Вирок від 16 липня 2026 р. у справі №759/17491/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/17491/26

пр. № 1-кп/759/1564/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у закритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62026000000000516 від 08.05.2026, стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Борисполя Київської області, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ; такого, що судимості не має,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України;

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ;

потерпілі: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ;

захисник ОСОБА_7 ;

обвинувачений ОСОБА_3 ;

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2024 року, точний час не встановлено, ОСОБА_6 , не маючи можливості в умовах воєнного стану здійснити виїзд до родичів, які проживають у Федеративній Республіці Німеччина, почав шукати осіб, які б могли за грошову винагороду допомогти йому оформити документи, що нададуть законні підстави для виїзду за межі України.

23.11.2024 близько 21 год. 30 хв. ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_3 з номеру мобільного телефону НОМЕР_1 , якому стало відомо про такі наміри потерпілого, і з яким він обговорив питання його виїзду за межі України. Під час розмови ОСОБА_3 , створюючи у потерпілого хибну уяву про наявні у нього можливості для організації виїзду за кордон, повідомив, що ОСОБА_6 необхідно в терміновому порядку зробити фотографії військового квитка, паспорту, ідентифікаційного коду та надати дві фотокартки розміром 3x4 см. Також ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_6 по телефону, що йому необхідно на наступний день з ним зустрітися та передати частину грошових коштів у розмірі 6-7 тисяч доларів США, щоб він міг розпочати підготовку документів, які нададуть ОСОБА_6 можливість виїхати за межі України.

Так, у невстановлений час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 шляхом зловживання його довірою.

В подальшому, під час особистої зустрічі ОСОБА_3 з ОСОБА_6 25.11.2024, точний час не встановлено, ОСОБА_3 висунув вимогу надати йому грошові кошти у розмірі 6 або 7 тисяч доларів США для того, щоб він нібито розпочав процес виготовлення документів. У розмові ОСОБА_3 відмовився повідомити ОСОБА_6 деталі підготовки вказаних документів до моменту одержання від нього першої частини грошових коштів.

У подальшому в ході телефонної розмови, яка відбувалася 29.11.2024 о 12 год. 09 хв., ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_3 , що готовий надати частину грошових коштів, на що ОСОБА_3 попросив його здійснити перерахування грошових коштів в еквіваленті 1 000 доларів США на банківську картку з номером НОМЕР_2 , після чого ОСОБА_6 приблизно о 13:21 год здійснив перерахування грошових коштів у розмірі 41 000 гривень на вказану картку. Після цього ОСОБА_3 по телефону підтвердив зарахування вказаної суми та запланував зустріч з ОСОБА_6 для отримання від нього решти грошових коштів у цей же день.

Під час особистої зустрічі ОСОБА_6 з ОСОБА_3 , яка відбулась близько 18 год. 30 хв. 29.11.2024 в автомобілі марки «Mazda», номерний знак НОМЕР_3 , на якому приїхав ОСОБА_3 , поблизу торгівельного центру «Dream Yellow» за адресою: м. Київ, Оболонський проспект, 1Б, з подальшим рухом до АЗС «Grand Patrol» за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, 22, ОСОБА_3 повідомив, що перетелефонує ОСОБА_6 , через 21 день для того, щоб нібито вони разом з ним забрали підготовлені документи. У ході розмови ОСОБА_3 пояснив, що такі документи будуть пов`язані зі списанням з військової служби шляхом отримання інвалідності і раз на рік потрібно буде приїжджати й ставати на облік до лікаря.

Під час вказаної розмови ОСОБА_3 , перебуваючи в автомобілі, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 шляхом зловживання його довірою, діючи умисно, з корисливих мотивів, створивши уяву про дійсну можливість організувати виїзд за межі України, висловив прохання надати йому грошову винагороду нібито за виготовлення документів на підтвердження інвалідності ОСОБА_6 , після чого отримав від останнього частину раніше обумовленої суми грошових коштів у розмірі 5 000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу валют Національного банку України складало 207 978,00 гривень.

Для надання правдоподібності своїм діям ОСОБА_3 запевнив ОСОБА_6 у тому, що підготовлені для нього документи будуть офіційно внесені до баз даних та з ними він зможе безперешкодно виїжджати за межі України безліч разів.

У подальшому 24.12.2024 о 15 год. 05 хв. ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_6 та попросив передати йому військовий квиток нібито для вклеювання QR-коду та решту суми грошових коштів у розмірі 6 000 доларів США, пообіцявши через 3-4 дні передати готові документи.

