Вирок від 15 липня 2026 р. у справі №127/8965/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/8965/26

Провадження № 1-кп/127/227/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2026 місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене 07 січня 2026 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026020010000032 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Якушинці Вінницького району Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , неодруженого, військовослужбовця, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Старший солдат ОСОБА_4 , проходячи військову службу на посаді стрільця 1 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , у порушення вимог ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. 10.1 Правил дорожнього руху вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, 07 січня 2026 року, близько 21 години 20 хвилин, водій старший солдат ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_3 , обіймаючи посаду стрільця 1 відділення охорони взводу, керуючи технічно-справним автомобілем марки «Кіа», моделі «Rio» державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині вулиці Хмельницьке шосе в місті Вінниці, в напрямку до села Зарванці Вінницького району Вінницької області, в районі будинку № 114, в порушення вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, по якому зліва-направо по ходу руху останнього, переходив проїзну частину пішохід ОСОБА_7 , не надав переваги для руху останньому, не вжив своєчасних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним транспортного засобу в момент об`єктивного виникнення небезпеки для руху, хоча повинен був і мав технічну можливість це зробити, у зв`язку із чим, з необережності, допустив наїзд на останнього.

У цей же час, можливість попередження зіткнення у старшого солдата ОСОБА_4 , який здійснював керування технічно-справним автомобілем марки «Кіа», моделі «Rio» державний номерний знак НОМЕР_1 , з технічної точки зору забезпечувалась відповідністю його дій вимогам п. 18.1 Правил дорожнього руху, для виконання яких у останнього були відсутні будь-які перешкоди технічного характеру.

У результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_7 був госпіталізований до КНП «ВМКЛ ШМД» м. Вінниці, де від отриманих травм помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Внаслідок даної пригоди ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді: «Сполучна травма тіла. Важка відкрита черепно мозкова травма. Забій головного мозку важкого ступеня з просякненням. Перелом склепіння черепа з переходом на основу черепа. Перелом кісток носа. Перелом усіх стінок правої верхньощелепної пазухи. Перелом велично-орбітального комплексу справа. Перелом величної дуги справа. Перелом усіх стінок правої орбіти. Множинні забиті рани обличчя. Закрита травма грудної клітки. Контузій легень. Пневмоторакс справа. Забійні рани ділянки обох колінних суглобів. Посттравматичний гнійний менінгоенцефаліт. Гематосинус. Вентилятор-асоційована двобічна нижньочасткова пневмонія. Набряк та дислокація головного мозку. Набряк легень. Ендогенна інтоксикація. Гостра серцево-судинна та гостра дихальна недостатність». Виявлена сполучна травма тіла у трупа ОСОБА_7 , утворилась в короткий проміжок часу при комбінованій динамічній (удар) та при статичній (стискання) дії тупих твердих жорсткої конструкції предметів з різною величиною потужності їх впливу, як з обмеженою (вузькою), так і з переважаючою (широкою) контактуючими поверхнями, тобто при умові дорожньо-транспортній пригоді, що мала місце - 07.01.2026р., невиключно внаслідок первинного удару транспортного засобу в праву частину тіла пішохода та згідно п.2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечне для життя. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_7 встановлено що смерть настала від вищевказаної у п.«2» сполучної травми тіла, що ускладнилась набряком та дислокацією головного, а також ендогенною інтоксикацією. Між сполучною травмою тіла, що ускладнилась набряком та дислокацією головного, а також ендогенною інтоксикацією, є причинний зв`язок.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, щиро розкаявся та суду пояснив, що 07.01.2026 року близько 22:00 год. він рухався в с. Зарванці автомобілем «Кіа Rio» по вул. Хмельницьке шосе. Рух транспортним засобом здійснював у лівій крайній смузі для руху транспортних засобів. В цей час на дворі були погані погодні умови, арка автомобіля та дорожні знаки перешкоджали його огляду проїзної частини дороги. При цьому швидкість руху автомобіля до безпечної ОСОБА_4 не зменшив, хоча мав це зробити.

