Вирок від 16 липня 2026 р. у справі №343/1101/26 — Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/1101/26

Провадження №: 1-кп/343/115/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2026 року м. Долина

Долинський районний суд Івано - Франківської області в складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в залі Долинського районного суду Івано – Франківської області, кримінальне провадження №1-кп/343/115/26, внесене 08.04.2026 в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12026096160000024, про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки с. Мислівка, жительки АДРЕСА_1 , незаміжньої, на утриманні має двох малолітніх дітей, непрацюючої, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

за участю: прокурорів Калуської окружної прокуратури – ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченої - ОСОБА_3 ,

представника потерпілої ОСОБА_6 - захисника ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),

ВСТАНОВИВ:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального проступку, форми вини і мотивів кримінального проступку:

ОСОБА_3 заподіяла потерпілій ОСОБА_6 умисне легке тілесне ушкодження.

Кримінальний проступок вчинений за таких обставин.

06 квітня 2026 року, близько 20.00 год., обвинувачена ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , вчинила із своєю малолітньою дочкою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на побутовому ґрунті словесний конфлікт, в ході якого, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та свідомо бажаючи настання таких, нанесла рукою один удар по обличчю, в область лівого ока, та декілька ударів по плечах і спині дочки, спричинивши їй тілесні ушкодження, у вигляді синців в ділянках обличчя зліва, правого плеча, по задній поверхні грудної клітки, які відповідно до висновку судово – медичного експерта від 25.04.2026 відносяться до легких тілесних ушкоджень.

ІІ. Позиція сторін кримінального провадження:

у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України визнала повністю, послідовно та в повній мірі підтвердила обставини вчиненого нею кримінального правопорушення. Пояснила, що у вчиненому щиро кається, розуміє, що вчинила неправильно, пообіцяла більше такого не робити. Просить суворо її не карати.

Представник потерпілої ОСОБА_6 - захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні при призначенні покарання обвинуваченій покладається на розсуд суду.

ІІІ. Визначений обсяг доказів, які підлягають дослідженню, та встановлений порядок їх дослідження:

враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України визнала повністю, інші учасники провадження не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що такі правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, та роз`яснивши їм положення даної статті, а саме про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів і про позбавлення їх у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин провадження в апеляційному порядку, суд визнав дослідження доказів відносно фактичних обставин справи недоцільним та обмежив їх дослідження допитом обвинуваченої і потерпілої, дослідженням даних, які характеризують особу обвинуваченої.

ІV. Частина статті Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальний проступок, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений:

беручи до уваги вищевказане, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 125 КК України, оскільки вона заподіяла потерпілій ОСОБА_6 умисне легке тілесне ушкодження.

V. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання:

обставиною, яка згідно із ст. 66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_3 є щире каяття.

Обставинами, які згідно із ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_8 є вчинення кримінального проступку щодо малолітньої дитини, з якою вона перебуває у сімейних відносинах.

VІ. Мотиви призначення покарання:

призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченою кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України, є кримінальним проступком, особу винної, наявність обставин, які пом`якшують і обтяжують покарання.

Вивченням особи обвинуваченої ОСОБА_3 встановлено, що вона раніше не судима, за місцем проживання характеризується позитивно.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Тому, суд враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти росії» (рішення від 09 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно з якими досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було "свавільним". У справі «Ізмайлов проти росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

При призначенні покарання суд бере до уваги положення ст. 50 КК України, якою встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, положення ст. 65 КК України, згідно з якою, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Поняття судової дискреції (судовий розсуд) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Суд також враховує, що однією із форм правосуддя є відновне правосуддя, основною метою якого є створення умов для примирення потерпілих і правопорушників та усунення наслідків, спричинених кримінальним правопорушенням.

Таким чином, призначаючи покарання, суд враховує вищенаведені обставини, позицію прокурора, який просив призначити покарання у виді штрафу, обвинуваченої, яка погодилась з думкою прокурора, представника потерпілої, який при призначенні покарання покладається на розсуд суду, також суд враховує наявність обставини, яка пом`якшує та обставини, які обтяжують покарання, дані про її особу, обставини вчинення кримінального проступку та її ставлення до цього, і вважає за необхідне призначити покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України.

Саме таке покарання буде відповідати тяжкості вчиненого кримінального проступку обвинуваченою, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

Окрім цього, враховуючи те, що дане кримінальне правопорушення є пов`язаним із домашнім насильством, суд, на підставі ст. 91-1 КК України, вважає за необхідне застосувати до обвинуваченої ОСОБА_3 обмежувальний захід, направивши її для проходження одномісячної програми для кривдників, контроль за виконання якої, згідно із ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», слід покласти на орган місцевого самоврядування за її місцем проживання.

VІІ. Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.

VІІІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд:

запобіжний захід щодо ОСОБА_3 не обирався і суд не вважає за необхідне обирати їй запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

Кримінальним правопорушенням матеріальна шкода не заподіяна. Процесуальних витрат не понесено.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України, призначивши покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

На підставі п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_3 обмежувальний захід, поклавши на неї обов`язок пройти програму для кривдників строком 1 (один місяць).

Контроль за виконанням програми для кривдників покласти на Вигодську селищну раду Івано – Франківської області.

Попередити ОСОБА_3 про кримінальну відповідальність за ст. 390-1 КК України, за умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених ст. 91-1 КК України, зокрема за умисне ухилення від проходження програми для кривдників.

Речові докази та документи по справі після набрання вироком законної сили:

- медичну карту стаціонарного хворого №383/у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - повернути КНП "Долинська БЛ" ДМР;

- оптичний диск CD-R - залишити при матеріалах кримінального провадження № 12026096160000024.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено з урахуванням вимог ч. 2 ст. 394 КПК України шляхом подачі апеляційної скарги до Івано - Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд Івано - Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: ОСОБА_1