Рішення від 15 липня 2026 р. у справі №176/4039/25 — Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/4039/25

провадження №2/176/355/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі головуючої-судді Волчек Н.Ю., розглянувши у порядку спрощеного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на непрацездатну дружину,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області з даним позовом, де просить суд ухвалити судове рішення, яким стягнути з відповідача, на свою користь аліменти на утримання непрацездатної дружини у розмірі частики всіх видів його доходу щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви.

В обґрунтування позову зазначила, що з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі. До повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України вона разом із чоловіком проживали в місті Білозерське Покровського району Донецької області. З метою збереження життя та здоров`я, в квітні 2022 року ними було прийнято рішення про переїзд до міста Жовті Води Кам`янського району Дніпропетровської області, де вони зареєструвались як внутрішньо переміщені особи, що підтверджується відповідними довідками. У серпні 2025 року відносини суттєво погіршились та 09.08.2025 чоловік зібравши всі свої речі, а також наше спільне з ним майно та виїхав з будинку.

Також зазначила, що перебуває на обліку у лікаря ендокринолога оскільки має серйозні проблеми зі здоров`ям та встановлений діагноз - запалення щитоподібної залози. Відповідно Довідки, виданої 04.10.2025 лікарем ОСОБА_3 , знаходилася на амбулаторному лікуванні в Клініці ТОВ «Профімед Сервіс» з діагнозом: ХАТ, вогнищева форма з псевдовузлоутворенням праворуч, еутиреоз. Множинні вузли лівої долі. Тривожний розлад. Незначна тромбоцитопенія, лейкоцитопенія.

Таким чином, за показаннями лікарів потребую лікування та систематичного прийому ліків.

З 15 грудня 2015 року вона перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області та отримую пенсію за віком в розмірі 3038,00 грн., що не покриває і половини щомісячних розходів на харчування, комунальні послуги, ліки, засоби особистої гігієни.

За таких обставин, позивачка перебуваю у вкрай скрутному матеріальному становищі, отриманого нею доходу не вистачає для задоволення мінімальних потреб.

Таким чином, потребує постійного лікування та обтяженння необхідністю несення додаткових витрат на своє лікування, в той же час як Відповідач отримує значно вищу пенсію, інвалідності та хронічних захворювань не має, а тому має можливість утримувати її як непрацездатну дружину.

Ухвалою судді від 22 жовтня 2025 року, по справі відкрито провадження та постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

17 листопада 2025 року від відповідача до осуду надійшов відзив, в якому ОСОБА_2 позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими виходячи з наступного.

10 квітня 1982 року він уклав шлюб з ОСОБА_1 . Спільних неповнолітніх дітей з відповідачкою не мають.

На даний час шлюбні відносини з дружиною припинили підтримувати. Можливості зберегти сім`ю не було. Подружні відносини між нами припинилися. Спільне господарство не ведеться.

Чинне законодавство України встановлює права та обов`язки подружжя на утримання. Відповідно до Сімейного кодексу України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Статтею 75 Кодексу визначено, що право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю І, II чи III групи.

Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Однак не має права на утримання той із подружжя, хто негідно поводився у шлюбних відносинах.

Відповідно до частини 3 статті 83 Сімейного кодексу України, не має права на утримання той із подружжя, хто негідно поводився у шлюбних відносинах, що призвело до розірвання шлюбу, або якщо його поведінка суттєво порушує моральні засади суспільства.

Вважає, що позивач втратила право на отримання аліментів, оскільки саме її негідна поведінка стала єдиною та безповоротною причиною розпаду нашої сім`ї, що й змусило мене в листопаді цього року подати позов про розірвання шлюбу.

Негідна поведінка позивача полягала у систематичному жорстокому ставленні до мене, створенні постійних конфліктних ситуацій, веденні аморального способу життя, безпідставному залишенні сім`ї. Крім того, позивачка забрала у нього всі документи щодо стану здоров`я (медичну картку, результати досліджень тощо) та відмовляється їх повертати. Також, щодо непрацездатності та потреби в матеріальній допомозі позивачки, то вважаю за належне також зазначити, що ОСОБА_1 не є особою з інвалідністю, що вимагало б особливих витрат на лікування та догляд. Вона досягла пенсійного віку, проте цей факт сам по собі не є безумовною підставою для стягнення аліментів, якщо її дохід є достатнім.

Позивачка не надала жодного документу, який підтвердив би необхідність в її постійному лікуванні та витратах на нього.

Позивачка, як особа пенсійного віку, отримує пенсію (що підтверджується копією пенсійного посвідчення у додатках до її позову), а також отримує допомогу як внутрішньо переміщена особа (ВПО). Зазначені виплати є достатніми для забезпечення її життєвих потреб на рівні, встановленому законодавством України.

У розумінні статті 75 СК України, потреба в матеріальній допомозі означає, що особа не має можливості забезпечити своє гідне існування самостійно. З огляду на отримання позивачкою пенсії та статусу ВПО, її матеріальне становище не є скрутним і не вимагає додаткового утримання від мене.

