Суд: Господарський суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Господарське
Категорія: кредитування, з них
Дата: 13 липня 2026 р.
Справа: №911/3426/25
Суддя: Карпечкін Т.П.
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" липня 2026 р. м. Київ Справа № 911/3426/25
Розглянувши матеріали справи за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк»
до Мурзіна Владислава Сергійовича
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ФОП Гайчук Світлани Анатоліївни
про звернення стягнення на заставлене майно на суму 166 733,97 грн.
Суддя Т.П. Карпечкін
Без виклику сторін.
Обставини справи:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до Мурзіна Владислава Сергійовича за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ФОП Гайчук Світлани Анатоліївни про звернення стягнення на суму 166 733,97 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/3426/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Сторони належним чином повідомлені про дане судове провадження.
Відповідачем в ході розгляду спору відзиву на позов не подано, позовні вимоги не заперечено та не спростовано. Третьою особою пояснень по суті спору не надано.
Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 Господарського процесуального кодексу України.
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Приймаючи до уваги, що учасники судового процесу скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Як свідчать матеріали справи, Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (скорочена назва АТ «А-Банк») звернулося до суду з позовом про звернення стягнення на предмет застави – автомобіль RENAULT FLUENCE, державний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 за Договором застави транспортного засобу N К-Д 619 від 21.09.2018, належний на праві власності відповідачу ОСОБА_1 , в рахунок погашення заборгованості Гайчук Світлани Анатоліївни за Кредитним договором N К-Д 619 від 21.09.2018 в розмірі 166 733,97 грн., яка складається з: 118 775,12 грн. загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 18 558,85 грн. залишку заборгованості за процентами; 0,00 грн. залишку заборгованості за винагородою; 20 600,00 грн. загальної суми нарахованої пені; 7 800,00 грн. штрафу (змінна складова); 1 000,00 грн. штрафу (фіксована складова).
Позов подано до ОСОБА_1 , як майнового поручителя за основним зобов`язанням Позичальника - ФОП Гайчук Світлани Анатоліївни, яка залучена до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив та надав докази, що 21.09.2018 між АТ «А-Банк» (Банк, Кредитор, позивач) та ФОП Гайчук С.А. (Позичальник, Боржник, третя особа) укладено Кредитний договір NК-Д 619 (надалі – Кредитний договір) щодо надання кредиту (встановлення кредитного ліміту) в розмірі 156 000,00 грн. строком на 12 місяців (тобто до 20.09.2019) зі сплатою процентів у розмірі 23,88 % щорічно.
Банк зазначає, що свій обов`язок виконав повністю, надав позичальнику кредит відповідно до умов Кредитного договору.
У відповідності до п. А2 та п. А3 Кредитного договору ліміт цього договору: 156 000,00 грн. на придбання основних засобів та поповнення обігових коштів зі строком повернення до 20 вересня 2019 року, шляхом здійснення погашення Кредиту та процентів щомісячними ануїтетними (однаковими) платежами в розмірі та у строки згідно з Графіком платежів (Додаток № 1 цього Договору).
Згідно з п. А6, п. А10, п. А11 Кредитного договору за користування кредитом Позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 23,88 % річних. Позичальник щомісячно сплачує Банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,99 % від суми зазначеного у п. А2 цього Договору ліміту у поточну дату сплати процентів та винагороду за управління фінансових інструментом у розмірі 3,99 % від суми зазначеного у п. А2 цього Договору ліміту у поточну дату сплати процентів.
Крім того, згідно з п. А7 Кредитного договору у випадку порушення Позичальником будь-якого із грошових зобов`язань та при реалізації права Банку, передбаченого п. А3 цього Договору, Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочки.
Згідно з п.п. 2.2.2-2.2.3 Кредитного договору Позичальник зобов`язується сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 4.3 Кредитного Договору та Повернути кредит у терміни, встановлені п.п. 12, 2.2.14, 2.3.2 цього Договору.
Відповідно до п. 5.8 Кредитного Договору у випадку порушення Позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов`язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення Банку до судових органів, Позичальник сплачує Банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1000 грн. + 5 % від суми встановленого у п. А.2 цього Договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Станом на 14.05.2024 заборгованість Позичальника за Кредитним договором складала суму в розмірі 166 733,97 грн., яка складається з:
118 775,12 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту);
18 558,85 грн. - залишок заборгованості за процентами;
0,00 грн. - залишок заборгованості за винагородою;
20 600,00 грн. - загальна сума нарахованої пені;
7 800,00 грн. – штраф (змінна складова);
1 000,00 грн. – штраф (фіксована складова).
Згідно з аб. 6 п. А3 Кредитного договору визначено, що у відповідності зі ст. 212, 651 ЦК України, у випадку порушення Позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених цим Договором, Банк на свій розсуд, починаючи з 90-го дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови цього Договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому, Банк направляє Позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення Позичальником заборгованості за цим Договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, позиваючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою.
