Рішення від 14 липня 2026 р. у справі №946/9686/25 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/9686/25

Провадження № 2/946/2029/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді – Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання – Воронової В.Є.,

представника позивача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2025 року позивач звернувся до суду з позовними вимогами, які уточних заявою від 03.06.2026 року та просить: встановити факт родинних відносин, а саме того, що ОСОБА_4 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 є чоловіком ОСОБА_5 , померлої, ІНФОРМАЦІЯ_2 ; встановити факт родинних відносин, а саме того, що ОСОБА_4 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідним батьком ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ; встановити факт родинних відносин, а саме того, що ОСОБА_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідною матір`ю ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ; встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_5 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 , після ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, за адресою: АДРЕСА_1 ; встановити факт спільного проживання ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 разом з ОСОБА_5 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 на час відкриття спадщини ОСОБА_5 , а саме станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на 11/28 частин житлового будинку з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої вимоги мотивує тим, що помер його дідусь ОСОБА_4 , після якого відкрилась спадщина, після його смерті приймали спадщину інші спадкоємці, зокрема, і його батько, тому позивач він приймає спадщину після свого батька, листом приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Єфіменко М.Д. №94/02-14 від 14.02.2022 року відмовлено йому у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав уточнені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, уточнені позовні вимоги визнає, не заперечує проти задоволення позову.

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтвердила той факт, що ОСОБА_4 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 є чоловіком ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ; що ОСОБА_4 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідним батьком ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ; що ОСОБА_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідною матір`ю ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

факт прийняття спадщини ОСОБА_5 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 , після ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, за адресою: АДРЕСА_1 ; факт спільного проживання ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 разом з ОСОБА_5 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 на час відкриття спадщини ОСОБА_5 , а саме станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Також свідки, пояснили родинні зв`язки ОСОБА_9 (Літінських), їх спільне проживання, вступ в управління та володіння спадковим майном, шляхом обробки огороду, поточного ремонту будинку, утриманням господарства.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, допитавши свідків, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України – за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі договору дарування домобудування від 27.12.1960 року, посвідченого державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Широквасовою Г.К., зареєстрованого в реєстрі за № 9-91, ОСОБА_4 отримав в дар три сьомих долі домобудови в АДРЕСА_2 .

Згідно довідки КП «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 01.02.2021 року згідно договору дарування від 27.12.1960 року № 9-19 власником 11/28 часток житлового будинку в АДРЕСА_1 є ОСОБА_10 , станом на 01.01.2013 року право власності не зареєстровано.

Також з довідки КП «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 01.02.2021 року вбачається, що у державному РРПнНМ до 2013 року, який є складовою частиною ДРП на нерухоме майно та їх обтяжень за відсутністю документа (договору дарування домоволодіння від 27.12.1960 р. № 9-91 на ім`я ОСОБА_10 ) помилково внесена інформація про самовільне будування літ. А, що призвело до внесення помилкової інформації та невірної характеристики домоволодіння по АДРЕСА_1 .

Таким чином, оскільки у КП «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації», станом до 31.12.2012 року, був відсутній договір дарування домоволодіння від 27.12.1960 р. № 9-91 на ім`я ОСОБА_10 , суд вважає, що у державному РРПнНМ до 2013 року була помилково внесена інформація про власників нерухомого майна: ОСОБА_11 (1/28 частка), ОСОБА_12 (1/4 частка), ОСОБА_13 (1/28 частка), ОСОБА_14 (1/28 частка), ОСОБА_15 (1/28 частка) на підставі свідоцтва про право власності № 28 від 23.08.1960, видане виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради, зареєстроване Ізмаїльським МБТІ в книгу реєстру за № 6-35 від 23.08.1960.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 25.04.1994 року відділом реєстрації актів громадського стану виконкому Ізмаїльської міської Ради народних депутатів Одеської області, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч.1 ст. 58 Конституції України) ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 1 січня 2004 року. Пленум Верховного Суду України у п.1 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 роз`яснив, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинний на той час закон, зокрема, відповідні правила ЦК Української РСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі, коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим кодексом.

Частиною 1 статті 524 ЦК УРСР (1963 року) визначено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Після смерті ОСОБА_4 згідно ст. 525 ЦК УРСР (1963 року), відкрилася спадщина на спадкове майно, а саме: 11/28 часток житлового будинку в АДРЕСА_1 .

Згідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №60494301 від 10.06.2020 року, наданої приватним нотаріусом Єфіменко М.Д., інформація про заповіт складений та посвідчений від імені ОСОБА_4 , відсутня.

Згідно ст. 529 ЦК УРСР (1963 року), при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Згідно ст. 315 ЦПК України в судовому порядку встановлюються факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звернулась до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Згідно відповіді Ізмаїльського відділу державної реєстрації актів цивільного стану від 03.02.2026 року № 172/22.8-16 відсутній в архіві відділу актовий запис про державну реєстрацію шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , при цьому у свідоцтві про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серія НОМЕР_2 , батьками зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

В судовому засіданні встановлений факт того, що ОСОБА_4 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 є чоловіком ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто ОСОБА_5 є спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 529 ЦК УРСР (1963 року), що підтверджено показами свідків.

Також у судовому засіданні встановлений факт того, що ОСОБА_4 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідним батьком ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто також спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 529 ЦК УРСР (1963 року), що підтверджено показами свідків та свідоцтвом про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серія НОМЕР_2 .

