Рішення від 08 квітня 2008 р. у справі №2-224/08 — Біляївський районний суд Одеської області

Біляївський районний суд Одеської області

м. Біляївка, вул. Кіпенка, 1, 67600, (04852) 2-55-07

Справа № 2-224

2008 р.

РІШЕННЯ

ІМ`ЯМ УКРАЇНИ

9 квітня 2008 р. Біляївський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого - судді Дранікова С.М.

При секретарі - Гаращенко К.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому просить розірвати з ним шлюб та поділити майно, набуте з ним під час шлюбу, виділивши їй 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 та 1/2 частину земельної ділянки по АДРЕСА_2 , визнавши за нею та відповідачем право власності на виділені частини майна.

У судовому засіданні позивачка підтримала заявлені нею вимоги, та просить суд їх задовольнити.

Представник позивачки у судовому засіданні підтримав заявлені нею вимоги.

Відповідач у судовому засіданні визнав позовні вимоги позивачці, не заперечує проти їх задоволення.

Вислухав пояснення сторін, вивчив матеріали справи, суд приходить до наступного:

Згідно зі свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_1 , між сторонами 2 серпня 1986 року був укладений шлюб у Нерубайської селищної Раді Біляївського району Одеської області, актовий запис №47. Неповнолітніх дітей від шлюбу немає. Подружні відносини між сторонами припинені з 1996 року у зв`язку з відсутністю взаєморозуміння між ними. Сторони сумісного господарства не ведуть, мешкають окремо. На примирення сторони не згодні.

Відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України, шлюб підлягає розірванню, якщо буде встановлено, що подальше сумісне мешкання подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивачки такими, що підлягають задоволенню в частині її вимог щодо розірвання шлюбу з відповідачем. Шлюб розпався остаточно, існує лише формально.

Відповідно договору купівлі-продажу від 5.11.1987 року, відповідач придбав житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

У зв`язку з укладенням вказаного договору наказом директора радгоспу імені Кирова №535 за ОСОБА_2 закріплена земельна ділянка площею 0,06 га, розташована за тією ж адресою.

Згідно з довідкою виконавчого комітету Усатівської сільської ради №1868 від 14.05.2007 року, за будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , рахується земельна ділянка площею 0,06 га, яка знаходиться у користуванні, державний акт про право власності не видавався, рішення не приймалося.

Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 01.03.2008 року, дійсна вартість спірного будинку складає - 12016 грн.; розподіл спірного будинку неможливий у зв`язку звеликим відсотком його фізичного спрацювання та у зв`язку з наявністю у будинку тільки однієї житлової кімнати.

Згідно зі ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно з ч.І ст. 61 СК України, об`єктами права спільної сумісної власності подружжя можуть бути будь-які речі, за винятком тих, які виключені з цивільного обороту.

Згідно з ч.І ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно з ч.І ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно з ч.І ст. 71 СК України, майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивачки в частині її вимог щодо розподілу сумісного майна підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10,60,88,209,212,215,218 ЦПК України, ст.ст. 60,61,69,70,71,110,112 СК України, суд:

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна - задовольнити частково.

Шлюб між ОСОБА_3 , 1963 року народження та ОСОБА_2 , 1957 року народження, зареєстрований у Нерубайської селищної Раді Біляївського району Одеської області, актовий запис №47 - розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу оплату державного мита у розмірі 17 гривень покласти на ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 від сплати державного мита звільнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на !6 частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Біляївського районного суду Одеської області заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а також подання апеляційної скарги до Біляївського районного суду Одеської області протягом двадцяти днів після подання заяви і одночасно направлення копії апеляційної скарги до Апеляційного суду Одеської області, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Головуючий