В цей час на нерегульованому пішохідному переході, який освічується, знаходився пішохід, який проходив дорогу із ліва на право по відношенні до ОСОБА_4 . Не побачивши пішохода, ОСОБА_4 здійснив на нього наїзд. Лише після вчиненого наїзду він почав зменшувати швидкість авто. Після ДТП обвинувачений вжив всіх заходів для надання потерпілому першої медичної допомоги, викликав швидку медичну допомогу. Також ОСОБА_4 навідувався у лікарню до потерпілого, оплачував ліки. Однак згодом пішохід ОСОБА_7 помер. ОСОБА_4 оплатив у повній мірі похоронний процес. В загальному, обвинуваченим було сплачено потерпілому 90000 гривень, які складаються із 70000,00 гривень на похорон та 20000, 00 до вказаного на ліки. Моральну шкоду не відшкодовував.

Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні повідомив, що 07.01.2026 року його брат ОСОБА_7 перебував на роботі та ввечері вони мали зустрітися, аби разом пограти у комп`ютер. Потерпілому відомо, що його брат завершував роботу об 21:00 год., після чого йде до дому. Близько 21:30 год. ОСОБА_6 почав телефонувати до свого брата, однак останній не брав слухавку. Об 22:00 год. ОСОБА_6 зателефонував до брата, проте слухавку взяла його дівчина та розповіла, що сталося ДТП. Матеріальна шкода йому була відшкодована (витрати на ліки та потім на похорон), а моральну ніхто не пропонував та не відшкодовував. Потерпілому не було відомо право заявити вимогу про стягнення із обвинуваченого на його користь моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення правопорушення.

Просив призначити ОСОБА_4 покарання від трьох до п`яти років реального позбавлення волі.

З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що 07.01.2026 року в ЄРДР зареєстровано відомості, згідно з якими 07.01.2026 близько 21 год. 20 хв. водій ОСОБА_4 , військовослужбовець ІНФОРМАЦІЯ_5 , старший солдат, перебуває на посаді стрільця, керуючи автомобілем «Кіа Rio» д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Хмельницьке шосе в напрямку с. Зарванці, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , який перетинав проїзну частину зліва направо походу руху автомобіля, по розмітці не регульованого пішохідного переходу. В наслідок ДТП пішохід ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження.

Постановою слідчого від 07.01.2026 року автомобіль «Кіа Rio», державний номерний знак НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та поміщено на спеціальний майданчик ГУНП у Вінницькій області що за адресою: м. Вінниця вул. Г. Арабея 17, Ботанічна 30/32.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 13.01.2026 року на вищевказаний речовий доказ накладено арешт.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/102-26/994-ІТ від 23.02.2026 року, на момент огляду робоча гальмова система та система рульового керування автомобіля Кіа Rio (номерний знак НОМЕР_5 ) знаходяться у працездатному стані.

У деталях та вузлах системи рульового керування та робочої гальмової системи автомобіля Кіа Rio (номерний знак НОМЕР_1 ), на момент огляду експлуатаційних несправностей, які б виникнули до ДТП та могли впливати на можливий некерований рух чи керованість даного автомобіля до початку розвитку події ДТП не виявлено.

Оскільки під час огляду у вузлах та агрегатах робочої гальмової системи та системи рульового керування автомобіля Kia Rio (номерний знак НОМЕР_1 ) несправностей, які б могли впливати на можливий некерований рух чи керованість даного автомобіля до початку розвитку події ДТП не виявлено, тому вирішення запитання: «Якщо дані технічні несправності наявні, то чи є вони наслідком конструктивних недоліків системи або порушення правил експлуатації транспортним засобом?» втрачає технічний зміст і не досліджувалося.

Відповідно до висновку медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 0018 від 08.01.2026 року, ОСОБА_4 лікарем 08.01.2026 року о 00 годині 20 хвилин. Висновок: ОСОБА_4 тверезий.

Постановою слідчого від 14.01.2026 року CD-R диск на якому міститься відео запис від 07.01.2026 року визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Відповідно до висновку експерта № КСЕ-19/102-26/997 від 27.01.2026 року, у дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, водій автомобіля Kia Rio (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_4 повинен був діяти згідно з технічними вимогами п. 12.2, 18.1 Правил дорожнього руху.

Оцінка дій пішохода в дорожньо-транспортній ситуації, що досліджується, не потребує застосування спеціальних технічних знань, а тому може бути зроблена слідчим або судом самостійно відповідно до вимог розділу 4 Правил дорожнього руху.

