Суд: Дніпровський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил адміністративного нагляду
Дата: 06 липня 2026 р.
Справа: №755/9506/26
Суддя: Сазонова М. Г.
Справа № 755/9506/26
Провадження №: 3/755/3996/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"07" липня 2026 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 187 КУпАП,
встановив:
Суддею визнано встановленим, що ОСОБА_1 , будучи особою, яку протягом року було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 187 КУпАП, 28.05.2026 року о 18.00 год., не з`явився на реєстрацію до Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, чим порушив правила адміністративного нагляду, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 187 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 , 08.06.2026 року о 22.30 год., був відсутній за місцем мешкання, чим порушив правила та обмеження адміністративного нагляду винесені йому під особистий підпис, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 187 КУпАП.
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 07 липня 2026 року, на підставі ст. 36 КУпАП, матеріали адміністративних справ об`єднані в одне провадження.
У судове засіданні ОСОБА_1 не прибув, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Жодних клопотань чи пояснень щодо складених протоколів від ОСОБА_1 до суду не надходило.
Згідно вимог ст. 268 КУпАП - неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не перешкоджає розгляду справи за суттю у його відсутність.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», зазначено, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції.
Також, в своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
За вказаних обставин вважаю за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина друга статті 187 КУпАП передбачає відповідальність за повторне порушення правил адміністративного нагляду, особами, щодо яких встановлено такий нагляд: неявка за викликом органу Національної поліції у вказаний термін і ненадання усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням правил адміністративного нагляду; неповідомлення працівників Національної поліції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання або про виїзд за межі району (міста) у службових справах; порушення заборони виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу; порушення заборони перебування у визначених місцях району (міста); нереєстрація в органі Національної поліції.
Згідно довідки про звільнення ОСОБА_2 був звільнений з ДУ «Старобабанівська виправна колонія № 92» по відбуттю строку покарання.
Відповідно до ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20.11.2024 у відношенні ОСОБА_1 встановлено адміністративний нагляд терміном на 1 рік 6 місяців. Встановлено наступні обмеження адміністративного нагляду: заборони виходу з будинку (квартири) з 22.00 год. до 06.00 год.; заборони виїзду чи обмеження часу виїзду в особистих справах за межі району (міста); заборонити відвідувати заклади, де дозволено продаж спиртних напоїв на розвив; зобов`язано прибувати 4 (чотири) рази на місяць до співробітників територіального органу Національної поліції, який проводить реєстраційну відмітку.
З обмеженнями, визначеними ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 був ознайомлений під підпис 17.12.2024 року.
28.01.2025 року Дніпровським районним судом м. Києва ухвалено судове рішення, яким ОСОБА_1 встановлено додаткові обмеження адміністративного нагляду – зобов`язано з`являтись на реєстрацію із нагляду в період часу з 09.00 години до 18.00 години до Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві першого, другого, третього та четвертого четверга щомісяця.
З обмеженнями, визначеними ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 був ознайомлений під підпис 28.01.2025 року.
Як наголошується в ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП, що також доводиться зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 882618 від 15.06.2026 року; протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 882619 від 14.06.2026 року; рапортами ст. ДОП Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Слав`янської О. від 29.05.2026 та ст. ДОП Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Васечко Т. від 08.06.2026; поясненнями ОСОБА_1 від 15.06.2026 та 14.06.2026, постановами Дніпровського районного суду м. Києва про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 187 КУпАП (справи №№ 755/20442/25, 755/5788/26).
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Стаття 33 КУпАП передбачає, що при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Таким чином, враховуючи викладене, суддя вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187 КУпАП.
Враховуючи обставини правопорушення, докази наявні у матеріалах справи, суддя дійшов до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкцій ч. 2 ст. 187 КУпАП.
У відповідності до ст. 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір в дохід держави в розмірі ставки, визначеної п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - 665 грн. 60 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст. 23, 24, 30, 187, 283, 284 КУпАП, суддя, -
постановив:
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі одинадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 187 (сто вісімдесят сім) гривень.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 204 (двісті чотири) гривні.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП остаточне стягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити у виді штрафу на користь держави в розмірі дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 204 (двісті чотири) гривні.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 (шістдесят) коп.
Відповідно до ст. 307 КпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена в порядку та строки визначені Кодексом України про адміністративне правопорушення, з урахуванням норм статтею 287-294 даного Кодексу, і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя М. Сазонова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua