Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №757/23689/20-к — Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року

м. Київ

справа № 757/23689/20-к

провадження № 51-248км26

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду від 13 листопада 2025 року про відмову в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Печерського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2024 року у кримінальному провадженні № 42019101060000058 за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 301 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами обставини

Печерський районний суд м. Києва ухвалою від 30 жовтня 2024 року задовольнив клопотання захисника ОСОБА_6 та звільнив ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вказаний злочин на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 цього Кодексу у зв`язку з закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності і закрив кримінальне провадження.

Стягнув процесуальні витрати та вирішив долю речових доказів.

Не погодившись із цією ухвалою захисник ОСОБА_6 оскаржив її в апеляційному порядку і в поданому клопотанні просив поновити йому строк на апеляційне оскарження, оскільки копію ухвали він отримав лише 24.06.2025, тому вважав, що строк на апеляційне оскарження ним пропущено з поважних причин.

Київський апеляційний суд розглянувши у судовому засіданні вказане клопотання ухвалою від 13.11.2025 відмовив у поновленні пропущеного строку.

Своє рішення апеляційний суд обґрунтував тим, що захисник у клопотанні не вмотивував причин пропуску ним цього строку і не навів обставин, які можна вважати поважними, що перешкодили йому у значно коротший термін ознайомитись із судовим рішенням та вчасно звернутися з апеляційною скаргою.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу апеляційного суду через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у цьому суді.

На обґрунтування своїх вимог зазначає, що резолютивна частина рішення місцевого суду не проголошувалася, а його повний текст був отриманий стороною захисту 24.06.2025, тому вважає, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 395 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) строк на оскарження ухвали місцевого суду для сторони захисту повинен обчислюватися саме із цього дня і у суду апеляційної інстанції були підстави для його поновлення.

З урахуванням зазначеного захисник вважає, що ухвала апеляційного суду є незаконною і підлягає скасуванню.

Позиції учасників провадження в суді касаційної інстанції

Прокурор у судовому засіданні заперечила проти задоволення апеляційної скарги і просила залишити ухвалу апеляційного суду без змін.

Сторона захисту була повідомлена про час і місце розгляду касаційної скарги і просила розглянути скаргу без їхньої участі.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали провадження та доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів (далі - Суд) дійшла висновку про таке.

Положеннями п. 2 ч. 2 ст. 395 КПК визначено, що апеляційна скарга на інші ухвали суду першої інстанції подається протягом семи днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

За приписами ч. 2 ст. 113 КПК процесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. Вимога про необхідність виконання процесуальних дій у строк, установлений КПК, також міститься у ст. 116 цього Кодексу.

Строк виконання процесуальних дій поновлюється лише в тому разі, якщо судом буде визнано поважність причин його пропуску (ч. 1 ст. 117 КПК).

Як неодноразово вказував Верховний Суд у своїх рішенняхособа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Розв`язуючи питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, до уваги беруться: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінка особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), й інші доречні обставини.

З матеріалів справи вбачається, що розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції тривав упродовж тривалого часу (2020 - 2024 років) і ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину не визнала, тому судом було визначено загальний порядок розгляду кримінального провадження.

У квітні 2024 року сторона захисту заявила клопотання про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку з закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності (т. 1, а. к. п. 192-194).

У судовому засіданні 30.10.2024 суд першої інстанції за участю сторін оголосив це клопотання, заслухав позицію учасників на його підтримку та о 13:23 видалився до нарадчої кімнати (т. 1, а. к. п. 224-225).

Цього ж дня суд повернувся з нарадчої кімнати, однак з огляду на відсутність сторін у залі, при проголошенні ухвали технічне фіксування не проводилося (т. 1, а. к. п. 226).

Таким чином, строк на апеляційне оскарження цієї ухвали закінчувався о 24:00 06.11.2024.

У матеріалах провадження є супровідний лист до копії ухвали датований 12.12.2024 (т. 1, а. к. п. 231).

04.04.2025 захисник ОСОБА_6 звернувся до місцевого суду з заявою про видачу копії судового рішення, яку просив скерувати на його поштову та електронну адреси (т. 1, а. к. п. 232-234).

Відповідно до реєстру відправлень, копію ухвали було направлено на електронну адресу захисника ОСОБА_6 03.06.2025 (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) (т. 1, а. к. п. 235).

Також її було скеровано на поштову адресу захисника.

Апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 була надіслана до суду першої інстанції 25.06.2025 і зареєстрована в суді 15.10.2025 (т. 1, а. к. п. 236-244).

В апеляційній скарзі захисник вказав, що він та його підзахисна не були присутні під час оголошення судового рішення, копію ухвали отримано ним 24.06.2025, а тому вважав, що причина пропуску ним строку на апеляційне оскарження судового рішення є поважною (т. 1, а. к. п. 236-244).

За правилами п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

При розгляді клопотання в суді апеляційної інстанції 13.11.2025 захисник ОСОБА_6 та ОСОБА_7 його підтримали і вважали, що отримання захисником копії судового рішення 24.06.2025 є підставою для поновлення пропущеного строку, інших доводів чи міркувань сторона захисту не заявляла (т. 2, а. к. п. 4-5).

Відмовляючи у поновленні цього строку апеляційний суд у своєму рішенні вказав, що звертаючись із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження захисник у ньому не вмотивував причин пропуску цього строку та не навів обставин, які можна вважати поважними, що перешкодили йому вчасно ознайомитись із судовим рішенням та звернутися з апеляційною скаргою упродовж більш розумного строку, а тому підстави для його поновлення відсутні.

Такий висновок апеляційного суду є мотивованим, не суперечить матеріалам провадження та вимогам кримінального процесуального закону.

При цьому Суд звертає увагу на те, що в касаційній скарзі захисник не навів переконливих аргументів які саме об`єктивно непереборні обставини перешкодили йому ознайомитись із змістом судового рішення у значно коротші терміни та які розумні заходи він вжив для того, щоб реалізувати своє право на апеляційне оскарження судового рішення у межах процесуального строку.

Ухвала районного суду від 30.10.2024 у кримінальному провадженні надіслана до Єдиного державного реєстру судових рішень 22.01.2025, а 23.01.2025 забезпечено надання загального доступу до неї. За таких обставин захисник мав реальну можливість ознайомитися з її змістом у значно коротші строки та звернутися з апеляційною скаргою раніше, ніж через майже вісім місяців після спливу строку на апеляційне оскарження.

Крім того, копію ухвали 03.06.2025 було скеровано на електронну адресу захисника, однак останній залишив це поза увагою та вважав, що лише з дня отримання ним паперового примірника судового рішення починається строк його оскарження.

Ухвала апеляційного суду є належним чином обґрунтованою та вмотивованою і за змістом відповідає вимогам статей 370, 399, 419 КПК.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які би перешкодили чи могли перешкодити апеляційному суду ухвалити у справі законне й обґрунтоване судове рішення Судом не встановлено, а тому підстав для задоволення касаційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Залишити без задоволення касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 , а ухвалу Київського апеляційного суду від 13 листопада 2025 року про відмову в задоволенні його клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Печерського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_7 без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді :

____________________ __________________ ___________________

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3