Рішення від 16 липня 2026 р. у справі №481/603/26 — Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 481/603/26

Провадж.№ 2/481/548/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

17 липня 2026 року м. Новий Буг

Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючої по справі судді – Васильченко-Дриги Н.О.,

за участю секретаря – Войцеховської О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Новобузького районного суду Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 в системі "Електронний суд" звернулася до Новобузького районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_3 , про розірвання шлюбу, укладеного 18 грудня 2024 року та зареєстрованого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за актовим записом №1919. Стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати та витрати на правову допомогу.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 18.12.2024 року між сторонами було зареєстровано шлюб. Від даного шлюбу мають неповнолітню дитину – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя у позивача з відповідачем не склалося. Намагалися зберегти сім`ю, проте переконалися, що є зовсім різними людьми, і тому, в їхніх інтересах та в інтересах дитини, вирішили припинити фактичні шлюбні відносини. Проживаючи віддалено більше року, зрозуміли, що стали зовсім чужими людьми та шлюбні стосунки між ними припинилися. Втратили повагу один до одного та взаємне почуття любові. Позивач з відповідачем вже не проживають однією сім`єю, не ведуть спільного господарства, не підтримують сімейні відносини як подружжя, подальше спільне життя із збереженням шлюбу буде суперечити інтересам кожного з них.

Представник позивача ОСОБА_1 та позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились, подали заяву про розгляд справи у їх відсутність, із зазначенням про підтримання позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи та/або про розгляд справи за його відсутності на адресу суду не надходило, про причини неявки суду не повідомив.

У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явились, а відтак, відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В судовому засіданні встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 18 грудня 2024 року, який зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за актовим записом №1919.

Згідно з ч.ч. 2,4 ст.3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Стаття 24 СК України визначає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно із ст.112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що розлад у сім`ї є стійким, сторони спільного господарства не ведуть, подружніх стосунків не підтримують.

Також, судом встановлено, що від спільного проживання сторони мають неповнолітню дитину – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження копія якого наявна в матеріалах справи.

Як встановлено судом, спору між сторонами про поділ майна та місце проживання дитини на час розгляду цієї справи немає.

Аналізуючи наведені докази, встановивши дійсні мотиви розірвання шлюбу та з`ясувавши фактичні взаємини подружжя, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим і недоцільним, суперечило б інтересам сторін, а тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню, внаслідок чого шлюб між сторонами слід розірвати.

Представником позивачем заявлено вимогу про компенсацію понесених позивачем витрат на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Відповідно до частин першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої - третьої статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду: копію договору про надання правової допомоги та представництва №61 від 04.05.2026 року та копію додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги та представництва №61 від 04.05.2026 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Проте, позивачем не долучено до матеріалів справи ні детального опису робіт, ані акту наданих послуг, проте представник позивача участі в судовому засіданні не приймала.

Враховуючи наведене, позивачем не доведено наявність понесених витрат на правничу допомогу в межах справи за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про розірвання шлюбу, а тому в задоволенні вимоги про стягнення з ОСОБА_3 на користь позивача судових витрат, пов`язаних з розглядом справи на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. слід відмовити.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору ухвалою суду від 05.06.2026 року, на підставі статті 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Керуючись, ст.ст. 24, 105, 110, 112 СК України, ст. 4, 7, 12, 13, 81, 89, 141, 247, 258- 259, 263-265, 273, 281 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про розірвання шлюбу - задовольнити частково.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зареєстрований 18 грудня 2024 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за актовим записом №1919, розірвати.

Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_2 шлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави (в особі Державної судової адміністрації України) судовий збір у розмірі 1331,20 грн. (тисяча триста тридцять один 20 коп.).

У задоволенні іншої частини позовних вимог, відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, при поданні відповідачем письмової заяви про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив на підставі заяви відповідача, яка відповідає вимогам, визначеним в ст. 285 ЦПК України, поданої протягом 30 днів з дня його проголошення чи в разі поновлення пропущеного з поважних причин процесуального строку.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення, а вразі проголошення лише вступної та резолютивної частин або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Наталя ВАСИЛЬЧЕНКО-ДРИГА