Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №619/2572/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/2572/26

провадження № 2/619/1698/26

Заочне рішення

іменем України

08 липня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Коваленко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Носачової І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу № 619/2572/26

ім`я (найменування) сторін:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 ,

вимоги позивача : про визнання права власності, в порядку спадкування за законом

Стислий виклад позиції сторін.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить, з урахуванням уточнених позовних вимог, визнати за нею право власності на 1/6 частину житлового будинку літ. «А-1» з прибудовою літ. «а», ганком літ. «а1» загальною площею 68,2 кв.м., житловою площею 40,0 кв.м. та надвірні будівлі: льох літ. «Б», льох літ. «Г», гараж літ. «В», літня кухня літ. «Г», вбиральня літ. «Д», сарай літ. «Е», сарай літ. «Ж», огорожа №1,2,5, колонка № 3, зливна яма № 4, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати за нею право власності 1/3 частину житлового будинку літ. «А-1» з прибудовою літ. «а», ганком літ. «а1» загальною площею 68,2 кв.м., житловою площею 40,0 кв.м. та надвірні будівлі: льох літ. «Б», льох літ. «Г», гараж літ. «В», літня кухня літ. «Г», вбиральня літ. «Д», сарай літ. «Е», сарай літ. «Ж», огорожа №1,2,5, колонка № 3, зливна яма № 4, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 0.1216 га кадастровий номер: 6322055600:00:001:0655, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), в порядку спадкування за законом, після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

16 квітня 2026 року позивачкою подано до суду позовну заяву.

21 квітня 2026 року ухвалою судді Дергачівського районного суду Харківської області позовну заяву залишено без руху.

21 квітня 2026 року представник позивача через систему Електронний суд подала до суду уточнену позовну заяву.

21 травня 2026 року ухвалою суду справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 12 год 00 хв 11 червня 2026 року.

11 червня 2026 року представником позивачки подано заяву про витребування доказів, закриття підготовчого засідання, призначення справи до судового розгляду.

11 червня 2026 року постановлено ухвалу про закриття провадження та призначення справи до судового розгляду на 11 годин 30 хвилин 08 липня 2026 року.

07 липня 2026 року надійшла відповідь з нотаріальної контори на ухвалу суду про витребування доказів.

Позивачка та її представник в судове засідання не з`явились, надали до суду заяви, в яких позовні вимоги просила задовольнити повністю, з підстав зазначених у позові, просили увалити у справі заочне рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, причину неявки не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся за зареєстрованим місцем реєстрації, шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення, однак судова повістка не вручена під час доставки та повернута до суду, у зв`язку з відсутністю адресату за вказаною адресою. Виклик відповідача також було здійснено оголошенням, яке розміщено на сторінці веб-сайту суду офіційного веб-порталу «Судова влада України». 11.06.2026 року надійшла заява ОСОБА_2 про визнання позовних вимог ОСОБА_1 та розгляд справи у його відсутність.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Пунктом 99-1 «Правил надання послуг поштового зв`язку», затверджених постановою КМ України від 5 березня 2009 р. № 270, установлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Отже, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судова повістка відповідачу вручена.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням того, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи, не з`явився у судове засідання, не подав відзив на позов, до того ж, інформація щодо часу розгляду даної справи розміщена на офіційному веб-сайті судової влади України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Як вбачається зі свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого Козачолопанською селищною радою Дергачівського району Харківської області 04.06.1964 року, актовий запис № 58, батьками позивачки у справі- ОСОБА_6 ( до реєстрації шлюбу ОСОБА_7 ) були ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Згідно свідоцтва про одруження серія НОМЕР_2 виданого 14.08.1959 року Козачолопанською селищною радою Дергачівського району, актовий запис № 90 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували в зареєстрованому шлюбі з 14 серпня 1959 року .

Позивачка у справі перебуває в шлюбі з ОСОБА_8 , який зареєстрований 12 березня 1983 року, актовий запис № 08 в Пушянській селищній раді Богодухівського району Харківської області. Після реєстрації шлюбу отримала прізвище « ОСОБА_6 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб.

Згідно свідоцтва про право приватної власності на будівлю, виданого виконавчим комітетом Козачолопанської селищної Ради депутатів трудящих Харківської області 08 червня 1965 року, ОСОБА_3 на праві приватної власності в цілому належав житловий будинок, розташований по АДРЕСА_2 . Свідоцтво про право власності видане на підставі рішення виконавчого комітету Козачолопанської селищної Ради від 08.06.1965 року № 11, взамін виписки з протоколу радгоспу про виділення присадибної ділянки від 19.04.1963 року № 2 та акту прийомки будинку від 09.07.1963 року.

14.06.1965 року вказане домоволодіння АДРЕСА_2 в цілому зареєстрований в бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Козачо-Лопанської селищної ради від 08.06.1965 року реєстрова книга № 9, реєстровий номер 1941.

Рішенням виконавчого комітету Козачолопанської селищної ради народних депутатів Дергачівського району Харківської області № 47 від 14.01.1997 року « Про передачу земельних ділянок у приватну власність і користування», згідно Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року № 15-92 та заяв громадян, виконком селищної Ради вирішив передати безкоштовно у приватну власність та постійне користування земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарчих будівель і споруд, особистого підсобного господарства громадянам селищної Ради, згідно з додатком. Громадянам, які одержали земельні ділянки у приватну власність використовувати їх за цільовим призначенням. ОСОБА_3 значиться під № 1288 та 1289 і йому виділено земельну ділянку розміром 0,12 га та 0,8 га.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 , виданим 12.12.2006 року Козачолопанською селищною радою Дергачівського району Харківської області, актовий запис № 174.

Згідно довідки, виданої 02.09.2020 року № 02-21/532 Козачолапанською селищною радою Дергачівського району Харківської області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадщину за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 прийняла. У свідоцтві на право власності на будівлю від 08.06.1965 року, виданого виконкомом Козачолопанської селищної ради Дергачівського району Харківської області, вказана стара адреса: смт. Козача Лопань вулиця Клари Цеткін, № 62-а. У зв`язку з впорядкуванням адресного господарства селища на теперішній час правильна адреса: АДРЕСА_1 ( рішенням виконавчого комітету № 18 від 04.09.1968 року змінено нумерацію на № 88; рішенням ІІ сесії VII скликання від 13.11.2015 року змінено назву вулиці на Підгірна).

Спадкове майно, після смерті ОСОБА_3 складалось з житлового будинку та надвірних будівель, розташованих по АДРЕСА_1 та земельної ділянки, розташованої АДРЕСА_1 .

Спадщину після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 фактично прийняла його дружина ОСОБА_4 та його донька ОСОБА_1 , шляхом спільного проживання разом за спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Як вбачається з акту депутата, складеного зі слів сусідів, син спадкодавця ОСОБА_2 хоча й був прописаний за однією адресою разом зі спадкодавцем, однак з 1981 року за адресою: АДРЕСА_1 ніколи не проживав. Згідно акту депутата Дергачівської міської ради від 21.04.2026 року, складеного зі слів сусідів ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за адресою: АДРЕСА_1 з 1981 року та по теперішній час ОСОБА_2 не проживав та не проживає. Особистих речей гр. ОСОБА_2 в будинку не знаходиться. Відомо, що з 1981 року разом з дружиною ОСОБА_2 проживає в м. Харків.

З огляду на судову практику реєстрація та проживання два різних поняття. Для прийняття спадщини без подачі заяви до нотаріальної контори після смерті спадкодавця вимагається саме « проживання» разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини», а не « реєстрація за однією адресою». Тобто, спадкова маса, після смерті ОСОБА_2 має розподілитися наступним чином: по 1/2 частці позивачці як доньці спадкодавця та дружині спадкодавця, які прийняли спадщину шляхом саме спільного проживання на час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем. Спадкове майно на своє ім`я вони не оформляли, правовий документ про переоформлення права власності ніхто не отримував на час відкриття спадщини.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4 , виданим 14.12.2016 року виконавчим комітетом Козачолопанської селищної ради Дергачівського району Харківської області, актовий запис № 108.

Спадщину після смерті ОСОБА_4 померлої ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_1 прийняла, шляхом подачі заяви про прийняття спадщини до державного нотаріуса Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі ( № витягу 47921439 від 31.05.2017 року, номер в спадковому реєстрі 60728263, номер у нотаріуса 104/2017)

Згідно відповіді ТОВ «Інвентарбюро» від 31.08.2020 року № 2331/1, житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_3 має загальну площу 68,2 кв.м., житлову площу 40,0 кв.м. та на праві приватної власності в цілому належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право приватної власності від 08.06.1965 року, виданого виконавчим комітетом Козачолопанської селищної Ради Дергачівського району Харківської області. Назву вул. Клари Цеткін перейменовано у АДРЕСА_1 , згідно витягу з рішення ІІ сесії VII скликання Козачололпанської селищної ради Дергачівського району Харківської області від 13.11.2015 року. Номер 62-А змінено на № 88, у зв`язку з впорядкуванням адресного господарства селища Рішенням виконавчого комітету Козачолопанської селищної ради Дергачівського району Харківської області № 18 від 04.09.1968 року.

