Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №910/7869/23 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року

м. Київ

cправа № 910/7869/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О. В. - головуючого, Жукова С. В., Погребняка В. Я.,

за участі секретаря судового засідання Аліференко Т. В.

розглянув касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області

на ухвалу Господарського суду міста Києва (суддя Стасюк С. В.) від 06.11.2025

та постанову Північного апеляційного господарського суду (головуючий - Доманська М. Л., судді: Козир Т. П., Остапенко О. М.) від 01.04.2026

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вентурє Інвест"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг"

про визнання банкрутом.

Учасники справи:

представник скаржника (ГУ ДПС у Полтавській області) - Лазурович С. С., в порядку самопредставництва;

представник кредитора - не з`явився;

представник боржника - Ткачук О. В., арбітражний керуючий, ліквідатор;

від кредитора (ПАТ АБ "Укргазбанк") - Станімак Д. Д., в порядку самопредставництва.

1. Короткий зміст вимог

1.1. 20.06.2023 Господарський суд міста Києва ухвалив: відкрити, за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вентурє Інвест", провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг" (далі - Боржник) в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів, процедуру розпорядження майном Боржника та призначити розпорядником майна арбітражного керуючого Ткачука О. В.

1.2. 14.03.2024 Господарський суд міста Києва постановив про припинення процедури розпорядження майном Боржника та повноважень розпорядника майна Боржника арбітражного керуючого Ткачука О. В., визнання Боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури з призначенням ліквідатором Боржника арбітражного керуючого Ткачука О. В. тощо.

1.3. 09.10.2025 ліквідатор Боржника арбітражний керуючий Ткачук О. В. подав клопотання про припинення податкової застави, накладеної на земельну ділянку та нежитлові будинки і споруди Боржника з виключенням (скасуванням) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідних записів про публічне обтяження.

1.4. Клопотання обґрунтовано скасуванням всіх обтяжень, обмежень, заборон та арештів стосовно майна Боржника у зв`язку із визнанням його банкрутом, застосуванням ліквідаційної процедури постановою від 14.03.2024, а також необхідністю включити обтяжене податковою заставою майно Боржника до складу ліквідаційної маси задля задоволення вимог кредиторів, зокрема у межах виконання рішення у справі № 910/7869/23 (910/14009/24).

2. Короткий зміст рішень судів першої і апеляційної інстанцій

2.1. 06.11.2025 Господарський суд міста Києва постановив ухвалу (залишену без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2026) про задоволення клопотання ліквідатора Боржника про припинення податкової застави та:

1) припинення податкової застави, що накладена на:

- земельну ділянку з кадастровим номером 53234485501:01:001:0283, площею 2.91 га, що розташована за адресою: Полтавська область, Новосанжарський район, село Руденківка, вул. Миру, 70, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 700561053234, на підставі акту опису майна, на яке поширюється право податкової застави №21/16-31-13-05-18, виданого 14.04.2025 Головним управлінням ДПС у Полтавській області;

- нежитлові будівлі та споруди, що розташовані за адресою: Полтавська область, Новосанжарський район, село Руденківка, вул. Миру, 70, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 700543153234, на підставі акту опису майна, на яке поширюється право податкової застави №21/16-31-13-05-18, виданого 14.04.2025 Головним управлінням ДПС у Полтавській області;

2) виключити (скасувати) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про публічне обтяження - податкову заставу: запис № 61788552 від 23.04.2025, зареєстрований на підставі Рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень індексний номер 81204221 від 07.10.2025 державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації Полтавської області Дмитренко Тетяни Іванівни;

3) виключити (скасувати) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про публічне обтяження - податкову заставу: запис №61789039 від 23.04.2025 зареєстрований на підставі Рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень індексний номер 8104886 від 07.10.2025 державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації Полтавської області Дмитренко Тетяни Іванівни.

2.2. Судові рішення мотивовані необхідністю включення майна Боржника, яке перебуває під обтяженням податкової застави, до ліквідаційної маси та подальшої його реалізації, з метою задоволення вимог кредиторів Боржника, безумовністю зняття заборон, іпотек та арештів із майна боржника з моменту визнання його банкрутом в силу закону з процедур банкрутства та вимог податкового законодавства, що стосується будь-яких органів і посадових осіб, у тому числі реєструючих та правоохоронних органів.

