у правовому регулюванні та виходить із того, що перекваліфікація допускається лише за умови, якщо вона не погіршує становище особи, не змінює фактичних обставин, викладених у протоколі, та не порушує її права на захист.

Оскільки фактичні обставини, викладені у протоколах, та наявні у справі докази свідчать про вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного характеру щодо ОСОБА_2 та в присутності малолітньої дитини, однак не містять ознаки повторності, суд доходить висновку про необхідність перекваліфікації дій ОСОБА_1 з ч. 3 ст. 173-2 КУпАП: за епізодом домашнього насильства щодо ОСОБА_2 — на ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а за епізодом вчинення домашнього насильства у присутності малолітньої дитини — на ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Така перекваліфікація не змінює фактичних обставин, викладених у протоколах, не погіршує становища особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та не порушує її права на захист.

Вирішуючи питання про вид та розмір адміністративного стягнення, суд враховує характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, який раніше притягався до адміністративної відповідальності за вчинення аналогічних правопорушень, ступінь його вини, обставини справи та вимоги ст. 33 КУпАП. При цьому суд бере до уваги, що правопорушення, передбачене ч.2 ст. 173-2 КУпАП, є більш серйозним.

З метою виховання правопорушника та запобігання вчиненню нових правопорушень як ним, так і іншими особами, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді максимального штрафу, оскільки таке стягнення є достатнім та необхідним заходом впливу за вчинені правопорушення.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено адміністративне стягнення. Таким чином, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.40-1, ч.1 та ч.1, ст. 173-2, 36,283,284,294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя -

ПОСТАНОВИЛА:

Справи про адміністративні правопорушення №203/6266/26 (провадження №3/0203/990/2026) та №203/6264/26 (провадження №3/0203/989/2026) відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП об`єднати в одне провадження та присвоїти об`єднаній справі №203/6266/26.

Перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч.3 ст.173-2 КУпАП (за епізодом щодо потерпілої ОСОБА_2 ) на ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч.3 ст.173-2 КУпАП (за епізодом щодо потерпілого ОСОБА_3 ) на ч.2 ст.173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одну тисячу двадцять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Роз`яснити, що штраф, відповідно до ст. 307 КУпАП, має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1,300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника, згідно зі ст. 308 КУпАП, стягується подвійний розмір штрафу, який визначений у відповідній статті КУпАП та зазначений у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Дніпра протягом десяти днів з дня винесення.

Суддя Ю.М. Черваньова