Вирок від 16 липня 2026 р. у справі №152/871/26 — Шаргородський районний суд Вінницької області

Справа № 152/871/26

1-кп/152/95/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2026 року м. Шаргород

Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Шаргород кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026025180000016 від 11 березня 2026 року по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ід.№ НОМЕР_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, одруженого, непрацюючого, раніше несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 254 КК України, -

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_4 ,

захисника – ОСОБА_5 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про наступне:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним.

1. ОСОБА_3 є одноосібним користувачем та фактичним власником суміжних земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які розташовані на території с. Стрільники Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області за кадастровими номерами 0525387800:02:001:0070, 0525387800:02:001:0071, 0525387800:02:001:0047 та 0525387800:02:001:0046, на яких він упродовж тривалого періоду займається вирощуванням сільськогосподарських культур, використовуючи згідно їх цільового призначення. Разом з тим, на початку вересня 2025 року (точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено) у ОСОБА_3 виник умисел, спрямований на часткове виведення використовуваної ним землі, із сільськогосподарського обороту, шляхом створення, з порушенням вимог чинного законодавства України, на її частині штучної (акумулюючої) водойми-резервуару. Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_3 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, а також відповідні наслідки, які вони за собою потягнуть, упродовж періоду з вересня по листопад 2025 року (більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено), в порушення статті 14 Конституції України, статей 20, 91, 96, 125, 126, 168 Земельного кодексу України, статей 35-37, 52 Закону України «Про охорону земель», не ініціюючи питання зміни цільового призначення земельної ділянки, за допомогою спеціальної техніки та особисто найнятих ним робітників, умисно, протиправно, за відсутності дозвільних документів та розробленого у встановленому законом порядку робочого проекту землеустрою, провів роботи із зняття верхнього родючого шару ґрунту та облаштування штучної (акумулюючої) водойми, площею 0,0843 га, в тому числі на земельній ділянці сільськогосподарського призначення із цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 0525387800:02:001:0046 загальною площею 1,6287 га, яка належить на праві приватної власності його покійній матері ОСОБА_6 , переоформлення права власності на спадкове майно якої за ОСОБА_3 наразі триває, чим вчинив безгосподарське використання землі, яке виразилось у знятті ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту), втрату його родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, порушення структури та облаштуванні штучної (акумулюючої) водойми, загальною площею 0,0843 га. Таке безгосподарське використання ОСОБА_3 земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 0,0843 га, яка є складовою земельної ділянки за кадастровим номером 0525387800:02:001:0046, що розташована у с. Стрільники Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області, призвело до зміни рельєфу місцевості та спричинило: виведення земель з сільськогосподарського обороту, що полягає у припиненні та неможливості подальшого використання зазначеної земельної ділянки за цільовим призначенням назавжди, тобто неможливості вирощування на ній сільськогосподарських культур; порушення структури ґрунту, що виразилось у втраті його фізичних, хімічних, біологічних та економічних властивостей, а також природного рослинного покриву та зміні його механічного складу.

2. Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за частиною першою статті 254 КК України, тобто безгосподарське використання земель, що спричинило втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту та порушення структури ґрунту.

ІІ. Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання.

3. 29 травня 2026 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026025180000016 від 11 березня 2026 року в порядку статей 468, 469, 470, 472 КПК України між прокурором у кримінальному провадженні – прокурором Тульчинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 укладено угоду про визнання винуватості.

Відповідно до даної угоди прокурор та підозрюваний дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_3 за частиною першою статті 254 КК України.

4. Також, сторонами угоди визначено узгоджене покарання, яке ОСОБА_3 повинен понести за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 254 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

5. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені прокурору та підозрюваному, в угоді зазначена дата її складання та вона скріплена підписами сторін. Угода була укладена за участі захисника ОСОБА_5 ..

ІІІ. Мотиви, з яких Суд виходить при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК та закону і ухваленні вироку, та положення закону, якими він керується.

6. Відповідно до частини другої та четвертої статті 469 КПК, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: 1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією); 2) корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи (осіб) у вчиненні будь-якого корупційного кримінального правопорушення чи кримінального правопорушення, пов`язаного з корупцією, та якщо інформація щодо вчинення такою особою (особами) кримінального правопорушення буде підтверджена доказами, і за умови повного або часткового (з урахуванням характеру та ступеня участі особи у вчиненні злочину) відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо такі збитки або шкода були завдані); 2-1) корупційних кримінальних проступків, нетяжких або тяжких корупційних злочинів, а також кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, у разі відсутності ознак вчинення цих кримінальних правопорушень у співучасті, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, і за умови повного відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо таких збитків або шкоди було завдано); 3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

7. Згідно з обвинувальним актом, підозрюваному ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 254 КК України, яке, враховуючи положення статті 12 КК, відноситься до категорії кримінальних проступків.

8. В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вказав, що він цілком розуміє:

8.1. що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;

8.2. наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК;

8.3. характер обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 254 КК України;

8.4. вид покарання, що буде застосоване до нього у разі затвердження угоди судом.

9. Прокурор в підготовчому судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги КПК України і КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді про визнання винуватості покарання.

10. Обвинувачений в підготовчому судовому засіданні визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 254 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на призначення узгодженого виду та міри покарання у разі затвердження угоди про визнання винуватості та вказав, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди про визнання винуватості зобов`язання. Просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання. Захисник просив затвердити угоду про визнання винуватості та при призначенні покарання врахувати, що обвинувачений щиро розкаявся та вину визнав повністю.

11. Суд в порядку статті 474 КПК України, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

12. Виходячи з вищевикладеного та дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, які просили затвердити угоду, Суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 29 травня 2026 року в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026025180000016 від 11 березня 2026 року між прокурором у кримінальному провадженні – прокурором Тульчинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 за участі захисника ОСОБА_5 ..

ІV. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку.

13. Цивільний позов по справі не заявлявся.

14. Речові докази по справі відсутні.

15. Процесуальні витрати по справі відсутні.

16. Підстав для обрання запобіжного заходу ОСОБА_3 . Суд не вбачає.

З цих підстав,

керуючись статтями 368, 370, 371, 373, 374, 376, 475 Кримінального процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В :

1. Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором у кримінальному провадженні – прокурором Тульчинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 за участі захисника ОСОБА_5 від 29 травня 2026 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026025180000016 від 11 березня 2026 року по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 254 КК України.

2. ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 254 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

3. Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_3 не обирати.

Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним, може бути оскаржений в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду через Шаргородський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення:

обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.

В умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію повного тексту вироку, негайно, після проголошення його резолютивної частини, вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_7