Суд: Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Інстанція: Касаційна
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами
Дата: 13 липня 2026 р.
Справа: №756/11990/25
Суддя: Голубицький Станіслав Савелійович
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2026 року
м. Київ
справа № 756/11990/25
провадження № 51-173км26
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 на ухвалу Київського апеляційного суду від 18 грудня 2025 року про відмову в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Оболонського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2025 року у кримінальному провадженні № 12025100000000547 за обвинуваченням
ОСОБА_7 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Приютівка Олександрійського району Кіровоградської області та мешканця АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами обставини
За вироком Оболонського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2025 року ОСОБА_7 визнано винуватим в порушенні правил безпеки дорожнього руху, що заподіяли потерпілому тяжких тілесних ушкоджень та засуджено за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
На підставі ст. 75 КК звільнено ОСОБА_7 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 цього Кодексу.
Стягнуто процесуальні витрати, вирішено долю речових доказів.
Не погодившись із вироком захисник ОСОБА_5 оскаржила його в апеляційному порядку та просила апеляційний суд поновити їй строк на оскарження цього рішення, оскільки копію вироку вона отримала лише 23.10.2025.
Колегія суддів Київського апеляційного суду розглянувши у судовому засіданні 18.12.2025 клопотання захисника про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку відмовила у його задоволенні.
Апеляційний суд обґрунтував своє рішення тим, що захисник не вмотивувала причин пропуску строку на апеляційне оскарження вироку і не навела у клопотанні обставин, які можна вважати поважними, що перешкодили їй вчасно подати апеляційну скаргу.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу апеляційного суду через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у цьому суді.
На обґрунтування своїх вимог зазначає, що резолютивна частина вироку місцевого суду 15.10.2025 за участю сторін не проголошувалася, а повний текст цього рішення був отриманий нею 23.10.2025 у зв`язку з чим, відповідно до приписів ч. 3 ст. 395 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), строк на його оскарження для сторони захисту почав обчислюватися з цього дня, тому вважає, що у суду апеляційної інстанції були підстави для його поновлення.
З урахуванням зазначеного стверджує, що оскаржувана ухвала апеляційного суду є незаконною і підлягає скасуванню.
Позиції учасників провадження в суді касаційної інстанції
Захисник у судовому засіданні підтримала вимоги своєї скарги.
Прокурор виступила проти її задоволення і просила залишити оскаржуване рішення без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали провадження та доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів (далі - Суд) дійшла висновку про таке.
Положеннями ст. 395 КПК визначено, що апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Згідно із п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Правило дотримання тридцятиденного строку на оскарження вироку суду першої інстанції з дня його проголошення, передбачене п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК, надає потенційному заявникові достатньо часу для роздумів стосовно подачі апеляційної скарги, чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції. Це правило визначає як для осіб, так і для органів влади період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
За приписами ч. 2 ст. 113 КПК процесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. Вимога про необхідність виконання процесуальних дій у строк, установлений КПК, також міститься у ст. 116 цього Кодексу.
Строк виконання процесуальних дій поновлюється лише в тому разі, якщо судом буде визнано поважність причин його пропуску (ч. 1 ст. 117 КПК).
Як неодноразово вказував Верховний Суд у своїх рішеннях особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Розв`язуючи питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, до уваги беруться: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінка особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), й інші доречні обставини.
З матеріалів провадження вбачається, що 15.10.2025 суд першої інстанції завершив судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 і о 17:07 видалився до нарадчої кімнати (т. 1, а. к. п. 89-90).
Цього ж дня, о 17:55 суд повернувся з нарадчої кімнати, однак з огляду на неявку сторін на проголошення вироку технічне фіксування судового засідання не проводилося (т. 1, а. к. п. 91).
Матеріали провадження містять розписку про отримання копії вироку сторонами, однак така не містить у собі дати його отримання (т. 1, а. к. п. 96).
Отже, строк на апеляційне оскарження вироку закінчувався о 24:00 14.11.2025.
Апеляційна скарга захисника надійшла до суду першої інстанції 20.11.2025 поза його межами (т. 1, а. к. п. 97-101).
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_5 вказувала, що зі змістом вироку ознайомилася у Єдиному державному реєстрі судових рішень 21.10.2025, а його копію отримала в суді 23.10.2025, тому вважала, що причини пропуску нею строку на апеляційне оскарження є поважними (т. 1, а. к. п. 97-10).
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
При розгляді клопотання в суді апеляційної інстанції 18.12.2025 захисник ОСОБА_5 та засуджений ОСОБА_7 його підтримали і вважали, що отримання захисником копії вироку 23.10.2025 є поважною причиною та підставою для поновлення строку на його оскарження, інших доводів чи міркувань сторона захисту не заявляла (т. 1, а. к. п. 119)
Мотивуючи своє рішення про відмову в задоволенні клопотання захисника про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку суд апеляційної інстанції у своєму рішенні вказав, що звертаючись із клопотанням про поновлення цього строку захисник не вмотивувала причин його пропуску та не навела обставин, які можна вважати поважними, що перешкодили стороні захисту вчасно звернутися зі скаргою упродовж встановленого строку з 23 жовтня по 14 листопада 2025 року, а тому підстави для його поновлення відсутні.
Такий висновок апеляційного суду колегія суддів вважає мотивованим і правильним, який не суперечить матеріалам кримінального провадження та вимогам кримінального процесуального закону.
У своїй касаційній скарзі захисник не навела переконливих аргументів які саме непереборні обставини перешкодили їй подати апеляційну скаргу у передбачений законом строк та які розумні заходи були нею вжиті для того, щоб реалізувати своє право на апеляційне оскарження вироку в межах процесуального строку.
Ухвала апеляційного суду є належним чином обґрунтованою та вмотивованою і за змістом відповідає вимогам статей 370, 399, 419 КПК.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити апеляційному суду ухвалити у справі законне й обґрунтоване судове рішення Судом не встановлено, а тому підстав для задоволення касаційної скарги колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 442 КПК, Верховний Суд
ухвалив:
Залишити без задоволення касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 , а ухвалу Київського апеляційного суду від 18 квітня 2025 року про відмову в задоволенні клопотання захисника про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Оболонського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_7 без зміни.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді :
____________________ __________________ ___________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Оригінал: reyestr.court.gov.ua