Рішення від 16 липня 2026 р. у справі №947/43740/25 — Доманівський районний суд Миколаївської області

Доманівський районний суд Миколаївської області

вул.Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400

e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua

Справа № 947/43740/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17.07.2026смт. Доманівка

Суддя Доманівського районного суду Миколаївської області у складі:

головуючої судді Кривенко О.В.,

за участю секретаря судового засідання Маташнюк О.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача Святішенко О.В. ( в режимі ВКЗ),

представника третьої особи Гуровської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданої від його імені -адвокатом Святішенко Олександрою Вікторівною до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог — служба у справах дітей Доманівської селищної ради, (орган опіки та піклування Доманівської селищної ради) про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , через представника адвоката Святішенко О.В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення її батьківських прав відносно дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 з 12 жовтня 2010 перебував у шлюбі з ОСОБА_2 . У шлюбі народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

22 листопада 2019 року рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано, а діти залишилися проживати з батьком.

17.12.2019 року судовим наказом Доманівського районного суду Миколаївської області було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/2 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 26.11.2019 року і до досягнення дітьми повноліття.

18 грудня 2019 року головний державний виконавець Доманівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Войтович Т.В. було відкрито виконавче провадження № 60902457.

17 січня 2020 року головним державним виконавцем Доманівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Войтович Т.В. було винесено постанову про передачу виконавчого провадження до другого Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 надала до відділу заяву про фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 .

25 жовтня 2021 року рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області було визначене місце проживання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживаючого та зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 .

Протягом 6 років, відповідач жодного разу не сплатила аліменти на утримання дітей та не приймала участі у їх вихованні.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів Київського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), станом на 10.11.2025 року у ОСОБА_2 заборгованість складає 435 776,50 грн.

З 2019 року і на теперішній час ОСОБА_1 самостійно виховує дітей, забезпечує дівчатам повний гармонійний розумовий, фізичний, моральний та духовний розвиток, а також забезпечує рівень життя, який необхідний для такого розвитку.

ОСОБА_3 навчається в 9-А класі ліцею «Перспектива» Доманівської селищної ради Миколаївської області, ОСОБА_4 навчається в 4 класі ліцею «Перспектива» Доманівської селищної ради Миколаївської області, ОСОБА_5 навчається в 4 класі ліцею «Перспектива» Доманівської селищної ради Миколаївської області.

Вихованням дітей займається батько ОСОБА_1 та бабуся ОСОБА_6 . Матір дівчинки ОСОБА_2 не цікавиться навчанням дитини і в навчальному закладі жодного разу не була.

Отже, ОСОБА_2 , після розірвання шлюбу з ОСОБА_1 , подальшою долею доньок не цікавилась.

ОСОБА_2 з 2019 року не піклується про фізичний і духовний розвиток своїх дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя. Відповідач не забезпечує дітей необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання.

ОСОБА_2 зовсім не спілкується з дітьми, навіть не поздоровляє зі святами шляхом надсилання смс повідомлення.

Відповідач не виявляє інтересу до внутрішнього світу доньок, не створює умов для отримання дітьми освіти.

Все це вказує на свідоме нехтування ОСОБА_2 своїх батьківських обов`язків.

ОСОБА_1 разом з дітьми проживають за адресою: АДРЕСА_3 , будинок на праві власності належить ОСОБА_1 , на підставі договору дарування житлового будинку від 08 травня 2015 року.

ОСОБА_1 офіційно працевлаштований в фермерському господарстві «ДІОНА-Я» на посаді тракторист-машиніст і тому має матеріальну можливість утримувати своїх дітей та забезпечувати їм найкращий розвиток.

Зважаючи на викладене, позивач просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Окрім того, просить стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою суду від 25.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

07 квітня 2026 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник — адвокат Святішенко О.В. яка діє на підставі ордера на надання правничої (правової) допомоги позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно дочок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Пояснили суду, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків, самоусунулася від участі у вихованні та утриманні дітей.

Відповідач ОСОБА_2 у жодне судове засідання не з`явилялася, причини неявки суду не повідомила, заяву про розгляд справи без її участі суду не надавала, про час та місце розгляду справи належним чином була повідомлена, відзив не надала.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_7 у судовому засіданні не заперечували проти проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Враховуючи наявність усіх умов, передбачених ст.280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Представник третьої особи – органу опіки та піклування Доманівської селищної ради Миколаївської області Гуровська Л.В. вважає, що в інтерсах дітей доцільно позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її дочок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підтримала висновок органу опіки та піклування.Посянила, що відповідача було попереджено про наслідки ухилення від виконання батьківських обов`язків, але з її відповіді по телефону стало зрозуміло, що їй не цікаве подальше рішення суду. Після надходження справи до суду 30.01.2026 року, ставлення до дітей не змінилось та відповідач не вживала заходів щоб почати спілкуватись з дітьми та надати допомогу по їх забезпеченню.