Час існування небезпеки для водія ОСОБА_4 настає в момент виходу пішохода на проїзну частину в межах горизонтальної дорожньої розмітки 1.14.2 «зебра», за умови, що в цей момент він потрапляє в поле зору водія. Відповідно до відеозапису «277 Метро PTZ (70.239)», час руху пішохода з моменту вступу на розмітку пішохідного переходу до місця наїзду становив близько 8,78...9,0 с.

У цій дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Кіа Rio (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_4 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_7 виконавши вимоги п. 18.1 Правил дорожнього рух, за умови що в момент вступу пішохода на розмітку пішохідного переходу він потрапляє в поле зору водія.

У діях водія автомобіля Кіа Rio (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_8 вбачаються невідповідності вимогам п. 18.1 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору перебувають у причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди, за умови що в момент вступу пішохода ОСОБА_7 на розмітку пішохідного переходу він потрапляє в поле зору водія.

Оцінка дій пішохода ОСОБА_7 в дорожньо-транспортній ситуації, що досліджується, не потребує застосування спеціальних знань, а тому може бути зроблена слідчим або судом самостійно, відповідно до вимог розділу 4 Правил дорожнього руху.

Відповідно до висновку експерта № 103 від 13.02.2026 року, на підставі даних отриманих при секції трупа ОСОБА_7 а також приймаючи до уваги дані наданої медичної карти стаціонарного хворого № 340 КНП "Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги" на його ім`я, доходжу таких підсумків:

Згідно наданої медичної карти стаціонарного хворого № 340 КНП "Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги" на ім`я ОСОБА_7 , з якої відомо, що від був госпіталізований до відділення анестезіології та інтенсивної терапії № 1 вищевказаної лікарні 07.01.2026р о 21:50 год. з діагнозом «Політравма», де 24.01.2026 року о 04:37 год було констатовано його біологічну смерть та встановлено діагноз заключний клінічний: «Сполучна травма тіла. Важка відкрита черепномозкова травма. Забій головного мозку важкого ступеня з просякненням. Перелом склепіння черепа з переходом на основу черепа. Перелом кісток носа. Перелом усіх стінок правої верхньощелепної пазухи. Перелом передньої та задньої стінок лівої верхньощелепної пазухи. Перелом вилично-орбітального комплексу справа. Перелом виличної дуги справа. Перелом усіх стінок правої орбіти. Множинні забиті рани обличчя. Закрита травма грудної клітки. Контузія легень. Пневмоторакс справа. Забійні рани ділянки обох колінних суглобів. Постравматичний гнійний менінгоенцефаліт. Гематосинус. Вентилятор-асоційована двобічна нижньочасткова пневмонія. Набряк та дислокація головного мозку. Набряк легень. Ендогенна інтоксикація. Гостра серцевосудинна та гостра дихальна недостатність.»

При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_7 , окрім слідів медичних маніпуляцій та оперативних втручань, було виявлено сполучну травму тіла: відкрита черепно-мозкова травма (множинні післяопераційні рани обличчя, чисельні переломи кісток лицевого черепа, переважно праворуч, перелом кісток склепіння та основи черепа, постравматичний гнійній менінгоенцефаліт), закрита тупа травма грудної клітки у вигляді правобічного пневмотораксу - клінічно; садно правої кисті, є правого стегна та садна в проекції колінних суглобів обабіч.

Виявлена сполучна травма тіла у трупа ОСОБА_7 , утворилась в короткий проміжок часу при комбінованій динамічній (удар) та при статичній (стискання) дії тупих твердих жорсткої конструкції предметів з різною величиною потужності їх впливу, як з обмеженою (вузькою), так і з переважаючою (широкою) контактуючими поверхнями, тобто при умові шляхово-транспортній пригоді, що мала місце - 07.01.2026р., невиключно внаслідок первинного удару транспортного засобу в праву частину тіла пішохода та згідно п.2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечне для життя.

При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_7 встановлено що смерть настала від вищевказаної у п.«2» сполучної травми тіла, що ускладнилась набряком та дислокацією головного, а також ендогенною інтоксикацією.

Між сполучною травмою тіла, що ускладнилась набряком та дислокацією головного, а також ендогенною інтоксикацією, є причинний зв`язок.

Беручи до уваги характер ранніх трупних змін на момент дослідження трупа в морзі, а також відсутність пізніх трупних змін час настання смерті ОСОБА_7 не суперечить часу настання його смерті, вказаному в медичній карті стаціонарного хворого КНП «Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» № 340 - 24.01.2026 року о 04:37 год.

При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_7 було виявлено макроскопічні патоморфологічні ознаки двобічної полісегментарної гнійної пневмонії, що являлась самостійним прижиттєвим захворюванням та в причинному зв`язку зі смертю ОСОБА_7 не стоїть.

Кров для судово-токсикологічної експертизи від трупа ОСОБА_7 не вилучалась у зв`язку з його тривалим перебуванням на стаціонарному лікуванні (понад 17 діб).

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 , автомобіль марки «RIA RIO» державний номерний знак НОМЕР_2 , належить ОСОБА_4 .

Згідно з посвідченням водія серії НОМЕР_7 , ОСОБА_4 має право керування транспортними засобами, категоріями «В» та «С».

Учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються.

Суд, з`ясувавши, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст обставин справи, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позиції та роз`яснивши, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавленні права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються.

Так, суд приймає до уваги як належний та допустимий доказ у справі показання обвинуваченого, який в судовому засіданні визнав, що дійсно 07.01.2026 року близько 21:20 год., керуючи технічно справним автомобілем «KIA RIO», державний номерний знак НОМЕР_2 , порушив Правила дорожнього руху, а саме по вул. Хмельницьке шосе, у напрямку села Зарванці Вінницького району Вінницької області, поблизу будинку № 114, не побачив пішохода ОСОБА_7 , який переходив проїзну частину дороги по нерегульованому пішохідному переходу зліва-направо по ходу руху автомобіля, не надав дорогу пішоходу, внаслідок чого, з необережності допустив наїзд на останнього. Внаслідок вказаних дій, ОСОБА_7 від отриманих травм загинув.

ОСОБА_4 добровільно повідомив суду всі обставини вчинення кримінального правопорушення, місце, час та обставини, які призвели до дорожньо-транспортної пригоди за його участю, в тому числі і порушення ним Правил дорожнього руху України, механізм ДТП та такі показання повністю узгоджуються з письмовими доказами у справі, якими підтверджено всі обставини і причини ДТП, допущені порушення обвинуваченим під час керування транспортним засобом п. 18.1 Правил дорожнього руху та наслідки для потерпілого у виді настання смерті. Таким чином, показання ОСОБА_4 , подані суду письмові докази та показання потерпілого є належними та допустимими доказами у справі, які є достатніми для висновків суду про наявність в діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення та надання правової кваліфікації дій обвинуваченого.

Суд, оцінивши сукупність доказів у справі та надавши юридичну оцінку діям ОСОБА_4 кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_4 покарання суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Як вбачається із військового квитка серії НОМЕР_8 та посвідчення учасника бойових дій № НОМЕР_9 , ОСОБА_4 є військовослужбовцем.

Відповідно до наказу т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 30.08.2024 року № 249, старшого солдата військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_4 , призначеного наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 (по особовому складу) від 28 серпня 2024 року № 44-PC на посаду стрільця 1 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , вирішено вважати що з 30 серпня 2024 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків.

Як вбачається із службової характеристики від 12.01.2026 року, виданої начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 , за час проходження служби ОСОБА_4 зарекомендував себе з позитивної сторони. Відповідально відноситься до виконання своїх посадових обов`язків та поставлених завдань. Ініціативно відноситься до військової служби, постійно професійно самовдосконалюється. До виконання службових обов`язків ставиться сумлінно. Працює над підвищенням рівня професійної майстерності. У складній обстановці орієнтується впевнено, вміє визначити головний напрям роботи. Поставлені завдання виконує в повному обсязі. На зауваження реагує адекватно, ввічливий та відповідальний виконавець. На критику реагує правильно. Вміє підпорядковувати себе вимогам, які випливають з поставлених завдань. Володіє штатною технікою та озброєнням, має задовільні результати теоретично та на практиці. По характеру спокійний, врівноважений. Військової форми одягу дотримується. У стройовому відношенні підтягнутий. Фізично розвинутий добре. Займаній посаді відповідає.

Відповідно до характеристики, виданої командиром взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 від 14.07.2026 року, за час проходження служби у взводі охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 зарекомендував себе з позитивної сторони. Займаній посаді відповідає. Потребує підвищення ділових та морально-психологічних якостей.