Також зазначає, що він також є внутрішньо переміщеною особою (ВПО) з Донецької області. Його статус підтверджує скрутне матеріальне становище, пов`язане з вимушеним переселенням, необхідністю оренди житла, адаптації та значними додатковими витратами, які несе кожен ВПО.

Крім того, є особою пенсійного віку та має серйозні проблеми зі здоров`ям, що підтверджуються відвідними документами (відповідні медичні документу долучено до цього відзиву).

Зазначає, що його єдиний дохід — це пенсія. Стягнення аліментів в розмірі 1/4 частини доходу, при наявності власних проблем зі здоров`ям та витрат як ВПО, поставить його у скрутне матеріальне становище, гірше ніж у позивачки, і призведе до неможливості забезпечувати себе. Це суперечить принципам справедливості та розумності, закріпленим у статті 77 СК України.

26 листопада 2025 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив. На думку позивача, твердження відповідача не відповідають дійсним обставинам справи та не підтверджуються належними та допустимими доказами.

Так, починаючи з березня 2025 року ОСОБА_2 на постійній основі почав вживати алкогольні напої, що призводило до проявів його жорстокості та агресії відносно мене, мались випадки побиття. На будь - які зауваження припинити вказані дії не реагував.

Посилання Відповідача не те, що я безпідставно залишила сім`ю та забрала всі його документи не відповідають дійсності, оскільки саме ОСОБА_2 09.08.2025 року покинув сім`ю, забрав документи та ключі від нашого спільного авто, банківську картку та інші особисті речі і пішов жити до іншої жінки. Спільне проживання з іншою жінкою і призвело до звернення відповідача до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра із позовною заявою про розірвання шлюбу.

На її думку, наявність інвалідності не є обов`язковою умовою для стягнення аліментів на утримання дружини, головним є статус непрацездатної, що може бути зумовлено інвалідністю, досягненням пенсійного віку або іншими поважними причинами, які унеможливлюють роботу.

Таким чином, твердження ОСОБА_2 про те, що вона не є особою з інвалідністю, а факт досягнення пенсійного віку не є сам по собі безумовною підставою для стягнення аліментів, є безпідставними та необґрунтованими.

Крім того, починаючи з 1997 року, має серйозні проблеми зі здоров`ям, перебуває на обліку у лікаря ендокринолога з діагнозом: Хронічний аутоімунний тиреоїдит, вогнищева форма з псевдовузлоутворенням праворуч, еутиреоз. Множинні вузли лівої долі, ІХС атер. Кардіосклероз. Незначна тромбоцитопенія лейкоцитопенія. Кісти правої нирки. Лівобічне уретероцеле невеликих розмірів. Враховуючи вищевказані захворювання, потребує контролю рівнів гормонів щитоподібної залози та УЗД з епізодичністю 1 раз на пів року.

Таким чином, потребую постійного лікування, проведення відповідних обстежень, та у зв`язку з цим - значних фінансових витрат. В той же час, відповідач мас стабільний дохід, який становить 16 499 грн., інвалідності та хронічних захворювань не має, а тому має можливість утримувати її, як непрацездатну дружину. Твердження відповідача про скрутне матеріальне становище, що зумовлене вимушеним переселенням, сплатою за оренду житла та адаптацією до нових реалій життя не підтверджено належними та допустимими доказами, а тому не заслуговують на увагу.

05 грудня 2025 року від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшли запереченя на відповідь на відзив, в яких останні просить суд відмовити у задоволенні позову.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувольного технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, з 10.04.1982 сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб № НОМЕР_1 від 10.04.1982 року.

Згідно рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області № 199/15735/25 від 25.02.2026 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано. Рішення суду набрало законної сили 30.03.2026 року.

Згідно довідки від 18.04.2022 № 1217-5001158812 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 фактично проживає за адресою АДРЕСА_1 .

З пенсійного свідоцтва серія НОМЕР_2 встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком в розмірі 3038,00 та як ВПО допомогу в розмірі 2000 грн.

Згідно довідки про доходи № 3225342560846206 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області і отримує пенсію за віком. Сума пенсії за період з 01.04.2025 року по 30.09.2025 рік складає 18228,00 грн.

Згідно довідки про доходи № 8295080609228200 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області і отримує пенсію за віком. Сума пенсії за період з 01.06.2025 року по 31.05.2026 рік складає 37560,00 грн.

Згідно інформації ГУПФУ в Дніпропетровській області ОСОБА_1 станом на 25.06.2026 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, як отримувач державної соціальної допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до Постанови КМУ від 20.03.2022 року № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам». ЗА даними електронної особової справи № 1206782404 допомогу призначено на період з 01.04.2025 року по 31.08.2026 року у розмірі 2000,00 грн на місяць.

Згідно довідки від 18.04.2022 року № 1217-5001158482 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 проживає за адресою АДРЕСА_1 .

З пенсійного посвідчення серія НОМЕР_3 вбачається, що ОСОБА_2 отримує пенсію за віком.

З інформації ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 11.06.2026 року вбачається, що ОСОБА_2 не перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, як отримувач допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, згідно постанови КМУ № 332 від 20.03.2022 року «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам».

Позивач зазначає, що має захворювання щитоподібної залози, перебуває на обліку у лікаря ендокринолога та потребує лікування та систематичного прийому ліків.

Судом досліджено медичну документацію надану позивачем та відповідачем.

Згідно ст.75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом I, II чи III групи. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно ст. 77 СК України утримання одному з подружжя надається другим із подружжя у натуральній або грошовій формі за їхньою згодою. За рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило, у грошовій формі. Аліменти сплачуються щомісячно. За взаємною згодою аліменти можуть бути сплачені наперед.

Згідно ст.79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Якщо один із подружжя одержує аліменти у зв`язку з інвалідністю, сплата аліментів триває протягом строку інвалідності. У разі подання відповідного документа про продовження строку інвалідності стягнення аліментів продовжується на відповідний строк без додаткового рішення суду про це.

Згідно ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.

Згідно ст. 82 СК України право одного з подружжя на утримання, а також право на утримання, яке особа має після розірвання шлюбу, припиняється у разі поновлення його працездатності, а також реєстрації з ним повторного шлюбу. Право на утримання припиняється від дня настання цих обставин. Якщо після припинення права на утримання виконання рішення суду про стягнення аліментів буде продовжуватися, всі суми, одержані як аліменти, вважаються такими, що одержані без достатньої правової підстави, і підлягають поверненню у повному обсязі, але не більш як за три роки. Право одного з подружжя на аліменти, які були присуджені за рішенням суду, може бути припинене за рішенням суду, якщо буде встановлено, що:

1) одержувач аліментів перестав потребувати матеріальної допомоги;

2) платник аліментів неспроможний надавати матеріальну допомогу.

Право одного з подружжя на утримання припиняється у випадках, передбачених статтями 83, 85, 87 і 89 цього Кодексу.

Згідно ст. 83 СК України рішенням суду може бути позбавлено одного з подружжя права на утримання або обмежено його строком, якщо:

1) подружжя перебувало в шлюбних відносинах нетривалий час;

2) непрацездатність того з подружжя, хто потребує матеріальної допомоги, виникла в результаті вчинення ним умисного злочину;

3) непрацездатність або тяжка хвороба того з подружжя, хто потребує матеріальної допомоги, була прихована від другого з подружжя при реєстрації шлюбу;

4) одержувач аліментів свідомо поставив себе у становище такого, що потребує матеріальної допомоги.

Положення цієї статті поширюються і на осіб, у яких право на аліменти виникло після розірвання шлюбу.

В даному випадку норми закону передбачають право дружини або колишньої дружини на утримання від чоловіка або колишнього чоловіка, і з моменту пред`явлення позову.

Позивач по справі є непрацездатна, бо перебуває на пенсії, сторони по справі перебували в зареєстрованому шлюбі тривалий час, а саме з 1984 року, відповідач не надає матеріальної допомоги своїй дружині, яка потребує такої допомоги по віку та стану свого здоров`я, проти цього факту відповідач не заперечує, тому з нього повинні стягуватися аліменти в судовому порядку, але в розмірі 1/10 частини усіх видів заробітку (доходу), щомісяця, виходячи з конкретних обставин справи, матеріального становища сторін.

Позивач отримує щомісячну пенсію в середньому по 3406,07 грн., державної соціальної допомоги в розмірі 2000,00 грн, відповідач отримує щомісячно пенсію проте на вимогу суду довідку про розмір пенсії суду не надано.

Присудження аліментів у розмірі 1/10 частини буде справедливим розміром аліментів, виходячи з пенсійного забезпечення сторін та можливості відповідача платити таку суму аліментів, при цьому не будуть порушуватися законні права відповідача на своє матеріальне становище.

Отже, встановлення розміру аліментів з відповідача на користь позивача в розмірі 1/10 частини буде відповідати дійсним обставинам справи.

При вирішенні питання про спроможність відповідача сплачувати аліменти на утримання дружини суд виходить з того, що в ході розгляду справи відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що він не має можливості надавати таку допомогу дружині.

Суд вважає, що визначений судом розмір аліментів відповідає вимогам закону, розумності і справедливості. У разі зміни матеріального становища відповідача та неможливості сплати останнім аліментів у встановленому судом розмірі, останній не позбавлений можливості звернутися до суду із позовом про зменшення розміру аліментів за наявності таких підстав.

Суд стягує аліменти з дня подання до суду позовної заяви, як це передбачено ст.79 СК України.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача судовий збір на користь держави, оскільки позивач звільнена від сплати цих сум.

Згідно з п.1 ч. 1 статті 430 Цивільного процесуального кодексу України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 89, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на непрацездатну дружину, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 (місце реєстрації ВПО АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 (місце реєстрації ВПО АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання дружини у розмірі 1/10 частини усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, довічно, починаючи з 16.10.2025 року.

Стягнення аліментів на утримання дружини у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 (місце реєстрації ВПО АДРЕСА_1 ) на користь держави судові витрати по справі в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Н.Ю. ВОЛЧЕК