Судом заслухано думку дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , в присутності психолога ОСОБА_8 , які пояснили, що лише батько опікується ними, займається їхнім вихованням, доглядом, купує одяг та все необхідне. Відповідач жодного разу не проявила до них інтересу, ні в чому їм не допомагала, навіть не вітала зі святами, не надсилала подарунків, не бажала спілкуватись навіть по телефону.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що є сестрою позивача, тому їй добре відомо про те, що лише батько ОСОБА_1 займається вихованням та доглядом доньок, відповідач жодного разу не з`явилась до дітей, самоусунулась від їх навчання та виховання.

Заслухавши думку представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Сторони є батьками неповнолітніх дочок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 .

Рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 22.11.2019 розірвано шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 12 жовтня 2010 відділом реєстрації актів цивільного стану Доманівського РУЮ Миколаївської області.

Заочним рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 25 жовтня 2021 визначено місце проживання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживаючого та зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 .

Згідно довідки виданої Центром надання адміністративних послуг Доманівської селищної ради Вознесенського району. Миколаївської області від 31.10.2025 гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 про те, що згідно Реєстру Територіальної громади він зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 .

Згідно Реєстру Територіальної громади за даною адресою до складу сім`ї / зареєстрованих входять: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_7 .

18 грудня 2019 головним державним виконавцем Доманівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Войтович Т.В. було відкрито виконавче провадження № 60902457 на підставі судового наказу №475/1382/19 виданого Доманівським районним судом Миколаївської області 17.12.2019 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочок " ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/2 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 26.11.2019 року і до досягнення дітьми повноліття.

17 січня 2020 року головним державним виконавцем Доманівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Войтович Т.В. було винесено постанову про передачу виконавчого провадження до другого Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 надала до відділу заяву про фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 .

Згідно з розрахунку заборгованості виданої Київським ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), станом на 10.11.2025 року у ОСОБА_2 заборгованість складає 435 776,50 грн.

Відповідно до довідки № 204 від 03.11.2025 року, що видана ліцеєм «Перспектива» Доманівської селищної ради Миколаївської області зазначено, що ОСОБА_3 навчається в 9-А класі ліцею «Перспектива» Доманівської селищної ради Миколаївської області.

Відповідно інформації класного керівника ОСОБА_10 вихованням учениці займається батько ОСОБА_1 та бабуся ОСОБА_6 . Матір дівчинки ОСОБА_2 не цікавиться навчанням дитини і в навчальному закладі жодного разу не була.

Відповідно до довідки № 205 від 03.11.2025 року, що видана ліцеєм «Перспектива» Доманівської селищної ради Миколаївської області зазначено, що ОСОБА_4 навчається в 4 класі ліцею «Перспектива» Доманівської селищної ради Миколаївської області.

Відповідно інформації класного керівника ОСОБА_11 вихованням учениці займається батько ОСОБА_1 та бабуся ОСОБА_6 . Матір дівчинки ОСОБА_2 не цікавиться навчанням дитини і в навчальному закладі жодного разу не була.

Відповідно до довідки № 206 від 03.11.2025 року, що видана ліцеєм «Перспектива» Доманівської селищної ради Миколаївської області зазначено, що ОСОБА_5 навчається в 4 класі ліцею «Перспектива» Доманівської селищної ради Миколаївської області.

Відповідно інформації класного керівника ОСОБА_11 вихованням учениці займається батько ОСОБА_1 та бабуся ОСОБА_6 . Матір дівчинки ОСОБА_2 не цікавиться навчанням дитини і в навчальному закладі жодного разу не була.

Згідно з ч. 4 ст. 19 СК України, участь органу опіки та піклування при розгляді справ щодо позбавлення батьківських справ є обов`язковою.

Відповідно до положень ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає до суду письмовий висновок щодо вирішення спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

В матеріалах цивільної справи міститься висновок органу опіки та піклування Доманівської селищної ради від 24.03.2026року щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_8 відносно її дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , З висновкувбачається, ОСОБА_1 , , перебував у шлюбі з ОСОБА_2 . У шлюбі народилося троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Діти зареєстровані та фактично проживають за адресою: АДРЕСА_3 разом з батьком та бабусею.

З`ясовано, що у квітні 2019 року мати дітей - ОСОБА_2 виїхала із селища Доманівка до міста Одеса, де почала проживати з іншим чоловіком, з яким має спільну дитину. Шлюб між батьками було розірвано у листопаді 2019 року. У 2022 році органом опіки та піклування вже розглядалося питання щодо визначення місця проживання дітей, за результатами чого місце проживання дітей було визначено разом із батьком.

З метою підготовки висновку службою у справах дітей проведено бесіду з батьком та малолітніми дітьми. У ході бесіди встановлено, що діти не підтримують спілкування з матір`ю приблизно з п`ятирічного віку. З 2019 року мати не відвідує дітей, не вітає їх із днями народження, не дарує подарунків, не утримує їх, не цікавиться їх життям та не підтримує з ними жодного зв`язку. Діти повідомили, що їхня мати проживає у місті Одеса, має іншу сім`ю. Вони не бажають підтримувати з нею спілкування та не заперечують проти звернення батька до суду щодо позбавлення її батьківських прав. Батько належним чином піклується про дітей, забезпечує їхні потреби, приділяє увагу вихованню та

розвитку.