Із довідок, виданих командиром військової частини НОМЕР_10 від 26.11.2022 та 05.04.2023 року, ОСОБА_4 двічі отримував травми, а саме 16.09.2022 отримав ВТ, акубаротравму та 04.01.2023 року отримав акубаротравму, травму спини.

Відповідно до характеристик, виданих сільським головою Якушинецької сільської ради від 19.02.2026 та 10.07.2026 року, ОСОБА_4 характеризується із позитивної сторони. Скарг від жителів громади не надходило.

Відповідно до довідки КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР» № 31/311 від 14.01.2026 року, ОСОБА_4 за даними архіву лікарні, картотеки поліклінічного відділення з денним стаціонаром та стат. відділу станом на 13.01.2026 року на лікуванні не перебував та за медичною психіатричною, неврологічною, нейрохірургічною та наркологічною допомогою не звертався.

Згідно вимоги про судимість обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, вчинив необережний тяжкий злочин, вину визнав, щиро розкаявся, за місцем проживання та місцем проходження військової служби характеризується позитивно, шкоду, завдану кримінальним правопорушенням відшкодував частково, на обліках у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, про що свідчать показання обвинуваченого в судовому засіданні.

Суд зазначає, що п. 2 ч. 1 ст. 66 КК України визначено як обставину, що пом`якшує покарання добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди, тобто такого поняття як часткове відшкодування вказана норма як пом`якшуючу обставину не містить. Лише повне і добровільне відшкодування є безспірною пом`якшуючою обставиною, що в даному випадку відсутнє, оскільки потерпілий зазначив, що йому відшкодовано виключно витрати на лікування та поховання, моральну шкоду йому ніхто не відшкодовував, хоча така йому заподіяна.

Частиною 2 ст. 66 КК України визначено, що при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом`якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.

Із вказаних підстав суд визнає пом`якшуючою покарання обставиною дані, що характеризують обвинуваченого як сумлінного військовослужбовця та факт того, що обвинувачений був двічі поранений під час виконання обов`язку із захисту України.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

З урахуванням пом`якшуючих покарання обставин, конкретних обставин справи, а саме вчинення необережного тяжкого злочину проти безпеки руху та експлуатації транспорту з комбінованою формою вини у виді умисного порушення правил дорожнього руху та необережного по відношенню до наслідків, що має тяжкий незворотній наслідок у виді смерті потерпілого, особи обвинуваченого, який раніше не судимий, щиро розкаявся, думку потерпілого, який просив призначити покарання обвинуваченому, яке пов`язане із реальним позбавленням волі, оскільки він втратив рідного брата-близнюка, смерть якого є незворотнім та невідновним наслідком, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде основне покарання у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі, оскільки саме таке покарання досягне мети, передбаченої ст. 50 КК України.

При вирішенні питання щодо призначення обвинуваченому додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами суд приймає до уваги наступне. Обвинуваченим вчинено необережне кримінальне правопорушення. Вказане правопорушення є тяжким злочином з комбінованою формою вини у виді умисного порушення правил дорожнього руху та необережного по відношенню до наслідків. Вказане порушення ПДР є умисним, що свідчить про нехтування обвинуваченим своїми обов`язками водія, тобто особи, що керує джерелом підвищеної небезпеки. Нехтування обвинувачуваним нормами Правил дорожнього руху, умисного порушення ним Правил дорожнього руху призвело до незворотних наслідків у виді смерті потерпілого. Сукупність зазначеного переконує суд у тому, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Крім того, з обвинуваченого на підставі ст. 124 КПК України слід стягнути судові витрати у справі в сумі 7576,90 грн., що складаються з витрат на залучення експертів у провадженні, що підтверджено довідками про вартість експертних висновків.

Також, суд вирішує питання про речові докази відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 65-67, 286 КК України, ст. ст. 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

Строк покарання ОСОБА_4 рахувати з дня затримання на виконання вироку суду.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення експертиз у кримінальному провадженні в сумі 7576,90 гривень.

Арешт накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 13.01.2026 року на речові докази – скасувати.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

автомобіль «Кіа Rio», державний номерний знак НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 , який поміщено на спеціальний майданчик ГУНП у Вінницькій області що за адресою: м. Вінниця вул. Г. Арабея 17, Ботанічна 30/32 – безоплатно повернути ОСОБА_4 ;

CD-R диск на якому міститься відео запис від 07.01.2026 року – залишити в матеріалах досудового розслідування.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя: