Рішення від 14 липня 2026 р. у справі №132/583/26 — Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/583/26

Провадження №2-о/132/76/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"15" липня 2026 р. Калинівський районний суд Вінницької області

в складі:головуючого судді Павленко І.В.

присяжних: Майданюка Л.П., Присяжнюк І.А.

за участю секретаря судового засідання Олійник Т.В.,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Калинівкаі у порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , поданої від її імені представником - адвокатом Царапорою Олександром Петровичем, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Калинівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , про оголошення фізичної особи померлою,

ВСТАНОВИВ:

24.02.2026 заявник ОСОБА_1 , звернулась до суду із заявою, поданою від її імені представником - адвокатом Царапорою Олександром Петровичем, інша особа: Калинівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про оголошення фізичної особи померлою.

Відповідно до ухвали судді Калинівського районного суду Вінницької області Павленко І.В. від 25.02.2026 заяву ОСОБА_1 , подану від її імені представником - адвокатом Царапорою Олександром Петровичем, інша особа: Калинівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про оголошення фізичної особи померлою, залишено без руху та надано заявнику та її представнику строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання заявником даної ухвали.

06.03.2026 через систему «Електронний суд» надійшла заява від представника заявника – адвоката Царапори О.П. про усунення недоліків, а також заява ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою (у новій редакції) відповідно до якої заявник просить оголосити померлим ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Уладівка, Літинського району, Вінницької області, військовослужбовця утвореного відповідно до законів України військового формування, який загинув під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини, внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, у віці 47 років в м. Бахмут Донецької області, який на час смерті був зареєстрований та проживав АДРЕСА_1 . Днем смерті ОСОБА_6 вважати дату набрання законної сили рішенням суду у даній справі. Після набрання законної сили рішенням про оголошення ОСОБА_6 померлим, надіслати до Калинівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за адресою 22400, Вінницька область, Хмільницький район, м. Калинівка, вул. Вадима Нестерчука, 22.

В обґрунтування заяви зазначає, що згідно інформації, що зазначена у свідоцтві про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого Комсомольською сільською Радою Козятинського району Вінницької області від 19.07.1997 року, дружиною ОСОБА_6 є ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 чи заявник), про що зроблено відповідний актовий запис № 13 від 19.07.1997 року.

Згідно Витягу з реєстру територіальної громади № 2025/016438973 від 06.11.2025 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 разом із дружиною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за тією ж адресою.

Солдат ОСОБА_6 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та брав безпосередню участь у бойових діях та заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України у період з 24.08.2022 року по 20.11.2022 року та з 24.11.2022 року по 09.12.2022 року, що підтверджується довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України № 1021 від 10.01.2023 року, витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 №232 від 20.08.2022 року.

Згідно із витягом з протоколу № 5 засідання комісії військової частини НОМЕР_3 з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій від 21 травня 2024 року, солдат військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) ОСОБА_6 , старший водій, (безвісти зниклий) був визнаний учасником бойових дій.

23.05.2025 року ОСОБА_1 отримала Витяг з Єдиного державного реєстру ветеранів війни № 20250523-00038417 від 23.05.2025 року про те, що 21.05.2024 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , набув статусу учасник бойових дій на підставі п. 19 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», безтерміново.

Відповідно до повідомлення сім`ї (близьких родичів) ІНФОРМАЦІЯ_3 № 2784 від 19.12.2022 року, солдат ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 09.12.2022 року під час бою біля м. Бахмут, Донецької області, в результаті бойового зіткнення з ворожими силами противника зник безвісти.

19.12.2022 року ОСОБА_1 , як дружина солдата ОСОБА_6 , звернулася до Відділення поліції № 1 Хмільницького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області із заявою про те, що її чоловік, військовослужбовець 57-ї ОМПБр, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час виконання бойового завдання 09.12.2022 року в районі м. Бахмут Донецької області зник безвісти, за наслідком розгляду якої були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зареєстровано кримінальне провадження за № 12022020220000360. Дані обставини підтверджуються витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 19.12.2022 року.

З метою офіційного підтвердження статусу ОСОБА_6 «зниклий безвісти за особливих обставин», ОСОБА_1 , як його дружина звернулася до Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України із заявою про надання їй витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Зрештою, у відповіді на дану заяву від 21.07.2023 року ОСОБА_1 було надано витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20230721-2574 від 21.07.2023 року, стосовно її чоловіка ОСОБА_6 .

Крім того, також задля офіційного підтвердження статусу ОСОБА_6 «зниклий безвісти за особливих обставин», ОСОБА_1 , як його дружина звернулася до Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (Секретаріат Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин) Міністерства внутрішніх справ України із заявою про надання їй витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

19.02.2025 року ОСОБА_1 було надано витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20250218-2540 від 18.02.2025 року, стосовно її чоловіка ОСОБА_6 .

В матеріалах службового розслідування міститься ряд документів, які свідчать, що ОСОБА_6 загинув в зоні бойових дій, зокрема, це вбачається із наступних документів: Акт проведення службового розслідування за фактом безвісного зникнення 09.12.2022 року військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_6 ; рапорт командира НОМЕР_4 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 від 09.12.2022 року; доповідь командира військової частини НОМЕР_1 за фактом безвісти зникнення військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 сержанта ОСОБА_7 , солдата ОСОБА_8 , солдата ОСОБА_6 ; витяг з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 номенклатурний № 12 том 2 від 01.04.2022 року за 09.12.2022 року.

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 за № 220 від 01.02.2023 року було призначено службове розслідування за фактом безвісті зникнення військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_6 .

З акту проведення службового розслідування за фактом безвісного зникнення 09.12.2022 року військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_6 від 04.02.2023 року (міститься в матеріалах справи) вбачається наступне: «09.12.2022 під час виконання бойового завдання в районі взводного опорного пункту «ПОЛЕ», ротного опорного пункту «СТЕП» біля м. Бахмут Донецької області в результаті бойового зіткнення з ворожими силами противника безвісті зник військовослужбовець НОМЕР_4 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_6 , старший водій 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти НОМЕР_4 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 . На позиції перебував в засобах індивідуального захисту. Решта обставин з`ясовується у зв`язку з активними бойовими діями.

09.12.2022 поступив рапорт командира НОМЕР_4 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_9 про те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 під час виконання бойового завдання в районі взводного опорного пункту «ПОЛЕ», ротного опорного пункту «СТЕП» біля м. Бахмут Донецької області в результаті бойового зіткнення з ворожими силами противника безвісті зник військовослужбовець НОМЕР_4 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_6 .

Дана подія підтверджується витягом з журналу бойових дій, рапортом ОСОБА_9 про зникнення безвісти, поясненням військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_10 командира відділення 1 розрахунку 1 кулеметного відділення кулеметного взводу 2 стрілецької роти НОМЕР_4 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 та солдата ОСОБА_11 водія першого розрахунку 1 кулеметного відділення кулеметного взводу 2 стрілецької роти НОМЕР_4 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 . Із пояснень військовослужбовців встановлено, що 09.12.2022 року будучи в складі групи вони знаходилися на бойовій позиції в населеному пункті біля м. Бахмут, Донецької області. Біля 7 години 20 хвилин почався наступ російських військ, удар прийшовся по позиції, де ніс бойове чергування старший водій 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти НОМЕР_4 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_6 , під час бою вони підтримували зв`язок, попросивши вогневої підтримки, група командиру взводу « ІНФОРМАЦІЯ_5 » 3 роти 17 ОМСБ вийшли на допомогу, але пробитися не змогли так як противник заволодів нашими позиціями, де знаходився солдат ОСОБА_6 , встановити подальшу долю вищезгаданого військовослужбовця не мало можливості.

6. Причинами та умовами, що сприяли зникненню безвісти 09.12.2022 року солдата ОСОБА_6 є: збройна агресія російської федерації, протидія наступальним діям переважаючих сил противника поблизу м. Бахмут Донецької області.

Завдяки самовідданим діям особового складу, в тому числі солдатом ОСОБА_6 , здійснено відбиття атаки ворога в умовах дій переважаючих сил противника.

7. Виходячи із вище викладеного, пропоную наступне:

7.2. Вважати таким, що зник безвісти 09..111 року, під час виконання обов`язків військової служби в зоні ведення бойових дій по відсічі збройної агресії російської федерації, старший водій 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти НОМЕР_4 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_6 .»

При цьому, відповідно до відомостей, зазначених у Витязі з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 номенклатурний № 12 том 2 від 01.04.2022 року за 09.12.2022 року, встановлюється наступне.

«Станом на 18:00 внаслідок успішних штурмових дій піхоти противника з 7:45 по 17:50, з напрямку ПОКРОВСЬКЕ втрачено позицію в районі оборони 17 омпб та зведених підрозділів 57 омпбр ВОП «ПОЛЕ» РОП «СТЕП», околиці м. Бахмут Донецької області.

Втрати о/с: Безвісти зниклі – 3.Сержант ОСОБА_7 ; Солдат ОСОБА_8 ;Солдат ОСОБА_6 .»

Вищевказані обставини щодо зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_6 зазначені у витязі із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) № 213 від 04.02.2023 року, що міститься у матеріалах службового розслідування.

З моменту зникнення безвісти 09.12.2022 року чоловіка заявника, солдата ОСОБА_6 , по даний час пройшло уже понад 3 роки, однак жодних відомостей про його місцезнаходження встановлено не було.

Вищезазначені обставини загрожували смертю ОСОБА_6 , який пропав безвісти 09.12.2022 року, та дають підстави припускати його загибель внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.

Отже, з вищевикладених обставин та документів, зокрема, матеріалів службового розслідування військової частини НОМЕР_1 слід дійти висновку, що 09.12.2022 року старший водій 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти НОМЕР_4 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_6 загинув під час виконання бойового завдання в населеному пункті Бахмут, Донецької області.

На даний час заявнику не було видано свідоцтва про смерть її чоловіка ОСОБА_6 з підстав того, що відсутнє відповідне лікарське посвідчення, адже його тіло не вдалося доставити з поля бою в розпорядження відділення судово-медичної експертизи.

Таким чином, відсутність медичних документів про смерть ОСОБА_6 позбавляє заявника, яка є дружиною останнього, можливості встановити факт його смерті. Оголошення померлим ОСОБА_6 заявнику ОСОБА_1 необхідно для державної реєстрації його смерті та отримання свідоцтва про смерть, прийняття спадщини після смерті чоловіка, отримання соціальних гарантій, тому від оголошення померлим військовослужбовця ОСОБА_6 залежить виникнення та реалізація особистих і майнових прав заявника, як дружини загиблого військовослужбовця.

Так, ОСОБА_6 мав у власності квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло № НОМЕР_5 , виданого Гущинецькою сільрадою народних депутатів від 16.11.1999 року.

Відсутність у ОСОБА_1 свідоцтва про смерть її чоловіка ОСОБА_6 позбавляє її можливості прийняття у спадщину після смерті чоловіка частку квартири АДРЕСА_3 , яка належала останньому.

За таких обставин, ОСОБА_1 вимушена звернутися до суду з цією заявою про оголошення її чоловіка ОСОБА_6 померлим.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 та її представники – адвокати Царапора О.П. та Ткачук В.П. не з`явились, однак звернулись до суду з письмовими заявами про розгляд справи у їх відсутність. Просять дану заяву задовольнити в повному обсязі.

Заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання не з`явились, однак звернулися до суду з письмовими заявами про розгляд даної справи у їх відсутність, проти задоволення заяви ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою не заперечують і просять її задовольнити у повному обсязі.

Представник Калинівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, однак від начальника відділу Л,П, Гавронської надійшов лист про розгляд справи №132/583/26 у зв`язку із службовою зайнятістю, без присутності представника відділу ДРАЦС.

