Рішення від 15 липня 2026 р. у справі №496/6656/25 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/6656/25

Провадження № 2/496/1501/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Пасечник М.Л.

за участю секретаря - Кабанової К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей Яськівської сільської ради Одеського району Одеської області про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить суд позбавити ОСОБА_2 , ОСОБА_4 батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування позову зазначено, що З 2015 року позивач знаходилася у фактичних шлюбних відносинах з відповідачем ОСОБА_4 , а 23.06.2018 року уклали шлюб. Від попередніх шлюбних відносин з відповідачем ОСОБА_2 є неповнолітні діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_1 з чоловіком та його дітьми з 2016 року проживали в житловому будинку АДРЕСА_1 . У вересні 2018 року, ОСОБА_4 покинув ОСОБА_1 з дітьми та пішов з дому. По теперішній час його місце проживання невідоме. Неповнолітні діти залишились проживати з позивачем однією сім`єю. За цей час відповідач ОСОБА_4 жодного разу дітьми не поцікавився, та не спілкувався з ними, участі у вихованні не приймає. Відповідач ОСОБА_2 є біологічною матір`ю дітей. Однак, фактично життям своїх дітей не цікавиться, не виявляє бажання спілкуватися з ними та приймати участь у їх вихованні. Весь цей період, починаючи з вересня 2018 року по теперішній час, позивач фактично самостійно опікується усіма трьома дітьми, ходить на батьківські збори, лікує їх, ходить до лікарів, коли вони хворіють, займається повністю їх вихованням, готує їжу, фактично замінила їм батька та матір. Діти майже 10 років проживають з позивачем. Відповідачі ніяким чином не піклуються про дітей, не проявляють заінтересованості в їх подальшій долі, не цікавляться успіхами, станом здоров`я, не піклуються про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання, не спілкуються з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не надають дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до їх внутрішнього світу, не створюють умов для отримання ними освіти - створились умови, які шкодять інтересам дітей. Відповідачі, покладених законом на батьків обов`язків, не виконують, не беруть педагогічної, матеріальної, грошової, посильної трудової, або будь-якої іншої участі у вихованні дітей. Всі питання щодо виховання вирішуються позивачем самостійно без участі та підтримки з боку відповідачів. Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дітей їх рідними батьками, свідомого нехтування ними своїми обов`язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення відповідачів до своїх батьківських обов`язків. У зв`язку з викладеним, позивач звернулася до суду з вказаним позовом.

Позивач та представник позивача - ОСОБА_7 у судове засідання не з`явилися, надали заяви, в яких просили справу розглянути без їх участі, позов підтримали, надали згоду на ухвалення заочного рішення.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомила. Клопотання про розгляд справи за відсутності відповідачів до суду не надходило. Відзив на позовну заяву не надали.

Представник служби у справах дітей Яськівської сільської ради Одеського району Одеської області у судове засідання не з`явилася, надала заяву, в якій просила справу розглянути за її відсутності.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Отже, враховуючи згоду позивача та представника позивача на проведення заочного розгляду справи, відсутність відзиву на позовну заяву, належне повідомлення відповідачів, які причини неявки не повідомили, суд доходить висновку про можливість розгляду справи в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Судом, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 23.06.2018 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 було укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується повторно виданим свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується повторно виданим свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 .

ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 .

ОСОБА_1 на праві власності належить житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування житлового будинку від 03.05.2023 року, що також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав №331105134.

До складу сім`ї ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , входять ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується довідкою Яськівської сільської ради Одеського району Одеської області №05-13-06/684 від 18.08.2025 року.

Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов від 18.08.2025 року, умови проживання у будинку ОСОБА_1 добрі, в будинку чисто, охайно, всі приміщення облаштовані сучасними меблями та побутовою технікою. У ОСОБА_5 та ОСОБА_5 окрема кімната, облаштована усім необхідним. У ОСОБА_6 також окрема кімната, в якій є ліжко та письмовий стіл. Особисті речі знаходяться в кімнаті дівчат. Діти забезпечення сезонним одягом, канцелярськими приладами, продуктами харчування у повному обсязі. Стосунки у родині доброзичливі, родинні.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 знаходяться на обліку у сімейного лікаря, договір укладено з ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою КНП «Яськівський центр первинної медико-санітарної допомоги» №186 від 18.08.2025 року.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , навчаються у Троїцькому ліцеї. ОСОБА_1 регулярно відвідує шкільні збори, бере активну участь у вихованні та навчанні дітей. Батьки: ОСОБА_4 та ОСОБА_2 жодного разу не зверталися до ліцею, батьківські збори не відвідували, не цікавилися навчанням і вихованням своїх дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , що підтверджується довідками Відділу освіти, культури, молоді та спорту Яськівської сільської ради від 18.08.2025 року.

Орган опіки та піклування Яськівської сільської ради Одеського району Одеської області вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_4 та ОСОБА_2 по відношенню до дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується висновком №08-19 від 25.03.2026 року, затвердженим рішенням виконавчого комітету Яськівської сільської ради Одеського району Одеської області №34/2026 від 25.03.2026 року.

Частиною 1 ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» (далі-Закон) кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 11 Закону передбачено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону ( ч.ч. 1, 2, 6 ст. 12 Закону).

Положеннями ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року (далі - Конвенція) передбачено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У відповідності до ст. 3 Конвенції в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно ст. 9 Конвенції визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки не піклуються про дитину.

Статтею 18 Конвенції передбачено, що батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття (ч.2 ст. 51 Конституції України).

Згідно зі ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

Згідно ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до положень СК України до батьків, які ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків передбачено застосування правових санкцій, які можуть вважатися юридичною відповідальністю, і, зокрема, це позбавлення батьківських прав.

Статтею 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Пунктом 16 зазначеної Постанови передбачено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негайно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.05.2020 року в справі №753/2025/19).

В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.11.2017 року по справі № 211/559/16-ц зазначено, що позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

При вирішенні судом вимог позбавлення батьківських прав визначальним є ставлення батьків до дітей, бажання спілкуватися і брати участь у їх вихованні.

11.07.2017 року Європейським Судом з прав людини було винесено рішення у справі «М.С. проти України», у якому суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати, зокрема, два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.

Частиною 5 ст. 19 СК України передбачено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Наявний в матеріалах справи висновок Органу опіки та піклування Яськівської сільської ради Одеського району Одеської області про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відносно дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , суд вважає достатньо обґрунтованим та таким, що не суперечить інтересам дітей.

Так, в ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не приймають участі у вихованні дітей, не цікавляться їхнім життям, здоров`ям, навчанням, не забезпечують належні умови проживання дітей, не проявляють належної любові та турботи, не створюють умов для отримання ними освіти, не піклуються про їхній фізичний і духовний розвиток, матеріально не забезпечують, проживають окремо.

Вказані факти як кожен окремо, так і в сукупності, свідчать про свідоме нехтування відповідачами виконанням батьківських обов`язків по догляду та вихованню дітей.

ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за власною ініціативою самоусунулися від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до дітей, без поважних причин залишили їх без материнської уваги та турботи,що є підставою для позбавлення їх батьківських прав.

Сукупність досліджених доказів, які суд визнає належними та допустимими, свідчить про винну поведінку відповідачів, навмисне ухилення від виконання батьківського обов`язку щодо виховання та розвитку дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , піклування про їхнє здоров`я, фізичний, духовний розвиток, зайняття підготовкою до самостійного життя. Будь-які об`єктивні причини ухилення ОСОБА_2 та ОСОБА_9 від виконання обов`язків по вихованню, утриманню дітей відсутні.

В свою чергу, відповідачі у судове засідання не з`явилися та не навели суду жодної обставини, яка б спростовувала надані докази та позовні вимоги взагалі.

Між інтересами дітей та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага, і при дотриманні такої рівноваги особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Батьківські права засновані на спорідненості батьків з дітьми, водночас ухилення від виконання батьківських обов`язків є в силу закону підставою для позбавлення батьківських прав.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги висновок Органу опіки та піклування Яськівської сільської ради Одеського району Одеської області, досліджені судом докази, суд вважає за необхідне позбавити ОСОБА_2 та ОСОБА_4 батьківських прав відносно її дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і таке рішення буде відповідати інтересам дітей.

Керуючись ст.ст. 150, 164, 165, 166 СК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 259, 263-265, 272, 280-284, 353, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей Яськівської сільської ради Одеського району Одеської області про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП: НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ) батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя М.Л. Пасечник