Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №554/14154/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/14154/25 Номер провадження 22-ц/814/2210/26Головуючий у 1-й інстанції Материнко М. О. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Пікуля В.П.,

суддів Одринської Т.В., Панченка О.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 28 січня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі – ТОВ «Укр Кредит Фінанс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог посилалося на те, що 28 червня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладений договір про відкриття кредитної лінії № 1414-9607.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 8 400,00 грн; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 14 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; знижена відсоткова ставка - 1,20 % в день; стандартна відсоткова ставка 1,50 % в день.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного кредитного договору.

Відповідач належним чином не виконав зобов`язання за договором, внаслідок чого станом на 02 вересня 2025 року виникла заборгованість у розмірі 47 107,20 грн, а саме: прострочена заборгованість за кредитом – 8 400,00 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 37 447,20 грн, прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту - 1 260,00 грн.

Позивачем прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності, а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами в сумі 5 107,20 грн за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 42 000,00 грн.

У зв`язку з викладеним, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1414-9607 від 28 червня 2024 року у розмірі 42 000,00 грн, з яких: 8 400,00 грн прострочена заборгованість за кредитом; 33 600,00 грн прострочена заборгованість за нарахованими процентами та судові витрати у розмірі 2 422,40 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду міста Полтави від 28 січня 2026 року позов ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» загальну суму заборгованості за кредитним договором № 1414-9607 від 28 червня 2024 року у розмірі 25 200,00 грн, з яких прострочена заборгованість за кредитом – 8 400,00 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 16 800,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у розмірі 1 453,44 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

З рішенням Шевченківського районного суду міста Полтави від 28 січня 2026 року не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку, подавши до суду апеляційну скаргу, в якій прохав рішення суду першої інстанції а саме в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 1414-9607 від 28 червня 2024 року у розмірі 25 200,00 грн та судового збору в розмірі 1 453,44 грн скасувати та прийняти нове рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1414-9607 від 28 червня 2024 року у розмірі 42 000,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом – 8 400,00 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 33 600,00 грн.

Позиції учасників справи

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, таким, що винесено з порушенням норм матеріального права та суперечить чинному законодавству.

Зауважує, що умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Акцентує увагу, що позивач має законне право на нарахування процентів (згідно пунктів 4.6 та 10.2 кредитного договору) протягом строку договору, що визначені в пункті 4.9. кредитного договору.

Також зазначає, що умови договору сторони визначили та погодила шляхом його підписання, договір в цілому або його умови ніким не оспорювались, на даний час є дійсними, а відтак підлягають виконанню кожною із сторін.

Щодо відзиву на апеляційну скаргу

Відзив на апеляційну скаргу з дотриманням вимог ЦПК України до Полтавського апеляційного суду не надходив.

Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.

Щодо розгляду справи без виклику сторін

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи, що ціна позову становить 42 000,00 грн, що є менше ніж тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та беручи до уваги положення частини тринадцятої статті 7 та статті 369 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без виклику сторін в порядку письмового провадження.

Щодо меж перегляду рішення місцевого суду

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 28 січня 2026 року у частині задоволених позовних вимог учасниками справи не оскаржується, тому апеляційним судом не переглядається.

Встановлені обставини справи

Судом першої інстанції встановлено, що 28 червня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем в електронній формі укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1414-9607.

Відповідно до умов кредитного договору відповідач отримав кредит у сумі 8 400,00 грн, строк кредитування 300 календарних днів, до 23 квітня 2025 року; тип процентної ставки - фіксована, знижена процентна ставка становить 1,20 % в день, стандартна процентна ставка - 1,50 % в день. Крім того, договором передбачена комісія за видачу кредиту у розмірі 15 % від суми кредиту.

Згідно повідомлення Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі – АТ КБ «ПриватБанк») від 17 вересня 2025 року, слідує, що за допомогою платіжної системи LiqPay, 28 червня 2024 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» за договором № 1414-9607 перерахувало 8 400,00 грн на картку № НОМЕР_1 .