Представник Міністерства оборони України в судове засідання не з`явився, однак від представника ОСОБА_12 надійшли додаткові пояснення у справі (Документ сформований в системі «Електронний суд» 01.06.2026), відповідно до яких останній просив врахувати зміст вищезазначених письмових пояснень при ухваленні рішення. Розгляд справи провести за відсутності представника Міністерства оборони України.

Представник військової частини НОМЕР_1 Козак Р.Д. в судове засідання не з`явився, однак звернувся до суду із заявою (Документ сформований в системі «Електронний суд» 13.04.2026) в якій зазначив, що заявником не доведені станом на день розгляду справи воєнні дії на зазначеній території не закінчені, а тому відлік встановленого у статті 43 ЦК України дворічного та шестимісячного строків не розпочався, у зв`язку із чим звернення заявника до суду про оголошення фізичної особи померлою є передчасним та не підлягає задоволенню. Також просив здійснити розгляд справи№132/583/26 за відсутністю представника військової частини НОМЕР_1 .

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

В зв`язку із неявкою учасників справи в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою (п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Частиною 2 статті 46 ЦК України передбачено, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Постановою від 11.12.2024 року у справі № 755/11021/22 Велика Палата Верховного Суду виклала правовий висновок стосовно того, що: «обрахування шестимісячного строку, зазначеного у реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, від дня припинення або скасування воєнного стану в Україні загалом або закінчення воєнних дій, збройного конфлікту на усій її території суперечило б принципу правовладдя (верховенства права) та його складовій - правовій визначеності».

Водночас Велика Палата Верховного Суду наголошує, що: «згідно з принципом правової визначеності відрахування шестимісячного строку від дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту на усій території України не забезпечувало б достатньої передбачуваності та сталості правових відносин. В умовах триваючої збройної агресії рф проти України, що супроводжується численними випадками зникнень осіб та постійною нестабільністю, передбачити момент закінчення такої агресії неможливо. На час прийняття цієї постанови російсько-українська війна все ще триває, що посилює правову невизначеність і може ускладнювати ефективне застосування закону та забезпечення захисту прав осіб, які постраждали внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту та у яких, у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи, виникають певні цивільні права та правомірні інтереси».

Формуючи цей правовий висновок Велика Палата Верховного Суду, зокрема, прийняла до уваги, що конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації щодо цього є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф. Цей перелік затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 р. №309 (далі - Наказ №309; наразі його замінив Наказ №376).

Таким чином, у згаданому судовому рішенні Велика Палата Верховного Суду виснувала, що: «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій».

Згідно ч. 3 ст. 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це.

Оголошення особи померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Рішення про оголошення фізичної особи померлою приймається судом за наявності таких підстав:

1) Відсутність особи в місці її постійного проживання;

2) Відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців.

Особливості цієї категорії справ полягають у тому, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі №117/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607159/23.

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Подібні висновки висловлені у постановах Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року у справі № 607/1612/23 (провадження №61-6323св23).

Район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії (стаття 1 Закону України «Про оборону України»).

Бойові дії - форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).

Основними видами бойових дій є оборона та наступ.

Як роз`яснено у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року за №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, слід звернути увагу суду на необхідність відрізняти оголошення особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою – це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.

Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Відповідно до ст. 48 ЦК України, у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

Водночас ч. 2 ст. 20 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» передбачено, якщо особа, зникла безвісти за особливих обставин, оголошена померлою, але її останки не знайдено, проведення розшуку не припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи.

Верховний Суд у справі № 204/7924/23 дійшов до наступного правового висновку: «За наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою, а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи».

За ч. ч. 3, 4 ст. 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Статтею 315 ЦПК України передбачено, що в судовому порядку можуть встановлюватись факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення.