3. Встановлені судами обставини

3.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.05.2025 у справі № 910/7869/23 (910/14009/24) задоволено позов Боржника та визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 53234485501:01:001:0283, площею 2.9100 га, що розташована за адресою: Полтавська область, Новосанжарський район, село Руденківка, вул. Миру, 70, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 700561053234, укладений між А та ТОВ "Тотал Кепітл Корпорейшн", посвідчений приватним нотаріусом Башлай Д.І., Київського міського нотаріального округу від 10.04.2019 за № 215. Застосовано наслідки недійсності договору купівлі-продажу від 10.04.2019 за №215, укладеного між Боржником та ТОВ "Тотал Кепітл Корпорейшн" про продаж земельної ділянки з кадастровим номером 53234485501:01:001:0283, площею 2.9100 га, що розташована за адресою: Полтавська область, Новосанжарський район, село Руденківка, вул. Миру, 70, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 700561053234, шляхом: скасуванння рішення приватного нотаріуса Башлай Дар`ї Іванівни, Київський міський нотаріальний округ, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46409582 від 10.04.2019, яким внесено запис №31121786 про право власності ТОВ "Тотал Кепітл Корпорейшн" на земельну ділянку з кадастровим номером 53234485501:01:001:0283, площею 2.9100 га, що розташована: Полтавська область, Новосанжарський район, село Руденківка, вул. Миру, 70, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 700561053234; зобов`язання суб`єктів, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, поновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запис про право власності Позивача на земельну ділянку з кадастровим номером 53234485501:01:001:0283, площею 2.9100 га, що розташована: Полтавська область, Новосанжарський район, село Руденківка, вул. Миру, 70, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 700561053234.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель та споруд, що розташовані за адресою: Полтавська область, Новосанжарський район, село Руденківка, вул. Миру, 70, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 700543153234, укладений між Боржником та ТОВ "Тотал Кепітл Корпорейшн", посвідчений приватним нотаріусом Башлай Д.І., Київського міського нотаріального округу від 10.04.2019 за № 211. Застосовано наслідки недійсності договору купівлі-продажу від 10.04.2019 за №211, укладеного між Боржником та ТОВ "Тотал Кепітл Корпорейшн" про продаж нежитлових будівель та споруд, що розташовані за адресою: Полтавська область, Новосанжарський район, село Руденківка, вул. Миру, 70, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 700543153234, шляхом: скасування рішення приватного нотаріуса Башлай Дар`ї Іванівни, Київський міський нотаріальний округ, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46409397 від 10.04.2019, яким внесено запис №31121642 про право власності ТОВ "Тотал Кепітл Корпорейшн" на нежитлові будівлі та споруди, що розташовані за адресою: Полтавська область, Новосанжарський район, село Руденківка, вул. Миру, 70, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 700543153234; зобов`язання суб`єктів, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, поновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запис про право власності Позивача на нежитлові будівлі та споруди, що розташовані за адресою: Полтавська область, Новосанжарський район, село Руденківка, вул. Миру, 70, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 700543153234.

3.2. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва від 29.05.2025 у справі № 910/7869/23 (910/14009/24) законної сили, ліквідатор Боржника отримав інформацію про подання 23.04.2025 Головним управлінням ДПС у Полтавській області заяви на реєстрацію права податкової застави на нерухоме майно, яке описане відповідно до акту опису майна № 21/16-31-13-05 від 14.04.2025.

3.3. З 08.07.2025, відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2025 у справі № 910/7869/23 (910/14009/24), нерухоме майно, яке входить до акту опису від 14.04.2025, вже належало Боржнику, а його реєстрація в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно перешкоджає виконанню рішення по реєстрації права власності банкрута на майно та його подальшій реалізації.

3.4. Ліквідатор Боржника на підставі положень абзацу 4 пункту 14 статті 39 КУзПБ направив звернення до Головного управління ДПС у Полтавській області щодо звільнення з податкової застави нерухомого майна.

3.5. 08.08.2025 ліквідатор Боржника отримав відповідь № 24379/6/16-31-13-05-07 Головного управління ДПС у Полтавській області, в якій було відмовлено у звільненні з податкової застави нерухомого майна.