Як вбачається з технічного паспорту, виготовленого ТОВ « Інвентарбюро» 31 серпня 2020 року за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці розміром 1160 кв.м. розташований житловий будинок літ. «А-1» з прибудовою літ. «а», ганком літ. «а1» загальною площею 68,2 кв.м., житловою площею 40,0 кв.м. , господарчі будівлі та споруди: льох літ. «Б», гараж літ. «В», літня кухня літ. «Г», вбиральня літ. «Д», сарай літ. «Е», сарай літ. «Ж», огорожа № 1-2, колонка № 3, зливна яма №4.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом , виданого 13 січня 2026 року державний нотаріус Дергачівської державної нотаріальної контори за реєстровим номером 1-62, після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , 1/3 частку спадкового майна належить ОСОБА_1 . Спадщина складається з житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3

Враховуючи, що ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 не прийняв, так як фактично з ним не проживав, ОСОБА_1 має право на спадщину після смерті батька ще на 1/6 частину спадкового майна. Вказівка нотаріуса в свідоцтві про право на спадщину за законом, що спадщину після ОСОБА_3 прийняло три спадкоємці: син ОСОБА_2 на 1/3 частку, ОСОБА_1 на 1/3 частку , ОСОБА_4 на 1/3 частку не відповідає дійсності та суперечить діючій судовій практиці. Після ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 є лише два спадкоємці, які спадщину прийняли шляхом спільного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Тому, позивачка законно просить визнати за нею 1/6 частку в спадщині, після смерті батька (1/3 частки про яку вказує нотаріус має бути розділена між позивачкою та її матір`ю: 1/3:2= 1/6) ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вбачається зі свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 січня 2026 року, виданого державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області Маслій О.О., ОСОБА_1 належить 1/6 частка житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 . В свідоцтві нотаріус зазначила, що спадкове майно на яке видане свідоцтво про право на спадщину, складається з 1/3 частки житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами та свідоцтво про право на 1/2 частку спадщини – 1/6 частку житлового будинку видано ОСОБА_1 . Свідоцтво про право власності на 1/6 частку житлового будинку не видано. Суд вважає, що нотаріус не включила до спадщини ще 1/6 частку спадкового майна, після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , яку вона прийняла , замість сина, який не проживав разом зі спадкодавцем, заяв до нотаріальної контори, після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 не подавав. Тому, позивачка претендує додатково на 1/3 частку спадщини, після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Згідно заяви ОСОБА_1 , 27.04.2026 року за № 06-34/35 Архівний відділ Харківської районної державної (військової) адміністрації Харківської області надав засвідчену копію рішення виконавчого комітету Козачолопанської селищної ради народних депутатів від 14.01.1997 року № 47 « Про передачу земельних ділянок у приватну власність і користування» та архівний витяг зі списку громадян, доданий до цього рішення. Згідно Рішення виконавчого комітету Козачолопанської селищної Ради народних депутатів № 47 від 14 січня 1997 року « Про передачу у приватну власність та користування земельних ділянок», згідно Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 15-92 та заяв громадян виконком селищної Ради народних депутатів передав безкоштовно в приватну власність і постійне користування земельні ділянки для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарчих споруд (присадибна ділянка), особистого підсобного господарства, громадянам селищної ради, згідно з додатком. Громадянам, які отримали присадибні ділянки в приватну власність вказано використовувати за цільовим призначенням. Згідно додатку до рішення виконкому Козачолопанської селищної ради від 14.01. 1997 року №47, список громадян, яким передаються земельні ділянки у власність. Серед них за № 1288 та № 1289 значиться ОСОБА_3 , адреса АДРЕСА_2 , площа земельної ділянки 0,12 га та 0,8 га.