У відповідності до роз`яснень, викладених у листі Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що маючих юридичне значення», справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

В п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року судам роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 320/948/18 від 10.04.2019 року зроблено висновок, що «у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Оформити свідоцтво про смерть ОСОБА_6 у встановленому законом порядку шляхом отримання документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою у заявника немає можливості через проведення активних бойових дій в регіоні, де залишилось тіло її чоловіка у зв`язку з чим місцевий орган державної реєстрації актів цивільного стану повідомив, що єдиним шляхом є звернення до суду із заявою про оголошення ОСОБА_6 померлим.

В листі Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду № 985/0/208-21 від 22.04.2021 року, роз`яснено, що положення ЦПК України не вимагають від осіб, які звертаються з заявою до суду про встановлення факту смерті особи, подання до суду письмової відмови органу РАЦС у здійсненні реєстрації таких фактів.

Верховний Суд у своїй постанові у справі №337/3725/22 від 26.04.2023 року зазначив, шо доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, зокрема, можуть бути: письмові докази; речові докази, зокрема звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; пояснення свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі в обставинах, що загрожували їй смертю.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові у справі № 490/6057/19-ц від 05.12.2022 року сформувала правовий висновок, що встановлення факту, що має юридичне значення, щодо загибелі військовослужбовця під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України можливе лише у судовому порядку, оскільки законодавець не визначив іншого, позасудового способу встановлення причинно-наслідкового зв`язку між смертю військовослужбовця та військовою агресією російської федерації.

Визнання ОСОБА_6 померлим необхідно заявнику для реалізації його прав на отримання пільг, передбачених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оформлення спадщини померлого тощо.

Заявник не отримав свідоцтва про смерть в порядку, визначеному чинним законодавством України у зв`язку з відсутністю на те достатніх документів.

Порядок сповіщення про загибель (смерть) військовослужбовців встановлено Інструкцією про організацію поховання військовослужбовців, які загинули (померли) під час проходження військової служби, затвердженою наказом Міністра Оборони України № 185 від 05.06.2001 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 19.06.2001 року за №524/5715 (зі змінами) (далі – Інструкція).

Відповідно до глави 2 Інструкції командир військової частини зобов`язаний у той самий день особисто по телефону та телеграмою сповістити про загибель (смерть) військовослужбовця відповідного військового комісара та надіслати йому поштою письмове повідомлення встановленого зразка за формою, наведеною у додатку 2 до пунктів 3.5 і 4.2 цієї Інструкції (останнє, у разі потреби, може бути надіслане після закінчення проведення службового розслідування).

Військовий комісар зобов`язаний у день отримання телеграми негайно інформувати представників місцевої державної адміністрації або органів місцевого самоврядування за місцем проживання сім`ї про загибель (смерть) військовослужбовця із зазначенням її причин; особисто (по змозі в присутності лікаря) сповістити близьких родичів загиблого (померлого).

Після отримання від військової частини письмового повідомлення встановленого зразка за формою, наведеною у додатку 2 до пунктів 3.5 і 4.2 цієї Інструкції, військовий комісар особисто передає його сім`ї або близьким родичам, інформує їх щодо пільг, передбачених законами та іншими нормативно-правовими актами України, та роз`яснює порядок порушення клопотання про призначення пенсії (допомоги) сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця.

Командир українського миротворчого контингенту про загибель (смерть) військовослужбовця зобов`язаний у той самий день особисто по телефону та телеграмою доповісти головнокомандувачу виду Збройних Сил України, якому підпорядкований. Останній зобов`язаний у день отримання телеграми сповістити сім`ю про загибель (смерть) військовослужбовця через відповідного військового комісара.

Командир військової частини (підрозділу), яка (який) виконує завдання у районах проведення антитерористичної операції (далі - АТО), здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, про загибель (смерть) військовослужбовця повідомляє підрозділ цивільно-військового співробітництва штабу АТО, штабу Об`єднаних сил.