3.6. 07.10.2025 відповідно до інформації з ДРРПНМ та РПВНМ, ДРІ, ЄРЗВОНМ щодо об`єкта нерухомого майна ліквідатор Боржника встановив, що на майно, право власності Боржника на яке було відновлено на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2025 у справі № 910/7869/23 (910/14009/24), накладені обтяження у вигляді податкової застави, а саме:

1. Обтяження 61788552 від 23.04.2025 року на земельну ділянку з кадастровим номером 53234485501:01:001:0283, площею 2.91 га, що розташована за адресою: Полтавська область, Новосанжарський район, село Руденківка, вул. Миру, 70, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 700561053234. Дане обтяження зареєстроване на підставі Рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень індексний номер 81204221 від 07.10.2025 року, яке прийняте державним реєстратором Департаменту з питань реєстрації Полтавської області Дмитренко Тетяною Іванівною. Підставою для прийняття рішення державним реєстратором про податкову заставу є заява Головного управлінням ДПС у Полтавській області та акту опису майна, на яке поширюється право податкової застави № 21/16-31-13-05-18, виданого 14.04.2025 Головним управлінням ДПС у Полтавській області;

2. Обтяження 61789039 від 23.04.2025 Дмитренко Тетяною Іванівною на нежитлові будівлі та споруди, що розташовані за адресою: Полтавська область, Новосанжарський район, село Руденківка, вул. Миру, 70, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 700543153234 Дане обтяження зареєстроване на підставі Рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень індексний 81204886 від 07.10.2025, яке прийняте державним реєстратором Департаменту з питань реєстрації Полтавської області Дмитренко Тетяною Іванівною Підставою для прийняття рішення державним реєстратором про податкову заставу є заява Головного управлінням ДПС у Полтавській області та акту опису майна, на яке поширюється право податкової застави №21/16-31-13-05-18, виданого 14.04.2025 Головним управлінням ДПС у Полтавській області.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги

4.1. 01.05.2026 Головне управління ДПС у Полтавській області подало касаційну скаргу, у якій, з урахуванням наданих 01.06.2026 уточнень підстав касаційного оскарження на виконання ухвали Верховного Суду від 21.05.2026 про усунення недоліків касаційної скарги, просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 06.11.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2026 і ухвалити нове рішення, яким у задоволені клопотання ліквідатора Боржника арбітражного керуючого Ткачука О. В. про припинення податкової застави відмовити в повному обсязі.

5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5.1. Згідно з аргументами касаційної скарги з урахуванням їх уточнення підставою для касаційного оскарження судових рішень є положення пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки:

- суди попередніх інстанцій порушили норми статей 87, 88, 89, 93 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а також статей 73, 86, 236 ГПК України, не дослідивши інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності нерухоме майно №418396783 від 18.03.2025, згідно з якою не за Боржником, за іншою особою, платником податків ТОВ "Тотал Кепітл Корпорейшн", у зв`язку з непогашеним податковим боргом якого застосовано податкову заставу, зареєстроване право власності на об`єкти нерухомого майна, податкову заставу на яке припинено оскаржуваними рішеннями;

- а скаржник вважає за необхідне відступити від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, застосованого судами попередніх інстанцій, зауваживши, що предметом спору у справі № 911/3594/17 були інші позовні вимоги, інший суб`єктивний склад та інші обставини справи, ніж у цій справі.

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

6.1. Аргументи ліквідатора Боржника арбітражного керуючого Ткачука О. В. у відзиві на касаційну скаргу, у якому він заперечує аргументи в касаційній скарзі з підстав, що загалом аналогічні мотивам в оскаржуваних судових рішеннях, зводяться до:

- відсутності підстав для касаційного оскарження судових рішень, оскільки посилання скаржника на необхідність відступлення від висновків Верховного Суду є декларативним;

- накладення припиненої податкової застави на майно, яке не перебувало у власності ТОВ "Тотал Кепітл Корпорейшн", тоді як рішенням Господарського суду міста Києва від 29.05.2025 у справі № 910/7869/23 (910/14009/24) встановлено, що договори купівлі-продажу, на підставі яких ТОВ "Тотал Кепітл Корпорейшн" набуло право власності на таке майно, є недійсними, а отже це товариство не набуло права власності на це майно у розумінні закону;

- некоректного посилання скаржника на норми частини другої статті 50 ГПК України, оскільки ця норма стосується залучення осіб, права яких можуть бути порушені рішенням суду, тоді як права ТОВ "Тотал Кепітл Корпорейшн" на спірне майно вже були предметом судового розгляду та спростовані рішенням суду у справі № 910/7869/23 (910/14009/24).

7. Касаційне провадження

7.1. Суд відхиляє заявлене скаржником, Головним управлінням ДПС у Полтавській області, у касаційній скарзі клопотання про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, яка обґрунтована необхідністю відступити від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, застосованого судами попередніх інстанцій, зауваживши, що предметом спору у справі № 911/3594/17 були інші позовні вимоги, інший суб`єктивний склад та інші обставини справи, ніж у цій справі.

У зв`язку з цим Суд зазначає про таке.

7.2. По-перше аргументи скаржника про необхідність відступу від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, із зазначенням при цьому, що предметом спору у справі № 911/3594/17 були інші позовні вимоги, інший суб`єктивний склад та інші обставини справи, ніж у цій справі, містять в собі суперечливі аргументи, оскільки фактичне ствердження скаржником про неподібні правовідносини у справі № 911/3594/17 та у цій справі, виключає підстави та необхідність передачі саме цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав відступу від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17.

7.3. По-друге, за змістом частини четвертої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати (частина четверта статті 302 ГПК України).

7.4. Ініціюючи питання про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з мотивів необхідності відступлення від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, заявник між тим не врахував визначені процесуальним законом правила передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав відступлення від висновку в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.

Так, згідно з частиною першою статті 303 ГПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

При цьому, за змістом наведених положень статей 302, 303 ГПК України, якщо учасник справи ініціює питання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, такий учасник у відповідному клопотанні має навести обґрунтування для такої передачі, які мають відповідати наведеним в статті 302 цього Кодексу підставам.

Лише за наявності таких умов справа може бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

7.5. Між тим, заявлене скаржником у скарзі клопотання про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду не відповідає таким вимогам, оскільки зводиться до незгоди скаржника з врахуванням судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, однак не містить жодних ні визначених процесуальним законом підстав, ні обґрунтувань для відступлення від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у зазначеній постанові, а відповідно і не містить підстав для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, у зв`язку з чим Суд погоджується з аналогічними аргументами ліквідатора Боржника арбітражного керуючого Ткачука О. В. у відзиві на касаційну скаргу (пункт 6.1).

7.6. А тому Суд дійшов висновку про відсутність підстав для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду згідно з частиною четвертою статті 302 ГПК України.

8. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

Щодо підстав для припинення податкової застави у справі про банкрутство

8.1. Предметом розгляду у цій справі є вимоги ліквідатора Боржника про припинення податкової застави на майно, відчужене Боржником на користь третьої особи за правочинами, визнаними недійсними за судовим рішенням.

Отже, вимоги ліквідатора Боржника по суті зводяться до усунення податковим органом перешкод у здійсненні права власності на належне Боржнику майно шляхом припинення податкової застави, у зв`язку з чим Суд зазначає про таке.

8.2. За змістом підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Відповідно до пункту 89.2 статті 89 ПК України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

8.3. Тож право податкової застави на конкретно визначене майно визначається такими критеріями як податковий борг платника податків, сплату якого забезпечує податкова застава, та відповідним титулом, правом власності (господарського відання або оперативного управління) такого платника податку на майно, яке перебуває під обтяженням податковою заставою. Відсутність одного із наведених критеріїв виключає застосування або припиняє податкову заставу.

8.4. Що стосується обтяження податковою заставою майна боржника, який перебуває у процедурі банкрутства (неплатоспроможності) у відповідній справі, то відповідно до частини чотирнадцятої статті 39 КУзПБ з моменту відкриття провадження у справі арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до норм частини першої статті 59 цього Кодексу з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури (що мало місце у цій справі, пункт 1.2) скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

8.5. Наведеним нормам кореспондують норми статті 93 ПК України яка визначає вичерпний перелік підстав для припинення податкової застави майна боржника.

Згідно з пунктом 93.1 цієї статті майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:

- отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов`язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку;

- визнання податкового боргу безнадійним;

- набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;

- отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених статтею 55 цього Кодексу, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання;

- отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 92 цього Кодексу.

У пункті 93.2 статті 93 ПК України зазначено, що підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених пунктом 93.1 цієї статті.

8.6. Отже, податкова застава є способом забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом. Право податкової застави виникає згідно з ПК України та не потребує письмового оформлення. Підставою виникнення податкової застави є несплата у строки, встановлені ПК України, сум грошових зобов`язань. Податкова застава виникає з дня виникнення у платника податків податкового боргу з грошових зобов`язань. При виникненні права податкової застави майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків. У зв`язку з цим закон передбачає оформлення майна, на яке поширюється право податкової застави, актом опису, яке здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу.

Такі висновки викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 803/3853/15.

