Постанова від 16 липня 2026 р. у справі №344/8275/26 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 344/8275/26

Провадження № 33/4808/422/26

Категорія ч.1 ст. 130 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Зеленко О. В.

Суддя-доповідач Малєєв

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року м. Івано-Франківськ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Малєєв А.Ю., за участю секретаря с.з. ОСОБА_1 , адвоката Дворського В.М., розглянув справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 (Апелянт) на постанову Івано-Франківського міського суду від 08.06.2026

в с т а н о в и в :

1. Зміст постанови суду першої інстанції.

1.1. Суд визнав Апелянта винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП, піддав штрафу в 17 000 грн, позбавив права керування транспортними засобами (ТЗ) на 1 рік.

1.2. Згідно протоколу, 25.04.2026 о 13.35 хв у м. Івано-Франківськ по вул. Симона Петлюри, 7Б Апелянт керував транспортним засобом марки «Mercedes-Benz CLK 200», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9.а ПДР України.

Огляд на стан сп`яніння проводився із застосуванням приладу «Alcotester Drager 6810», тест №2215, результат позитивний - 1,51 проміле.

2. Доводи апеляційної скарги.

2.1. Протокол не підтверджений іншими належними та допустимими доказами, тому він не може бути беззаперечним доказом вини.

2.2. У матеріалах справи немає жодних доказів того, що автомобілем керував саме апелянт, а також відсутні докази переслідування або зупинки транспортного засобу під його керуванням.

2.3. Долучений до справи відеозапис із нагрудної камери поліцейських є неповним та частковим, він не фіксує моменту руху чи зупинки автомобіля під керуванням Апелянта, а отже, є неналежним і недопустимим доказом.

2.4. Під час події за кермом автомобіля перебувала інша особа — ОСОБА_3 , якого поліцейські затримали, а апелянта залякали викликом ТЦК, через що він не знав, як діяти.

2.5 Поліцейський не роз`яснив Апелянту його права перед складанням матеріалів справи, зокрема право на правову допомогу адвоката.

2.6. Суд першої інстанції проігнорував та не надав жодної оцінки поясненням фактичного водія — ОСОБА_3 , які наявні у матеріалах справи.

2.7. В оскарженій постанові суд першої інстанції не навів жодних мотивів щодо тверджень захисника та вдався до припущень стосовно того, що автомобілем керував саме Апелянт.

2.8. Суд необґрунтовано посилався на рапорт поліцейського як на доказ, проігнорувавши правову позицію Верховного Суду про те, що поліцейський є зацікавленою особою.

2.9. Суд не врахував практику Верховного Суду щодо визначення об`єктивної сторони правопорушення, яка полягає саме в безпосередньому керуванні транспортним засобом, а не в розмовах чи висловлюваннях.

2.10. Судом першої інстанції було грубо порушено презумпцію невинуватості та вимоги статей 245 і 252 КУпАП, оскільки обставини справи не були з`ясовані повно, всебічно та об`єктивно, а докази не отримали належної оцінки.

Враховуючи наведені обставини, просить оскаржену постанову скасувати, а провадження у справі закрити.

3. Провадження в апеляційному суді.

3.1. В судовому засіданні Апелянт та його захисник доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити. Апелянт пояснив, що автомобілем керував не він, а його товариш ОСОБА_3 .

3.2. За клопотанням сторони захисту в суді переглянуті відеозаписи події, а також викликався свідок ОСОБА_3 .

Суд був позбавлений можливості допиту свідка, як в засіданні так і засобами відеоконференції, оскільки за поясненнями сторони захисту останній перебуває на службі в ЗСУ і на зв`язок не виходить.

4. Мотиви суду.

4.1. Заборона водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння встановлена п.2.9 «а» ПДР України, а відповідальність за це передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

4.2. Факт сп`яніння не оспорюється. Ключовим питанням справи є те, чи виконував Апелянт функції водія.

Матеріали справи не містять достатніх доказів цього.

У протоколі вказано, що Апелянт керував ТЗ о 13.35. Але на відео рух автомобіля не зафіксовано, він стояв, коли о 13.53 прибули працівники поліції. Тобто час прибуття поліції і час, указаний у протоколі не співпадають, що ставить дані протоколу під розумний сумнів.

Апелянт не був у автомобілі, а знаходився поруч, потім сів на місце водія для надання документів.

Апелянт не заперечував факт керування на відео, в суді пояснив це розгубленістю.

Цих даних достатньо для припущення, але явно не достатньо для категоричного висновку.

Доводи апелянта про те, що надані поліцією відеозаписи не фіксують моменту руху або зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 не спростовані.

Відеозапис розпочинається з моменту, коли автомобіль перебуває у статичному стані, а на місці події знаходяться працівники поліції іншого екіпажу. Відсутність фіксації факту безпосереднього керування автомобілем саме апелянтом ставить під сумнів наявність об`єктивної сторони правопорушення.

Свідок ОСОБА_3 , про допит якого клопотала сторона захисту, в судове засідання не з`явився і на зв`язок не виходить. оскільки служить в ЗСУ. Однак у справі є його письмові пояснення, які в цій ситуації належить взяти до уваги через неможливість його допиту в суді. Згідно цих пояснень саме він керував автомобілем Апелянта.

5. Оцінки і рішення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. У силу принципу презумпції невинуватості недоведена подія та вина особи прирівнюються до доведеної невинуватості. Оскільки матеріали справи не містять беззаперечних доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом 25.04.2026 року, висновок суду першої інстанції про його винуватість ґрунтується на припущеннях.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, постанову Івано-Франківського міського суду від 08.06.2026 щодо нього скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова не оскаржується.

Суддя А.Ю. Малєєв