Відповідно до п. 2.3.2 Кредитного договору, при настанні будь-якої з наступних подій: порушенні Позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами цього Договору, у т.ч. у випадку порушення цільового використання кредиту, Банк, на свій розсуд, має право: змінити умови цього Договору - зажадати від Позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов`язань за цим Договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому, згідно зі ст. 212. 611, 651 ЦК України за зобов`язаннями, терміни виконання яких не настали, терміни вважаються такими, що настали, у зазначену в повідомленні дату. У цю дату Позичальник зобов`язується повернути Банку суду кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим Кредитом.
Однак, Позичальником зобов`язання за Кредитним договором своєчасно та у повному обсязі не виконані, заборгованість Позичальника за Кредитним договором складає суму в розмірі 166 733,97 грн., з яких: 118 775,12 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 18 558,85 грн. - залишок заборгованості за процентами; 0,00 грн. - залишок заборгованості за винагородою; 20 600,00 грн. - загальна сума нарахованої пені; 7 800,00 грн. – штраф (змінна складова); 1 000,00 грн. – штраф (фіксована складова).
21 вересня 2018 року між АТ «А-Банк» та ОСОБА_1 (Поручитель, Заставодавець, відповідач) на забезпечення виконання кредитних зобов`язань ФОП Гайчук С.А. за Кредитним договором N К-Д 619 від 21.09.2018 укладено Договір застави транспортного засобу N 619/DZ, відповідно до умов якого Заставодавець надав в заставу автомобіль RENAULT FLUENCE, державний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 .
Відповідно до умов п. 15.1 Договору застави Заставодержатель має право одержати задоволення за рахунок Предмету застави переважно перед іншими кредиторами Заставодавця.
За п. 15.8.1 Договору застави заставодержатель має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на Предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання Позичальником якого-небудь із зобов`язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.
За п. 15.8.3 Договору застави заставодержатель має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет застави незалежно від настання термінів виконання Позичальником якого-небудь із зобов`язань за кредитним договором у випадках: порушення Позичальником якого-небудь із зобов`язань, передбачених умовами Кредитного договору.
За п. 15.9 Договору застави Сторони дійшли згоди, що заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави і в разі дострокового розірвання кредитного договору або зміни його умов, при наявності невиконаних зобов`язань на момент розірвання або внесення змін.
Відповідно до п. 21 Договору застави звернення стягнення на предмет застави у випадках, передбачених п.п. 15.6, 15.8.1, 15.8.2, 15.8.3, 15.9 цього договору, здійснюється відповідно до чинного законодавства України та цього договору.
Як зазначає позивач, на адресу Заставодавця Банком направлено вимогу про погашення існуючої заборгованості, яка залишена без задоволення.
Відповідач в ході розгляду спору позовні вимоги не заперечив та не спростував, відзив на позов без поважних причин не подав.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частиною 2 ст. 627 Цивільного кодексу України та ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України (який був чинний на момент укладення договору) передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В частині 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі, у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки.
Відповідно до ч. І ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За загальним правилом, на особу покладається обов`язок вжити всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання взятого на себе зобов`язання (абзац 2 частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України). Неналежне ставлення до виконання цього обов`язку свідчить про вину особи, яка є безумовною підставою для відповідальності за порушення зобов`язання.
Положення ст. 546 Цивільного кодексу України визначають, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.
Згідно зі ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Згідно зі ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі ст. 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 591 Цивільного кодексу України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.
Початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави.
Якщо публічні торги оголошено такими, що не відбулися, предмет застави може бути за згодою заставодержателя та заставодавця переданий у власність заставодержателя за початковою ціною, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника в порядку черговості відповідно до статті 112 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором або законом.
З огляду на викладені у позові обставини та надані докази, підлягають задоволенню вимоги позивача про звернення стягнення на предмет застави – автомобіль RENAULT FLUENCE, державний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 за Договором застави транспортного засобу N К-Д 619 від 21.09.2018 належний на праві власності відповідачу ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості Гайчук Світлани Анатоліївни за Кредитним договором N К-Д 619 від 21.09.2018 в розмірі 166 733,97 грн., яка складається з: 118 775,12 грн. загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 18 558,85 грн. залишку заборгованості за процентами; 0,00 грн. залишку заборгованості за винагородою; 20 600,00 грн. загальної суми нарахованої пені; 7 800,00 грн. штрафу (змінна складова); 1 000,00 грн. штрафу (фіксована складова) підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними у розумінні ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Оскільки позивачем до позову не додано доказів фактичного понесення судових витрат на правову допомогу (підписаного між адвокатом і клієнтом акту наданих послуг), відповідні вимоги залишені судом без розгляду.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, 233, 236-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Звернути стягнення на предмет застави – автомобіль RENAULT FLUENCE, державний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 за Договором застави транспортного засобу N К-Д 619 від 21.09.2018, належний на праві власності ОСОБА_1 , в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за Кредитним договором N К-Д 619 від 21.09.2018 в розмірі 166 733,97 грн., яка складається з: 118 775,12 грн. загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 18 558,85 грн. залишку заборгованості за процентами; 0,00 грн. залишку заборгованості за винагородою; 20 600,00 грн. загальної суми нарахованої пені; 7 800,00 грн. штрафу (змінна складова); 1 000,00 грн. штрафу (фіксована складова).
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Т.П. Карпечкін
Оригінал: reyestr.court.gov.ua