Постанова від 16 липня 2026 р. у справі №5011-15/2045-2012 (910/839/24) — Касаційний господарський суд Верховного Суду

Суд: Касаційний господарський суд Верховного Суду

Інстанція: Касаційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: Справи про банкрутство, з них:

Дата: 16 липня 2026 р.

Справа: №5011-15/2045-2012 (910/839/24)

Суддя: Погребняк В.Я.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року

м. Київ

cправа № 5011-15/2045-2012 (910/839/24)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючий, Васьковського О.В., Пєскова В.Г.,

розглянув у порядку письмового провадження заяву

Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"

про ухвалення додаткового рішення

у межах справи за скаргою

Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"

на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

у справі за позовом

Закритого акціонерного товариства "Форум - ДС" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Баскакова Олександра Віталійовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газобетон-ДС"

Товариства з обмеженою відповідальністю "Вібропрес-ДС",

Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум-ДС І КО"

про стягнення 201 680 016, 00 грн.,

в межах справи № 5011-15/2045-2012(910/839/24) за заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрейд ЛТД"

до Закритого акціонерного товариства "Форум - ДС"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

1. У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 5011-15/2045-2012 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробудтрейд" (далі - ТОВ "Євробудтрейд") про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Форум-ДС" (далі - ЗАТ "Форум-ДС") на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою Господарського суду міста Києва від 19.05.2014.

2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.02.2024 позов ЗАТ "Форум-ДС" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Баскакова О. В. до ТОВ "Газобетон-ДС", ТОВ "Вібропрес-ДС" та ТОВ "Форум-ДС І КО" задоволено. Присуджено до стягнення на користь позивача з ТОВ "Газобетон-ДС" грошові кошти в сумі 32 422 703 грн, з ТОВ "Вібропрес-ДС" - 44 455 033 грн, з ТОВ "Форум-ДС І КО" - 124 802 280 грн. Також з відповідачів стягнуто в дохід Державного бюджету України судовий збір.

3. 27.01.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла скарга ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

4. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2025, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2025, відмовлено у задоволенні скарги ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на дії державного виконавця Відділу ДВС щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 28.03.2024 у справі № 5011-15/2045-2012 (910/839/24).

5. Постановою Верховного Суду від 20.11.2025 касаційну скаргу ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" задоволено частково;

постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 у справі № 5011-15/2045-2012 (910/839/24) скасовано;

справу № 5011-15/2045-2012 (910/839/24) передано до Північного апеляційного господарського суду для нового розгляду апеляційної скарги ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 у цій справі.

6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2026 апеляційну скаргу ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" задоволено;

ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 у справі № 5011-15/2045-2012 (910/839/24) скасовано;

прийнято нове рішення, яким задоволено скаргу ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 28.03.2024 у справі № 5011-15/2045-2012 (910/839/24);

визнано незаконними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 28.03.2024 у справі № 5011-15/2045-2012 (910/839/24);

скасовано постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 23.01.2025 про повернення наказу Господарського суду міста Києва від 28.03.2024 у справі №5011-15/2045-2012(910/839/24) стягувачеві без виконання.

7. 05.03.2026 до суду апеляційної інстанції від представника ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" надійшла заява про покладення на Міністерство юстиції України судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №5011-15/2045-2012(910/839/24), згідно якої заявник просить стягнути із Міністерства юстиції України на користь ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" судові витрати на правничу допомогу у розмірі 14 500 грн згідно договору №30-204-2025/2 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 30.04.2025;

стягнути із Міністерства юстиції України на користь ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" судові витрати на правничу допомогу у розмірі 6 400 грн згідно договору №04-07-2025/1 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 04.07.2025;

розгляд заяви про покладення на Міністерство юстиції України судових витрат на професійну правничу допомогу здійснити по суті за відсутності представника ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс".

8. Постановою (додатковою) від 19.03.2026 Північний апеляційний господарський суд задовольнив заяву ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на Міністерство юстиції України судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №5011-15/2045-2012 (910/839/24);

доповнив резолютивну частину постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2026 у справі №5011-15/2045-2012(910/839/24) після п`ятого абзацу абзацами наступного змісту:

"Стягнути з Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13; код ЄДРПОУ 00015622) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 40, оф. 315; код ЄДРПОУ 38039872) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 14 500,00 грн. згідно договору №30-04-2025/2 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 30.04.2025.