Згідно розрахунку заборгованості за договором № 1414-9607 від 28 червня 2024 року станом на 02 вересня 2025 року заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі становить 47 107,20 грн, з яких: основний борг 8 400,00 грн; залишок відсотків 37 447,20 грн, залишок комісії 1 260,00 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що списавши частково заборгованість за кредитним договором позивач просив стягнути з відповідача на його користь прострочену заборгованість за нарахованими процентами у сумі 33 600, 00 грн.

Позиція суду апеляційної інстанції

Щодо стягнення заборгованості за нарахованими процентами

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно частини першої-другої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно із частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 2.2 договору про відкриття кредитної лінії № 1414-9607 від 28 червня 2024 року, кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб.

Пунктом 4.9. договору встановлено, що строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 (триста) календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику (далі – строк кредитування). Дата повернення (виплати) кредиту 23 квітня 2025 року. Строк дії договору є рівним строку кредитування. У будь-якому випадку договір діє до 24 (двадцять четвертої) години (включно) доби, наступної після дати повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Продовження строку кредитування або строку дії договору або строку виплати кредиту в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається.

Згідно пункту 4.3. договору про відкриття кредитної лінії № 1414-9607 від 28 червня 2024 року плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту (якщо п. 4.7. цього договору передбачає сплату комісії за видачу Кредиту). Тип процентної ставки за користуванням кредитом – фіксована. Процентна ставка за користуванням кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у цьому договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за зниженою процентною ставкою. Надана клієнту в межах програми лояльності знижена ставка діє і залишаються незмінною протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання позичальником умов, за яких позичальнику надається можливість сплати процентів за зниженою процентною ставкою, передбачених пунктом 10.2. цього договору. Тип комісії – одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту, якщо пункт 4.7. цього договору передбачає сплату комісії за видачу Кредиту).

Зазначено, що відповідно до пунктів 4.6. та 10.2. договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 1.50% (одна ціла, п`ятдесят сотих відсотки(-ів) за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за зниженою ставкою). Знижена процентна ставка становить 1.20% (одна ціла, двадцять сотих відсотки(-ів) за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов договору. Позичальник здійснює сплату процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою з першого дня користування кредитом протягом усього періоду дії договору за умови, якщо позичальник своєчасно і у повному обсязі сплачує проценти за користування кредитом, комісію за видачу кредиту та повертає кредитодавцю отриманий кредит згідно графіка платежів за зниженою ставкою (який є Додатком 2 до цього договору).

Згідно частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2025 року по справі № 679/1103/23 зазначено, що відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Отже, вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Позивач як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Необхідно зазначити, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

Вказане узгоджується із положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», в якій зазначено, що, визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

Пунктами 1, 2 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985 року № 39/248, Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ради Європи від 17 травня 1973 року № 543, Директивою 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 травня 2005 року (пункти 9, 13, 14 преамбули), Директивою 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2008 року про кредитні угоди для споживачів передбачається, що надання товарів чи послуг, зокрема у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, а відповідні права споживачів регламентуються як на доконтрактній стадії, так і на стадії виконання кредитної угоди.

Директива 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи від 11 травня 2005 року розділяє комерційну діяльність, що вводить в оману на дію і бездіяльність та застосовується до правовідносин до і після укладення угоди, фінансові послуги через їх складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов`язання торговця. Оманливі види торговельної практики утримують споживача від поміркованого і таким чином, ефективного вибору.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 211 року №15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

У Рішенні від 11 липня 2013 року №7-рп/2013 Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема, щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками - фізичними особами.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.

Також у цій постанові зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних, як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

З огляду на вище вказане, а також беручи до уваги доводи поданої позивачем апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення місцевого суду у частині розміру стягнутої заборгованості за нарахованими відсотками.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідив надані позивачем докази, із дотриманням норм процесуального права, правильно застосував норми матеріального права і ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення.

Отже, апеляційну скаргу ТОВ «Укр Кредит Фінанс» слід залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 28 січня 2026 року – без змін.

Щодо судових витрат

За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (частина перша статті 1 Закону України «Про судовий збір»).

Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат, понесених сторонами під час розгляду справи місцевим судом, та відсутні підстави для розподілу судових витрат у суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» – залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 28 січня 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 07 липня 2026 року.

Головуючий В.П. Пікуль

Судді Т.В. Одринська

О.О. Панченко