У відповідь ОСОБА_6 під час подальших телефонних розмов 24.12.2024 о 17 год. 10 хв. та о 18 год. 06 хв. 26.12.2024 о 13 год. 34 хв., 21.01.2025 о 12 год. 20 хв., 24.01.2025 о 15 год. 59 хв. та о 16 год. 01 хв. неодноразово повідомляв ОСОБА_3 , що на виконання попередніх домовленостей передасть йому решту грошових коштів тільки після виготовлення документів та при особистій зустрічі.

Надалі ОСОБА_3 припинив спілкування з ОСОБА_6 у зв`язку з реалізацією своїх злочинних намірів, спрямованих на заволодіння його грошовими коштами шляхом зловживання довірою у розмірі 41 000 (сорок одна тисяча) гривень та 5 000 (п`ять тисяч) доларів СІІІА, що відповідно до офіційного курсу валют Національного банку України складало 207 978 гривень, у загальному розмірі 248 978 гривень.

Отже, ОСОБА_3 у період часу з 23.11.2024 до 29.11.2024, перебуваючи на території міста Києва, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи явно незаконний характер своїх дій і їх суспільно небезпечні наслідки, вчинив заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 у розмірі 41 000 (сорок одна тисяча) гривень та 5 000 (п`ять тисяч) доларів США, у загальному розмірі 248 978 гривень, нібито за виготовлення документів на підтвердження інвалідності ОСОБА_6 , необхідних для виїзду за межі України, тобто вчинив шахрайство, в умовах воєнного стану.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується за ч. 3 ст. 190 КК України у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою, в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілому, тобто у вчиненні шахрайства.

Крім цього, у невстановлений час, але не пізніше 19.08.2024, у ОСОБА_5 , з`явився намір виїхати за межі України. З цією метою останній почав шукати осіб, які зможуть йому допомогти.

Так, 19.08.2024 близько 15 год. 00 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи поблизу торгівельного центру «Магелан», розташованого за адресою: м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 13Б, зустрівся із помічником народного депутата України ОСОБА_8 - ОСОБОЮ-1 та помічником народного депутата України ОСОБА_9 - ОСОБА_3 .

У невстановлений час, проте не пізніше 19.08.2024, у ОСОБИ-1 і ОСОБА_3 виник спільний злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_5 шляхом зловживання його довірою.

Під час вказаної зустрічі ОСОБА-1 і ОСОБА_3 , реалізуючи спільний злочинний умисел, довели до відома ОСОБА_5 , що вони нібито систематично організовують вивезення чоловіків призовного віку з території України поза встановленими пунктами пропуску або з попереднім оформленням відповідним особам завідомо неправдивих офіційних документів щодо наявності в них інвалідності. Указані особи у розмові повідомили ОСОБА_5 , що можуть організувати його переправлення через державний кордон України за грошову винагороду у розмірі від 25 000 (двадцяти п`яти тисяч) до 30 000 (тридцяти тисяч) доларів США.

Створюючи уяву про дійсну можливість організації переправлення ОСОБА_5 через державний кордон, ОСОБА_3 запропонував та довів до відома останнього детальний план його незаконного переправлення через державний кордон України, а саме: ОСОБА-1 і ОСОБА_3 нібито забезпечать виготовлення завідомо неправдивих офіційних документів щодо наявності у ОСОБА_5 інвалідності, після чого на підставі них організують зняття його з військового обліку у ТЦК та СП, залучать невстановлених осіб з числа працівників іноземної медичної установи для направлення листа до МСЕК про необхідність термінової його госпіталізації, залучать працівників МСЕК до надання підтвердження такої госпіталізації. На підставі цього суд мав би надати йому дозвіл на виїзд за кордон для лікування, після чого працівники іноземної клініки мали б зустріти ОСОБА_5 на кордоні та супроводити до іншої країни.

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, ОСОБА-1 у розмові повідомила ОСОБА_5 , що таким чином вони вже переправляли осіб за межі України і мають у цьому досвід, переконуючи останнього у дійсній можливості організувати його виїзд. У свою чергу, ОСОБА_5 відповів, що йому необхідно обміркувати запропонований ними план та зібрати необхідні кошти.