Актом обстеження щодо виявлення проживаючих в будинку за адресою АДРЕСА_3 , складеного депутатом Доманівської селищної ради округу №2 Денищик Наталією Іванівною , в присутності жителів смт Доманівка ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , в якому зазначено, що за АДРЕСА_3 зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_14 та ОСОБА_5 .

Позивач є власником на підставі договору дарування житлового будинку, серії №485, виданий 08.05.2015 р. приватним нотаріусом Доманівського районного нотаріального округу Миколаївської області Лаціновською С.М., копія якого знаходиться в матеріалах справи, що також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.05.2015 р. №9603272.

З даного реєстру вбачається, що житловий будинок, що по АДРЕСА_4 , має загальну площу 135,8 кв.м, в тому числі 85,7 кв.м – жила площа.

Також позивач ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 28.10.2015 р. має земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0706 га за адресою АДРЕСА_4 , кадастровий номер 4822755100:14:083:0001, що також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права та їх обтяжень від 28.10.2015 р.

Згідно копії наказу №6 від 30 жовтня 2025 ОСОБА_1 прийнятий на роботу 01 листопада 2025 на посаду тракторист-машиніст в фермерське господарство «ДІОНА-Я», що також підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_4 .

До кримінальної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 не притягувалася, що підтверджується витягом з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості».

Таким чином викладені у позовній заяві обставини знайшли своє підтвердження іншими матеріалами справи.

Частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачає, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до п. п. 2, 3 ст. 150 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про стан здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також забезпечити здобуття дитиною певної середньої освіти.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

Згідно із ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного Кодексу України, батьки можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо буде встановлено, що вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст. 165 СК України правом на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно зі ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Відповідно до положень статті 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав: 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; 2) перестає бути законним представником дитини; 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; 4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Однак, при розгляді справи суд не вирішує питання стосовно стягнення аліментів, оскільки вже розглянуто дане питання.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд бере до уваги надані позивачем докази щодо ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків протягом тривалого строку.

Верховний Суд у постанові від 15.05.2019 (справа №490/10338/15-ц) вказав, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

За змістом положень частин 7, 8 статті 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007р. №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківський прав» зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є, з одного боку, засобом захисту прав дитини, а з другого - заходом впливу на батьків, які неналежним чином виконують свої батьківські обов`язки стосовно дитини. Позбавлення батьківських прав можливе виключно на підставі рішення суду.

При цьому, суд вважає за необхідне пояснити відповідачеві, що згідно ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини. При вирішенні справи про поновлення батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги думку другого з батьків, інших осіб, з ким проживає дитина.

Поновлення батьківських прав і повернення дитини батькам допускається тільки в тому випадку, якщо це відповідає інтересам дитини. Якщо поновлення в батьківських правах суперечить інтересам дитини, то суд має право з урахуванням думки дитини відмовити в задоволенні позову батьків про поновлення в батьківських правах.

За загальним правилом (ч.1 ст.13 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках і, відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ (далі - Конвенція про права дитини) держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Також Європейський Суд в своїй прецедентній практиці виробив дві умови, які необхідно враховувати при визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 згадуваного вище рішення у справі «Мамчур проти України»).

Таким чином, оцінка найкращих інтересів дитини повинна здійснюватися з врахування усіх вищенаведених елементів з оцінкою значимості кожного з них в порівнянні з іншими.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню та утриманню її неповнолітніх дочок.

Відповідачка ОСОБА_2 самоусунулася від виконання свого батьківського обов`язку щодо виховання їхніх дочок , оскільки зовсім не цікавиться ним, не допомагає донькам фінансово, не сплачує аліменти, не піклується про їх фізичний і духовний розвиток, місце проживання дітей визначено рішенням суду з батьком ОСОБА_1 .

Даних на спростування тверджень позивача матеріали справи не містять, відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання на розгляд справи по суті не з`явилася, не висловила наміру в подальшому спілкуватися з дітьми та ними опікуватися, відтак позовні вимоги підлягають до задоволення.

Суд вважає за необхідне роз`яснити відповідачу ОСОБА_2 положення статті 169 Сімейного кодексу України про те, що вона має право на звернення до суду із позовом про поновлення батьківських прав після усунення умов, які стали підставою для позбавлення її батьківських прав.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає до стягнення в користь позивача понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 1211, 20 грн.

На підставі ст.ст. 164,165,180-183 СК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , поданої від його імені -адвокатом Святішенко Олександрою Вікторівною до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог — служба у справах дітей Доманівської селищної ради, (орган опіки та піклування Доманівської селищної ради) про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ) батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІПН НОМЕР_5 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_6 понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення суду після набрання ним законної сили направити до Вознесенського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) .

Суддя Доманівського районного суду Миколаївської області О. В. Кривенко