Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №741/310/25 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року

м. Київ

справа № 741/310/25

провадження № 61-6098св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Шиповича В. В.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Носівська об`єднана територіальна громада в особі Носівської міської ради Чернігівської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Чернігівського апеляційного суду від 31 березня 2026 року у складі колегії суддів: Мамонової О. Є., Висоцької Н. В., Шитченко Н. В.,

Короткий зміст позовних вимог

1. У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

2. Заява обґрунтована тим, що у липні 2019 року у м. Носівка вона познайомилась з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

3. З липня 2019 року і до часу смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 вона проживала з ним однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу у будинку АДРЕСА_1 .

4. Заявниця у іншому шлюбі не перебувала і не перебуває, оскільки рішенням Носівського районного суду Чернігівської області від 02 березня 1999 року шлюб з ОСОБА_3 був розірваним. ОСОБА_2 у шлюбі не перебував, близьких родичів не мав.

5. Із ОСОБА_2 заявниця проживала однією сім`єю як чоловік та жінка, спільно вели побут, господарство, мали спільний бюджет, сплачували рахунки за комунальні послуги, купували речі, предмети побуту, а також мали взаємні права та обов`язки, притаманні сім`ї, а у подальшому планували укласти шлюб.

6. У будинку, у якому проживали, спільно проводили поточний ремонт, на присадибній ділянці вирощували полуницю та продавали її, спільно працювали у підприємців по найму і на ці кошти жили.

7. У всіх установах ОСОБА_2 вказував адресу їхнього спільного проживання, у зв`язку з чим у 2023 році на її (заявниці) адресу виконавчою службою надсилались документи на ім`я ОСОБА_2

8. 06 червня 2024 року саме на адресу: АДРЕСА_1 , де вони проживали, чоловіку прийшла повістка і він був мобілізованим до Збройних Сил України, брав участь у бойових діях по захисту країни від агресії російської федерації.

9. В особистій справі мобілізованого до лав Збройних Сил України ОСОБА_2 заявниця була вказана як його дружина, а місцем проживання зазначено АДРЕСА_1 .

10. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 у зоні проведення бойових дій в с. Роботине Запорізької області отримав ушкодження внаслідок воєнних дій, спричинені вибухами та уламками, від яких помер.

11. ІНФОРМАЦІЯ_3 заявниці в усній формі було повідомлено, що остання матиме право на одноразову грошову допомогу при пред`явленні рішення суду, яким буде встановлено факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу із загиблим військовослужбовцем, що передбачено статтею 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

12. Ураховуючи, що в даному випадку є відсутнім спір про право, заявниця просила суд встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з липня 2019 року по день смерті останнього, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

13. Рішенням Носівського районного суду Чернігівської області від 13 листопада 2025 року в задоволенні заяви відмовлено.

14. Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із того, що вимоги заяви є необґрунтованими, обставини, покладені в основу заяви, не підтверджуються долученими до неї доказами.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

15. Постановою Чернігівського апеляційного суду від 31 березня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення місцевого суду скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким заяву задоволено частково.

16. Встановлено факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, з листопада 2022 року до дня смерті ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

17. Скасовуючи рішення місцевого суду та задовольняючи заяву про встановлення факту, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_1 доведено факт її проживання з ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з листопада 2022 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ведення із ним спільного господарства, бюджету, витрат, наявність взаємних прав та обов`язків, які притаманні подружжю.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

18. У травні 2026 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Міністерства оборони України.

19. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 27 травня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

20. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 липня 2026 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

21. У касаційній скарзі Міністерство оборони України, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення місцевого суду.

22. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц, від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15, від 15 серпня 2019 року в справі № 588/350/15, від 11 грудня 2019 року у справі № 712/14547/16-ц, від 12 грудня 2019 року у справі № 466/3769/16, від 24 січня 2020 року у справі № 490/10757/16-ц, від 19 березня 2020 року в справі № 303/2865/17, від 15 липня 2020 року по справі № 524/10054/16, від 23 вересня 2021 року в справі № 204/6931/20, від 30 червня 2022 року в справі № 694/1540/20, від 05 жовтня 2022 року у справі № 686/15993/21, від 09 листопада 2022 року у справі № 753/10315/19, від 16 листопада 2022 року у справі № 199/3941/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

23. Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не враховано, що матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мали спільні витрати, вели спільний бюджет, здійснювали купівлю майна для спільного користування, брали участь у витратах на утримання житла, його ремонту.

24. Заявник вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не було сталих стосунків, які притаманні чоловіку та жінці без реєстрації шлюбу.

Відзиву на касаційну скаргу не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

25. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , який розірвано рішенням суду від 02 березня 1999 року (справа № 2-26 1999 р.) (а. с. 14).

26. ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 12 жовтня 2020 року на праві власності належить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , в якому вона зареєстрована з 07 жовтня 2020 року та проживає (а. с. 9, 10).

27. Заявниця вказувала, що у вищевказаному будинку за адресою: АДРЕСА_1 , вона проживала разом з ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з липня 2019 року.

28. 06 червня 2024 року на ім`я ОСОБА_2 за домашньою адресою: АДРЕСА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 видано повідомлення про призив на військову службу в Збройні Сили України за мобілізацією та повістку на відправку (а. с. 13 зворот).

29. У картці, що міститься в особовій справі мобілізованого ОСОБА_2 , серед іншого вказано: сімейний стан - неодружений, дружина (р. н. місце проживання) - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , діти - не має, батько - помер, мати - померла, домашня адреса - АДРЕСА_1 , адреса прописки - АДРЕСА_2 (а. с. 13).

30. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 загинув в зоні проведення бойових дій, що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть № 5299 від 17 вересня 2024 року, виданим КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради, а також свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 24 вересня 2024 року Носівською міською радою (а. с. 11).

31. Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 5299 від 17 вересня 2024 року смерть ОСОБА_2 настала в зоні проведення бойових дій в с. Роботине Пологівського району Запорізької області з причин ушкодження внаслідок воєнних дій, спричинені іншими видами вибухівки та уламками (розтрощення голови) (а. с. 12, 70).

32. З довідки Носівської міської ради від 18 лютого 2025 року № 17-02/415 слідує, що згідно з реєстром територіальної громади ОСОБА_2 на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . На день смерті ОСОБА_2 був зареєстрований один (а. с. 59).

33. Як вбачається з супровідного листа від 12 березня 2025 року № 4в/ф/865 ІНФОРМАЦІЯ_5 командиру НОМЕР_2 надіслано пакет документів для виплати грошового забезпечення та допомоги на поховання на загиблого солдата ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , на рахунок цивільної дружини ОСОБА_1 (а. с. 69).

34. Відповідно до листа ТВО командира НОМЕР_2 від 06 квітня 2025 року № 1789/3185 заява ОСОБА_1 щодо виплати грошового забезпечення, належного загиблому військовослужбовцю НОМЕР_2 ОСОБА_2 , була відхилена, оскільки згідно наказу Міністерства оборони України № 260 від 07 червня 2018 року вона не має права отримувати дану виплату, оскільки нема підтвердження про перебування у шлюбі з даним військовослужбовцем (а. с. 74).

35. Також допитані у судовому засіданні суду першої інстанції свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтвердили, що ОСОБА_1 з ОСОБА_2 починаючи з липня 2019 року проживали разом по АДРЕСА_1 , жили як подружжя, інших сімей чи родин не мали, ходили разом взявшись за руки, разом працювали у людей по найму, разом купували продукти, обробляли город, вирощували для продажу суницю, а зароблені кошти спрямовували на оплату комунальних послуг. ОСОБА_5 зазначала, що їй відомо, що ОСОБА_2 пропонував ОСОБА_1 зареєструвати шлюб.

Позиція Верховного Суду

36. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

37. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

38. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

39. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

40. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

41. Звертаючись до суду, заявниця вказувала, що встановлення факту спільного проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу дасть їй підстави для звернення з метою реалізації свого права на відповідні пільги та виплати.