Стягнути з Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13; код ЄДРПОУ 00015622) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 40, оф. 315; код ЄДРПОУ 38039872) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 6 400,00 грн. згідно договору №04-07-2025/1 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 04.07.2025р.

Зобов`язати Господарський суд м. Києва видати відповідні накази.".

9. Не погоджуючись із постановою апеляційного господарського суду, Міністерство юстиції України 03.02.2026 засобами електронного зв`язку, звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2026 у справі № 5011-15/2045-2012 (910/839/24).

10. Постановою Верховного Суду від 16.06.2026 касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишено без задоволення;

Додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2026 у справі № 5011-15/2045-2012 (910/839/24) залишено без змін.

11. ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення за наслідками розгляду касаційної скарги Міністерства юстиції України на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2026, заявлено клопотання про поновлення процесуального строку на звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення.

12. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 5011-15/2045-2012 (910/839/24) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Огороднік К.М., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.06.2026.

13. У зв`язку з відпусткою судді Огородніка К.М., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 5011-15/2045-2012(910/839/24) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2026.

14. Ухвалою від 14.07.2026 Верховний Суд задовольнив клопотання ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" про поновлення процесуального строку та поновив ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" процесуальний строк для подання заяви про ухвалення додаткового рішення;

прийняв заяву ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" про ухвалення додаткового рішення до провадження;

ухвалив здійснити розгляд заяви ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" про ухвалення додаткового рішення в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

15. Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

16. Однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

17. Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

18. Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

19. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 129 ГПК України).

20. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

21. Водночас, за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

22. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

23. У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

24. Отже, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

25. Також колегія суддів враховує, що, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, суд відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

26. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19).

27. Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

28. Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

29. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

30. Також колегія суддів звертає увагу на сформований у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписів статей 123 - 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

31. Отже, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

32. Об`єктом касаційного оскарження у цій справі є постанова (додаткова) від 19.03.2026, якою Північний апеляційний господарський суд задовольнив заяву ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на Міністерство юстиції України судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №5011-15/2045-2012(910/839/24) та доповнив резолютивну частину постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2026 у справі №5011-15/2045-2012(910/839/24) після п`ятого абзацу абзацами, за змістом яких було стягнено витрати на надання адвокатських послуг.

33. В означеному аспекті Верховний Суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22 сформувала наступний висновок щодо застосування приписів статей 2, 123, 129, 244 ГПК України:

"Додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою та має на меті усунути неповноту судового рішення. Особа, яка понесла судові витрати під час апеляційного чи касаційного перегляду додаткового судового рішення про розподіл судових витрат, має право на відшкодування таких витрат, що відповідатиме принципу господарського судочинства, передбаченому у пункті 12 частини третьої статті 2 ГПК України. Під час вирішення цього питання суд має керуватися критеріями, визначеними у частині п`ятій статті 126 та частині п`ятій статті 129 ГПК України. Інакше розуміння позбавить особу права на відшкодування понесених нею судових витрат у разі необґрунтованого оскарження іншим учасником справи додаткового судового рішення, що нівелюватиме значення такої засади судочинства, як відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення".

34. Також колегія суддів враховує, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 74 ГПК України).

35. Відповідно до частини четвертої статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

36. Частиною восьмою статті 129 ГПК України унормовано, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

37. Щодо судових витрат, понесених ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" під час розгляду справи у суді касаційної інстанції, Верховний Суд враховує, зокрема, таке.

38. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС", в порядку, передбаченому статтями 126, 129 ГПК України, повідомило про те, що у майбутньому із врахуванням умов та на підставі договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) змушений бути понести витрати, пов`язані із розглядом вказаної касаційної скарги Міністерства юстиції України, в особі Відділу примусового виконання рішень Департамент ДВС, на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2026 у справі №5011-15/2045-2012 (910/839/24), об`єм, розмір та обсяг котрих на момент подання скарги визначити не є можливим.

39. Водночас, ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" в порядку статті 124 ГПК України зазначало та просило врахувати те, що попередньо сторони договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) керуються тим, що вартість однієї години роботи Виконавця складає від 1 500,00 грн до 1 900,00 грн (в залежності від різного роду умов та чинників), участь у судовому засіданні складає від 2 000,00 грн до 2 500,00 грн (в залежності від різного роду умов та чинників, в тому числі, але не виключно тривалості судового засідання та час очікування його початку), а також додаткова оплата за прийняття позитивного для ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" судового рішення (відмову (у повному обсязі або частково) у задоволенні касаційної скарги Міністерства юстиції України, в особі Відділу примусового виконання рішень Департамент державної виконавчої служби, на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2026 у справі № 5011-15/2045-2012 (910/839/24)), яка не перевищуватиме двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

40. Заява про ухвалення додаткового рішення надійшла 24.06.2026. При цьому, Верховний Суд поновив строк для подання заяви про покладення на Міністерство Юстиції України судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому статей 123, 126, 124, 129, 244 ГПК України.

