Суд: Київський районний суд м. Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту
Дата: 16 липня 2026 р.
Справа: №947/29317/26
Суддя: Чаплицький В. В.
Справа № 947/29317/26
Провадження № 1-кп/947/1207/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.07.2026 року
Київський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
провівши в місті Одесі у відкритому судовому засіданні судовий розгляд у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12026162480001109 від 05.06.2026 року відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеси, українця, громадянина України, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України,
сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_4 ,
ВСТАНОВИВ:
04.06.2026 приблизно о 18:00, більш точного часу судом не встановлено, ОСОБА_3 за допомогою мобільного додатку «Телеграм», замовив для особистого вживання особливо небезпечну психотропну, обіг якої заборонено - РVР.
04.06.2026 приблизно о 19:00 год., ОСОБА_3 було зупинено працівниками поліції за адресою: м.Одеса, вул.Маршрутна, будинок №3, які у нього виявили та в подальшому під час огляду місця події вилучили полімерний пакетик із застібкою типу «zip-lok» із особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP, кількісним вмістом 8,001 г., що є великими розмірами, яку ОСОБА_3 незаконно придбав та зберігав при собі для особистого вживання, без мети збуту.
Таким чином, дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.2 ст.309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, у великих розмірах.
В ході судового засідання обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєнні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю, та пояснив, що він дійсно вчинив інкримінований йому злочин при обставинах викладених в обвинувальному акті, і вони повністю відповідають фактичним обставинам скоєного ним злочину, фактичні обставини справи не оспорював та підтвердив вищеописані та встановлені судом обставини справи, а саме: дати, час, місця вчинення інкримінованого йому злочину, правову кваліфікацію своїх діянь. У скоєному щиро кається та просив суворо його не карати.
Крім того, обвинувачений в судовому засіданні зазначив, що вважає за непотрібним досліджувати всі докази, він розуміє протиправність свого поступку та розкаюється у вчиненому.
Крім пояснень обвинуваченого, судом було досліджено характеризуючий матеріал щодо ОСОБА_3 , яким підтверджено, що обвинувачений раніше не судимий, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, та у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким з учасників не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності їх позицій немає, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд користуючись правом, наданим ч.3 ст.349 КПК України і відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченого ОСОБА_3 та дослідженням матеріалів характеризуючих його особу.
Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду. Даючи юридичну оцінку дослідженим в судовому провадженні доказам, суд вважає їх допустимими, належними та достовірними.
Відповідно до ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
Оцінивши всебічно, повно та неупереджено дослідженні докази, які визнані судом належними, допустимими та достовірними, суд приходить до висновку, про доведеність в судовому засіданні, що в діях ОСОБА_3 дійсно є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України за ознаками незаконного придбання та зберігання психотропних речовин у великих розмірах, без мети збуту, та обвинувачений дійсно винен в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання, необхідні і достатні для її виправлення та попередження нових злочинів.
При призначенні покарання, суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ст.66 КК України, обставинами, які пом`якшують покарання суд вважає фактичне визнання своєї вини, щире каяття та усвідомлення протиправності своїх дій.
Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до статті 67 КК України, суд не вбачає.
Визначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує обставини, які пом`якшують покарання, ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, те, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий, його щире каяття та усвідомлення протиправності своїх дій, та вважає, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, покарання йому слід призначити у виді позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України, тобто звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, оскільки саме таке покарання гарантуватиме безпеку для суспільства, яке необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Крім того, призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 з застосуванням вимог ст.75 КК України, буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.
Постановою слідчого від 26.06.2026 року, речовими доказами у справі визнано 1 сейф-пакет №6759991 з кристалічною речовиною масою 10,295г.
Вирішуючи питання про речові докази, суд, виходячи з положень ст.100 КПК України вважає необхідним речові докази по справі 1 сейф-пакет №6759991 з кристалічною речовиною масою 10,295г – знищити.
Згідно довідок про витрати на проведення експертиз, процесуальні витрати на проведення експертиз складають 5 776 гривень 32 копійок.
Вирішуючи питання щодо оплати процесуальних витрат, суд вважає за необхідним стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта, відповідно до ч.2 ст.124 КПК України.
Арешт у кримінальному провадженні не накладався.
В кримінальному провадженні цивільний позов не заявлено.
Керуючись ст.ст.337, 370, 371, 373-376 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним за ч.2 ст.309 КК України і на підставі цього закону призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 1 (один) рік.
На підставі п.1, п.2 ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не застосовувався.
Після набрання вироком законної сили, речові докази у справі 1 сейф-пакет №6759991 з кристалічною речовиною масою 10,295г – знищити.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на залучення експертів в розмірі 5 776 гривень 32 копійок.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд міста Одеси протягом 30 днів з моменту проголошення.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua