Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №343/1778/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 343/1778/25

Провадження № 22-ц/4808/1074/26

Головуючий у 1 інстанції Керніцький І. І.

Суддя-доповідач Луганська

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Луганської В.М.

суддів – Девляшевського В.А., Мальцевої Є.Є.,

за участю секретаря – Гудяк Х.М.

учасники справи

позивач – ОСОБА_1

відповідач – Акціонерне товариство «Укрнафта»

третя особа, що не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Івано-Франківського апеляційного суду

апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрнафта»

на рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 17 квітня 2026 року, ухвалене судом у складі судді Керніцького І.І.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрнафта», третя особа: ОСОБА_2 про визнання дій роботодавця незаконними, зобов`язання виконати судове рішення, стягнення різниці в заробітній платі за весь період,

в с т а н о в и в:

У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеними вимогами, в обґрунтування яких зазначив, що рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 29 липня 2024 року у справі № 343/3051/23 його було поновлено на посаді та стягнуто на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Однак, незважаючи на набрання законної сили судовим рішенням роботодавець не виконав рішення суду в повному обсязі.

29.07.2024 НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» наказом № 957-к було поновлено ОСОБА_1 на посаді майстра з ремонту устаткування прокатно-ремонтного цеху електрообладнання та електрозабезпечення НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ» Укрнафта». У трудовій книжці відповідачем було зроблено запис такого змісту: «Запис за №12 недійсний. Поновити на попередній роботі».

Вважає, що такий запис зроблений неправильно, що спричинило низку порушень його прав та законних інтересів. Запис у трудовій книжці про його поновлення на посаді не відповідає вимогам Інструкції №58 про порядок ведення трудових книжок (наказ Мінпраці від 29.07.1993 № 58), та вимог КЗпП України

Позивач зазначив, що після поновлення на роботі, його трудові умови погіршились.

Відповідно до наказу НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» №1337-к від 14 липня 2020 року посаду майстра з ремонту устаткування прокатно-ремонтного цеху електрообладнання та електрозабезпечення було виключено зі штатного розпису з 20.10.2020 року на підставі «оптимізації структури та підвищення ефективності виробництва».

Проте, згідно з Переліком змін №3 до штатного розпису керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» у графі цього документа чітко зазначено вакансію за посадою «майстер з ремонту устаткування». Це свідчить про наявність посади у штатному розписі після її скорочення, що спростовує об`єктивність та необхідність скорочення як підстави його звільнення. Таким чином, вказані дії роботодавця носять ознаки фіктивного скорочення або зловживання правом на зміну структури штату з метою незаконного звільнення.

У ПАТ «Укрнафта» НГВУ «Долинанафтогаз» діє грейдова система оплати праці, відповідно до якої посадові оклади працівників встановлюються в межах діапазонів, затверджених схемою посадових окладів. Зокрема, згідно зі штатним розписом НГВУ «Долинанафтогаз «АТ «Укрнафта» для посади майстра з ремонту устаткування передбачено грейд МЕ, в межах якого, відповідно до схеми посадових окладів (додаток №26), посадовий оклад має становити від 25665 грн до 36365 грн.

Згідно з довідкою підприємства від 25.07.2025 року, з 01.04.2024 року йому, як майстру з ремонту устаткування, було встановлено оклад у розмірі 28289 грн. Проте підприємство не надало жодного пояснення, яким чином був визначений саме цей рівень оплати праці в межах грейду МЕ, які критерії оцінювання (досвід, кваліфікація, результати атестації тощо) були застосовані, і чому оклад не був встановлений на попередньому рівні або змінений без згоди працівника.

Вважає встановлення йому окладу у розмірі 28289 грн, без чітко визначених підстав, при наявності судового рішення про поновлення його на попередній посаді, є необґрунтованим та таким, що порушує його трудові права. Така дія роботодавця свідчить про формальне, а не фактичне поновлення на посаді в умовах, які не відповідають попереднім до незаконного звільнення.

Відповідно до рішення суду від 29.07.2024 року його було поновлено на посаді майстра з ремонту устаткування з 07.11.2023 року, отже, з цієї дати його трудові права вважаються такими, що не переривалися, а він вважався працівником підприємства на цій посаді.

Проте, наказом №83-к від 15.01.2024 працівника ОСОБА_2 , який тимчасово виконував його обов`язки після його незаконного звільнення, переведено на постійне місце роботи на цю ж посаду — майстра з ремонту устаткування у бригаду №1 з посадовим окладом 24900 грн, з фактичним початком роботи з 16.01.2024. Це означає, що після дати його поновлення, підприємство офіційно закріпило його робоче місце за іншою особою, чим порушило його права як поновленого працівника.

Позивач посилається на те, що відповідач підчас поновлення його на посаді не здійснив підвищення розміру його окладу, що є штучним обмеженням його трудових прав.

Просив суд визнати дії НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» щодо неповного виконання рішення Долинського районного суду від 29.07.2024 року незаконним та зобов`язати виконати рішення суду в повному обсязі; визнати незаконним встановлення позивачу посадового окладу в розмірі 28289 грн без належного обґрунтування; зобов`язати відповідача здійснити перерахунок посадового окладу відповідно до підвищень, які відбулися з 06.11. 2023 по 01.08 2025; стягнути з відповідача різницю в заробітній платі за час вимушеного прогулу та період після поновлення; визнати незаконним наказ №83-к від15.01.2024 в частині переведення ОСОБА_2 на посаду майстра з ремонту устаткування на постійній основі.

Рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 17 квітня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Суд визнав дії АТ «Укрнафта» в особі НГВУ «Долинанафтогаз» щодо неповного виконання рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 29.07.2024 року справа № 343/3051/23 незаконним та зобов`язав АТ «Укрнафта» в особі НГВУ «Долинанафтогаз» виконати рішення суду в повному обсязі;

визнав незаконним встановлення ОСОБА_1 посадового окладу в розмірі 28289 грн без належного обґрунтування;

зобов`язав АТ «Укрнафта» в особі НГВУ «Долинанафтогаз» здійснити перерахунок посадового окладу ОСОБА_1 відповідно до підвищень, які відбулися з 06.11. 2023 року по 01.08 2025 рік;

стягнув з АТ «Укрнафта» в особі НГВУ «Долинанафтогаз» на користь ОСОБА_1 різницю в заробітній платі за час вимушеного прогулу та період після поновлення, а саме: з 01.04.2025 по 07.04.2026 року, в сумі 58 242, 90 грн;

визнав незаконним наказ № 83-к від 15.01.2024 в частині переведення ОСОБА_2 на посаду майстра з ремонту устаткування на постійній основі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, АТ «Укрнафта» звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 17 квітня 2026 року, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції, здійснюючи розгляд справи по суті, не дослідив докази у справі, що підтверджується протоколами судового засідання від 18.03.2026 року, від 08.04.2026 року, від 16.04.2026 року, що є порушенням ч. 1 ст. 229 ЦПК України.

Посилається на те, що судом не встановлено, які саме дії (умисні чи з необережності) вчинено відповідачем щодо неповного виконання рішення Долинського районного суду від 29.07.2024 року у справі № 343/3051/23. Суд залишив поза увагою, що на момент подання вказаної позовної заяви рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області 29 липня 2024 року у справі № 343/3051/23 виконано повністю,що підтверджується письмовими доказами.

Питання відповідності чи невідповідності здійсненого запису № 13 в трудовій книжці серії НОМЕР_1 до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, не був предметом позову, а відповідно і не може бути предметом надання оцінки судом.

Зазначає, що у мотивувальній частині оскаржуваного рішення суд першої інстанції не навів належного обґрунтування висновку про незаконність встановлення позивачу посадового окладу у розмірі 28289 грн. Зокрема, суд не зазначив, якими нормами матеріального права передбачено незаконність встановлення такого посадового окладу, не навів мотивів, з яких дійшов такого висновку.

Посадовий оклад позивача за період з 06.11.2023 року по 01.08.2025 року формувався в межах Схеми посадових окладів у відповідності до грейду посади в таких розмірах: 06.11.2023 року (початок періоду визначений позивачем в позовній вимозі) оклад становив – 28289,00 грн; 01.12.2024 року – 29703,00 грн; 01.04.2025 року – 31189,00 грн; 01.08.2025 року (кінець періоду визначений позивачем в позовній вимозі) оклад становив – 31189,00 грн.

Колективним договором ПАТ «Укрнафта» визначено: 2.2.1. Оплата праці працівників Товариства здійснюється за почасовою формою оплати праці та грейдовою і тарифною системами оплати праці, які забезпечують високу організованість, якість і ефективність праці. (Доп.№92).

Оплата праці працівників Товариства проводиться у вигляді: а) посадових окладів (тарифних ставок); б) доплат та надбавок; в) премій та інших компенсаційних і заохочувальних виплат.

Рівень оплати праці керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців (за виключенням непромислової групи (Доп.№127)) Товариства визначається грейдами їх посад.

Грейд – це група посад, які мають для Товариства приблизно однакову цінність. Грейд посади – це її позиційний рівень у рамках діючої у Товаристві системи грейдів (Додаток №2а). 2.2.9. Формування Схеми посадових окладів відповідно до грейдів посад керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців (Додаток №2б) здійснюється із дотриманням принципів внутрішньої та зовнішньої справедливості, тобто на базі діючої у Товаристві системи грейдів та із врахуванням щорічних результатів оглядів заробітних плат аналогічних робіт на зовнішньому ринку праці. (Доп.№127).

Відповідно до додатку №2б, по рівню грейду МЕ/E3 визначено категорію оплати А (грейд посади позивача) від 25 665 грн до 36 365 грн, в межах якого сформовано оклад позивача.

Питання стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу вирішено судом за результатами розгляду цивільної справи № 343/3051/23 у рішенні від 29.07.2024 року.

Позивач у позовній заяві не заявляв вимог про стягнення різниці в заробітній платі за період з 01.04.2025 року по 07.04.2026 року, а також не визначав до стягнення суму 58 242,90 грн. Вважає, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, чим порушив принцип диспозитивності цивільного судочинства.

Суму в розмірі 58242,90 грн суд першої інстанції розрахував як різницю між окладом третьої особи - ОСОБА_2 і окладом позивача - ОСОБА_1 , проте жодною нормою чинного трудового законодавства не передбачено визначення чи встановлення окладу одного працівника в залежності від окладу іншого працівника.

Крім того, скаржник зазначив,що після поновлення на роботі і до 01.04.2025 року ОСОБА_1 фактично відпрацював лише один робочий день. Решту часу він перебував у відпустках без збереження заробітної плати, щорічних оплачуваних відпустках та на лікарняному, що підтверджується витягом із табеля обліку використання робочого часу за період з липня 2024 року по червень 2025 року.

У період з 01.04.2025 року по 31.03.2026 року ОСОБА_1 фактично відпрацював лише шість робочих днів, а саме 22–25 та 28–29 липня 2025 року. В інший час він перебував у відпустках без збереження заробітної плати та на листках тимчасової непрацездатності, що підтверджується витягом із табеля обліку використання робочого часу за період з квітня 2025 року по березень 2026 року включно.

Відсутність робочих днів у позивача за період з 01.04.2025 по 07.04.2026 року свідчить про неможливість будь-якого нарахування коштів від окладу, у зв`язку з надходженням у відпустці без збереження заробітної плати.

Скаржник посилається на те, що позов не містить жодної інформації чи доказу, що наказ № 83-к від 15.01.2024 року стосовно ОСОБА_2 порушує трудові права чи інтереси позивача.

Суд першої інстанції не звернув увагу на пропущення позивачем строків для звернення до суду, а відповідно і необхідністю застосування вимог ст. 233 КЗпП України як наслідків такого пропущення.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 15 травня 2026 року відкрито апеляційне провадження та роз`яснено позивачу право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначив, що позовні вимоги були обґрунтовані тим, що рішення Долинського районного суду від 29.07.2024 року про поновлення його на роботі виконано відповідачем не у повному обсязі, а саме: позивача поновлено не на тих умовах праці, які існували до незаконного звільнення; при поновленні встановлено занижений посадовий оклад без належного правового та документального обґрунтування; не враховано підвищення заробітної плати та зміни умов оплати праці, що відбувалися щодо аналогічної посади; відповідач фактично створив нерівні умови оплати праці для працівників аналогічної посади; відповідачем вчинено дії щодо переведення іншого працівника на посаду майстра з ремонту устаткування у період, коли рішення суду про поновлення позивача вже набрало законної сили.

Запис у трудовій книжці має бути оформлений відповідно до Інструкції №58 про порядок ведення трудових книжок (наказ Мінпраці від 29.07.1993 № 58), та вимог ст. 235 КЗпП України.

Зазначив, що доводи скаржника про відсутність будь-яких підвищень оплати праці за аналогічною посадою спростовуються наявними у справі доказами, що посадовий оклад ОСОБА_2 було збільшено з 24 900,00 грн до 35 950,00 грн, що свідчить про внесення змін до умов оплати праці за аналогічною посадою.

Вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що наказ № 83-к від 15.01.2024 року не порушує прав позивача, оскільки на момент видання зазначеного наказу між сторонами вже існував трудовий спір щодо законності звільнення ОСОБА_1 , а відповідачу було достеменно відомо про вимоги позивача щодо поновлення його на роботі. При цьому наказом № 83-к іншого працівника було переведено саме на посаду майстра з ремонту устаткування, яка безпосередньо є предметом цього трудового спору.

У судовому засіданні представник АТ «Укрнафта» Малета А.І. підтримав апеляційну скаргу в межах її доводів.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник Коваленко О.В. проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

У судовому засіданні третя особа ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції не погодився з твердженнями сторони відповідача про те, що на момент подання позивачем цієї позовної заяви рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області 29 липня 2024 року у справі № 343/3051/23 щодо позивача виконано повністю.

Суд дійшов висновку, що запис за № 13 в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 зроблено у невідповідності до Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерством юстиції України, Міністерства соціального захисту населення від 29 липня 1993 року № 58.

Наказом НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» №1337-к від 14 липня 2020 року виключено із штатного розпису керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців НГВУ «Долинанафтогаз» з 20.10.2020 посаду майстра з ремонту устаткування, прокатно-ремонтний цех електрообладнання та електрозабезпечення.

Згідно з переліком змін № 3 до штатного розпису керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» вказано вакансію за посадою «майстер з ремонту устаткування».

Згідно схеми посадових окладів відповідно до грейдів посад керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта», посади майстра з ремонту устаткування передбачено грейд МЕ, посадовий оклад становить від 25665 грн до 36365 грн.

В.о. начальника НГВУ «Долинанафтогаз» А.Андріївим виданий наказ № 83-к про переведення ОСОБА_2 , постійно з 16.01.2024 року на посаду майстра з ремонту устаткування, оклад 24900 грн.

Довідка НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» від 25.07.2025 свідчить, що з 01.04.2025 майстру з ремонту устаткування ОСОБА_2 було встановлено оклад у розмірі 35 950 грн., з 01.04.2025 майстру з ремонту устаткування ОСОБА_1 було встановлено оклад у розмірі 31 189 грн. Встановивши вказані обставини, суд дійшов висновку, що позивачу посадовий оклад в розмірі 28289 гривень встновлено без належного обґрунтування, тому вимоги позивача про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок посадового окладу відповідно до підвищень, які відбулися з 06.11. 2023 по 01.08 2025 року та стягнення різниці посадового окладу з 01.04.2025 по 07.04.2026, в сумі 58 242, 90 грн, визнання незаконним наказу №83-к від 15.01.2024 в частині переведення третьої особи на посаду майстра з ремонту устаткування на постійній основі є обґрунтованими

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду не відповідають встановленим по справі обставинам та вимогам закону, з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 29 липня 2024 року в цивільній справі № 343/3051/23 поновлено ОСОБА_1 на посаді майстра з ремонту устаткування прокатно-ремонтного цеху електрообладнання та електрозабезпечення НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» з 07 листопада 2023 року. Стягнуто із ПАТ «Укрнафта» в особі НГВУ «Долинанафтогаз» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07 листопада 2023 року до 26 липня 2024 року в сумі 215437, 20 грн, з утриманням з цієї суми податку та інших обов`язкових платежів відповідно до законодавства України. Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку в межах одного місяця звернуто до негайного виконання.

Наказом №957-к від 29.07.2024 року в.о. начальника НГВУ «Долинанафтогаз» А. Андріїва ОСОБА_1 поновлено з 07 листопада 2023 року на посаді майстра з ремонту устаткування прокатно-ремонтного цеху електрообладнання НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта».

В наказі зазначено, що здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток в розмірі одного місяці, скасованоп.6 наказу №197 від15 вересн я2023року.

29.07.2024 року в трудовій книжці ОСОБА_1 зроблено запис № 13 «Запис за № 12 недійсний. Поновлений на попередній роботі. Нак. № 957 від 29.07.2024».

31.03.2025 року головним державним виконавцем Долинського відділу державної виконавчої служби було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №343/3051/23, виданого 26.02.2025 року Долинським районним судом про стягнення з ПАТ «Укрнафта» в особі НГВУ «Долинанафтогаз» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 07.11.2023 року по 26.07.2024 року в сумі 215437,20 грн, виконавче провадження закінчено.

Згідно постанови про закінчення виконавчого провадження від 09.05.2025 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №343/3051/23, виданого 26.02.2025 року Долинським районним судом про поновлення ОСОБА_1 на посаді майстра з ремонту устаткування прокатно-ремонтного цеху електрообладнання та електрозабезпечення НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» з 07.11.2023 року, виконавче провадження закінчено.

Згідно наказу №3067-к про переведення на іншу роботу від 27.12.2018 року, ОСОБА_1 переведено з посади майстра з монтажних та ремонтних робіт, бригада №3 на посаду майстра з ремонту устаткування, бригада №1.

З посадовою інструкцією майстра з ремонту устаткування, затвердженої в.о. начальника НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» 30.05.2019 року ОСОБА_1 був ознайомлений 30.05.2019 року.

Наказом № 83-к ОСОБА_2 переведено постійно з 16.01.2024 року на посаду майстер з ремонту устаткування, встановлено оклад 24900 грн.

Згідно колективного договору ПАТ «Укрнафта» на 2007-2008 роки з доповненнями №1-№143 рівень оплати праці керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців (за виключенням непромислової групи (Доп.№127)) Товариства визначається грейдами їх посад. Грейд – це група посад, які мають для Товариства приблизно однакову цінність. Грейд посади – це її позиційний рівень у рамках діючої у Товаристві системи грейдів (Додаток №2а).

Формування схеми посадових окладів відповідно до грейдів посад керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців (Додаток №2б) здійснюється із дотриманням принципів внутрішньої та зовнішньої справедливості, тобто на базі діючої у Товаристві системи грейдів та із врахуванням щорічних результатів оглядів заробітних плат аналогічних робіт на зовнішньому ринку праці. (Доп.№127).

Згідно штатного розпису НГВУ «Долинанафтогаз» станом на 25 липня 2025 року ОСОБА_1 займає посаду майстра з ремонту устаткування, грейд по посаді МЕ, грейд та категорія оплати МЕА.

Згідно схеми посадових окладів відповідно до грейду посад керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців ПАТ «Укрнафта», посадовий оклад за грейдом МЕ з категорією А становить від 25 665 до 36 365 грн.

Відповідно до довідки НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» про індивідуальне встановлення розміру окладу майстрів з ремонту устаткування прокатно-ремонтного цеху електрообладнання та електрозабезпечення НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» рівень грейду МЕ від 25.07.2025 року, майстру з ремонту ОСОБА_2 з 16.01.2024 року було встановлено оклад в розмірі 24900 грн, з 01.04.2024 року в розмірі 31125 грн, з 01.12.2024 року в розмірі 32681 грн, з 01.04.2025 року в розмірі 35 950 грн.

Майстру з ремонту ОСОБА_1 з 11.09.2023 року було встановлено оклад в розмірі 25711 грн, з 01.10.2023 року в розмірі 28289 грн, з 01.12.2024 року в розмірі 29 703 грн, з 01.04.2025 року в розмірі 31 189 грн.

Згідно табелю за липень 2024 р. – червень 2025 р. ОСОБА_1 мав робочі дні 29.07.2024 року, 25.06.2025 року, 26.06.2025 року, 27.06.2025 року, 30.06.2025 року, 31.06.2025 року.

Згідно наданої ПАТ «Укрнафта» на адвокатський запит N?7/12 від 02.06.2025 року, інформації станом на 07.11.2023 рік в ПРЦЕО та ЕЗ НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» налічувалось 4 одиниці посади майстра з ремонту устаткування.

ОСОБА_3 станом на 07.11.2023 рік не працював майстром бригади № НОМЕР_2 ПРЦЕО та ЕЗ.

Станом на 07.11.2023 рік ОСОБА_4 працював майстром з ремонту устаткування прокатно-ремонтного цеху електрообладнання та електрозабезпечення і в його підпорядкуванні перебувало 12 електромонтерів.

Посади майстра бригади №1 в ПРЦЕО та ЕЗ станом на 07.11.2023 року не було і на даний час немає.

Посада майстра з ремонту устаткування ПРЦЕО та ЕЗ НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта», яку обіймає ОСОБА_1 , була введена з моменту створення ПРЦЕО та ЕЗ.

Станом на 07.11.2023 року посадовий оклад ОСОБА_5 як майстра з ремонту устаткування ПРЦЕО та ЕЗ НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» становив 28289 грн і збільшився в 2025 року на 10,25 % до 31189 грн.

У розрахункових листках по заробітній платі за грудень 2024 р. ОСОБА_2 та ОСОБА_6 зазначається бригада №1, оскільки ця бригада закріплена за ОСОБА_1 , який в грудні 2024 року перебував у відпустці, і фактично бригадою керував ОСОБА_2 .

Поновлення на роботі ОСОБА_7 відбулось на підставі виконання рішення суду, яким не зобов`язувалось ПАТ «Укрнафта» надавати ОСОБА_8 виконувати обов`язки майстра іншої бригади чи отримувати згоду від ОСОБА_1 на виконання обов`язків майстра іншої бригади.

Посадові оклади працівникам встановлюються відповідно до Колективного договору ПАТ за схемою посадових окладів у відповідності до грейду посади.

Розмір заробітної плати зокрема майстрів з ремонту устаткування ПРЦЕО та ЕЗ НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» ОСОБА_2 та ОСОБА_1 встановлено на підставі штатного розпису НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» від 01.04.2025 року. Поновлення на роботі ОСОБА_1 відбулось на підставі виконання рішення суду, без зміни істотних умов праці.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Предметом позову у справі, яка переглядається, є вимоги про визнання дій роботодавця незаконними та зобов`язання виконати судове рішення в повному обсязі, стягнення різниці в заробітній платі, починаючи з дня звільнення з урахуванням усіх підвищень заробітної плати та поновлення трудових прав позивача.

Частина перша статті 235 КЗпП України передбачає, що в разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, прийняте органом, який розглядав трудовий спір, підлягає негайному виконанню (частина сьома статті 235 КЗпП України).

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов`язковості і підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно із часу його оголошення в судовому засіданні.

Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Виконання рішення вважається закінченим із моменту фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків на підставі відповідного акта органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення працівника.

Тобто, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ (розпорядження) про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника, зокрема до конкретного робочого місця.

КЗпП України не містить визначення поняття «поновлення на роботі», як і не встановлює порядку виконання відповідного рішення. Частково умови, за яких рішення суду про поновлення на роботі вважається примусово виконаним, закріплені у статті 65 Закону України «Про виконавче провадження».

За змістом статті 65 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону.

Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Поновлення на роботі також включає допущення працівника до фактичного виконання трудових обов`язків, тобто створення умов, за яких він може їх здійснювати у порядку, що мав місце до незаконного звільнення.

Отже, виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків.

При цьому, працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов`язків.

Такий висновок викладено у постановах ВерховногоСудум від 06 грудня 2018 року у справі № 465/4679/16 (провадження № 61-29024св18), від 17 червня 2020 року у справі № 521/1892/18 (провадження № 61-39740св18).

Обов`язковість рішень суду віднесена Конституцією України до основних засад судочинства, а тому, з огляду на принцип загальнообов`язковості судових рішень судові рішення, які відповідно до закону підлягають негайному виконанню, є обов`язковими для виконання, зокрема, посадовими особами, від яких залежить реалізація прав особи, підтверджених судовим рішенням.

Рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 29 липня 2024 року в цивільній справі № 343/3051/23 поновлено ОСОБА_1 на посаді майстра з ремонту устаткування прокатно-ремонтного цеху електрообладнання та електрозабезпечення НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» з 07 листопада 2023 року.

Стягнуто із ПАТ «Укрнафта» в особі НГВУ «Долинанафтогаз» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07 листопада 2023 року до 26 липня 2024 року в сумі 215437, 20 грн, з утриманням з цієї суми податку та інших обов`язкових платежів відповідно до законодавства України. Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку в межах одного місяця звернуто до негайного виконання.

Наказом №957-к від 29.07.2024 року в.о. начальника НГВУ «Долинанафтогаз» А. Андріїва ОСОБА_1 поновлено з 07 листопада 2023 року на посаді майстра з ремонту устаткування прокатно-ремонтного цеху електрообладнання НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта».

Наведене судове рішення було звернуто до примусового виконання.

Звертаючись з позовом у даній справі ОСОБА_1 вказував, що рішення про поновлення його на роботі виконано не в повному обсязі: в його трудовій книжці здійснено запис про поновлення, що не відповідає Інструкції №58 про порядок ведення трудових книжок, після його поновлення на роботі його трудові умови погіршилися, йому не запропоновано ідентичну посаду, яку він займав до звільнення, неогрунтовано встановлено оклад у розмірі 28289грн.

Частиною першою статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Згідно постанови про закінчення виконавчого провадження від 09.05.2025 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №343/3051/23, виданого 26.02.2025 року Долинським районним судом про поновлення ОСОБА_1 на посаді майстра з ремонту устаткування прокатно-ремонтного цеху електрообладнання та електрозабезпечення НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» з 07.11.2023 року, виконавче провадження закінчено.

Як вбачається із наказу №957-к від 29.07.2024 року ОСОБА_1 поновлено з 07 листопада 2023 року на посаді майстра з ремонту устаткування прокатно-ремонтного цеху електрообладнання НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта». Тобто на тій самій посаді.

Згідно табелю обліку робочого часу за липень 2024 року, вбачається, що позивача було допущено до роботи,оскільки в табелі обліку робочого часу обраховується повний робочий день.

Позивача поновлено на посаді майстра з ремонту устаткування прокатно-ремонтного цеху електрообладнання НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» з 07 листопада 2023 року з посадовим окладом 28289 грн, тобто з окладом, який був до його звільнення.

Представник відповідача при розгляді справи у суді апеляційної інстанції пояснив, що після поновлення позивача на роботі, позивач мав тільки один робочий день, а решту часу перебував у відпустках без збереження заробітної плати за його заявою, оплачуваних відпустках, тимчасової непрацездатності.

Позивач в судовому засіданні посилався на те, що його на робоче місце не допускають.

Між тим, доказів того, що відповідач чинить позивачу перешкоди у доступі до робочого місця, матеріали справи не містять.

З урахуванням викладеного, висновки суду про те, що на час подання позову позивачем відповідач рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 29 липня 2024 року в цивільній справі № 343/3051/23 виконав не в повному обсязі не відповідають встановленим по справі обставинам.

Суд першої інстанції зробив висновок, що запис в трудовій книжці позивача за №13 не відповідає Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерством юстиції України, Міністерством соціального захисту населення від 29липня1993 року №58,однак, суд не зазначив в чому полягає невідповідність запису в трудовій книжці.

Як вбачється із копії трудової книжки позивача в трудовій книжці зроблено запис №13 29.07.2024 року «Запис за№12недісним.Поновлений на попередній роботі» зазначено наказ №957к від 29.07.2024 року.

Відповідно до п.2.9 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу

роботу, про нагородження та заохочення та інші мають повністю

відповідати оригіналу наказу або розпорядження.

Запис в трудовій книжці про поновлення позивача не відповідає змісту наказу про поновлення, як передбачено Інструкцією, однак ця обставина не може вважатися не повним виконанням рішення суду про поновлення позивача на роботі.

З урахуванням вищезазначеного вимоги позивача про визнання дії АТ «Укрнафта» в особі НГВУ «Долинанафтогаз» щодо неповного виконання рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 29.07.2024 року справа № 343/3051/23 незаконним та зобов`язання відповідача виконати рішення суду в повному обсязі задоволенню не підлягають.

Стаття 94 КЗпП України закріплює, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.

Основною заробітною платою є винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника (стаття 2, 21 Закону України «Про оплату праці»).

Відповідно до ст.97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, роботодавець зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок, посадових окладів працівникам, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються роботодавцем з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Роботодавець (роботодавець - фізична особа) не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Відповіднодо ст. 6 Закону України «Прооплату праці системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників.

Тарифна система оплати праці включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів, професійні стандарти та кваліфікаційні характеристики (за відсутності професійних стандартів).

Тарифна система оплати праці використовується при розподілі робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою для формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі тарифної ставки робітника першого розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Схема посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, формується на основі:

мінімального посадового окладу (тарифної ставки), встановленого Кабінетом Міністрів України;

міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів (тарифних ставок) і тарифних коефіцієнтів.

Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам провадиться власником або органом, уповноваженим власником, згідно з професійними стандартами за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником). За відсутності професійних стандартів таке віднесення може здійснюватися згідно з кваліфікаційними характеристиками.

Колективним договором, а якщо договір не укладався - наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу, виданим після погодження з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), а в разі відсутності первинної профспілкової організації - з вільно обраними та уповноваженими представниками (представником) працівників, можуть встановлюватися інші системи оплати праці.

Згідно п.2.2 колективного договору ПАТ «Укрнафта» оплата праці працівників Товариства здійснюється за почасовою формою оплати праці та грейдовою і тарифною системами оплати праці, які забезпечують високу організованість, якість і ефективність праці. (Доп.№92).

Оплата праці працівників Товариства проводиться у вигляді: а) посадових окладів (тарифних ставок); б) доплат та надбавок; в) премій та інших компенсаційних і заохочувальних виплат.

Рівень оплати праці керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців (за виключенням непромислової групи (Доп.№127)) Товариства визначається грейдами їх посад.

Грейд – це група посад, які мають для Товариства приблизно однакову цінність. Грейд посади – це її позиційний рівень у рамках діючої у Товаристві системи грейдів (Додаток №2а).

Пунктом 2.2.9 колективного договору встановлено, що формування схеми посадових окладів відповідно до грейдів посад керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців (Додаток №2б) здійснюється із дотриманням принципів внутрішньої та зовнішньої справедливості, тобто на базі діючої у Товаристві системи грейдів та із врахуванням щорічних результатів оглядів заробітних плат аналогічних робіт на зовнішньому ринку праці. (Доп.№127).

Відповідно до додатку №2б по рівню грейду МЕ/E3 визначено категорію оплати А (грейд посади позивача) від 25 665 грн до 36 365 грн.

Судом встановлено,що позивачу з 01.10.2023 року встановлено посадовий оклад у розмірі 28289 грн.

Тобто,оклад позивачу встановлено відповідно до умов колективного договору, тому вимоги позивача про визнання незаконним встановлення йому посадового окладу в розмірі 28289 грн є необґрунтованими і висновки суду першої інстанції в цій частині не відповідають встановленим по справі обставинам.

Позивач звертаючись до суду просив суд стягнути з відповідача різницю в заробітній платі за час вимушеного прогулу та період після поновлення, посилаючись на те, що відповідач позбавив поновленого працівника підвищень, які були застосовані до інших працівників на тій самій посаді, та те, що грейдова модель оплати з регулярним переглядами окладів має застосовуватися до всіх працівників однаково.

Як зазначалося вище, рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 29 липня 2024 року в цивільній справі № 343/3051/23 поновлено ОСОБА_1 на посаді майстра з ремонту устаткування прокатно-ремонтного цеху електрообладнання та електрозабезпечення НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» з 07 листопада 2023 року та стягнуто із відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07 листопада 2023 року до 26 липня 2024 року в сумі 215437, 20 грн.

29 листпада 2024 року позивача поновлено на посаді майстра з ремонту устаткування прокатно-ремонтного цеху електрообладнання НГВУ «Долинанафтогаз» АПТ «Укрнафта» з 07 листопада 2023 року (наказ №957-к від 29.07.2024 року).

Відповідно до довідки НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» про індивідуальне встановлення розміру окладу майстрів з ремонту устаткування прокатно-ремонтного цеху електрообладнання та електрозабезпечення НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» рівень грейду МЕ від 25.07.2025 року, майстру з ремонту ОСОБА_2 з 16.01.2024 року було встановлено оклад в розмірі 24900 грн, з 01.04.2024 року в розмірі 31125 грн, з 01.12.2024 року в розмірі 32681 грн, з 01.04.2025 року в розмірі 35 950 грн.

Майстру з ремонту ОСОБА_1 з 11.09.2023 року було встановлено оклад в розмірі 25711 грн, з 01.10.2023 року в розмірі 28289 грн, з 01.12.2024 року в розмірі 29 703 грн, з 01.04.2025 року в розмірі 31 189 грн.

Дана довідка містить інформацію про встановлення окладів також майстрів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .

Колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги відповідача проте,що питання стягнення коштів за час вимушеного прогулу вирішено за результатами розгляду цивільної справи №343/3051/23. Підвищення посадових окладів іншим працівникам на цьому підприємстві за час вимушеного прогулу позивача не дає підстав для стягнення на користь позивача різниці в окладах інших працівників,оскільки за час вимушеного прогулу позивачу нараховано та виплачено не оклад за його посадою, а середній заробіток за час вимушеного прогулу, який визначається відповідно до ст.27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченим порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08лютого 1995 року №100.

Що стосується вимог позивач про стягнення різниці в заробітній платі після поновлення на роботі, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно довідки НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» про індивідуальне встановлення розміру окладу майстрів з ремонту устаткування прокатно-ремонтного цеху електрообладнання та електрозабезпечення НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» рівень грейду МЕ від 25.07.2025 року, вбачається,що майстрам з ремонту Рівень грейду- МЕ - ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у період з 11.09.2023 року по 01.04.2025 року підвищувався оклад, і усіх майстрів розмір окладу різний.

Згідно штатного розпису (витяг) НУ «Долинанафтогаз» АТ «Укрнафта» станом на 25 липня 2025 року в бригаді №1 з обслуговування і ППР ел. устаткування на об`єктах видобутку є дві посади майстра з ремонту устаткування, які займають ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Посилання ОСОБА_1 , що саме ОСОБА_2 займає його посаду спростовується матеріалами справи.

З урахуванням зазначеного, вимоги позивача про стягнення різниці заробітної плати після поновлення його на роботі, саме як різниці між посадовими окладами позивача та ОСОБА_2 не ґрунтуються на вимогах закону, тому відсутні підстави для їх задоволення, висновки суду в цій частині не відповідають вимогам закону.

Під час розгляду справи як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції позивач не довів, що наказ №83-к від 15 січня 2024 року про переведення ОСОБА_2 на посаду майстра з ремонту устаткування в прокатно-ремонтний цех електрообладнання та електрозабезпечення з 16 січня 2024 року порушує права позивача,тому висновок суду першої інстанції про визнання цього наказу незаконним не відповідає вимогам закону і вимоги апеляційної скарги є слушними.

Що стосується доводів апеляційної скарги про пропущення строків звернення до суду, колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Позивач звертаючись до суду, позовні вимоги обґрунтовував тим, що рішення суду про його поновлення на роботі не виконано в повному обсязі.

Затримка виконання рішення суду про поновлення на роботі є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення. Тому позивач не пропустив строк зверення до суду з вимогами про визнання дій відповідача щодо неповного виконання рішення Долинського районного суду від 29.07.2024 року незаконним та зобов`язання виконати рішення у повному обсязі.

Апеляційний суд враховує, що рішенням Конституційного Суду № 1-р/2025 від 11 грудня 2025 року частину першу статті 233 КЗпП України визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Позивачем не пропущено строк звернення до суду з вимогами щодо перерахунку посадового окладу та стягнення різниці в заробітній платі.

Колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про визнання наказу №83-к від15 січня 2021 року про переведення ОСОБА_2 на посаду майстра з ремонту устаткування, однак вказані вимоги позивач не підлягають задоволенню за необґрунтованістю заявлених вимог.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки, суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга АТ «Укрнафта» підлягає задоволенню. Рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 17 квітня 2026 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрнафта» .

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 384, ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрнафта» задовольнити.

Рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 17 квітня 2026 року скасувати, ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрнафта» відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 17 липня 2026 року.

Головуючий В.М. Луганська

Судді: В.А. Девляшевський

Є.Є. Мальцева