Згідно технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарчих будівель і споруд (присадибна ділянка) в АДРЕСА_1 , виготовленої ТОВ «Проєктувальник» площа земельної ділянки становить 0,1216 га та має кадастровий номер 6322055600:00:001:0655, відомості про яку внесено до Державного земельного кадастру 29.04.2026 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Спадкове майно, після смерті батька позивачки – ОСОБА_3 складається також з земельної ділянки розміром 0.1216 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 на яку виготовлено технічну документацію та отримано Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (номер Витягу НВ-3200663692026 земельна ділянка площею 0.1216 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) має кадастровий номер: 6322055600:00:001:0655. Відомості про державну реєстрацію земельної ділянки занесені відділом № 5 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у м.Києві та Київській області підставі технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (місцевості) від 29.04.2026 року , виготовленої Товариством з обмеженою відповідальністю « Проєктувальник».

Згідно технічного паспорту, виготовленого 01 квітня 2026 року ТОВ «Харківське Інвентарбюро» на будинок садибного типу, з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 (інвентаризаційна справа 1659, реєстраційний номер 3267114463120) і згідно проведеної інвентаризації за адресою АДРЕСА_1 розташований житловий будинок літ. «А-1» з прибудовою літ. «а», ганком літ. «а1» загальною площею 68,2 кв.м., житловою площею 40,0 кв.м. та надвірні будівлі: льох літ. «Б», льох літ. «Г», гараж літ. «В», літня кухня літ. «Г», вбиральня літ. «Д», сарай літ. «Е», сарай літ. «Ж», огорожа №1,2,5, колонка № 3, зливна яма № 4. Також, 12 квітня 2026 року ТОВ « Харківське Інвентарбюро» на технічний паспорт, виготовлений 01.04.2026 року, сформувало електронний технічний паспорт (ідентифікатор об`єкта нерухомого майна 01.3616813.5032991.20260512.93.0000.64. Реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності: ТІ01:5297-5148-5677-7445) на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, за адресою об`єкта: АДРЕСА_1 .

Згідно довідки № 1659/1 від 01.04.2026, наданої ТОВ « Харківське Інвентарбюро», після обстеження на місці 01.04.2026 та проведення комплексу робіт встановлено, що житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 відповідає наступним характеристикам: житловий будинок літ. «А-1» з прибудовою має житлову площу 40,0 кв.м., загальну площу 68,2 кв.м. , літ. «Б» -льох, літ. «В»- гараж, літ. «Г»- літня кухня, літ. «Д»- вбиральня, літ. «Е»- сарай, літ. «Ж»- сарай, № 1,2,5- огорожа, № 3- колонка, №4 – зливна яма. Самочинно побудоване (переплановане/реконструйоване) – відсутнє. Назву АДРЕСА_2 перейменовано у АДРЕСА_1 , згідно витягу з рішення ІІ сесії VII скликання Козачолопанської селищної ради Дергачівського району Харківської області від 13.11.2015 року. Номер 62-а змінено на № 88 у зв`язку з впорядкуванням адресного господарства селища, рішенням виконавчого комітету Козачолопанської селищної ради Дергачівського району Харківської області № 18 від 04.09.1968 року.

Мотиви суду.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини 1, 3статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі статтями 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Положеннями ст.ст. 15, 16 ЦК, статтею 3 ЦПК передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом частини другої статті 16 ЦК, способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.

Згідно пп. 4.10 п. 4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем. Законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб. За змістом норми статті 1268 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Так, відповідно до частин третьої і четвертої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

ВС в Постанові від 15 січня 2025 року ( справа № 441/1215/24, провадження № 61-13716св24) зазначив, що для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Верховний Суд в Постанові від 26 лютого 2025 року справа № 496/476/22, провадження № 61-1445св24 зазначив, що частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявності фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрації місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Такий правовий висновок щодо застосування частини третьої статті 1268 ЦК України викладений у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17, від 18 листопада 2020 року у справі № 523/19010/15, від 02 квітня 2021 року у справі № 191/1808/19, від 28 квітня 2021 року у справі № 204/2707/19.

Практика правозастосування частини третьої статті 1268 ЦК України є сталою.

Частиною першою статті 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Положення статті 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.

Державна реєстрація спадкоємця сама по собі не є беззаперечним доказом його постійного проживання на момент смерті спадкодавця за адресою реєстрації. (постанова Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 204/2707/19).

Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 ЦК України має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. У частині третій статті 1268 ЦК України вимагається проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрація місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного. Cама лише реєстрація місця проживання особи разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України не свідчить про своєчасність прийняття спадщини. Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 ЦК України має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Цей факт при вирішенні спору між спадкоємцями підлягає встановленню у мотивувальній частині судового рішення. Не пред`явлення окремої позовної вимоги про встановлення факту прийняття спадщини спадкодавцем не є підставою для відмови в позові про визнання права власності (чи визнання права на частку в праві спільної часткової власності) за спадкоємцем (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 вересня 2024 року в справі № 642/4502/17 (провадження № 61-14982св23)). Відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не є підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, передбачені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем та оцінені судом (висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Верховного Суду від 04 листопада 2024 року у справі № 504/3606/14-ц).

Аналогічний висновок викладено в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 квітня 2023 року справа № 204/1052/20, провадження № 61-18625 св 21- …частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не саму реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , спадщину після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 - не прийняв та на спадкове майно не претендує, враховуючи те, що з часу відкриття спадщини минуло 20 років і ніяких активних дій, які б свідчили про бажання оформити спадкові права не вбачається. Стосовно спадкового майна, яке залишилось після смерті матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідач надав заяву, в якій зазначив, що не спадкове майно не претендує та не заперечує проти визнання за позивачкою права власності, в порядку спадкування за законом .

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом».

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст.1220 ЦК України : « Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою» та ст.1221 ЦК України : « Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини».

Відповідно до ст.1222 ЦК України: « Спадкоємцями за заповітом або за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово».

Згідно ст. 1268 ЦК України, спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він протягом шести місяців з часу відкриття спадщини подав заяву про прийняття спадщини нотаріусу.

В свою чергу стосовно права постійного користування земельними ділянками діє механізм захисту, гарантований статтями 13, 14, 41, 55 Конституції України.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до п. 2 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Відповідно до п.п. 2 п. 1 перехідних положень Земельного кодексу України, рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 15-92 “Про приватизацію земельних ділянок” (далі – Декрет), є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців.

Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Якщо громадянин помер, не отримавши державного акта на право власності на земельну ділянку, його спадкоємці мають право оформити право власності на дані земельні ділянки вже на своє ім`я.

Право власності, користування земельною ділянкою оформляється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За змістом ст. 1296 Цивільного кодексу України оформлення спадщини здійснюється шляхом видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину.

Згідно п. «г» ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

За правилами частини другої статті 120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Частина четверта статті 120 ЗК України передбачає, що при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі та споруди.

Аналіз змісту норм статті 120 ЗК України дає підстави для висновку про однакову спрямованість її положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю та споруди, на якій вони розміщені.

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Отже, за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду, стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.

При застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України необхідно виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.

Згідно з ч. 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач не заявляв вимоги про стягнення судового збору з відповідача, в зв`язку з чим, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, питання розподілу судових витрат суд не вирішує.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Керуючись ст. 7, 12, 13, 77-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 351, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частину житлового будинку літ. «А-1» з прибудовою літ. «а», ганком літ. «а1» загальною площею 68,2 кв.м., житловою площею 40,0 кв.м. та надвірні будівлі: льох літ. «Б», льох літ. «Г», гараж літ. «В», літня кухня літ. «Г», вбиральня літ. «Д», сарай літ. «Е», сарай літ. «Ж», огорожа №1,2,5, колонка № 3, зливна яма № 4, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності 1/3 частину житлового будинку літ. «А-1» з прибудовою літ. «а», ганком літ. «а1» загальною площею 68,2 кв.м., житловою площею 40,0 кв.м. та надвірні будівлі: льох літ. «Б», льох літ. «Г», гараж літ. «В», літня кухня літ. «Г», вбиральня літ. «Д», сарай літ. «Е», сарай літ. «Ж», огорожа №1,2,5, колонка № 3, зливна яма № 4, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0.1216 га кадастровий номер: 6322055600:00:001:0655, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), в порядку спадкування за спадкування за законом, після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня оголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( паспорт серія та номер НОМЕР_5 , виданий 05.06.1996 Богодухівським РВ УМВС України в Харківській області, РНОКПП: НОМЕР_6 ), місце реєстрації: АДРЕСА_1

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ( паспорт НОМЕР_7 , виданий 16.03.1999 року Дергачівським РВ УМВС України в Харківській області, РНОКПП НОМЕР_8 ), місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 17 липня 2026 року.

Суддя Н. В. Коваленко