Вирок від 16 липня 2026 р. у справі №753/4107/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/4107/26

провадження № 1-кп/753/1478/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12026100020000475, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Мала Олександрівка Бориспільського району Київської області, громадянки України, українки, з базовою вищою освітою, неодруженої, працюючої продавцем ФОП « ОСОБА_6 », зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , всупереч врегульованих законом суспільних відносин щодо порядку обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, в невстановлені досудовим розслідуванням дату час та місці, у невстановлений досудовим розслідування спосіб, із невстановленою досудовим розслідуванням особою, домовилась щодо отримання особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, без мети збуту. Надалі, у невстановленому досудовим розслідуванням дату час та місці, отримала поліетиленові пакети з пазовим замком, всередині з психотропними речовинами, які заховала до куртки, в яку була одягнена, тим самим незаконно придбала та стала зберігати його без мети збуту.

В подальшому, 14.02.2026 приблизно о 20 год. 55 хв., за адресою: м. Київ, проспект Григоренка, буд. № 36, працівниками поліції було затримано ОСОБА_5 , у якої було виявлено та вилучено 5 прозорих поліетиленових пакетів з пазовим замком, всередині яких містилась кристалоподібна речовина світлого кольору, яка містить у своєму складі психотропні речовини 4-ММС (4-метилметкатинон), масою 2,573 г, що є великим розміром та PVP, масою 19,619 г, що є особливо великим розміром, які ОСОБА_5 , умисно незаконно придбала та зберігала, для власного вживання без мети збуту.

Крім того, 15.02.2026 в період часу з 06 год. 27 хв. по 07 год. 14 хв., за місцем проживання ОСОБА_5 , а саме за адресою: АДРЕСА_3 , слідчим слідчого відділу Дарницького УП ГУНП у м. Києві було проведено обшук, в ході якого було виявлено та вилучено 3 полімерні пакети, всередині з кристалоподібною речовиною білого кольору, в яких виявлено психотропні речовини - 4-ММС (4-метилметкатинон), масою 29,389 г, що є особливо великим розміром, та PVP, масою 62,788 г, що є особливо великим розміром, які ОСОБА_5 умисно незаконно, придбала та зберігала, для власного вживання, без мети збуту.

Допитана в судовому засідання обвинувачена ОСОБА_5 свою вину визнала повністю, у вчиненому щиро каялась. Пояснила, що дійсно вона придбала PVP та 4-MMC для власного вживання. Коли вона була зупинена працівниками поліції, то добровільно повідомила, що за місцем проживання вона також зберігає психотропні речовини. Ваги вона використовувала, щоби перевірити кількість придбаного. Просила врахувати, що вона більше не вживає ні заборонені речовини, ні алкоголь. Запевняла, що зробила належні висновки.

Розглянувши кримінальне провадження в межах пред`явленого обвинуваченнявідповідно до вимог ст. 337 КПК України, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності позиції учасників судового провадження, які не оспорювали фактичні обставини справи, а також роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження інших доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежившись в судовому засіданні за згодою учасників судового провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України поясненнями обвинуваченої, вважає доведеною винність ОСОБА_5 у незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин в особливо великих розмірах без мети збуту, та кваліфікує її дії за ч. 3 ст. 309 КК України.

Обираючи обвинуваченій міру покарання, суд приймає до уваги характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів, фактичні обставини справи та характер злочинного діяння, відношення обвинуваченої до скоєного, яка вину визнала в повному обсязі.

Судом також враховуються і дані про особу обвинуваченої, яка характеризується з місця роботи позитивно, на спеціальних обліках не перебуває, раніше ні в чому осудному помічена не була, молодий вік останньої, що обумовлює відсутність достатнього життєвого досвіду та правильної оцінки дій.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої, суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, оскільки остання добровільно повідомила про наявність за місцем проживання психотропних речовин і саме вказана позиція обвинуваченої забезпечила виконання таких завдань кримінального провадження як швидке, повне та неупереджене розслідування і судовий розгляд.

Обставин, які би обтяжували покарання обвинуваченій, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченою, так і іншими особами є призначення покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції частини статті, не вбачаючи підстав для призначення іншого виду чи розміру покарання.

При цьому, ЄСПЛ у своїх рішеннях зазначав, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було «свавільним» («Бакланов проти Росії» рішення від 09 червня 2005 року, «Фрізен проти Росії» рішення від 24 березня 2005 року). У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Враховуючи викладене, суд вважає, що покарання без надання особі змоги довести своє виправлення без реального відбування покарання не відповідатиме принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації, та не буде адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винної.

З урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретних обставин справи, з огляду на особу винної, приймаючи до уваги те, що вона працевлаштувалась, при наявності по справі двох обставин, що пом`якшують покарання, відсутності обставин, що його обтяжують, наявність позитивної характеристики, приймаючи до уваги відношення обвинуваченої до вчиненого, яка обіцяла в судовому засіданні не допускати в подальшому протиправної поведінки та просила надати шанс стати на шлях виправлення без позбавлення волі, суд приходить до висновку про звільнення обвинуваченої від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з встановленням іспитового строку, але в максимальних межах, та покладенням певних обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Процесуальні витрати за проведення експертиз підлягають стягненню з ОСОБА_5 .

Питання речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369-371 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_5 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, та призначити їй покарання у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 3 роки.

Покласти на ОСОБА_5 обов`язки відповідно до ст. 76 КК України:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою;

- заборонити відвідування нічних клубів та розважальних закладів з 21 години до 06 години.

В разі скасування звільнення від відбування покарання зарахувати ОСОБА_5 в строк відбування покарання термін попереднього ув`язнення з 15.02.2026 року по 17.02.2026 року включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз в розмірі 5794 грн. 10 коп.

Арешт, накладений ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 17.02.2026 р. - скасувати.

Речові докази по справі, а саме:

- електронні ваги сріблястого кольору (2 шт.); PVP, масою 62,788 г, 4-ММС; масою 29,389 г; PVP, масою 19,619 г; 4-ММС, масою 2,573 г, які знаходяться на зберіганні у камері речових доказів Дарницького УП ГУНП у м. Києві (квитанція № 219791) - знищити;

- мобільний телефон марки HONOR; мобільний телефон Iphone червоного кольору з сім-картою НОМЕР_1 ; мобільний телефон марки HUAWEI із сім-картою НОМЕР_2 , які знаходяться на зберіганні у камері речових доказів Дарницького УП ГУНП у м. Києві (квитанція №154100) - повернути ОСОБА_5 ;

- в`язку ключів, які передані ОСОБА_7 - залишити останньому.

Вирок суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення через Дарницький районний суд м. Києва з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя