Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №496/4716/26 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/4716/26

Провадження № 3/496/1786/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Портна О.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

30.12.2025 року о 20:45 годині м. Одеса, траса М-05 Київ-Одеса 440-441 км, водій ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи ТЗ «Toyota Camry» державний номерний знак НОМЕР_2 , став учасником дорожньо-транспортної пригоди та залишив місце пригоди, чим порушив п.2.10.а Правил дорожнього руху – залишення водіями ТЗ, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил, за що передбачена відповідальність за ст.122-4 КУпАП.

06.07.2026 року на адресу суду від адвоката Будилко Едуарда Дмитровича, який діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 надійшло клопотання про закриття провадження у справі. Клопотання мотивоване тим, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 687930 від 09.06.2026 року, ОСОБА_1 притягається до відповідальності у зв`язку з тим, що 30.12.2025 року о 20:45, керуючи транспортним засобом TOYOTA CAMRY, номерний знак НОМЕР_2 , він нібито став учасником дорожньо-транспортної пригоди та залишив місце пригоди, чим порушив вимоги п. 2.10(а) Правил дорожнього руху України. Сторона захисту не погоджується з викладеними у протоколі обставинами та вважає, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП. Разом із тим дослідження зазначених обставин не є необхідним, оскільки провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Згідно з пунктом 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 КУпАП. Частиною другою статті 38 КУпАП визначено, що якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення. Подія, у зв`язку з якою складено протокол, мала місце 30.12.2025 року. Таким чином, на момент розгляду справи минуло більше трьох місяців з дня вчинення інкримінованого адміністративного правопорушення, а тому строк накладення адміністративного стягнення, встановлений статтею 38 КУпАП, закінчився. У зв`язку із зазначеним просить закрити провадження у справі № 496/4716/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Розглянути клопотання та справу про адміністративне правопорушення за відсутності ОСОБА_1 та його представника.

У судове засідання ОСОБА_1 та його представник не з`явилися.

Відповідно до ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративного правопорушення за ст. 122-4 КУпАП не є обов`язковою. Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за відсутності ОСОБА_1 відповідно до положень ст. 268 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення доходжу наступних висновків.

Відповідно до ст. 122-4 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пунктом 2.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ № 1306 від 10 жовтня 2001 р. передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний зокрема: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

Крім того, у п. 1.5 ПДР, вказано, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Відповідно до п. 2.10 а) ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Згідно з п. 1.9. Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як передбачено ч.ч. 2, 11 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

Постановою слідчого відділу СУ ГУНП в Одеській області Пономаренко О. від 27.04.2026 закрито кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12025160000001317 від 31.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України у зв`язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Копію постанови постановлено направити до УПП в Одеській області Департаменту патрульної поліції, з метою вирішення питання про притягнення водія автомобіля TOYOTA CAMRY, номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Отже, на час розгляду справи про адміністративне правопорушення строки притягнення до адміністративної відповідальності не закінчились.

Відповідно до ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи викладене, аналізуючи в сукупності докази наявні в справі, зокрема відомості, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 687930 від 09.06.2026 року, протоколі огляду місця ДТП від 30.12.2025; протоколі огляду транспортного засобу від 02.01.2026 року; протоколі допиту свідка ОСОБА_1 від 02.01.2026 року; постанові про закриття кримінального провадження від 27.04.2026, доказами у їх сукупності, - суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП: залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Дотримуючись вищевказаних положень законодавства, водій зобов`язаний був залишатися на місці ДТП.

Суд звертає увагу, що в протоколі допиту свідка від 02.01.2026 ОСОБА_1 зазначив, що в той момент коли керований ним автомобіль «Toyota Camry» почав змінювати напрямок руху із лівого крайнього ряду у правий ряд і в цей момент він відчув сильний товчок у ліву передню частину автомобіля, що відбулось для нього зненацька, і після товчка він застосував гальмування та зупинив керований автомобіль на розділовій смузі, включив аварійну сигналізацію. Потім він вийшов із свого автомобіля і подивився на передній бампер свого автомобіля на якому побачив відсутність фрагментів бамперу у лівій ніжній частині. Побувши на місці ДТП 20-30 хвилин, він вирішив відновити рух керованого автомобіля «Toyota Camry» номерний знак НОМЕР_2 , та продовжив рух по напрямку до місця.

Суд розцінює такі дії водія як умисне залишення місця дорожньо-транспортної пригоди. Водій усвідомлював факт зіткнення, бачив відсутність фрагментів бампера та факт пошкодження авто, проте самовільно залишив місце події без дозволу уповноважених працівників поліції та до завершення повного оформлення відповідних матеріалів, що прямо передбачено складом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке настає за ст. 122-4 КУпАП.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні по справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 р., Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

В даному випадку суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази повністю підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП.

При обранні виду адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 , суд враховує його особу, який раніше до адміністративної відповідальності не притягався, характер та обставини вчиненого правопорушення, ступінь вини.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім для ОСОБА_1 є адміністративне стягнення у виді накладення штрафу.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 36, 40-1, 122-4, 283, 284, 287 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 – винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 гривень.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови-не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області.

Суддя О.П. Портна