У той же день, 19.08.2024 близько 18 год. 00 хв. ОСОБА-1 зателефонувала ОСОБА_5 у месенджері «Telegram» та запропонувала сплатити їй передоплату в розмірі 2 000 (дві тисячі) доларів США, за які вони організують виготовлення документів щодо інвалідності, та уточнила, що йому буде необхідно сплатити ще 8 000 доларів США під час передачі підроблених документів, а також решту 20 000 доларів США на наступних етапах переправлення.

У розмові ОСОБА-1 запропонувала ОСОБА_5 і альтернативний варіант - виготовлення завідомо неправдивого офіційного документу (паспорту громадянина України на інше ім`я), з яким він зможе вільно пересуватися в інших країнах, за що необхідно сплатити 6 000 (шість тисяч) доларів США, після чого вона зможе організувати його безпосереднє переправлення через кордон поза встановленими пунктами пропуску за додаткові 10 000 (десять тисяч) доларів США. На вказану пропозицію ОСОБА_5 , будучи введеним в оману, погодився.

07.10.2024 ОСОБА_5 з метою обміну та підготовки наявної в нього суми готівки скористався послугами спеціалізованого обмінника за адресою: Київська область, с. Софіївська Борщагівка, вул. Яблунева, буд. 15, де о 15 год. 52 хв. отримав грошові кошти у сумі 4 000 (чотири тисячі) доларів США.

Надалі 07.10.2024 о 20 год. 58 хв. ОСОБА-1, перебуваючи у приміщенні торгівельного центру «Dream Yellow» за адресою: м. Київ, Оболонський проспект, буд. 1Б, реалізуючи спільний з ОСОБА_3 злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, зустрілася із ОСОБА_5 . В ході розмови вона пообіцяла організувати виготовлення для нього паспорту на інше ім`я для виїзду за кордон, попросила надати їй його фотокартку 3x4 см та запитала про готовність передати кошти. ОСОБА_5 пообіцяв надіслати фотокартку у «Telegram» та повідомив про наявну у нього частину суми.

Під час указаної зустрічі ОСОБА-1 отримала від ОСОБА_5 частину раніше обумовленої суми грошових коштів нібито за виготовлення паспорту та подальше переправлення у розмірі 4 000 (чотири тисячі) доларів США, що відповідно до офіційного курсу валют НБУ станом на 19.08.2024 складає 164 844 гривень.

Надалі 25.12.2024 о 15 год. 26 хв. ОСОБА-1, перебуваючи на ділянці місцевості поблизу станції метро «Святошин» за адресою: м. Київ, бульвар Академіка Вернадського, 3 8А, продовжуючи свої злочинні дії, зустрілася із ОСОБА_5 та отримала від нього чергову частину обумовленої суми грошових коштів у розмірі 6 000 (шість тисяч) доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 19.08.2024 складає 247 266 гривень.

У розмові ОСОБА-1 наголосила, що ОСОБА_5 має до 30.01.2025 надати їй останню частину коштів, тобто ще 10 000 доларів США, і лише після цього він отримає паспорт та чітку дату виїзду.

Надалі ОСОБА-1 та ОСОБА_3 , реалізовуючи свій спільний злочинний умисел, припинили спілкування з ОСОБА_5 , заволодівши шляхом зловживання його довірою коштами у загальній сумі 10 000 (десять тисяч) доларів США (07.10.2024 - 4 000 доларів США, 25.12.2024 - 6 000 доларів США), тобто на загальну суму 416 668,60 гривень, що є великими розмірами.

У подальшому, під час випадкової особистої зустрічі ОСОБА_5 із ОСОБА-1 17.12.2025 остання відмовилася повертати йому отримані кошти, обґрунтувавши це тим, що вона нібито вже передала їх іншим особам, а ОСОБА_5 своєчасно не надав повну суму і не визначився з датою виїзду. Також, ОСОБА-1 пообіцяла "уточнити інформацію", після чого на зв`язок так і не вийшла.

Отже, ОСОБА-1 у період часу з 19.08.2024 до 25.12.2024, перебуваючи на території міста Києва, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3 групою осіб, усвідомлюючи явно незаконний характер своїх дій і їх суспільно небезпечні наслідки, вчинила заволодіння грошовими коштами ОСОБА_5 шляхом зловживання його довірою у загальному розмірі 10 000 (десять тисяч) доларів США, що відповідно до офіційного курсу валют Національного банку України складає 416 668,60 гривень, що є великими розмірами, нібито за подальше переправлення ОСОБА_5 через державний кордон України, тобто вчинила шахрайство, у великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується за ч. 4 ст. 190 КК України заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою, у великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, вчиненому повторно в умовах воєнного стану тобто у вчиненні шахрайства.

Обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні надійшов на адресу суду разом із угодою про визнання винуватості, укладеною 29.06.2026 у відповідності до ст.ст. 468, 469, 470, 472, 473 КПК України між прокурором у кримінальному провадженні - заступником начальника першого відділу другого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 62026000000000516 від 08.05.2026, та ОСОБА_3 , за участі його захисника - адвоката ОСОБА_7 .

Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений ОСОБА_3 (на час укладення угоди - підозрюваний) повністю дійшли згоди щодо формулювання фактичних обставин кримінального правопорушення та кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 190 КК України як шахрайства, а саме заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілому, та за ч. 4 ст. 190 КК України як шахрайства, а саме заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою, у великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, вчиненому повторно.

За умовами угоди ОСОБА_3 зобов`язався:

- беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 3, 4 ст. 190 КК України, в обсязі підозри;

- надавати правдиві та повні показання під час судового провадження щодо всіх відомих йому обставин вчинення злочину;

- добровільно та безумовно перерахувати грошові кошти у розмірі 200 000 гривень на потреби Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, на які Конституцією та законами України покладено функції із забезпечення оборони держави та відсічі збройної агресії проти України.

За умовами угоди, обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України є: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; добровільне перерахування грошових коштів у розмірі 200 000 гривень на потреби Збройних Сил України чи інших сил оборони України; добровільне відшкодування потерпілому завданої шкоди у сумі еквівалентній 6 000 доларам США на дату укладення угоди.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, не встановлені.

Угодою сторонами кримінального провадження узгоджене покарання ОСОБА_3 : за ч. 3 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, за ч. 4 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, сторони угоди узгодили призначення ОСОБА_3 остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки. Також сторонами погоджено звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, з встановленням за рішенням суду іспитового строку та покладанням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просила затвердити угоду про визнання винуватості та зазначила, що сторонами остаточно узгоджені істотні обставини, що мають значення для даного кримінального провадження, та покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 , якого підтримала захисник, в судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджене в ній покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України в обсязі висунутого обвинувачення.

Суд, заслухавши думку учасників судового засідання, вивчивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, дослідивши угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та обвинуваченим за участі його захисника, приходить до наступних висновків.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо : кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією).

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 190 КК України, згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у виді штрафу від чотирьох тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п`яти років, а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

В судовому засіданні судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. ОСОБА_3 повністю визнає себе винуватим в обсязі пред`явленого йому обвинувачення.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, сторони повністю усвідомлюють її зміст.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

Узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, визначеним ст.ст. 50, 65 КК України.

Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 надіслали до суду заяви з проханням проводити судові засідання за їх відсутності та зазначили, що не заперечують проти затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим.

Виходячи з викладеного, суд дійшов до висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 29.06.2026 між заступником начальника першого відділу другого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 62026000000000516 від 08.05.2026, та ОСОБА_3 , за участі його захисника - адвоката ОСОБА_7 , та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання, зі звільненням його від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.

Підстави для зміни запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого, який належним чином виконував процесуальні обов`язки під час судового провадження у першій інстанції, відсутні.

Доля речових доказів і документів вирішується судом згідно зі ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні, цивільний позов не подавався.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 100, 314, 369-371, 373, 374, 394, 472, 474, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 29.06.2026 між заступником начальника першого відділу другого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 та ОСОБА_3 , за участі його захисника - адвоката ОСОБА_7 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання:

за ч. 3 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;

за ч. 4 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Відповідно до статті 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

1)періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 до набрання вироком суду законної сили залишити без змін - застава у розмірі 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок.

Після набрання вироком законної сили повернути заставодавцю ОСОБА_11 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок застави, внесених ним 13.04.2026 за ОСОБА_3 , на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 10.04.2026 у справі № 757/20121/26-к.

Речові докази: мобільні телефони «iPhone 17Рго», ІМЕІ: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 та «iPhone 14», ІМЕІ: НОМЕР_6 , ІМЕІ2: НОМЕР_7 - повернути власнику майна ОСОБА_3 .

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Суддя ОСОБА_12