У разі поховання військовослужбовця за місцем служби районний (міський) військовий комісар за місцем призову загиблого (померлого) після одержання повідомлення та свідоцтва про смерть, які повинен надіслати командир військової частини, де проходив службу загиблий (померлий), у семиденний термін зобов`язаний особисто вручити сім`ї чи родичам загиблого (померлого) військовослужбовця повідомлення про смерть встановленого зразка (додаток 1), свідоцтво про смерть і фотокартки з місця поховання, а також висловити їм співчуття.

Відповідно до п. 3.5 Інструкції облік загиблих (померлих) військовослужбовців здійснюється згідно з діючими правилами з обліку особового складу у штабі військової частини і військовому комісаріаті. У штабі військової частини на загиблого (померлого) військовослужбовця повинні бути оформлені такі документи: військовий квиток; обліково-послужна картка (солдатів, матросів, сержантів, старшин строкової військової служби); розрахункова книжка військовослужбовця; акт у двох примірниках за формою 29 на всі власні речі, цінності та особисті документи; повідомлення про смерть встановленого зразка (додаток 2) у двох примірниках.

Відповідно до п. 4.2 Інструкції старший команди при собі зобов`язаний мати повідомлення про смерть (додаток 2) та інші необхідні документи про обставини смерті, а також усі власні речі, цінності та документи загиблого (померлого) військовослужбовця і акти на них для передачі сім`ї, близьким родичам або спадкоємцям.

Відсутність видачі свідоцтва про смерть ОСОБА_6 посадовими особами військового комісаріату пояснюється відсутністю документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою через те, відсутнє відповідне лікарське посвідчення, адже тіло ОСОБА_6 не вдалося доставити з поля бою в розпорядження відділення судово-медичної експертизи.

До даної заяви додано низку письмових доказів, які дають змогу оголосити ОСОБА_6 померлим під час бою у н.п. Бахмут Донецької області під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

Оголошення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: село Уладівка, Літинського району, Вінницької області таким, що помер (загинув) в м. Бахмут Донецької області, у віці 47 років, підлягає встановленню в судовому порядку, адже має юридичне значення для заявника, так як від нього залежить виникнення її особистих і майнових прав.

Оголошення померлим ОСОБА_6 не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує вищевказаний факт, а це питання можливо вирішувати лише в судовому порядку.

Частиною 2 статті 308 ЦПК України встановлено, що після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою суд надсилає рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, - відповідного органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України (ст. 2 зазначеного Закону України).

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану (Указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022), який потім неодноразово продовжувався та тримає по даний час.

Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про становлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Відповідно до п.13 вказаної постанови заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.

З часу безвісти зникнення під час бойових дій чоловіка заявника ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 пройшло понад 3 роки, попри відомі обставини його зникнення безвісти, органи державної влади в установленому чинним законодавством України порядку не забезпечили отримання членами сім`ї загиблого під час бойових дій ОСОБА_6 свідоцтва про смерть, що позбавляє їх можливості скористатись передбаченими Законом пільгами і гарантіями членів сім`ї загиблих учасників бойових дій.

За таких обставин наявні у справі докази, а також належна їх правова оцінка вказують на те, що заява ОСОБА_1 про оголошення померлим ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 258-259, 263-268, 293-294, 305 – 309, 354 ЦПК України, –

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , подану від її імені представником - адвокатом Царапорою Олександром Петровичем, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Калинівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , про оголошення фізичної особи померлою, - задовольнити.

Оголосити померлим ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Уладівка, Літинського району, Вінницької області, військовослужбовця утвореного відповідно до законів України військового формування, який загинув під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини, внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, у віці 47 років в м. Бахмут Донецької області, який на час смерті був зареєстрований та проживав АДРЕСА_1 .

Днем смерті ОСОБА_6 вважати дату набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Після набрання законної сили рішенням про оголошення ОСОБА_6 померлим, надіслати до Калинівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Хмельниуького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за адресою 22400, Вінницька область, Хмільницький район, м. Калинівка, вул. Вадима Нестерчука, 22.

У разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або іншою заінтересованою особою.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення суду може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Павленко І.В.

Присяжні:: Майданюк Л.П.

Присяжнюк І.А.