42. Отже, заявником дотримано вимоги статті 124, 129 ГПК України та разом з першою заявою по суті спору подано до суду касаційної інстанції попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, а також докази на підтвердження наданої правової допомоги.

43. З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції представником ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" надано копії таких документів:

- Договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) № 30-04-2026/7 від 30.04.2026;

- акта здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 23.06.2026.

44. Згідно із пунктом 1.3. Договору №30-04-2026/7 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 30.04.2026, сторони погодили, що відповідний перелік видів правової допомоги (послуг) згідно умов даного Договору, є не остаточний, та може бути сторонами відповідно збільшено на власний розсуд та за необхідності. Повний та остаточний перелік виконаних робіт та наданих послуг за відповідний період їх виконання/здійснення визначається в акті здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання правової допомоги у відповідності до умов даного Договору.

45. За змістом акта здачі-приймання виконаної правової допомоги від 23.06.2026 згідно договору №30-04-2026/7 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 30.04.2026, адвокат надав такі послуги:

- ознайомлення із змістом та сутністю додаткової Постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2026 у справі №5011-15/2045-2012 (910/839/24) та касаційної скарги Міністерства юстиції України, в особі Відділу примусового виконання рішень Департамент ДВС, на додаткову Постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2026 у справі №5011-15/2045-2012 (910/839/24);

- здійснення аналізу та дослідження переданих матеріалів (документів), що стосуються спору у справі №5011-15/2045-2012 (910/839/24) за касаційною скаргою Міністерства юстиції України, в особі Відділу примусового виконання рішень Департамент ДВС, на додаткову Постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2026 у справі №5011-15/2045-2012 (910/839/24);

- здійснення пошуку, ознайомлення, аналізу та дослідження можливої зміни та/або залишенням без змін судової практики (правової позиції) різними судовими інстанціями в призмі наявності порушень їх приписів та статей чинного законодавства України у справі №5011-15/2045-2012 (910/839/24) за касаційною скаргою Міністерства юстиції України, в особі Відділу примусового виконання рішень Департамент державної виконавчої служби, на додаткову Постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2026 у справі №5011-15/2045-2012 (910/839/24).

46. Сторонами погоджено, що загальна вартість вказаних послуг склала 7 200 грн.

47. Верховний Суд звертає увагу, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду викладений від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22).

48. Водночас, Верховний Суд враховує, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

49. Виходячи з наведеного, колегія суддів касаційної інстанції враховує відсутність заперечення щодо ухвалення додаткового рішення через невідповідність їх вимогам необхідності, реальності та розумності.

50. Разом з тим, Верховний Суд звертає увагу, що матеріали справи містять відзив ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" на касаційну скаргу, поданий через систему Електронний суд безпосередньо керівником Міловановою О.М., а не адвокатом.

51. Також Верховний Суд враховує, що адвокат Грищенко О.М. не брав участь у судових засіданнях Касаційного господарського суду у складі Верховного суду у цій справі, оскільки розгляд справи здійснювався у письмовому провадженні.

52. Відтак, Верховний Суд дійшов висновку, що заявлені витрати не відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їх розміру, оскільки наявні матеріали справи та подані заявником докази не підтверджують факт безпосередньої участі адвоката та надання ним відповідних послуг ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" у цій справі (відповідному провадженні), і у суду відсутня можливість перевірити реальність та дійсність наданої заявнику правової допомоги, а також достовірність опису послуг у акті здачі-приймання виконаної правової допомоги від 23.06.2026 фактично наданим.

53. Дослідивши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат не є обґрунтованим документально, тому заява про компенсацію витрат на суму 7 200,00 грн не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 119, 129, 234, 244, Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" Мілованової Ольги Михайлівни про покладення на Міністерство Юстиції України судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Додаткова постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді О.В. Васьковський

В.Г. Пєсков

Оригінал: reyestr.court.gov.ua