42. Положеннями частини першої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

43. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби.

44. У статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зазначено осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, а саме: у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

45. В абзаці першому частини другої статті 3 СК України встановлено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

46. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства (частина четверта статі 3 СК України).

47. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що «згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї» членами сім`ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки».

48. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) зроблено висновок, що «вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України)».

49. Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту проживання однією сім`єю, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці.

50. Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

51. Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

52. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша, друга статті 77 ЦПК України).

53. Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

54. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу в апеляційному порядку, врахував, що ОСОБА_2 з листопада 2022 року в усіх документах щодо нього, поясненнях перед органами державної влади, зокрема судовими та правоохоронними, в медичних закладах тощо декларував адресу: АДРЕСА_1 , як основне постійне місце свого проживання, а ОСОБА_1 визнавав як цивільну дружину.

55. Апеляційним судом встановлено, що з матеріалів справ про адміністративні правопорушення слідує, що неодноразово встановлений ухвалами суду адміністративний нагляд стосовно ОСОБА_2 здійснювався саме за адресою: АДРЕСА_1 , як місцем його основного постійного мешкання.

56. Документи в рамках судових та виконавчих проваджень адресувались ОСОБА_2 також на адресу його проживання: АДРЕСА_1 .

57. У картці, що міститься в особовій справі мобілізованого ОСОБА_2 , серед іншого, вказано: дружина - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , (а. с. 13).

58. Крім того, як вбачається з супровідного листа від 12 березня 2025 року № 4в/ф/865 ІНФОРМАЦІЯ_5 командиру НОМЕР_2 надіслано пакет документів для виплати грошового забезпечення та допомоги на поховання на загиблого солдата ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , на рахунок цивільної дружини ОСОБА_1 (а. с. 69).

59. Також допитані у судовому засіданні суду першої інстанції свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтвердили, що ОСОБА_1 з ОСОБА_2 починаючи з липня 2019 року проживали разом по АДРЕСА_1 , жили як подружжя, інших сімей чи родин не мали, ходили разом взявшись за руки, разом працювали у людей по найму, разом купували продукти, обробляли город, вирощували для продажу суницю, а зароблені кошти спрямовували на оплату комунальних послуг. ОСОБА_5 зазначала, що їй відомо, що ОСОБА_2 пропонував ОСОБА_1 зареєструвати шлюб.

60. Таким чином, суд апеляційної інстанції, оцінивши в сукупності наявні в матеріалах справи докази, встановивши на підставі таких доказів обставини, дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 доведено факт її проживання з ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з листопада 2022 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ведення із ним спільного господарства, бюджету, витрат, наявність взаємних прав та обов`язків, які притаманні подружжю.

61. Доводи касаційної скарги про те, що матеріали справи не містять доказів, на підставі яких можна встановити факт проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, відхиляються колегією суддів та спростовуються вищевикладеним.

62. Посилання заявника на неврахування апеляційним судом висновків, які містяться у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц, від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15, від 15 серпня 2019 року в справі № 588/350/15, від 11 грудня 2019 року у справі № 712/14547/16-ц, від 12 грудня 2019 року у справі № 466/3769/16, від 24 січня 2020 року у справі № 490/10757/16-ц, від 19 березня 2020 року в справі № 303/2865/17, від 15 липня 2020 року по справі № 524/10054/16, від 23 вересня 2021 року в справі № 204/6931/20, від 30 червня 2022 року в справі № 694/1540/20, від 05 жовтня 2022 року у справі № 686/15993/21, від 09 листопада 2022 року у справі № 753/10315/19, від 16 листопада 2022 року у справі № 199/3941/20, відхиляються колегією суддів, оскільки, з урахуванням встановлених судом обставин, оскаржуване судове рішення не суперечить висновкам, які містяться у наведених постановах.

63. Вказані, а також інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального і процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

64. Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального процесуального права.

65. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.

2. Постанову Чернігівського апеляційного суду від 31 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Сердюк

В. В. Шипович