Інших спадкоємців, які заявили права на спадкове майно, немає.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.549 ЦК УРСР (1963 року) - визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена наказом Міністерства юстиції України N18/5 від 14.06.1994 р., яка діяла на час відкриття спадщини, передбачала, що доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця; довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню, квитанція про сплату податку, страхового платежу; копія рішення суду, що, набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути наявність у спадкоємців ощадної книжки, іменних цінних паперів, квитанцій про здані в ломбард речі, свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта, реєстраційного талону) на автотранспортний засіб чи іншу самохідну машину або механізм, державного акта на право приватної власності на землю та інших документів, виданих відповідними органами на ім`я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_5 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 , після ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном на 11/28 часток житлового будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено показами свідків.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 06.02.2006 року відділом реєстрації актів громадського стану виконкому Ізмаїльської міської Ради народних депутатів Одеської області, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 належать 11/56 частки житлового будинку з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , яку вона прийняла у спадщину після чоловіка ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , але юридично не оформила.

Згідно ст. 315 ЦПК України в судовому порядку встановлюються факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 1 та п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України – суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідною матір`ю ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , підтверджується показами свідків та свідоцтвом про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серія НОМЕР_2

Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 ст. 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Після смерті ОСОБА_5 згідно ст. 1220 ЦК України відкрилася спадщина на вищезгадане спадкове майно.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №60494385 від 10.06.2020 року, наданої приватним нотаріусом Єфіменко М.Д., інформація про заповіт складений та посвідчений від імені ОСОБА_5 , відсутня.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 315 ЦПК України в судовому порядку встановлюються факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. п. 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Саме постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є підставою для визнання спадкоємця таким, що прийняв спадщину, а не лише реєстрація місця його проживання за адресою місця проживання спадкодавця.

На підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

За змістом ст. 1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що місце перебування особи це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Таким чином, місце проживання необхідно відрізняти від місяця перебування фізичної особи.

За змістом п. п. 3.21., 3.22. глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.

Положеннями ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

З огляду на викладене, відсутність реєстрації спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця сама по собі не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Тобто по відношенню до спадкоємця, який на час відкриття спадщини постійно проживав спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини.

В судовому засіданні було встановлено факт спільного проживання ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 разом з ОСОБА_5 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 на час відкриття спадщини ОСОБА_5 , а саме станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується показами свідків.

Тобто, ОСОБА_6 відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину.

Інших спадкоємців, які заявили свої права на спадкове майно, немає.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 04.05.2020 року Ізмаїльським міськрайонним відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 належать 11/28 частки житлового будинку з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 часток він прийняв у спадщину після батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , але юридично не оформив, а також 11/56 часток він прийняв у спадщину після мати ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , але юридично не оформив.

Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 ст. 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Після смерті ОСОБА_6 згідно ст. 1220 ЦК України відкрилася спадщина на вищезгадане спадкове майно.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №60494043 від 10.06.2020 року, наданої приватним нотаріусом Єфіменко М.Д., інформація про заповіт складений та посвідчений від імені ОСОБА_6 , відсутня.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_6 являється син - ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , виданим 22.01.1981 року Ізмаїльським відділом РАЦС.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

На підставі ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Судом встановлено, ОСОБА_3 , яка є дружиною спадкодавця, тобто спадкоємцем першої черги, відповідно до ст. 1273 ЦК України, відмовилась від спадщини після ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом подання нотаріусу заяви про відмову від прийняття спадщини, що підтверджено спадковою справою 62/2020, тобто вважається такою, яка не прийняла спадщину.

ОСОБА_2 в строки, визначені ст. 1270 ЦК України подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини, що підтверджено спадковою справою 62/2020, тобто вважається таким, який прийняв спадщину.

Інших спадкоємців, які заявили свої права на спадкове майно, немає.

Листом приватного нотаріусу Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Єфіменко М.Д. №94/02-14 від 14.02.2022 року відмовлено йому у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв`язку з чим задовольняє позов, встановлює факт родинних відносин, а саме того, що ОСОБА_4 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 є чоловіком ОСОБА_5 , померлої, ІНФОРМАЦІЯ_2 ; встановлює факт родинних відносин, а саме того, що ОСОБА_4 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідним батьком ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлює факт родинних відносин, а саме того, що ОСОБА_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідною матір`ю ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ; встановлює факт прийняття спадщини ОСОБА_5 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 , після ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, за адресою: АДРЕСА_1 ; встановлює факт спільного проживання ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 разом з ОСОБА_5 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 на час відкриття спадщини ОСОБА_5 , а саме станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 ; визнає за ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП – НОМЕР_6 ) в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на 11/28 частин житлового будинку з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 82, 263-265 ЦПК України, ст. 525, 529, 549 ЦК УРСР (1963 року), ст. ст. 16, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1225, 1261, 1268-1270 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП – НОМЕР_6 ) до ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП – НОМЕР_7 ) про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме того, що ОСОБА_4 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 є чоловіком ОСОБА_5 , померлої, ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановити факт родинних відносин, а саме того, що ОСОБА_4 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідним батьком ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Встановити факт родинних відносин, а саме того, що ОСОБА_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідною матір`ю ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_5 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 , після ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 разом з ОСОБА_5 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 на час відкриття спадщини ОСОБА_5 , а саме станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП – НОМЕР_6 ) в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на 11/28 частин житлового будинку з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 17.07.2026 року.

Суддя: О.Я.Присакар