8.7. Питання припинення податкової застави нерухомого майна (припинення обтяження у вигляді податкової застави) неодноразово поставало у судовій практиці Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 03.07.2024 у справі № 344/3333/23 (предметом позову у якій були вимоги про скасування (припинення) обтяження у вигляді податкової застави) зазначив, що податкова застава поширюється виключно на майно платника податків, який має податковий борг, у той час як позивач - власник майна не замінює ОСОБА_1 у правовідносинах щодо погашення заборгованості зі сплати податків та придбав спірне майно в результаті звернення стягнення на предмет іпотеки. Такий позов базується на статті 391 ЦК України.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 30.09.2025 у справі № 914/2949/24, від 26.01.2022 у справі № 464/3242/20, від 24.01.2024 у справі № 569/9806/21.

8.8. Верховний Суд у постанові від 02.11.2022 у справі № 916/2016/21 (предметом позову у якій були вимоги про припинення податкової застави нерухомого майна, зобов`язання вчинити дії) зазначив, що положення статті 93 ПК України встановлюють підстави для звільнення з податкової застави майна боржника, яким позивач не є, тобто положення статті 93 ПК України на спірні правовідносини не розповсюджуються та застосуванню не підлягають.

При цьому, за висновками Верховного Суду у справі № 916/2016/21, такий позов підлягає задоволенню з огляду на положення статті 391 ЦК України, відповідно до якої звернутися з негаторним позовом може лише власник або титульний володілець, в якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - є лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

8.9. Верховний Суд визначив, що належним способом захисту прав особи, яка на законних підставах набуває право власності на нерухоме майно, що перебуває у податковій заставі, буде позов про припинення податкової застави нерухомого майна.

У наведених висновках Суд звертається також до правової позиції Верховного Суду, сформульованої у постанові від 15.04.2026 у справі № 10/6141/25.

8.10. У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що податкова застава поширюється виключно на майно платника податків, у якого виник та наявний податковий борг, а Боржник' власником майна, однак не є боржником зі сплати податків за податковим боргом, стверджуваним Головним управлінням Державної податкової служби у Полтавській області.

8.11. У зв`язку з викладеним та враховуючи встановлені судами у цій справі обставини щодо:

- відновлення, за наслідками розгляду справи № 910/7869/23 (910/14009/24) з ухваленням судового рішення від 29.05.2025, порушеного, однак не припиненого титулу Боржника (права власності: права на володіння, користування та розпорядження) на нерухоме майно та земельну ділянку, які незаконно вибули з його володіння (пункт 3.1);

- накладеного за заявою Головного управління ДПС у Полтавській області обтяження у вигляді податкової застави на відповідні об`єкти нерухомого майна Боржника у зв`язку з податковим боргом не Боржника, а іншої особи, ТОВ "Тотал Кепітл Корпорейшн";

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для припинення податкової застави, накладеної скаржником на майно Боржника, у якого відсутній податковий борг, у зв`язку з яким оспорювана податкова застава була застосована, з виключенням (скасуванням) судом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідних записів про публічне обтяження, які, виходячи з приписів пункту 6 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", перешкоджають реалізації права власності Боржника, відновленого судовим рішення від 29.05.2025 у справі № 910/7869/23 (910/14009/24).

У цьому висновку Суд враховує, що:

- відповідно до частини першої статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю; у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування;

- згідно з часиною першою статті 236 цього Кодексу правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відтак, з урахуванням висновків та рішення за наслідками розгляду справи № 910/7869/23 (910/14009/24) право власності Боржника на нерухоме майно та земельну ділянку на момент накладення на них оспорюваної у цій справі податкової застави, хоча і було порушено, однак не припинялось, і через встановлені у відповідному судовому рішенні порушення, було відновлено.

8.12. Дійшовши цього висновку, Суд відхиляє протилежні аргументи скаржника (пункт 5.1).

8.13. У зв`язку з викладеним, виходячи з положень пункту 1 частини першої статті 308 та статті 309 ГПК України, а також враховуючи, що заявлені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 2 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшли свого підтвердження з урахуванням також висновків у пунктах 7.4, 7.5, 7.6, касаційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду підлягають залишенню без змін як законні та обґрунтовані.

8.14. Дійшовши висновку про залишення без задоволення касаційної скарги та без змін оскаржуваних судових рішень, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2026 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.11.2025 у справі № 910/7869/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Васьковський

Судді С. В. Жуков

В. Я. Погребняк