Постанова від 16 липня 2026 р. у справі №641/7824/25 — Слобідський районний суд міста Харкова

Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 3-зв/641/3/2026Справа №: 641/7824/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі головуючої судді Богдан М.В., за участю секретаря судового засідання Ананко І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові заяву захисника Шльонських Олени Миколаївни про відвід судді Слобідського районного суду м. Харкова Кожихової Г.В. у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

установив:

В провадженні судді Слобідського районного суду м. Харкова Кожихової Г.В. перебуває адміністративний матеріал у справі №641/7824/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

До Слобідського районного суду м. Харкова надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Шльонських О.М. про відвід судді Слобідського районного суду м. Харкова Кожихової Г.В. у справі №641/7824/25.

В обґрунтування клопотання заявник зазначила, що в неї наявні побоювання стосовно безсторонності судді, що мають підгрунтя на попередніх висловлюваннях суддею думки щодо факту встановлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності поліцейськими до вивчення всіх доказів.

В судове засідання захисник ОСОБА_1 - адвокат Шльонських О.М. не з`явилась, про день та час розгляду справи повідомлялась шляхом надіслання судової повістки до електронного кабінету. Документ доставлено 16.07.2026 об 20:04:48.

Крім того, захиснику була направлена судова повістка про виклик до суду на номер телефону _ НОМЕР_1 . Документ доставлено у додаток «Viber» 16.07.2026 об 15:34.06.

Суддя Слобідського районного суду м. Харкова Кожихова Г.В. свою думку щодо заяви про відвід не висловила.

Враховуючи строки розгляду клопотання, належне повідомлення усіх учасників справи, суд вважає за можливе не відкладати розгляд справи та провести судове засідання за відсутності особи, яка подала заяву про відвід на підставі наявних матеріалів.

Перевіривши доводи заяви про відвід, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є складовою частиною національного законодавства, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Оскільки Кодекс України про адміністративне правопорушення не передбачає процесуальних норм, які регламентують можливість заявити відвід судді і, відповідно, не передбачають порядку розгляду такої заяви про відвід, тому у даному випадку суд вважає за необхідне застосувати аналогію закону, яка полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.

Суд також враховує роз`яснення Ради суддів України, викладених в п. 4 рішення від 08.06.2017 № 34, відповідно до якого у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до КУпАП, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.

Стаття 75 КПК України визначає обставини, які виключають участь судді в кримінальному провадженні та підстави для його відводу. Так, частиною 1 ст. 75 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні, крім іншого, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до вимог статті 80 КПК України відвід судді може бути заявлений особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Відвід повинен бути вмотивованим.

Тобто, обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути обґрунтованими та доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів та доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо відвід не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Пунктом 1.1 Бангалорських принципів поведінки судді (схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 №2006/23) встановлено, що суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.

Отже, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.

Конкретизуючи суб`єктивний критерій, Європейський суд з прав людини підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді.

Критерієм суб`єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його неупередженості. Суб`єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях або висловлюваннях суддів (присяжних) перед початком чи під час судового розгляду справи. У світлі прецедентної практики Суду об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.

При тлумаченні об`єктивної складової категорії «безсторонній суд» ЄСПЛ прийняв низку рішень, в яких визнав порушенням Конвенції ситуації, коли є підстави побоюватися, що члени суду (за відсутності упередженості до сторін) перебувають у прямій чи опосередкованій службовій, фінансовій, політичній тощо залежності від сторони у справі (відповідача).

Підставами для відводу судді Кожихової Г.В. заявник зазначила про побоювання стосовно безсторонності судді, що мають підгрунтя на попередніх висловлюваннях суддею думки щодо факту встановлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності поліцейськими до вивчення всіх доказів.

Тобто у заяві про відвід судді захисник покликається на обставини, що не підтверджені матеріалами справи та ґрунтуються фактично на незгоді із процесуальними рішеннями судді.

Водночас відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в п.п.66-69 рішення у справі «Смірнова проти України», «…сторони зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до інших учасників процесу та суду, вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи протягом розумного строку…».

Отже, заява про відвід містить лише суб`єктивну оцінку заявника діям судді при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, не направлені на перевірку безсторонності судді, адже до виправданих побоювань щодо неупередженості судді не може належати незгода учасника провадження з процесуальними рішеннями та діями судді. У випадку наявності такої, процесуальний закон встановлює засаду забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності. Водночас, відомостей щодо обставин, які б свідчили про наявність особистої заінтересованості судді у цьому провадженні або у її неупередженості у заяві про відвід не наведено.

Отже, заявлений захисником ОСОБА_1 - адвокатом Шльонських О.М. відвід судді Слобідського районного суду міста Харкова Кожиховій Г.В. не містить належних доводів та аргументів, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді при розгляді даної справи.

З огляду на викладене, заява захисника ОСОБА_1 - адвоката Шльонських О.М. про відвід судді Слобідського районного суду міста Харкова Кожихової Г.В. задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 283, 294 КУпАП, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 75, 80 КПК України,

постановив:

Заяву захисника ОСОБА_1 - адвоката Шльонських О.М. про відвід судді Слобідського районного суду міста Харкова Кожихової Г.В. у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без задоволення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя - М. В. Богдан